ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 814/1272/18

адміністративне провадження № К/9901/30775/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1272/18

за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей», третя особа - Миколаївська обласна державна адміністрація, про застосування заходу реагування,

за касаційною скаргою Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Ю. В. Осіпов, А. В. Бойко, Д. В. Запорожан) від 03 жовтня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 22 травня 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - ГУ ДСНС України у Миколаївській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей», в якому просило:

- застосувати до Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повного зупинення експлуатації об`єкту, будівель, споруд, приміщень до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що за наслідками проведеної позапланової перевірки відповідача, результати якої оформлено актом № 25 від 15 травня 2018 року, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, серед яких 23 порушення є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. У зв`язку з цим, існує необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, будівель, споруд, приміщень Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту.

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року та прийнято нове рішення, яким позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області задовольнити.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту, будівель, споруд, приміщень за адресою: 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр.-т Незалежності, 37, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксованих актом перевірки № 25 від 15 травня 2018 року.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 07 листопада 2019 року відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та залишити в силі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року.

6. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року визнано поважними причини та поновлено строк Державному навчальному закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 814/1272/18; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою; відмовлено в задоволенні клопотання Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» про зупинення дії постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 814/1272/18.

7. 25 листопада 2019 року до Верховного Суду від Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін.

8. 04 грудня 2019 року на адресу Верховного Суду від Миколаївської державної адміністрації надійшли пояснення.

9. Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 14 травня 2018 року по 15 травня 2018 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області № 172 від 30 березня 2018 року, на підставі посвідчення на проведення перевірки № 28 від 14 травня 2018 року, посадовими особами ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр-т Незалежності, б. 37, під час якої перевірено територію, будівлі та приміщення Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» на предмет додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

11. За результатами перевірки складено акт № 25 від 15 травня 2018 року, яким зафіксовано 34 порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30 грудня 2014 року (далі - ППБУ), 23 з яких, за твердженнями позивача, є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, а саме:

1) під час експлуатації об`єкта знижено клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме: приміщеннях електрощитових - 3 шт. (блок вставка, навчальний корпус - фойє будівлі ліцею та в навчально-виробничому корпусі), чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу 3 Правил;

2) не виконано захист будівель та споруд ліцею від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», чим порушено ст. 55 КЦЗ та п. 1.21 глави 1 розділу IV Правил;

3) не проведено в приміщеннях ліцею та в гуртожитку заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20 глави 1 розділу IV Правил;

4) світильники з лампою розжарювання, які розташовано в кімнаті № 207А, в блоці № 410, приміщенні вахти гуртожитку та в приміщенні електрозварювальників не закрито ковпаком із захисного суцільного скла, чим порушено п. 1.18 глави 1 розділу IV Правил;

5) не закрито кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу з`єднувальні коробки, які розташовані в блоці гуртожитку № 310 та № 410 на коридорі гуртожитку 5-го поверху біля ПКК, евакуаційний вихід з виробничого корпусу 1-го поверху, в коридорі 2-го поверху виробничого корпусу, на коридорі 3-го поверху виробничого корпусу, на 3-му поверсі в навчальному корпусі біля залу засідань, на першому поверсі навчального корпусу біля ПКК № 2, чим порушено пункт 1.7 глави 1 розділу IV Правил;

6) в кабінеті охорони праці, в кабінеті хімії та в приміщенні вахти в гуртожитку електророзетки встановлено на горючій основі (конструкції), чим порушено пункт 1.17 глави 1 розділу IV Правил;

7) в блоці № 207А гуртожитку допускається користування пошкодженими розетками, чим порушено пункт 1.18 глави 1 розділу IV Правил;

8) в приміщенні вахти в гуртожитку та на посту чергового в ліцеї перемикач світла встановлено на горючій основі (конструкції), чим порушено пункт 1.17 глави 1 розділу IV Правил;

9) з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в блоці гуртожитку № 310, № 410 на коридорі 5-го поверху біля ПКК, евакуаційний вихід з виробничого корпусу 1-го поверху, в коридорі 2-го поверху виробничого корпусу, на коридорі 3-го поверху виробничого корпусу, на 3-му поверсі в навчальному корпусі біля залу засідань, на першому поверсі навчального корпусу біля ПКК № 2, в кімнаті гуртожитку № 207А, в електрощитках на 3-му та 5-му поверхах, чим порушено пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил;

10) в будівлі ліцею на підлозі евакуаційного виходу № 2, в будівлі гуртожитку евакуаційний вихід № 1 та в блоках гуртожитку № 207-209, 307- 309, 310-312, 410-412 улаштовано пороги висотою більше ніж 0,05 метра, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил;

11) евакуаційні виходи, а саме з виробничого корпусу першого поверху ліцею, на першому поверсі лівого та правого крила гуртожитку, з приміщення майстерні ремонту автомобілістів захаращені різними матеріалами, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил;

12) в будівлі ліцею евакуаційний вихід № 2 та евакуаційні виходи на першому поверсі правого та лівого крила гуртожитку закриті на замки, що важко відчиняються зсередини, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил;

13) на евакуаційних виходах № 1, 2, 3 першого поверху гуртожитку не встановлено світлові покажчики зеленого кольору з написом на них «Вихід» білого кольору, які мають бути підключені до джерела живлення евакуаційного освітлення, або такі, що мають переключатися на нього автоматично в разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення, чим порушено пункт 2.32 глави 2 розділ III Правил;

14) на зовнішніх евакуаційних сходах в гуртожитку заварено наглухо люки між поверхами, а також зовнішні евакуаційні драбини з першого по четвертий поверх відсутні (зрізані), чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил;

15) на першому поверсі у сходовій клітині в будівлі ліцею встановлено побутове приміщення, чим порушено пункт 2.37 глави 2 розділу III Правил;

16) в приміщеннях будівлі гуртожитку сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи, шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, чим порушено пункт 2.31. глави 2 розділу ІІІ Правил;

17) не проведено технічне обслуговування пожежних кранів-комплектів, які розміщено в ліцеї (14 шт.) та гуртожитку (18 шт.) і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, чим порушено пункт 2.2 глави 2 розділу V Правил;

18) пожежні кран комплекти № 1, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 (окрім № 2, 5, 6), які розміщено в ліцеї та в гуртожитку (18 шт.) не укомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом. Елементи з`єднання пожежного крана, рукава та ручного пожежного ствола повинні бути однотипними, чим порушено пункт 2.2 глави 2. розділу V Правил;

19) не визначено показники пожежної небезпеки щодо токсичності продуктів горіння та димоутворювальної здатності матеріалів, які застосовуються для облицювання стін (вагонка) на шляхах евакуації у вестибюлі першого поверху та на другому поверсі ліцею, чим порушено пункт 9 розділу ІІ, пункт 2.23 глави 2 розділу III Правил та пункт 9.3.7 ДБН В.2.2-9-2009;

20) будівлю ліцею та гуртожитку не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу 5 Правил та п. 7.3 розділу 7 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

21) монтаж, введення до експлуатування і технічне обслуговування системи протипожежного захисту не приведено відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме: будівлю та приміщення ліцею не обладнано системою оповіщення С02, чим порушено пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил та підпункт 53 пункту 5 таблиці Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

22) будівлю та приміщення гуртожитку не оснащено вогнегасниками відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018, чим порушено пункт 3.17, пункт 3.22 глави 3 розділу V Правил;

23) для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території ліцею не встановлено спеціальні пожежні щити (стенди) з розрахунку 1 щит (стенд) на 5000 м кв. захищу вальної площі, чим порушено пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил.

12. Вважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що на момент розгляду справи залишаються не усуненими тільки три виявлені порушення з причин відсутності коштів у районному бюджеті на відповідні видатки. За висновками суду першої інстанції, у даному випадку саме державою не забезпечено належного фінансування для дотримання закладом освіти вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, тоді як ліцей власними силами не може усунути всі виявлені порушення в зв`язку з браком коштів. Крім того, суд зазначив, що зупинення експлуатації будівель ліцею призведе до порушення прав учнів на здобуття професійно-технічної освіти.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що для висновку, що загрозу життю та здоров`ю людей усунуто може бути лише повне усунення порушень, виявлених уповноваженим органом. Більш того, суд апеляційної інстанції встановив, що зі змісту акта перевірки вбачається, що залишаються не усуненим відповідачем п`ять порушень, а не три, які є суттєвими та створюють небезпеку для працівників ліцею та його учнів, з огляду на те, що їх не усунення може призвести до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей.

15. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що при проведенні роботи щодо повного усунення виявлених порушень, відповідач, в силу вимог частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», може звернутися до ГУ ДСНС у Миколаївській області із відповідним повідомленням про усунення ним усіх встановлених судом порушень та щодо відновлення роботи після призупинення. Тобто, що такий захід реагування, як зупинення роботи закладу має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

17. Також, скаржник зазначив, що на протягом розгляду даної справи відповідач фактично усунув більшість, тобто 27 із 34 виявлених перевіркою порушень. Інші порушення знаходяться у процесі виконання і їх своєчасне невиконання обумовлене виключно відсутністю необхідних коштів. При цьому, видатки на вказані цілі, як зазначено у письмових поясненнях третьої особи, включені до бюджетної пропозиції на 2019 рік.

18. Зокрема, скаржник наводить доводи аналогічні доводам позовної заяви та відзиву на апеляційну скаргу, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

20. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

21. Згідно статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

22. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

23. Згідно частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

24. Відповідно до частин першої та другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

25. Згідно частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

26. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

27. Частиною другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

28. Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

29. Захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

30. Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

31. Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

32. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно Акта від 15 травня 2018 року № 25, складеного посадовими особами ДСНС України за результатами проведеної перевірки щодо додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Державним навчальним закладом «Южноукраїнський професійний ліцей». У цьому акті зафіксовані порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30 грудня 2014 року та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

34. Крім цього, судами встановлено, що суб`єктом господарювання частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення. Це, на думку колегії суддів свідчить про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів.

35. Разом з цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення Державним навчальним закладом «Южноукраїнський професійний ліцей» саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей. Відтак вірними є висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

36. Водночас, Суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

37. Висновки суду першої інстанції про порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення ліцею колегія суддів вважає необґрунтованим оскільки, дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення.

38. Крім того, колегія суду вважає, необґрунтованими висновки суду першої інстанції про порушення принципу співрозмірності та пропорційності між публічними інтересами та інтересами дошкільного навчального закладу.

39. Посилання скаржника на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

40. Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

41. Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

42. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

43. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

44. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення судового рішення, та їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

45. Водночас, суд касаційної інстанції наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

46. Крім цього, Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

47. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

48. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

49. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

51. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного навчального закладу «Южноукраїнський професійний ліцей» залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 814/1272/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов