ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2020 року

Київ

справа №2а/0570/6543/2012

адміністративне провадження №К/9901/27190/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Кірієнко В.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 (судді: Блохін А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі №2а/0570/6543/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бахмут-Енергія" до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» (далі - Товариство, платник податків, позивач) звернулося до суду з позовом до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2012№ 0000312342 та № 0000302342 з мотивів безпідставності їх прийняття.

Розгляд справи здійснювався судами неодноразово.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-енергія" до Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012 № 0000312342, 0000302342 задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016, позов Товариства задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.05.2012 № 0000312342 та № 0000302342.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу про допущені позивачем порушення при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток. Зокрема, суди встановили реальність вчинених господарських операцій з контрагентами ТОВ "Транс агентство метал" та ТОВ "Укртехнометиз", вказали, що положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містять обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-4 кварталів 2011 року. Також суди встановили, що місцем постачання послуг від ТОВ «Артемівськ-енергія» до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є Україна, а тому поставка позивачем одиниць скорочення викидів на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є об`єктом оподаткування ПДВ, у зв`язку з чим позивач правомірно включив до складу валового доходу за IV квартал 2011 року дохід у сумі 1 683 306,61 грн.

30.12.2016 контролюючим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує на порушення, які на його думку, допущені позивачем, наводить обставини, які зазначались в акті перевірки та апеляційній скарзі. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

21.02.2018 матеріали касаційної скарги № К/9901/27190/18 передані до Верховного Суду.

26.07.2018 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу податкового органу прийнято до провадження та витребувано з Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу №2а/0570/6543/2012.

22.11.2018 справа №2а/0570/6543/2012 надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34776960, перебуває на податковому обліку.

Контролюючим органом проведена документальна планова перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, результати якої викладені в акті перевірки від 25.04.2012 №34776960 (далі - акт перевірки).

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування підприємств", п. 135.1, п. 135.4 ст. 135, абз. а) п. 186.3 ст. 186, п. 198.4 ст. 198 та п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.05.2012 № 0000312342, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта податку на прибуток в розмірі 3 908 794,00 грн та від 23.05.2012 № 0000302342, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 976 455,00 грн.

Щодо включення до складу валового доходу за IV квартал 2011 року суми 1683306,61 грн за операціями постачання Одиниць скорочення викидів з ОКП "Донецьктеплокомуненерго".

Судами встановлено, що 05.11.2008 Товариством укладено та виконано з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" договір про постачання Одиниць скорочення викидів в рамках проекту спільного впровадження "Реконструкція систем комунального теплопостачання міст Макіївки, Маріуполя та Артемівська Донецької області" в межах виконання договору "Про покупку одиниць скорочення викидів (ERU)" № 77 від 25 вересня 2006 року між ОКП "Донецьктеплокомуненерго" та Е-Energy B.V.

Фактичне виконання умов цього договору підтверджується актом приймання-передачі від 29.12.2011, яким засвідчено виконання реконструкції теплового господарства, зниження рівня викидів парникових газів та постачання ОКП "Донецьктеплокомуненерго" Одиниці скорочення викидів у кількості, екв. 51158 тон С02 на загальну суму 2019967,21 грн (у т.ч. ПДВ 336 661,20 грн), що підтверджується податковою накладною №23 від 29.12.2011 на суму 2 019 967,21 грн, з них ПДВ - 336 661,20 грн.

ОКП "Донецьктеплокомуненерго" сплатило позивачеві отримані Одиниці скорочення викидів, Товариством до складу валового доходу за IV квартал 2011 року включено дохід на суму 1 683 306,61 грн.

Також встановлено, що Товариством укладено та виконано з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" договір від 05.11.2008 про надання послуг по розробці та просуванню проекту спільного впровадження "Реконструкція систем комунального теплопостачання міст Макіївки, Маріуполя та Артемівська Донецької області" в межах виконання договору "Про покупку одиниць скорочення викидів (ERU)" № 77 від 25 вересня 2006 року між ОКП "Донецьктеплокомуненерго" та Е-Energy B.V.

Результатом виконання цього договору стало надання позивачеві комплексу послуг по розробці та просуванню проекту спільного впровадження "Реконструкція систем комунального теплопостачання міст Макіївки, Маріуполя та Артемівська Донецької області", про що складений відповідний акт №1 від 20.12.2011 на загальну суму 411482,72 грн та акт №2 від 29.12.2011 на загальну суму 267 191,43 грн та отримані податкові накладні №28 від 29.12.2011 на суму 267 191,43 грн, з них ПДВ - 44 531,91 грн та № 17 від 20.12.2011 на суму 411 482,72 грн, з них ПДВ - 68 580,45 грн. Ці податкові накладні було віднесено до складу податкового кредиту в грудні 2011 року в загальній сумі 113 112,36 грн.

Судами встановлено, що згідно приписів пунктів 2, 3 Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів, затвердженого постановою КM України від 22 лютого 2006 року №206 "Про затвердження Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів" та дослідили умови договору укладеного 28.09.2006 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" (третя особа у справі) з ЗАО "Э енергия" (UAB "E energija") (Литва, Вильнюс), за яким у відповідності до Кіотського протоколу та Угоди ЄС ОКП "Донецьктеплокомуненерго" взяло на себе зобов`язання та виконало їх щодо зниження рівня викидів парникового газу на кількість, передбачену проектом Спільного впровадження "Реконструкція систем комунального теплопостачання міст Макіївки, Маріуполя та Артемівська Донецької області", за рахунок реконструкції теплового господарства та економії енергоресурсів.

Загальна кількість Одиниць скорочення викидів, які поставляються по цьому договору складає 400 тис. тон СО2 за період з 2008 року по 2012 рік, але не менш 50 тис. тон СО2 щорічно.

Також встановлено, що між ОКП "Донецьктеплокомуненерго", ЗАО "Э енергия" (UAB "E energija") (Литва, Вильнюс) та "E-Energy B.V." (Нидерланди, м. Амстердам) укладено договір про передачу прав та обов`язків, що виходять з договору купівлі Одиниць скорочення викидів (ERU) № 77 від 28.09.2006. За умовами цього договору компанія "E energija" передає свої права та обов`язки щодо виконання даного договору своїй дочірній компанії "E-Energy B.V.". Всі кошти по виконанню даного договору, вкладені компанією "E energija" зараховуються як пряма інвестиція "E-Energy B.V.".

В межах виконання умов договору № 77, сторонами передано Одиниці скорочення викидів, про що свідчать акти приймання-передачі № 1 від 07.12.2011 на суму 876 298,50 євро та № 2 від 29.12.2011 на суму 193 377,24 євро.

Між позивачем та ОКП "Донецьктеплокомуненерго" складено акт про залік зустрічних вимог, відповідно до якого Товариство у відповідності до умов договору № 81/П від 05.11.2008 поставило згенеровані одиниці скорочення викидів за 2008-2010роки, а ОКП "Донецьктеплокомуненерго" сплатило 2 019 967,21 грн.

За договором № 82/ДУ ОКП "Донецьктеплокомуненерго" виконало на користь Товариства послуги по розробці та просуванню проекту спільного впровадження "Реконструкція систем комунального теплопостачання міст Макіївки, Маріуполя та Артемівська Донецької області", за що позивач повинен сплатити 678 674,15 грн.

Викладені обставини зумовили згоду та можливість проведення заліку зустрічних вимог на суму 678 674,15 грн, залишок суми за договором у розмірі 1 341 293,06 грн., ОКП "Донецьктеплокомуненерго" сплачено на рахунок позивача 04.01.2012, що підтверджується банківською випискою, платіжним дорученням від 04 січня 2012 року № 579. Розрахунки з "E-Energy B.V." за перераховані одиниці викидів здійснювались безпосередньо ОКП "Донецьктеплокомуненерго" за договором № 77 від 28 вересня 2006 року, що підтверджується випискою банку № 3 від 29 грудня 2011 року за курсом євро 10.44573400.

ОКП "Донецьктеплокомуненерго" суми по взаємовідносинах з Товариством відображено в податковій звітності з податку на додану вартість, як таку, що проведена на території України.

Підпунктом 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України зазначено, що надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вiднесено до послуг, місцем постачання яких вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 Кодексу на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 136.1.2 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України для визначення об`єкта оподаткування не враховуються доходи у виді сум податку на додану вартість, отриманих/нарахованих платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, виконаних робіт, наданих послуг, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належить, в тому числі, надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об`єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць).

Як встановлено судами, результатами проведених господарських операцій, третьою особою - ОКП «Донецьктеплокомуненерго» суми по взаємовідносинах з ТОВ «Артемівськ-енергія» відображено в податковій звітності з податку на додану вартість, як таку, що проведена на території України.

З огляду на встановлене, суди дійшли висновку, що позивач передавав послуги з передання вуглецевих одиниць саме ОКП «Донецьктеплокомуненерго», яке зареєстровано як платник податків на території України, а вже ОКП «Донецьктеплокомуненерго» за договором купівлі Одиниць скорочення викидів (ERU) № 77 від 28.09.2006 передавало вказані одиниці за межі України.

Таким чином, місцем постачання зазначених послуг від ТОВ «Артемівськ-енергія» до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є Україна, тому поставка позивачем одиниць скорочення викидів ОКП «Донецьктеплокомуненерго» є об`єктом оподаткування ПДВ, а позивач правомірно включив до складу валового доходу за IV квартал 2011 року дохід саме у сумі 1 683 306,61 грн, натомість відповідачем не надано доказів здійснення позивачем реалізації згенерованих одиниць скорочення викидів за межі митної території України.

Щодо взаємовідносин позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс агентство метал", відносно якого контролюючим органом від Алчевської ОДПІ отриманий акт від 02.02.2011 №128/236/35785206 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Транс агентство метал" з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ за період з 01.08.2010 по 31.08.2010 та з 01.09.2010 по 31.10.2010.

З акту перевірки № 128/236/35785206 вбачається, що у ТОВ "Транс агентство метал", основною діяльністю якого є посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами, відсутні власні або орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, окрім орендованого приміщення під офіс загальною площею 17,2 кв.м., через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу не міг фактично здійснювати господарські операції; у зв`язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів не мав необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, тому вчинені правочини ТОВ "Транс агентство метал" з постачальниками і покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а значить є нікчемними по ланцюгу постачання.

Оцінюючи спір у цій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство, як замовник придбало у ТОВ "Транс агентство метал", як постачальника металопродукцію на підставі укладеного договору постачання від 22.03.2010 № 113, який з урахуванням висновків акта перевірки № 128/236/35785206 визнано нікчемним.

Товариством під час перевірки та впродовж судових розглядів надані документи, що підтверджують фактичне отримання від ТОВ "Транс агентство метал" металопродукції, відображення результатів цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку та використання у господарській діяльності.

Судами встановлено, що на підставі отриманих видаткових накладних від ТОВ "Транс агентство метал", згідно з прибутковими ордерами, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, виписками банків, позивачем сформовано валові витрати у 3-му та 4-му кварталі 2010 року. Кількість отриманих товарів, їх оплата та використання відображено в калькуляціях, актах приймання виконаних робіт, підсумкових відомостях ресурсів, на підстави цих первинних документів, позивач включив до складу валових витрат у 3 кварталі 2010 року суму 33 912,00 грн, у 4 кварталі 2010 року суму 13 506,00 грн.

Відповідач доводить, що правочин, відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Щодо взаємовідносин Товариства з ТОВ "Укртехнометиз", відносно якого податковим органом встановлено, що згідно з даними інформаційно-аналітичної системи (системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) значаться розбіжності за липень 2010 року в розмірі 15 441,54 грн, податкова звітність платника податків визнавалась як "недійсна".

Відповідачем до ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки, однак, 02.04.2012 отримано відповідь про неможливість проведення перевірки у зв`язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою. До відділу податкової міліції направлено запит на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства, однак, за результатами відпрацювання, фактичне місцезнаходження платника податків також не встановлено.

Судами встановлено, що Товариством, як замовником придбано у ТОВ "Укртехнометиз", як постачальника металопродукцію, а саме, труби електрозварні, на підставі укладеного договору постачання від 29.06.2010 № 165. За висновком податкового органу цей правочин не був направлений на настання реальних наслідків. Актом перевірки № 201/22/34776960 зазначено про відсутність факту придбання металопродукції передбаченої цим договором, що доводить порушення пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та вказує на помилкове віднесення позивачем до складу валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей, факт придбання яких не підтверджено.

Судами попередніх інстанцій встановлено фактичне отримання від ТОВ "Укртехнометиз" металопродукції, відображення результатів цих операцій у бухгалтерському і податковому обліку та використання у господарській діяльності на підставі отриманої видаткової накладної, згідно з прибутковим ордером, рахунками-фактурами, позивачем сформовано валові витрати у 3-му кварталі 2010 року на суму 61766,00 грн. Кількість отриманих товарів та їх використання відображено в калькуляціях, актах приймання виконаних робіт, підсумкових відомостях ресурсів, надані докази оплати товару, а саме платіжні доручення та виписки банків.

Судами попередніх інстанцій досліджені первинні документи, зокрема видаткові накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, виписки банку про оплату, платіжні доручення, які є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій з ТОВ "Укртехнометиз" та ТОВ "Транс агентство метал", підтверджують їх фактичне здійснення та подальше використання придбаної металопродукції у господарській діяльності, що підтверджується калькуляцією на виготовлення матеріалів для технологічного процесу, актом приймання виконаних будівельних робіт.

Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано не взяли до уваги посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних, оскільки документи на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками об`єкту оподаткування податком на прибуток не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того, наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися),

Оцінюючи доводи відповідача відносно нікчемності укладених позивачем правочинів суди попередніх інстанцій обґрунтовано такі відхилили, оскільки у контролюючого органу відсутні повноваження щодо визнання правочинів недійсними (нікчемними) при проведенні перевірки платників податків. Законодавством встановлено спеціальну судову процедуру для визнання правочинів нікчемними/недійсними, контролюючим органом, всупереч вимог процесуального законодавства, таких доказів надано не було, зокрема судового рішення, яким би було визнано договори позивача з контрагентами недійсними або нікчемними.

Суди також обґрунтовано не взяли до уваги і посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншим контролюючими органами, оскільки така інформація носить виключно інформативний характер та сформована без дослідження первинних документів податкового обліку, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення відповідного виду господарської діяльності, обумовлених укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, а судами як першої так і апеляційної інстанцій не встановлено фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями своїх контрагентів.

Таким чином, судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими Товариством було сформовано об`єкт оподаткування податком на прибуток , надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення позивачем норм пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині правовідносин з контрагентами ТОВ "Укртехнометиз" та ТОВ "Транс агентство метал" є безпідставним.

Щодо включення до від`ємного значення об`єкта оподаткування І-го та ІІ-го кварталів 2011 року від`ємного значення попередніх періодів за наслідками виявленої податковим органом помилки у декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 3 908 794,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в декларації з податку на прибуток підприємства за другий-четвертий квартали 2011 року Товариством у рядку 06.6 (від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року) відображено сума 9 886 473,00 грн, на думку контролюючого органу має бути відображено сума 5 977 679,00 грн, оскільки позивачем неправомірно включено до від`ємного значення об`єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року загальну суму від`ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від`ємне значення об`єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яке увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов`язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року.

Вказане порушення призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на 3 908 794,00 грн.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач повинен сформувати керуючись п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено що у 2011 році сума від`ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від`ємне значення об`єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку коли об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень вбачається, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від`ємного значення об`єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинних у цей період ст. 6 та п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі встановленого, з урахування вказаного правового регулювання щодо порядку обрахунку об`єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року, зокрема щодо не встановлення законодавцем будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинних у цей період ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від`ємне значення об`єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Таким чином позивачем правомірно сформований об`єкту оподаткування за І квартал 2011 року та відповідно за ІІ квартал 2011року, з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 3 908 794,00 грн, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000312342 від 23.05.2012 прийнято контролюючим органом безпідставно.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 слід залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Артемівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 у справі №2а/0570/6543/2012 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду