Справа № 308/560/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12019070030002800 від 05.09.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12019070030002800 від 05.09.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2019 року до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що на початку березня 2017 року невідома особа чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 , під приводом придбання автомобіля марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який знаходився в режимі транзит, в шахрайських спосіб надавши половину суми вартості автомобіля, шляхом обману та довіри забрав автомобіль, однак решту грошових коштів не повернув, чим вказаними діями спричинив ОСОБА_3 матеріального збитку.

По даному факту СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070030002800 від 05.09.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Слідчий зазначає, що 05.09.2019 року, враховуючи, що вищевказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та може бути предметом, а саме засобом (безпосереднім об`єктом) вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, на даний час органом досудового розслідування при встановленні всіх обставин справи «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , відповідно до ст. 98 КПК України визнано речовим доказом, про що винесено відповідну постанову.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 07.06.2016 року автомобіль марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , належить чеській компанії «Almariks company S.R.O.», АДРЕСА_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі доручення від 07.06.2016 року.

За твердженням слідчого, у даному випадку на вищевказаний транспортний засіб необхідно накласти арешт для запобігання можливості його відчуження, розпорядження та/або користування іншими особами, пошкодження, псування, зникнення, приховування, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту, як зауважує слідчий у клопотанні, є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки вказаний автомобіль є предметом та основним доказом вчинення злочину, а також такий, що зберіг на собі сліди вчинення злочину.

Слідчий також вказує, що у даному випадку вказане нерухоме майно є об`єктом кримінально протиправних дій, а тому у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення. Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

Як наголошує слідчий у клопотанні, є достатні підстави вважати, що зазначене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому застосування обмеження права власності у виді накладення арешту на вказане майно є таким, що відповідає завданням кримінального провадження.

Крім того, слідчий зазначає, що клопотання про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження було подано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, за результатом розгляду якого слідчим суддею ОСОБА_1 21.01.2020 року постановлено ухвалу про повернення клопотання для усунення недоліків строком на 72 години.

На підставі викладеного, слідчий просить:

накласти арешт на автомобіль марки «Опель Вектра», 2.0 дизель. 2002 року випуску, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який належить чеській компанії «Almariks company S.R.O.», Капрова 42/14, Прага, Старе Місто, 110 00, та перебував у користуванні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі доручення від 07.06.2016 року;

надати дозвіл на затримання та вилучення автомобіля марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, 2002 року випуску, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , з подальшим поміщенням до спеціального майданчику тимчасового утримання транспортних засобів;

заборонити відчужувати, розпоряджатися та користуватися автомобілем марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, 2002 року випуску, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , не виконання чого може призвести до зникнення, пошкодження майна або настання інших наслідків, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий у судове засідання не з`явився, при цьому надіслав рапорт, згідно з яким просить розглянути подане ним клопотання про арешт майна без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Разом з тим, слідчий надіслав заяву, в якій зазначено, що ним в телефонному режимі було повідомлено законного володільця автомобіля «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на підставі доручення від 07.06.2016 року, про те, що 24.01.2020 року о 10.00 год. в Ужгородському міськрайонному судді Закарпатської області відбудеться розгляд даного клопотання про арешт майна.

Представник володільця майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на автомобіль. Пояснив, що автомобіль марки «Опель Вектра», номерний знак чеської реєстрації НОМЕР_1 , було ввезено на територію України в режимі «транзит» ОСОБА_3 , якого було притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано стягненню за порушення ним митних правил, у зв`язку з порушенням строку вивезення зазначеного автомобіля з території України. Адвокат зазначив, що після спливу одного року ОСОБА_3 може бути повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил через невивезення автомобіля. Також адвокат зауважив, що спірний автомобіль визнано слідчим речовим доказом у рамках даного кримінального провадження і для того, щоб відшукати автомобіль необхідно оголосити його в розшук, щоб інші правоохоронні органи могли його облікувати, оскільки інший механізм відсутній. У зв`язку з наведеними обставинами адвокат вважає необхідним накласти арешт на зазначений у клопотанні транспортний засіб. Адвокат пояснив, що власником автомобіля є чеська фірма «Almariks company S.R.O.», про що зазначено у відповідних реєстраційних документах. Крім того, адвокат повідомив, за між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 мала місце усна домовленість щодо відчуження автомобіля. Зі слів ОСОБА_3 транспортний засіб наразі відчужено третім особам.

Розглянувши вказане клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, заслухавши адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з доданим до клопотання витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12019070030002800, сформованим станом на 10.10.2019 року, органом досудового розслідування Ужгородським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальне правопорушення від 04.09.2019 року за фактом того, що на початку березня 2017 року невідома особа чоловічої статі на ім`я ОСОБА_7 , під приводом придбання автомобіля марки «Опель Вектра», 2.0 дизель, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який знаходився в режимі транзит, в шахрайських спосіб надавши половину суми вартості автомобіля, шляхом обману та довіри забрав автомобіль, однак решту грошових коштів не повернув.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Зазначених вимог закону слідчим, яким ініціював клопотання, не дотримано.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам ст. 132 КПК України слідчий у клопотанні не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні. При цьому клопотання слідчого не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні.

Як пояснив заявник ОСОБА_3 у рамках даного кримінального провадження, будучи допитаним слідчим в якості потерпілого згідно з протоколом допиту від 06.09.2019 року, приблизно на початку січня 2016 року він придбав транспортний засіб легковий автомобіль марки Opel Vectra 2.0 DTi, д.н.з. чеської реєстрації НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , в особи жіночої статі в м. Прага за грошові кошти в розмірі 4000 доларів. Після чого він з метою спрощеної системи перетину кордону звернувся за допомогою до свого товариша, який є власником чеської фірми «Алмарікс Компані C.P.Q.» та перереєстрував даний автомобіль на фірму, користувався даним автомобілем виключно він на підставі нотаріального доручення. Вказаний легковий автомобіль 18.03.2017 року він особисто ввіз на території України через пункт пропуску «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит». В подальшому, він вирішив вказаний автомобіль продати та виставив такий на продаж на відповідних автомобільних веб-сайтах, що в свою чергу сприятимуть швидкому пошуку майбутніх покупців. На його оголошення щодо продажу вказаного автомобілю відгукнувся ОСОБА_9 (на сьогоднішній день змінив своє ім`я на ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (паспорт серія НОМЕР_4 , паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_5 , виданий 24.10.2017 року органом 2127). За наслідками подальшої телефонної розмови з вищевказаним громадянином, вони домовилися про зустріч в м. Ужгород для того, щоб він особисто зміг оглянути його автомобіль. Прибувши на місце їх зустрічі, ОСОБА_9 почав детально оглядати його автомобіль, роздивляючись його з максимальною увагою. Врешті, йому автомобіль сподобався і вони зійшлися у ціні в сумі 2000 доларів США. Однак, ОСОБА_9 не мав при собі всієї суми і попросив відтермінувати на декілька днів залишок по фактичній сумі купівлі ним такого автомобілю. У свою чергу він зазначив йому, що даний автомобіль був ввезений на митну територію України особисто і так як транспортний засіб зареєстровано на території Чеської Республіки, то він повинен такий вивезти з території України в зоні однієї митниці в строк до 23.03.2017 року, тобто кожні 5 днів. Не маючи жодних сумнівів щодо порядності намірів цього покупця його автомобіля, він отримав від нього більшу частину грошових коштів в сумі 1500 доларів США, через що він повірив даній особі та повністю довірив автомобіль, віддав йому цей автомобіль разом з маленьким свідоцтвом про державну реєстрацію і ключами від авто. Поряд з цим, вони домовилися з ним про те, що приблизно на початку березня місяця 2017 року ОСОБА_9 приїде з Воловецького району в м. Ужгород віддати йому залишок по оплаті за придбаний ним у нього автомобіль і він разом з ним вивезе цей транспортний засіб з митної території України, а він ввезе такий на своє ім`я. Відтак, в березні 2017 року він зателефонував ОСОБА_11 на його номер мобільного телефону, але він впродовж цілого дня не відповідав на його дзвінки. Це у свою чергу почало викликати у нього занепокоєння, оскільки він розумів, якщо не вивезу вказаний автомобіль в строк до 23.03.2017 року, то на нього працівники митниці складуть протокол про порушення митних правил, а згодом він буде підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. Усе-таки йому вдалося додзвонитися до ОСОБА_12 , але він йому в телефонній розмові повідомив, що не збирається з ним зустрічатися, віддавати залишок по оплаті за придбаний ним у нього автомобіль, а більше того, ввезений ним автомобіль він взагалі комусь продав і подальша доля усієї виниклої ситуації його не цікавить. При цьому, він заблокував його номер телефону на своєму телефоні, що унеможливило йому здійснювати подальші телефонні дзвінки. Надалі він намагався з ним зв`язуватися з інших номерів телефонів, але тільки як розумів, що саме він йому телефонує, то надалі блокував усі його вхідні дзвінки. Врешті-решт, він взагалі втратив будь-який зв`язок зі вказаною особою. З огляду на це, 20.03.2019 року постановою в справі про порушення митних правил № 0961/30500/19 його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 79 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн., який він 02.04.2019 року оплатив, оскільки під час будь-якого перетинання ним кордону працівники митниці всіляко блокували його пересування. По сьогоднішній день він не має доступу до цього автомобілю, будь-які відомості про його місце перебування, як і місце перебування ОСОБА_12 в нього відсутні, та всі боргові зобов`язання по автомобілю між ними не вирішені, оскільки ОСОБА_9 , діючи в шахрайських спосіб, скориставшись його довірою обманув його, чим спричинив йому матеріальний збиток, який при що разовому перетині ним кордону збільшується. Він не виключає, що на даний час вказаний автомобіль може вже бути розмитнений сторонніми особами на українські номера, що може завдати шкоди не тільки йому, але й стороннім громадянам. Таким чином, як зазначив ОСОБА_3 , ОСОБА_9 увівши його в оману, в шахрайський спосіб заволодів його грошовими коштами та легковим автомобілем, такі явно незаконні дії останнього стали приводом для притягнення його до відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього значної суми штрафу, що в цілому завдало і в майбутньому завдаватиме йому значної економічної шкоди.

З матеріалів клопотання, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 від 07.06.2016 року, виданого відповідним органом Чеської Республіки, переклад якого з чеської мови на українську мову виконаний перекладачем ОСОБА_13 , справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_14 23.01.2020 року (зареєстровано в реєстрі за № 371, 372), вбачається, що власником легкового автомобіля марки «Opel Vectra 2.0 DTI 16V AC», ідентифікаційний номер транспорту (VIN) НОМЕР_2 , реєстраційний номер автотранспортного засобу НОМЕР_1 , є ТОВ «Almariks company S.R.O.», юридична адреса: вул. Капрова 42/14, Прага, Старе Мнєсто.

При цьому згідно з довіреністю директора ТОВ «Almariks company S.R.O.» Христини Власова від 27.04.2018 року, засвідченою нотаріусом Праги ЮДр. Евою Неумаеновою (поточний номер книги засвідчень: О-ІІ-2853/2018 (104.484)), переклад якої з чеської мови на українську мову виконаний перекладачем ОСОБА_13 , справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_14 23.01.2020 року (зареєстровано в реєстрі за № 373), ТОВ «Almariks company S.R.O.», в особі директора ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноважує ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, який проживає в АДРЕСА_2 , вчиняти будь-які юридично значимі дії, що стосуються легкового автомобіля OPEL VECTRA 2.0 DTI, шасі/VIN: НОМЕР_2 , колір: чорний метал, номерний знак: НОМЕР_1 , та для цього надає йому право: представляти її з усіх питань, що стосуються реєстрації, в тому числі, будь-яких змін до реєстру дорожніх транспортних засобів, зміни даних в реєстрі дорожніх транспортних засобів, та виконувати будь які пов`язані з цим дії, у відповідних відділах, муніципальних службах та населених пунктах з розширеними повноваженнями; представляти її інтереси та отримувати фінансові кошти в нотаріальних органах, в магазинах вживаних товарів, органах Державної автомобільної інспекції, страхових органах, автобазарах чи будь-яких інших підприємствах, закладах та організаціях незалежно від їх підпорядкованості та форми власності, з усіх питань без винятку, що стосуються експлуатації, надання в користування та продажу транспортного засобу, ремонту чи проведення державного технічного огляду; на свій розсуд вибирати місце для паркування транспортного засобу; в разі необхідності зняти транспортний засіб з реєстрації, отримати транзитний номер; подавати і отримувати необхідні підтвердження і документи, в тому числі заяви, дублікати реєстраційного документу в разі його втрати; укладати від її імені договори стосовно розпорядження та експлуатації транспортного засобу, на свій розсуд встановлювати ціну та інші умови, отримати належні їй за цим договором грошові частки, укладати договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності, у разі необхідності укладати договори про відшкодування спричиненої шкоди, отримати на підставі цих юридичних дій грошову винагороду у розмірі відповідно до розрахунків, протоколу, експертних оцінок і т.п.; вчиняти інші юридично значимі дії, що стосуються виконання цієї довіреності; а також на поїздки за кордон в країни ЄС, Росію, Україну.

Тобто, з наведених документів (технічного паспорту та довіреності), наявних у матеріалах клопотання, вбачається, що ОСОБА_17 є добросовісним набувачем, оскільки довіреність на вчинення юридично значимих дій, в тому числі розпорядження щодо автомобіля OPEL VECTRA 2.0 DTI, шасі/VIN: НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_1 , видано йому власником цього транспортного засобу ТОВ «Almariks company S.R.O.», в особі директора.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначалося слідчим суддею вище, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри (п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Слідчим суддею встановлено, що 05.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12019070030002800 про діяння з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)).

Однак, будь-які докази, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, в матеріалах кримінального провадження на даний час відсутні та з обставин, що встановлені слідчим вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 , який на даний час має право розпоряджатися автомобілем за довіреністю від власника, виникли цивільно-правові відносини, які повинні вирішуватися у цивільному порядку. Разом із тим, з досліджених слідчим суддею матеріалів не вбачається, що в даному кримінальному провадженні будь-якій особі повідомлено про підозру, що транспортний засіб легковий автомобіль марки «Opel Vectra 2.0 DTI 16V AC», ідентифікаційний номер транспорту (VIN) НОМЕР_2 , реєстраційний номер автотранспортного засобу НОМЕР_1 , був набутий протиправним шляхом та що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як це визначено ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя зауважує, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.01.2020 року дане клопотання слідчого про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12019070030002800 на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України було повернуто прокурору Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 для усунення недоліків та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Згідно із зазначеною ухвалою слідчим суддею констатовано, що усупереч імперативним вимогам п.п.1,3ч.2ст.171КПК України до клопотання слідчим не додано документи, які підтверджують право власності на майно (транспортний засіб), що належить арештувати, не зазначено конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном.

Недоліки клопотання про арешт майна на виконання вимог вказаної ухвали слідчим було виконано не в повному обсязі, оскільки до клопотання після повернення його для усунення недоліків додано копію документу від 07.06.2016 року, виготовленого на іноземній мові без перекладу на українську мову. Тобто всупереч імперативним вимогам п. 3 ч. 2ст. 171 КПК Українидо клопотання не додано документи, що свідчать про перебування у користуванні ОСОБА_3 транспортного засобу, на який слідчий просить накласти арешт, на підставі доручення від 07.06.2016 року, про що зазначено у клопотанні.

Статтею 26 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З урахуванням викладеного стороною кримінального провадження не доведено необхідність арешту майна, матеріали клопотання не містять відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого сторона кримінального провадження звернулася до суду з клопотанням про арешт на дане конкретне майно.

Доводи слідчого щодо необхідності накладення арешту на майно є немотивованими та недоведеними, а тому за таких обставин слідчий суддя вважає, що у задоволенні внесеного клопотання про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12019070030002800 від 05.09.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 24 січня 2020 року о 16 год. 50 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1