ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2020 року
м. Полтава
Справа № 440/3839/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі, -
В С Т А Н О В И В:
10 жовтня 2019 року Харківський національний університет внутрішніх справ (надалі також - ХНУВС, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі у розмірі 41212,60 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національної поліції України з 30.08.2010 по 27.05.2016. Наказом ХНУВС від 10.08.2010 № 403 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 30 серпня 2010 року та присвоєно звання «рядовий міліції». 01 вересня 2010 року між відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в Полтавській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Наказом ХНУВС від 28.02.2014 № 33 о/с відповідач відрахований зі складу курсантів та відкомандирований до ГУНП в Полтавській області для подальшого проходження служби, проте наказом ГУНП в Полтавській області від 27.05.2016 № 151 о/с відповідача звільнено відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». У зв`язку з цим та згідно з Довідками-розрахунками щодо витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС у сумі 41212,60 грн, які станом на день звернення до суду відповідач добровільно не відшкодував.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
21.10.2019 позивач надав до суду документи, якими усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року /а.с. 34/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 зобов`язано відділ ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_1 ).
На виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 на електронну пошту суду від Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради надійшла відповідь про місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 а.с. 41, 44/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3839/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.12.2019 до суду надійшло заперечення ОСОБА_1 щодо спрощеного розгляду у письмовому провадженні, у яких останній просив розглядати справу з повідомленням (викликом) сторін /а.с. 47/.
21.12.2019 ухвалою Полтавською окружного адміністративного суду у задоволенні заперечень відповідача щодо спрощеного розгляду у письмовому провадженні відмовлено.
27.12.2019 відповідач подав до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку для звернення до суду /а.с.58-60/.
24.01.2020 ухвалою Полтавською окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.
27.12.2019 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що 06.11.2015 ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу УМВС від 06.11.2015 № 625. В подальшому відповідач був прийняти на службу до Національної поліції України та лише 27.05.2016 звільнився зі служби в Національній поліції України за власним бажанням. Оскільки Головне управління Національної поліції в Полтавській області не є правонаступником управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області, яке було стороною укладеного договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010, то підстави для стягнення витрат, пов`язаних з утриманням позивача у вищому навчальному закладі, відсутні. Крім того, у момент підписання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України відповідач не досяг повноліття, а згідно копії договору наданого позивачем до позову, згода батьків на його укладення відсутня /а.с.61-65/
14.01.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що 10.09.2019 на адресу університету надійшла ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука, до якого первинно позивач звертався з даним позовом, про закриття провадження у справі, при цьому позивачу роз`яснено, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. У зв`язку з цим, позивач у місячний строк з дня отримання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з даним позовом /а.с. 75/.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України з 30 серпня 2010 року по 27 травня 2016 року.
Наказом ХНУВС від 10.08.2010 № 403 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом ХНУВС з 30.08.2010 та присвоєно звання «рядовий міліції» (а.с. 6).
01.09.2010 між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Полтавській області та ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (далі - Договір) (а.с. 13-14).
Наказом ХНУВС від 30.08.2011 № 449 відповідача переведено на другий навчальний курс (а.с. 4).
Наказом ХНУВС від 28.08.2012 № 416 відповідача переведено на третій навчальний курс (а.с. 8).
Наказом ХНУВС від 28.02.2014 № 33 о/с ОСОБА_1 відрахований зі складу курсантів з 28.02.2014 та відкомандирований до УМВС в Полтавській області /а.с. 10/.
Відповідно до копії Довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, від 14.02.2014 загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період з 30.08.2010 по 28.02.2014 становить 41212,60 грн. З даною довідкою відповідач ознайомлений 18.02.2014 /а.с. 15/.
Наказом ГУНП в Полтавській області від 27.05.2016 № 151 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» /а.с. 12/.
16.05.2016 відповідач надав розписку, згідно якої останній чітко усвідомлює необхідність відшкодування грошових коштів за навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ, яке тривало з 2010 по 2014 роки /а.с. 23/.
Листом ГУНП в Полтавській області від 31.05.2016 № 1444/115/12/01/03-2016 на ім`я ректора Харківського національного університету внутрішніх справ на виконання вимог листа МВС України від 31 січня 2014 року № 1781/Лк «Про вдосконалення роботи щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням осіб у вищих навчальних закладах МВС» та з метою покращення роботи щодо відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у навчальних закладах осіб, які звільнені зі служби до досягнення визначеного договором про підготовку трирічного терміну надіслано матеріали ОСОБА_1 , звільненого за п. 1 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», які отримані позивачем 30.06.2016 /а.с. 22/.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати пов`язані з його утриманням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
28.08.2019 ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука провадження по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивачу роз`яснено, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства /а.с.76-77/.
Копія ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.08.2019 направлена на адресу Харківського національного університету внутрішніх справ 06.09.2019, що підтверджується відбитком печатки на конверті /а.с. 78/, дану копію ухвали позивач отримав 10.09.2019 /а.с. 86/.
08.10.2019 Харківський національний університет внутрішніх справ засобами поштового зв`язку направив на адресу Полтавського окружного адміністративного суду позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів за навчання, про що свідчить відбиток штемпелю поштового відділення /а.с.87/.
Така позовна заява надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 10.10.2019 (вх. №30520/19), що підтверджується штампом вхідної кореспонденції/а.с.4/.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1.3 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 № 62 (який діяв станом на час укладання договору про підготовку у вищому навчальному закладі МВС України з відповідачем) основною метою діяльності ВНЗ є підготовка фахівців для органів і підрозділів МВС, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій України.
Початком проходження служби в органах внутрішніх справ, військової служби у внутрішніх військах МВС уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до ВНЗ (п. 6.8 Положення).
Згідно п. 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС порядок та підстави відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ у зв`язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ (офіцерського складу внутрішніх військ) для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ визначаються Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313.
Відповідно до п.1 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 р. № 313 (діяв станом на час укладання договору про підготовку у вищому навчальному закладі МВС України з відповідачем) цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: 1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни; 2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Згідно п. 3 даного Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Аналогічні положення визначено Типовим договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженому Наказом МВС від 14.05.2007 № 150 (в редакції станом на момент укладання договору про підготовку у вищому навчальному закладі МВС України з відповідачем) та безпосередньо Договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, що укладений між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Полтавській області та ОСОБА_1 від 01.09.2010 /а.с. 13 - зворот/.
Пунктом 2.3.6 Договору передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.2 Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання /а.с. 13 - зворот/.
Таким чином, відповідач при укладенні договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України взяв на себе зобов`язання зокрема по відшкодуванню фактичних витрат на підготовку у визначених випадках. Крім того, по закінченню навчання відповідача ознайомлено про загальну суму визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням, про що свідчить підпис відповідач про ознайомлення /а.с. 15/. Даний розрахунок відповідачем не оскаржувався ні протягом навчання у ХНУВС, ні протягом подальшого проходження служби.
02.07.2015 прийнято Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIIІ, який набрав чинності 07.11.2015, на підставі якого Закон України «Про міліцію» № 565-XII втратив чинність.
Відповідно до п. 8, 9, 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Судом встановлено, що згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 останній 06.11.2015 на підставі наказу УМВС від 06.11.2015 № 625 звільнений з органів внутрішніх справ та 07.11.2015 на підставі наказу ГУНП від 07.11.2015 № 9 о/с прийнятий на службу до Національної поліції /а.с. 67-68/.
Відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що останній був звільнений з органів внутрішніх справ 06.11.2015, а відтак підстави для відшкодування витрат за навчання відсутні, оскільки підставою для звернення до суду для відшкодування витрат за навчання стало звільнення за власним бажанням з Національної поліції України 27.05.2016, а не звільнення зі служби в органах внутрішніх справ від 06.11.2015. Відповідач, будучи звільненим з органів внутрішніх справ 06.11.2015 з одночасним прийнятим на службу до Національної поліції України (07.11.2015), продовжив проходження служби в Національній поліції України, що свідчить про відсутність у відповідача наміру будучи працівником міліції відмовитися від проходження служби в поліції.
Таким чином, відповідач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ та прийнятий на службу до національної поліції відповідно до п.8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 № 901-VIII вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад`юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Судом встановлено, що відповідач навчався у вищому навчальному закладі МВС України, що здійснює підготовку фахівців для органів і підрозділів МВС. Оскільки за змістом п. 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС початком проходження служби в органах внутрішніх справ, уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до ВНЗ, відповідач почав проходити службу в органах внутрішніх справ з 30.08.2010 (Наказ ХНУВС про зарахування курсантом ОСОБА_1 від 10.08.30 № 403 о/с) з прийняттям на службу до Національної поліції України продовжив службу в системі органів МВС України до 27.05.2016 (Наказ ГУНП в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 від 27.05.2016 від 151 о/с). Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що відповідач за власним бажанням звільнявся зі служби у ГУНП в Полтавській області, що не є правонаступником УМВС України в Полтавській області, оскільки відшкодування витрат пов`язане саме із проходженням навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, а не з органом з якого фактично особа звільняється протягом трьох років після закінчення навчання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261, яка набрала чинності 20.04.2017, затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських та визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ».
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3, 4 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
З наданої позивачем копії Довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Харківському національному університеті внутрішніх справ, від 14.02.2014 загальна сума визначених до відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта з 30.08.2010 по 28.02.2014 становить 41212,60 грн, що включає: грошове забезпечення у сумі 9887,30 грн; продовольче забезпечення по 06.02.2014 у сумі 15994,67 грн; речове забезпечення у сумі 3488,86 грн; вартість житлово-комунальних послуг і споживчих енергоносіїв у сумі 11841,77 грн.
Будь-яких зауважень щодо розміру витрат відповідач не надавав. З Довідкою-розрахунком 14.02.2014 ознайомлений під підпис 18.02.2014.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був ознайомлений з обов`язком по відшкодуванню вартості навчання.
В матеріалах справи відсутні докази щодо відшкодування зазначених витрат на навчання ОСОБА_1 , що є підставою для примусового стягнення такої заборгованості.
Стосовно доводів відповідача про відсутність волевиявлення батька ОСОБА_1 при укладенні договору від 01.09.2010 суд виходить із наступного.
Частиною першою статті 32 Цивільного кодексу України визначені правочини, які фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно вчиняти.
Відповідно до положень ч. 2 та 4 ст. 32 Цивільного кодексу України неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 222 Цивільного кодексу України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.
Правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.
Відповідно до частини 2 статі 221 Цивільного кодексу України правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні.
Оскільки відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів ні щодо заявлення претензій батьків другій стороні стосовно укладеного договору від 01.09.2010 протягом одного місяця, ні щодо звернення заінтересованих осіб до суду про визнання даного правочину недійсним та наявності відповідного рішення суду, у суду відсутні підстави вважати даний правочин недійсним.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки суб`єктом владних повноважень понесені судові витрати виключно у вигляді сплати судового збору, то за приписами вказаної норми права вони відшкодуванню не підлягають.
У зв`язку із задоволенням позову підстави для стягнення витрат на правову допомогу на користь відповідача відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, код ЄДРПОУ 08571096) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571096, банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р 31258209105066, МФО: 820172, код банку одержувача: 25010100, юридична адреса: проспект Льва Ландау, 27, м. Харків) витрати, пов`язані з утриманням, а саме, грошові кошти у розмірі 41212,60 грн (сорок одна тисяча двісті дванадцять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський
