Справа №403/23/20 провадження № 2-о/403/2/20

У Х В А Л А

24 січня 2020 року смт.Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши заяву КНП «Устинівська центральна районна лікарня» УРР КО заінтересована особа ОСОБА_1 , представник хворої особи ОСОБА_2 , про примусову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник КНП «Устинівська центральна районна лікарня» УРР КО (далі - КНП «Устинівська центральна районна лікарня») в особі головного лікаря Крамаренка Л.М. звернулася до суду із заявою про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу. Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що гр-н ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у фтизіатричному кабінеті з 03.01.2020 року з приводу РТБ (02.01.2020) легень (дис) Дест-МБТ+М+МГ+Риф-К+Резист І - Гіст 0 кат 2 ког 1 (2020) та порушує протиепідемічний режим, оскільки відмовляється від стаціонарного лікування туберкульозу та не з`являється на неодноразові виклики до протитуберкульозного кабінету Устинівської ЦРЛ. На підставі викладеного, з урахуванням того, що перебуваючи вдома, гр-н ОСОБА_1 становить епідеміологічну небезпеку як для осіб, з якими проживає, так і для навколишніх осіб, оскільки є бактеріовиділювачем, заявник прохає суд постановити рішення про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до КНП «Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансеру» ЛДК2 строком на три місяці, починаючи з дня фактичної госпіталізації.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

З огляду на викладене, подана КНП «Устинівська центральна районна лікарня» заява має відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст.175 ЦПК України, так і змісту та формі заяви про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, передбаченим ст.344 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши заяву та додані до неї копії документів, вважаю, що подана КНП «Устинівська центральна районна лікарня» заява про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 та ст.344 ЦПК України, а саме, заява не містить:

1) повного найменування місцезнаходження заявника, як юридичної особи, та адреси електронної пошти учасників справи, або зазначення того, що такі відомості не відомі заявнику чи відсутні (п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України);

2) викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);

3) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України);

4) підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Крім того, за змістом ст.11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» заява про примусову госпіталізацію чи про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.

Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа бере участь у розгляді справи, крім іншого, через свого керівника, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи) або через представника.

Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За змістом ч.1 ст.343 ЦПК України, яка визначає підсудність судам справ про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу, який здійснює медичний (диспансерний) нагляд за цим хворим, або до суду за місцем виявлення такого хворого.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» (далі - Закону) заява про примусову госпіталізацію хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Системний аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що відповідна заява може бути подана лише спеціальним суб`єктом звернення - представником протитуберкульозного закладу, який має відповідати двом взаємопов`язаним критеріям: 1) бути протитуберкульозним лікувальним закладом; 2) надавати медичну допомогу хворому на туберкульоз.

Як вбачається зі змісту поданої до суду заяви та доданої до неї копії заключення комісії ЦЛКК Облтубдиспансера від 02.01.2020 року, без зазначення вхідного номеру та дати його отримання заявником, гр-ну ОСОБА_1 був встановлений діагноз РТБ (легень), рецидив та рекомендоване стаціонарне лікування і контроль через 2 місяці.

На диспансерний облік у фтизіатричному кабінеті КНП «Устинівська центральна районна лікарня» гр-н ОСОБА_1 був поставлений 03.01.2020 року.

Отже, місцем виявлення хворого на туберкульоз є м.Кропивницький за місцезнаходження КНП «Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер».

Доказів належності КНП «Устинівська центральна районна лікарня» до протитуберкульозних закладів, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз, в тому числі, і гр-ну ОСОБА_1 , до заяви додано не було.

Таким чином, при поданні заяви про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу гр-на ОСОБА_1 , заявником КНП «Устинівська центральна районна лікарня», не було надано належних та достовірних доказів на підтвердження передбачених законом підстав для такого звернення саме до Устинівського районного суду Кіровоградської області з дотриманням правил альтернативної підсудності, а саме: 1) як спеціалізованого закладу охорони здоров`я чи його структурного підрозділу, що здійснює лікування гр-на ОСОБА_1 та наявністю відповідних повноважень головного лікаря Крамаренка Л.М. як особи, яка підписала заяву, здійснювати представництво інтересів лікарні; або 2) за місцем виявлення хворого ОСОБА_1 ..

Крім того, відповідно до ч.2 ст.344 ЦПК України, ч.2 ст.11 Закону заява про примусову госпіталізацію хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.

Як вбачається зі змісту поданої до суду заяви, порушення гр-ном ОСОБА_1 вимог протиепідемічного режиму полягає у його відмові від лікування туберкульозу та не з`явленні на виклики до протитуберкульозного кабінету КНП «Устинівська центральна районна лікарня».

Натомість в цій же заяві міститься виклад обставин про відмову хворого від лікування 09.01.2020 року (згідно акту обстеження та доповідної медичної сестри фтизіатричного кабінету Оковитої Т.М.) та 15.01.2020 року (за результатами відвідування хворого фельдшером).

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.127 ЦПК України). Суддею встановлено, що заява про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу була подана до суду лише 23.01.2020 року, тобто з порушенням встановленого законом строку і будь-яких належних доказів на обгрунтування поважності причин неподання заяви до суду у передбачений законом строк ні заява, ні додані до неї копії документів не містять.

Крім того, за змістом ч.1 ст.344 ЦПК України та ч.2 ст.11 Закону до заяви про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу додається мотивований висновок лікаря, який здійснює або має здійснювати лікування хворого, про необхідність його примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу

Разом з тим, всупереч зазначеним правовим вимогам, заявником не додано до заяви висновку лікаря, який здійснював або має здійснювати лікування гр-на ОСОБА_1 , оскільки: зі змісту копії заключення комісії ЦЛКК Облтубдиспансера від 02.01.2020 року, наданого за підписом лікаря ОСОБА_3 , не вбачається прізвища, імені та по батькові головного лікаря КНП «Устинівська центральна районна лікарня» ОСОБА_4 Л.М., саме як лікаря, який здійснював чи має здійснювати лікування пацієнта ОСОБА_1 ; будь-яких інших даних про лікаря (лікарів), який здійснював (здійснює або має здійснювати) лікування цього хворого, суду надано не було і зі змісту поданої до суду заяви вбачається необхідність госпіталізації ОСОБА_1 для проходження лікування до КНП «Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер», а не до КНП «Устинівська центральна районна лікарня».

За вказаних обставин доданий до заяви мотивований висновок за підписом головного лікаря КНП «Устинівська центральна районна лікарня» Крамаренка Л.М. жодним чином не може вважатись висновком лікаря в розумінні ч.1 ст.344 ЦПК України та ч.2 ст.11 Закону.

Також в поданій до суду заяві відсутнє відповідне обгрунтування орієнтовного строку лікування гр-на ОСОБА_1 - три місяці, з урахуванням того, що відповідно до ч.3 ст.11 Закону примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців, тобто тривалість лікування може становити один, два місяці чи інший період часу в межах законодавчо визначеного трьохмісячного строку.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» підставою для примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу є порушення хворими на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, протиепідемічного режиму, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону протиепідемічним режимом є спеціальні протиепідемічні заходи (правила поведінки особи, хворої на заразну форму туберкульозу), встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, спрямовані на захист населення, у тому числі медичних та інших працівників, від зараження збудником туберкульозу.

Обов`язковими умовами проведення протитуберкульозного лікування є надання письмової інформованої згоди хворого (пацієнта) або його законного представника чи піклувальника на проведення лікування та його письмове попередження про необхідність і умови дотримання протиепідемічного режиму (ч.2 ст.10 Закону).

За змістом ч.ч.4, 5 Закону хворим на заразні форми туберкульозу забезпечується госпіталізація до протитуберкульозних закладів. У разі відмови хворих на заразні форми туберкульозу від госпіталізації їх лікування може проводитися амбулаторно за можливості їх ізоляції в домашніх умовах.

Всупереч наведеним правовим нормам заявником не наведено наявності обставин, які перешкоджають амбулаторному лікуванню хворого ОСОБА_1 в домашніх умовах, як і не надано письмового попередження останнього про необхідність дотримання умов протиепідемічного режиму та яких саме.

При цьому додана до заяви розписка від 15.01.2020 року, складена від імені гр-на ОСОБА_1 , не є письмовим попередженням та не відповідає вимогам щодо допустимості і достовірності письмових доказів, оскільки взагалі не підтверджує написання її саме гр-ном ОСОБА_1 без посвідчення у встанволеному законом порядку.

Також суддя звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.345 ЦПК України особі має бути надано право особистої участі в судовому засіданні, за винятком випадків, коли за даними протитуберкульозного закладу така особа становить загрозу розповсюдження хвороби.

Згідно положень ч.2 ст.345 ЦПК України участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, представника особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію або про продовження строку примусової госпіталізації, є обов`язковою.

Всупереч зазначеним вимогам закону, заявником не зазначено про те, чи становить гр-н ОСОБА_1 загрозу розповсюдження хвороби, що виключає його участь у судовому засіданні, та є необхідним для вирішення питання про представництво його інтересів в суді, або участь в судовому засіданні ним особисто.

Отже, у разі неможливості особи за станом здоров`я приймати участь в судовому розгляді заяви про її примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, норми ст.345 ЦПК України передбачають обов’язкову участь її представника, що має забезпечити захист прав та інтересів цієї особи, а також компенсувати її неспроможність брати особисту участь у судовому засіданні.

Разом з тим, до заяви про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу не було подано передбаченого законом документа (документів) на підтвердження підстав представництва інтересів гр-на ОСОБА_1 саме головним лікарем КНП «Устинівська центральна районна лікарня», який одночасно є і представником заявника, відповідно до вимог ст.62 ЦПК України, та з урахуванням того, що за змістом ч.4 ст.60, ч.2 ст.61 ЦПК України особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам довірителя та не виключають наявності конфлікту інтересів між особома, які представлені одним і тим самим представником.

Натомість головний лікар КНП «Устинівська центральна районна лікарня» Крамаренко Л.М. одночасно вказаний представником як заявника, так і заінтересованої особи ОСОБА_1 , без підтвердження повноважень на здійснення представництва інстересів останнього у передбаченому законом порядку та без обгрунтування відповідності такого представництва інтересам гр-на ОСОБА_1 , як довірителя.

Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків заяви, заявнику по справі необхідно подати до суду належним чином оформлену заяву, зазначивши в ній:

1) повне найменування заявника та адреси електронної пошти учасників справи (п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України);

2) виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів на їх підтвердження, зокрема, щодо: дотримання заявником правил підсудності, передбачених ст.343 ЦПК України при зверненні до Устинівського районного суду Кіровоградської області з відповідною заявою; обгрунтування наявності відповідних підстав для звернення до суду із заявою про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 саме КНП «Устинівська центральна районна лікарня», як спеціалізованого медичного закладу чи структурного підрозділу такого спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу з урахуванням вимог ст.11 Закону, а не іншого спеціалізованого протитуберкульозного закладу; наявності повноважень головного лікаря КНП «Устинівська центральна районна лікарня» Крамаренка Л.М. звертатися від імені даного медичного закладу до суду; перелік тих спеціальних протиепідемічних заходів, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, які були порушені гр-ном ОСОБА_1 із наданням суду доказів письмового попередження останнього про необхідність їх виконання; докази неможливості забезпечення амбулаторного лікування гр-на ОСОБА_1 ізольовано в домашніх умовах; докази виклику гр-на ОСОБА_1 до лікарні, які б відповідали вимогам належності та допустимості, оскільки додані до заяви документи не містять жодних даних про осіб, які їх складали та наявність у них відповідних повноважень на здійснення таких дій; надати мотивований висновок лікаря, який здійснював або має здійснювати лікування гр-на ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.11 Закону, в тому числі, докази на підтвердження того, що саме представник заявника ОСОБА_2 є лікарем, який лікує або має лікувати хворого ОСОБА_1 ; обгрунтування визначеного в заяві строку, протягом якого необхідно здійснювати лікування останнього (3 місяці), а не інший період часу; обгрунтування причин звернення до суду із заявою про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу з порушенням вимог ч.2 ст.344 ЦПК України та ч.2 ст.11 Закону, а саме: поза межами 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму; докази на підтвердження проходження гр-ном ОСОБА_1 лікування у КНП «Устинівська центральна районна лікарня» після 02.01.2020 року (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);

3) докази, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України);

4) підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви (заяв) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом п.п.«е» пункту 1 ст.5 «Право на свободу та особисту недоторканість» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, як законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічно хворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Таким чином, примусова госпіталізації особи до протитуберкульозного закладу має здійснюватися зау мови дотримання визначеної законом процедури.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з викладеним, з метою недопущення порушення права особи на справедливий суд, дотримання встановленої законом процедури вирішення питання про примусову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу та гарантування її права доступу до правосуддя, вважаю за необхідне залишити подану КНП «Устинівська центральна районна лікарня» в особі головного лікаря Крамаренка Л.М. заяву про примусову госпіталізацію гр-на ОСОБА_1 до протитуберкульозного закладу без руху, з одночасним роз`ясненням заявнику способів усунення недоліків поданої ним заяви та наданням передбаченого ч.2 ст.185 ЦПК України строку для виконання вимог даної ухвали.

Керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185, 258, 260, 261, 343, 344, 345, 353 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву КНП «Устинівська центральна районна лікарня» УРР КО, заінтересована особа ОСОБА_1 , представник хворої особи ОСОБА_2 , про примусову госпіталізацію особи до протитуберкульозного закладу - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі виконання ним вимог ст.ст.175, 177, 344 ЦПК України відповідно до ухвали суду, заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо заявником не будуть усунуті недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя С.Ю.Атаманова