Справа № 682/3543/19

Провадження № 1-кп/682/34/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2020 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника поетрпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Славута кримінальне провадження № 12019240210000137 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комсомольське Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, працює фізичною особою-підприємцем, зареєстроваий та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

На території Старокривинської сільської ради в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області розміщений парк, якому розпорядженням Виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих № 72 від 30 січня 1969 року надано статус парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кривинський», який є об`єктом природно-заповідного фонду України, що охороняється,як національненадбання іє складовоючастиною світовоїсистеми природнихтериторій таоб`єктів,що перебуваютьпід особливоюохороною.

Так, у ОСОБА_5 13 березня 2019 року близько 13:00 год., який з 14.07.2008 по 18.03.2019 працював керівником комунального підприємства «Кривинське лісопаркове господарство» Старокривинської сільської ради, виник умисел на незаконне видалення дерев у парку-пам`ятці садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кривинський», і як наслідок, на вчинення пошкодження об`єкта природно-заповідного фонду України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи, що даний парк-пам`ятка є об`єктом природно-заповідного фонду України, розуміючи суспільну небезпеку своїх дій, діючи умисно, без оформлення дозвільних документів на здійснення законного видалення дерев, ОСОБА_5 ввів в оману ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо законності своїх дій по відношенню до правомірності проведення видалення дерев у вказаному вище парку та попросив здійснити видалення трьох дерев у парку «Кривинський».

В подальшому, за допомогою наданих ОСОБА_5 бензопили марки «STIHL» моделі «MS 361» та металевого колуна, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснили пошкодження об`єкту природно-заповідного фонду, шляхом незаконного видалення вказаних ОСОБА_5 трьох дерев, а саме, сухостійне дерево породи «граб», діаметром пня у кореня 62 см, сироростуче дерево породи «граб», діаметром пня у кореня 53 см, сухостійне дерево породи «сосна», діаметром пня у кореня 68 см з парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Кривинський», що розташований в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області.

Надалі, розпилявши та порубавши на частини стовбури дерев, таким чином підготувавши їх до перевезення на заздалегідь підготовленому для цього автомобілі марки «ЗІЛ» моделі «131», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали завантажувати порубані частини дерев до кузова автомобіля, однак, не змогли завершити свої дії до кінця, оскільки були виявлені жителями с. Старий Кривин на місці порубки дерев, під час завантаження порубаних частин стовбурів дерев до кузова автомобіля, та позбавлені таким чином можливості провести завантаження порізаних та порубаних частин дерев до кузова автомобіля марки «ЗІЛ» моделі «131» д.н.з., НОМЕР_1 .

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному пошкодженні об`єкта природно-заповідного фонду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 252 КК України.

29.11.2019 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на таких умовах: ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Сторони погодили призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 252 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином невеликої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості та надав письмову згоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.

Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 252 КК України, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчинення ним нових злочинів. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують його покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв слідству, що пом`якшує його покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості затвердити, призначити останньому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

В силу ст. 124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави стягненню підлягають судові витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 314, 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд, -

засудив:

Укладену 29 листопада 2019 року між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, - затвердити.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 252 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 8 792 гривні.

Речові докази, а саме зрізані та порізані на частини два дерева породи "граб" та одне дерево породи "сосна" - передати для використання Старокривинському будинку-інтернату для громадян похилового віку та інвалідів;

бензопилу марки "STIHL" моделі MS361 та сокиру типу "колун" повернути ОСОБА_5 ;

автомобіль марки "ЗІЛ-131" д.р.н. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , зеленого кольору, самоскид-С- повернути власнику ОСОБА_9 ;

два CD-R диски з записами камер відеоспостереження за 16.03.2019 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1