ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2020 року м. Київ № 640/2811/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропоінт Солюшнс»

до

Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України

про

визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропоінт Солюшнс» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, 19, корпус, 4, офіс 138, код ЄДР: 42363498) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2019 № 1050272/42363498 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.11.2018 № 67; зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 27.11.2018 № 67.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підприємство є юридичною особою та платником ПДВ з 01.09.2018.

Зазначає, що є посередником в оптовій торгівлі зерном, насінням та хімічними продуктами - КВЕД 46.21 та 46.75. Придбання хімічних продуктів здійснюється у ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НАСІННЯ» на підставі договору від 11.09.2018 № 2-1109/пр2720, де умови поставок та оплати окермих партій передбачаються додатками до договору.

Згідно додатку № 55 від 23.11.2018, в строк до 01.03.2019 контрагент має поставити позивачу хімічний продукт «Діант» на умовах самовивозу зі складу за адресом м. Вінниця, вул. Лебединського, 11. Оплату було здійснено позивачем згідно рахунку №Н-ВХ-2311-018 від 23.11.2018 в розмірі 146 107,20 грн. в повному обсязі, що підтверджується випискою від 28.11.2018.

Позивач пояснює, що подальша реалізація придбаного товару здійснюється за договорами, що укладаються з покупцями невеликих партій.

Зокрема, з ТОВ «А+СЕРВІС» товариством укладено договір № 231118/1 від 23.11.2018, згідно якого та специфікації № 1 від 23.11.2018 позивач зобов`язався поставити вищезгаданий хімічний продукт до 30.03.2019 на умовах 100% попередньої оплати згідно базису поставки EXW (франко-склад).

На виконання умов специфікації № 1 від 23.11.2018 контрагент, на підставі рахунку № 135 від 23.11.2018 на суму 152 812,80 грн., здійснив попередню оплату на рахунок позивача, у т.ч. ПДВ 25468,80 грн., що підтверджується випискою від 27.11.2018.

Позивач звертає увагу, що в силу п/п. «а» п. 187.1. ПК України дата зарахування коштів («перша подія») є підставою для виникнення податкових зобов`язань, що у свою чергу зумовлює обов`язок сформувати податкову накладну.

Відтак, позивачем сформовано податкову накладну № 67 від 27.11.2018 на суму ПДВ 25 468,80 грн. Згідно отриманої квитанції про зупинення реєстрації ПН від 13.12.2018 зазначено, що відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація П/Н зупинена. Податкова накладна відповідає п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивач наголошує, що отримана від ДФС квитанція не містить посилання на конкретні критерії ризиковості позивача та розрахований показник за цим критерієм.

Незважаючи на такі протиправні дії відповідача, зазначає позивач, він надіслав пояснення від 10.01.2019 № 2-10/01/19 та документи, необхідні для реєстрації податкової накладної.

Однак, ГУ ДФС прийняло оскаржуване рішення про відмову у реєстрації П/Н, в якому зазначено про ненадання документів - первинних щодо постачання, зберігання і транспортування та інші шаблонні недоліки, які начебто були наявні у зв`язку з поданням позивачем пояснень та документів.

Однак, рішення не містить конкретного визначення документів, які позивач мав подати, але не подав.

На подану 23.01.2019 до ДФС скаргу на рішення від 14.01.2019 остання відмовила у задоволенні скарги рішенням від 01.02.2019.

Позивач наголошує по суті, що його діяльність є відкритою і зрозумілою, операції фактично виконуються та відсутні будь-які підстави для віднесення підприємства до ризикових платників податку, відносно вищезгаданої податкової накладної операція також є зрозумілою та її формування є обов`язковим в силу проведеної попередньої оплати.

Позивач вважає, що у фіскального органу були відсутні підстави для зупинення реєстрації п/н та відмови у їх реєстрації, оскільки проведена попередня оплата, відносини з контрагентом належним чином оформлені, після зупинення реєстрації п/н, в контексті останнього, був наданий пакет документів щодо фактичних обставин виконання операції з контрагентом. Рішення та дії фіскальної служби не мають жодного належного обґрунтування, яке б пояснювало юридично сформульовану підставу для зупинення реєстрації п/н та відмову у їх реєстрації.

Відтак, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція відповідачів.

Відповідачі (ДФС України та ГУ ДФС у м. Києві) надали відзиви, наполягаючи на правомірності своїй дій та рішень.

По суті у відзивах наведено лише перелік норм профільного законодавства та регламентація дій фіскальних органів.

Відзиві не містять обґрунтованих пояснень щодо прийнятих рішень та вчинених дій.

У відповіді на відзив позивач зазначив про проведення поставки продукції за проведеною попередньою оплатою та надав на підтвердження поставки первинні документи, відповідно до яких поставка товару проведена 21.03.2019. В цей день товар був отриманий позивачем та поставлений ТОВ «А+СЕРВІС».

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 25.02.2019 відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Ухвалою від 23.01.2020 здійснено заміну відповідачів на їх правонаступників:

- Державної фіскальної служби України на правонаступника у сфері виконуваних функцій - Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

- ГУ ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267).

Позивач звертався з клопотанням про прискорення розгляду справи.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не заперечується та не спростовуються, а матеріалами справи підтверджуються наведені вище факти укладання договору між позивачем та контрагентом, проведення попередньої оплати, формування та надсилання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН, отримання квитанції, зупинення реєстрації за наведених вище підстав та з посиланням на п. 1.6. «Критеріїв», подання позивачем документів та пояснень до фіскального органу у зв`язку з цим та прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН. Відтак, наведені вище обставини є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід додати, що відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог.

У даному випадку на дату попередньої оплати у позивача виник обов`язок формування та реєстрації податкової накладної, тобто ці дії він зобов`язаний вчинити незалежно від волі фіскального органу.

Між тим, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Слід зазначити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (Порядок № 117).

Пунктом 10 Порядку 117 було передбачено, що Критерії ризиковості платника податку, на які посилається ГУ ДФС у м. Києві, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Пунктом 21 цього Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Думка щодо критеріїв ризиковості платника податку визначена листом ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18.

Так, відповідно до п. 1.6. цього листа, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

У той же час, проаналізувавши зміст Порядку, встановлено, що хоча їх визначення покладено на КМ України, його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п.201.16 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту постанови №117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданому листі ДФС України тези щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листу не підлягають виконанню та застосуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що за змістом ч. 1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом ДВС України не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, суд приходить до висновку, що зупинення реєстрації вищезгаданої податкової накладної на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним, що є самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність похідного від цього зупинення реєстрації - рішення про відмову у реєстрації вищезгаданої податкової накладної.

Більш того, навіть в умовах застосування відповідачами вказаних критеріїв, визначених листом, у даному випадку, суд звертає увагу, що фіскальним органом не вказано у квитанції конкретних документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 567, які позивач має надати.

Між тим, виходячи із власного розуміння обсягу необхідних документів, позивач направив в електронному вигляді до ДФС України пояснення та документи, які у повній мірі дають уяву та розуміння характеру та обсягу операцій та не дають підстав для сумніву щодо реальності виконання вказаних операцій.

Зокрема, було здійснено попередню оплату. Під час розгляду справи надані первинні документи, які підтверджують поставку продукції контрагенту позивача.

Контролюючим органом доказів та обґрунтувань на спростування вказаних фактів суду надано не було.

Разом з тим, незважаючи на подання позивачем всіх необхідних документів, які за висновком суду не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення господарських операцій, прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Між тим, оскаржуване рішення не містить визначення - яких конкретно документів недостатньо, чи - у чому полягають порушення з боку позивача.

Відповідачі так і не навели жодних конкретних обставин (в контексті характеру операції, періоду поставки та проведеного авансу), які б виправдовували правомірне зупинення реєстрації п/н та відмови у її реєстрації, підтверджували обґрунтованість сумнівів, які зумовили зупинення реєстрації п/н, як і не довели недоліків документів, у т.ч. поданих позивачем документів після зупинення реєстрації п/н.

У той же час, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з оцінкою усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та безпідставним, є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її фактичного надходження.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір підлягає стягненню пропорційного з кожного з відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропоінт Солюшнс» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, 19, корпус, 4, офіс 138, код ЄДР: 42363498) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2019 № 1050272/42363498 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.11.2018 № 67, виданої ТОВ «Агропоінт Солюшнс» (код ЄДР: 42363498).

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну від 27.11.2018 № 67, видану ТОВ «Агропоінт Солюшнс» (код ЄДР: 42363498), датою її фактичного надходження до реєстрації - 13.01.2019.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропоінт Солюшнс» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського, 19, корпус, 4, офіс 138, код ЄДР: 42363498) сплачений судовий збір:

у розмірі 1921,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267),

у розмірі 1921,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДР 43005393; 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України .

Суддя О.А. Кармазін