№ провадження 2/453/61/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду від 28.11.2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами позовного провадження на 17.12.2019 року о 15.00 год.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.12.2019 року підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, щойого бабці – ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

Оскільки ОСОБА_5 заповіту на випадок своєї смерті не складала, спадкоємицею першої черги за законом була її донька, яка є матір`ю позивача - ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину шляхом фактичного проживання зі спадкодавцем на момент смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 Оскільки ОСОБА_4 заповіту на випадок своєї смерті не складала, до кола спадкоємців першої черги за законом увійшли її діти – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини № 420 та № 419 від 11.07.2019 року, посвідчені секретарем Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області.

11 липня 2019 року позивачем було подано у Сколівську державну нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , однак державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на житловий будинок та господарські споруди, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Позивач – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності у якій просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи за його відсутності у якій, зокрема, зазначив, що позовні вимоги позивача визнає повністю та просить позов задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності у якій, зокрема, зазначила, що позовні вимоги позивача визнає повністю та просить позов задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Корчинською сільською радою Сколівського району Львівської області від 11.07.2011 року відповідно до актового запису № 10.

За життя нею було збудовано у 1959 році житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для обслуговування якого сільською радою було відведено земельну ділянку площею 0,25 га.

Зазначені обставини підтверджуються довідками Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області № 470/02-22 від 17.10.2019 року та № 510/02-18 від 18.11.2019 року, а також довідкою, виданою ФОП ОСОБА_6 .

Крім цього, відповідно до довідки Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області № 556/02-22 від 23.12.2019 року, ОСОБА_5 була забудовником будинку АДРЕСА_1 .

Відтак, до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_5 увійшов спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповіту не склала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 56823214 від 11.07.2019 року, спадкоємицею першої черги за законом була її донька – ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , однак юридично не оформила в розумінні частини 3 статті 1268 ЦК України.

Про факт родинних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_4 свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 від 03.04.1963 року, в якому заначено батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 від 07.03.1981 року серії НОМЕР_3 , актовий запис № 7, внаслідок чого ОСОБА_10 було присвоєно прізвище « ОСОБА_11 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 22.01.2019 року, виданим виконавчим комітетом Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області на підставі актового запису № 2.

Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_4 не склала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 56823247 від 11.07.2019 року.

Відтак, до кола спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 увійшли її діти – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується довідкою Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області № 472/02-22 від 17.10.2019 року.

У день смерті спадкодавця – 21.03.2019 року відкрилась спадщина на все належне їй майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

11.07.2019 року ОСОБА_1 було подано у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері – ОСОБА_4 , на підставі якої було заведено спадкову справу у Спадковому реєстрі за № 64444924, про що свідчить витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 11.07.2019 року.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 № 420 та № 419 від 11.07.2019 року, посвідчені секретарем Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області.

Згідно листа Сколівської ДНК Львівської області № 912/0116 від 15.10.2019 року державним нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Відповідно до висновків, викладених у постанові ВСУ від 24.05.2017 у справі № 6-888цс16 суд зауважив, що, вирішуючи спори, що випливають з правовідносин, які виникли до набрання чинності ЦК України та тривають до цього часу, суди, вирішуючи питання про набуття права власності на майно, відповідно до положень статті 5 цього Кодексу повинні виходити з положень законодавства, яке діяло на час виникнення правовідносин, повинні встановити час та підстави виникнення права власності, з`ясувати чи відноситься майно до нерухомих речей та чи підлягає воно реєстрації відповідно до законодавства, яке діяло на той час та на момент виникнення спору.

Згідно статті 13 Закону України «Про власність» від 1991 року, який втратив чинність у зв`язку з прийняттям ЦК України 2004 року, об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Статтею 12 ЗУ «Про власність» праця громадян є основою створення i примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Таким чином, аналіз наведених норм закону дає підстави стверджувати, що ОСОБА_5 набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який після її смерті фактично успадкувала її донька – ОСОБА_4 шляхом фактичного прийняття спадщини у зв`язку з постійним проживанням зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини в розумінні частини 3 статті 1268 ЦК України.

Враховуючи викладене, а також той факт, що іншим способом, окрім звернення до суду, позивач позбавлений можливості захистити свої порушені права та інтереси, з метою забезпечення належної реалізації права власності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 95, 258, 259, 264, 265, 268, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок, позначений у технічному паспорті літерою «А-1» загальною площею 94,5 м.кв., житловою площею – 44,2 м.кв. з господарськими будівлями та спорудами: сходи «а3», сарай «Б», убиральня «В», ворота «1», огорожа «2», колодязь «К», розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,в порядку спадкування після смерті матері – ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя