ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/685/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» до Головного управління Держпраці у Львівській області, із вимогою – визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.12.2019 року №ЛВ3712/474/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102,00 грн.

При цьому, необхідним є роз`яснити позивачу, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної особи чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене, позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішення про визнання грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

У даному випадку, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області від 06.12.2019 року №ЛВ3712/474/АВ/ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, згідно якої накладено на позивача штраф у розмірі 20030400,00 грн., є вимогою майнового характеру.

Отже, за подання до суду даного позову майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 21020,00 грн.

При цьому, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до суду означеного позову.

Водночас, одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

В обґрунтування клопотання позивач вказав, що на момент подання позовної заяви на його поточному рахунку відсутні кошти, які б надали можливість сплатити судовий збір. Також позивач зазначив, що згідно ст.24 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, у тому числі Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» - здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.

Тож, у зв`язку з тривалою процедурою щодо виділення коштів на сплату судового збору Підприємство в силу зазначених обставин не може своєчасно захистити свої інтереси.

При вирішенні клопотання позивача суддя враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульований статтею 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до частини 1 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2)позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3)предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону).

Враховуючи вищенаведене, зокрема, умови, встановлені положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», оцінивши суб`єктний склад, підстави та предмет позову, суддею встановлено, що вказана норма не передбачає пільг для позивача щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору за подання позову.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (частина 1). Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (частина 2).

Проте, відсутність коштів у Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» на сплату судового збору не є нормативно визначеною обставиною для відстрочення сплати судових витрат.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року, справа «Креуз проти Польщі», право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на звільнення від сплати судового збору.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в ухвалі від 03.01.2018 року у справі К/9901/3312/17.

Крім того, слід зауважити, що невмотивоване відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду за захистом в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Загалом, клопотання позивача не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами.

З урахуванням наведеного, суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для відстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Відсутність відповідних платіжних документів про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з позовом.

Отже, за подання даного позову майнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, суддя вважає, що вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.133, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» про відстрочення сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сасевич О.М.