Справа №463/11134/19

Провадження №1-кс/463/114/20

У Х В А Л А

21 січня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

слідчий суддя - ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

скаржників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

в м. Львові,

розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про закриття кримінального провадження, -

в с т а н о в и в :

до суду надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 18 грудня 2019 року на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 06 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження №62019140000000780 від 30 липня 2019 року. Окрім цього, суду надійшла скарга ОСОБА_4 від 23 грудня 2019 року на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 від 06 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження №62019140000000780 від 30 липня 2019 року, яка була об`єднана в одне провадження ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_6 від 02 січня 2020 року.

Скаржники скаргу обґрунтовують тим, 25.06.2019 року слідча суддя ОСОБА_7 задовольнила скаргу №3-нп/дбр на протиправну бездіяльність керівника органу досудового розслідування ДБР та зобов`язала внести відомості про злочини на підставі їх заяви від 03.06.2019 року. Слідчий ДБР вніс відомості до ЄРДР лише по частині злочинів і незаконно закрив провадження. Окрім того, ця постанова є протиправною, оскільки слідчі нацполіції та керівник органу досудового розслідування у м. Луцьку саботували і не виконали ухвали слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області, не внесли відомості про всі злочини, які зазначені у заяві №1-1 від 15.08.2017 року і не вручили витяги із Єдиного реєстру досудового розслідування, чим саботували законні ухвали слідчих суддів. Тому висновок слідства про відсутність складів злочинів у діях названих осіб є надуманим.

У скарзі, яка поступила до суду 30.12.2019 року скаржник ОСОБА_4 додатково зазначив, що незаконність постанови слідчого полягає у тому, що ним в супереч рішенню слідчого судді, яким зобов`язано слідчого ДБР внести відповідні відомості про злочини, які вказали у своїх заявах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з невідомих причин розслідувалися злочини передбачені ч.2 ст.397 та ч.3 ст.399 КК України. Окрім того, у постанові слідчий зазначив, «зі змісту заяви №8 від імені ОСОБА_4 вбачається, що працівники СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області не виконали ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою 1-1 ОСОБА_4 від 20.04.2017 року», однак таку заяву ОСОБА_4 не подавав, він звертався із заявою №8 від 13.05.2019 року про невиконання нацполіцією його заяви № 5-1 від 28.01.2019 року. А заяву № 1-1 від 20.04.2017 року подавав потерпілий ОСОБА_3 .

В судовому засіданні скаржники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 скарги підтримали в повному обсязі з аналогічних підстав.

Скаржник ОСОБА_4 додатково навів доводи незаконності постанови слідчого від 06 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження №62019140000000780 від 30 липня 2019 року:

-Незважаючи на те, що слідчий суддя зобов`язав слідчого ДБР внести відомості про скоєння 19 складів злочинів, слідчий Щирук вніс і розслідував лише 4 делікти, витяги з ЄРДР скаржникам не вручені;

-Слідчий безпідставно виніс постанову про відмову у визнанні потерпілими і порушив їх права;

-Слідчий не допитав скаржників, а посилання на те, що вони не з`явилися на допити без поважних причин є голослівним, оскільки у матеріалах провадження відсутні дані про вручення їм повісток;

-Окрім того, у постанові слідчий навів доводи про відсутність складу злочинів передбачених ч.1 ст.382, ст.365 КК України, в той час як відсутнє будь-яке обґрунтування відсутності складів злочинів передбачених ч.3 ст.382, ч.2 ст.364, ч.1 ст.396, ч.2 ст.384, ч.2 ст.397, ч.3 ст.399 КК України;

-Незаконність дій слідчих на керівника органу досудового розслідування Луцького ВП ГУНП у Волинській області з приводу невиконання судових рішень встановлена окремою ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 від 18.10.2018 року, в той час як слідчий на це увагу не звернув.

Скаржник ОСОБА_3 підтримав пояснення ОСОБА_4 .

Суб`єкт оскарження в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, заперечення на скаргу до судового засідання не подав. Оскільки його неявка до суду не перешкоджає розгляду скарги, вважаю за можливе здійснити розгляд такої на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення скаржників, дослідивши матеріали скарги та оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62019140000000780 від 30 липня 2019 року постановою слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, від 06 грудня 2019 року закрито кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.382; ч.2 ст.364; ч.3 ст.365; ч.1 ст.396; ч.2 ст.384; ч.2 ст.397; ч.3 ст.399 КК України, оскільки в ході досудового розслідування встановлено відсутність в діяннях службових осіб Луцького ВП ГУ НП у Волинській області складу цих кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається із змісту постанови, до такого висновку слідчий дійшов за наслідками здійснення досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №62019140000000780 від 30 липня 2019 року, воно розпочато за наслідками прийнятої ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2019 року, якою зобов`язано Державне бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 03.06.2019 року.

Копія вказаної заяви скаржників міститься на а.с.19 кримінального провадження і згідно неї скаржники просили внести відомості про скоєння злочинів керівником органу досудового розслідування нацполіції у м. Луцьку та слідчими досудового розслідування нацполіції у м. Луцьку за наслідками невиконання ухвал слідчих суддів Луцького міськрайонного суду Волинської області. При цьому, слідчий ДБР на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2019 року вніс відомості про скоєння злочинів передбачених ч.3 ст.382; ч.2 ст.364; ч.3 ст.365; ч.1 ст.396; ч.2 ст.384; ч.2 ст.397; ч.3 ст.399 КК України.

В мотивах постанови про закриття кримінального провадження слідчий навів доводи на підтвердження відсутності складів злочинів передбачених ст.ч.3 ст.382 та ч.1, ч.2, ч.3 ст.365 КК України. Доводи про наявність чи відсутність інших складів злочинів, в тому числі тих, які слідчий вніс у ЄРДР з власної ініціативи у постанові відсутні.

Окрім того, обґрунтовуючи рішення про відсутність складів злочинів слідчий посилається на те, що із змісту заяви № 8 підписаної від імені ОСОБА_4 вбачається, що працівники СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області не виконали ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою 1-1 ОСОБА_4 від 20.04.2017 року», однак в судовому засіданні встановлено, що таку заяву ОСОБА_4 не подавав, він звертався із заявою №8 від 13.05.2019 року про невиконання нацполіцією його заяви № 5-1 від 28.01.2019 року. А заяву № 1-1 від 20.04.2017 року подавав потерпілий ОСОБА_3 .

Окрім того, в процесі розслідування кримінального провадження слідчий допитав у якості свідків слідчих Луцького ВП, які мали відношення до розслідування кримінальних проваджень за зверненням скаржників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , однак такий допит проведено поверхнево, не встановлено коли ухвали слідчих суддів, про які йде мова у зверненнях скаржників, постували до СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області, як і коли вносилися відомості до ЄРДР. При цьому позиція свідків про те, що все було виконанна спростовується окремою ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_8 від 18.10.2018 року з приводу невиконання судових рішень слідчих суддів.

Окрім того, слідчий не допитав скаржників у даному провадженні, а посилання на те, що вони не з`явилися без поважних причин, не підтверджується жодними доказами, в тому числі даними про своєчасне вручення їм повісток про виклик для проведення допиту.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

За таких обставин, оскільки слідчим досудове провадження здійснено без перевірки всіх обставин кримінального провадження, які мають значення для об`єктивного та повного розслідування, а тому постанова є передчасною, а відтак її слід скасувати.

Керуючись вимогами статтей 9, 284, 303, 306, 307, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -

у х в а л и в :

скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та скаргу ОСОБА_4 задоволити.

Скасувати постановуслідчого Територіальногоуправління Державногобюро розслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_5 від 06 грудня 2019 року про закриття кримінального провадження №62019140000000780 від 30 липня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24 січня 2020 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1