ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019 справа № 914/1450/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Форт", с. Дроздовичі, Городоцький район, Львівська область,

до відповідача: Єдина компанія (Einzelfirma) "Okkert e.k.", Diedorf - Kreppen, (Німеччина),

предмет позову: стягнення 3 700,00 євро,

підстава позову: порушення зобов`язань по контракту №07/09/2015 від 07.09.2015 року,

за участю представників:

позивача: Ільницький Володимир Миколайович - представник на підставі статуту,

відповідача: не з`явився,

встановив:

03.08.2018 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Форт" до Єдиної компанії (Einzelfirma) "Okkert e.k.", Diedorf - Kreppen, (Німеччина) про стягнення 3 700,00 євро.

Ухвалою від 06.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2018 року.

Відводів складу суду позивачем не заявлено.

Ухвалою від 29.08.2018 року зупинено провадження до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду та інших документів виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу Єдиній компанії (Einzelfirma) "Okkert e.k.", Diedorf - Kreppen, (Німеччина); надіслано судове доручення з документами до Центрального Органу - Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Mohrenstrase 37, 10117 Berlin) для вручення документів відповідачу: Єдиній компанії (Einzelfirma) "Okkert e.k.", Diedorf - Kreppen, (Німеччина), оскільки відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http://www.hcch.net, Центральним органом Німеччини є Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz (Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів), який знаходиться за адресою: Mohrenstrase 37, 10117 Berlin (Мохренштрассе 37, 10117 Берлін). Ухвалою визначено, що розгляд справи відбудеться 27.02.2019 р., а у разі, якщо виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 27.03.2019 р.

04.03.2019 року Господарським судом Львівської області отримано супровідний лист Міністерства юстиції України від 26.02.2019 року №967-30-19/12-256-19 про повернення з листом Посольства України у Федеративній республіці Німеччина доручення про вручення судових документів нерезидентів, відповідно до якого, зокрема, вказано, що направлення таких запитів здійснюється не на центральні компетентні органи відповідної федеральної землі Німеччини, у якій має бути виконаний запит, замість цього, такі запити надсилаються на Федеральне міністерство юстиції та захисту прав споживачів, а також звернуто увагу, що документи повинні бути перекладені німецькою мовою. У відповідному листі також роз`яснено можливість суду звернення до Головного територіального управління юстиції у Львівській області з метою отримання методичної допомоги в оформленні та направленні судового доручення.

06.03.2019 року суд зробив запит до Головного територіального управління юстиції у Львівській області з метою отримання методичної допомоги в оформленні та направленні судового доручення.

27.03.2019 року судом поновлено провадження у справі проведено підготовче засідання у справі, яке відкладено на 10.04.2019 року з метою забезпечення можливості отримання відповіді від Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо уповноваженого органу Республіки Німеччина для належного здійснення повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

27.03.2019 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь Головного територіального управління юстиції у Львівській області про те, що Центральним органом за місцезнаходженням відповідача є Prasidentin des Oberlandesgerichts Munchen Prielmayerstrasse 5, 80097, Munchen.

10.04.2019 року зупинено провадження у справі №914/1450/18 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду та інших документів виконання судового доручення про вручення судових документів відповідачу Єдиній компанії (Einzelfirma) "Okkert e.k.". Розгляд справи призначено на 16.10.2019 р. о 10:20 год. У разі, якщо виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання, що відбудеться 13.11.2019 р. о 10:20 год. Зобов`язано відповідача надати документально обґрунтований відзив (пояснення з приводу заявлених позовних вимог, викладених у позовній заяві), докази правосуб`єктності юридичної особи; у випадку часткової або повної сплати суми боргу надати належні докази.

01.07.2019 року до суду надійшов лист від уповноваженого органу Німеччини - Der Prasidentin des Oberlandesgerichts Munchen від 04.06.2019 року з матеріалами судового доручення з повідомленням причин неможливості його виконання. Зокрема, для здійснення вручення документів запитуваний орган вимагав перекладу документів німецькою мовою. Відтак, для повторного надіслання для виконання судового доручення суд зобов`язував позивача надати переклад німецькою мовою судових та позасудових документів, а саме позовної заяви з додатками, ухвал Господарського суду Львівської області про порушення провадження від 06.08.2018 року, від 29.08.2018 року, від 27.03.2019 року, від 10.04.2019 року, прохання про вручення документів з бланком підтвердження про вручення документів та з коротким викладом документа від 12.07.2019 року, виклик від 10.04.2019 року в судове засідання у справі №914/1450/18, доручення про вручення документів.

28.10.2019 року до суду надійшов супровідний лист від уповноваженого органу Німеччини від 27.09.2019 року з матеріалами судового доручення. Супровідним листом від 31.10.2019 року судом надано відповідні документи позивачу для перекладу українською мовою.

06.11.2019 року позивачем надано нотаріально завірений переклад листа уповноваженого органу Німеччини від 27.09.2019 року і повідомлення уповноваженого органу Німеччини від 25.09.2019 року. Із наданих документів вбачається, що судове доручення виконане 25.09.2019 року шляхом поміщення документів у поштову скриньку отримувача, яка належить до службового приміщення.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року поновлено провадження у справі.

У судове засідання 13.11.2019 року з`явився представник позивача. Від відповідача відзиву на позовну заяву чи інших заяв не надійшло. У судовому засіданні 13.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.11.19 р.

У судове засідання 20.11.2019 року з`явися представник позивача. Заяв, клопотань у тому числі відзиву від відповідача, суду не надходило.

У судовому засіданні 20.11.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано договірних зобов`язань по контракту №07/09/2015 від 07.09.2015 року щодо оплати вартості поставленого позивачем товару. Так, 11.02.2018 року позивачем як постачальником було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 969,76 євро, що є еквівалентом 198 389,45 грн. згідно курсу НБУ станом на 11.02.2018р. З них покупцем на час подання позовної заяви не оплачено 3 700, 00 євро, що є еквівалентом 116 106,00 згідно з курсом валют НБУ станом на 03.08.2018р. Відтак, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 3 700 євро (116 106 грн.), про стягнення якої позивач просить в судовому порядку.

Відповідача повідомлено про відкрите провадження у даній справі у спосіб виконання судового доручення Господарського суду Львівської області. Відзив від відповідача до суду не надходив.

ОБСТАВИНИ , ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

07.09.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РС Форт" (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - продавець) та Компанія "Okkert e.k." (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - покупець) уклали контракт №07/09/15 щодо купівлі-продажу автомобільних килимків, вироблених продавцем, належної якості згідно з інвойсами, які є невід`ємною частиною контракту, і на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.2 контракту ціна на товар, вказана в інвойсі до договору, визначається в євро і включає в себе вартістю упаковки, маркування, митного оформлення.

Загальна ціна договору - 100 000 євро (п. 1.3).

Відповідно до п. п. 2.1 - 2.4 товар поставляється на умовах FCA - Gorodok (Ікотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсах. Постачальник зобов`язується здійснити завантаження товару на транспорт перевізника. Датою поставки товару вважається дата перетину митного кордону України.

Визначаючи умови розрахунків, сторони погодили, що товар може поставлятися при попередній оплаті чи з відстрочкою платежу - 60 календарних днів. Наступне відвантаження товару може бути здійснене лише після 100% оплати попередніх поставок (п. 3.1).

Строк дії контракту визначено до 31.12.2016 року (п. 8.1). Однак, 30.12.2016 року сторонами укладено додаткову угоду до контракту №07/09/2015 від 07.09.2015 року, згідно з якою договір діє до 31.12.2018 року.

Згідно з інвойсом №22 від 15.01.2018 року на виконання вимог контракту № 07/09/2015 постачальником визначено товар, вартістю 5 969,76 євро.

08.02.2018 року ТОВ «РС Форт» відвантажив Фізичній особі-підприємцю Ромасю Петру Романовичу товар на підставі контракту № 07/09/15, реєстраційний номер транспорту - НОМЕР_2 / НОМЕР_1, що підтверджується CMR накладною від 08.02.2018 року.

Як вбачається з митної декларації UA209140/2018/107895, 08.02.2018 року відправник ТОВ «РС Форт» на Закарпатській митниці ДФС задекларував товар - вироби з вулканізованої непористої гуми, нові, килимки для автомобілів: 587 комплектів з картонною упаковкою, вартістю 5 969,76 євро по курсу 33.46020600. Згідно з митною декларацією одержувачем є "Okkert e.k.", Diedorf - Kreppen, (Німеччина), а принципалом (перевізником) ФОП Ромасьо Петро Романович.

08.02.2018 року також оформлено повідомлення про фактичне вивезення товарів - вироби з вулканізованої непористої гуми, нові, килимки для автомобілів: 587 комплектів з картонною упаковкою відправником ТОВ «РС Форт» із Закарпатської митниці ДФС та перетин кордону 11.02.2018 року о 12:51 год., транспортний засіб - НОМЕР_2 / НОМЕР_1 .

Згідно з випискою по рахунку ТОВ «РС Форт» від 25.04.2018 року відповідачем здійснено платіж в сумі 2 247,76 євро, що еквівалентно 71 861,55 грн.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію листа-вимоги про необхідність оплати заборгованості, проте, докази надіслання такого відповідачу не подано.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо підсудності справи Господарському суду Львівської області.

Як вбачається з матеріалів справи, стороною контракту, на підставі якого заявлено позовні вимоги, є нерезидент України - суб`єкт господарювання Республіки Німеччини. Докази наявності у вказаної особи як відповідача у даній справі зареєстрованих представництв чи відокремлених підрозділів в Україні суду не надано.

Згідно зі ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

У ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право» вказано, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Підписуючи контракт, сторони погодили, що будь-які спори і розбіжності, що виникають на підставі даного договору та/чи повязані з ним, підлягають вирішенню шляхом переговорів (п. 7).

Разом з тим, згідно зі ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначаються підстави визначення підсудності справ судам України. Так, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник внаслідок існування правовідносин по здійсненню позивачем поставки товару відповідачу, завантаження якого мало місце та території Львівської області - в м. Городок.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Виключної підсудності спору, що виник внаслідок виконання договору поставки, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що дана позовна заява підсудна Господарському суду Львівської області.

Щодо неявки представника відповідача у розгляді даної справи суд зазначає таке.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Як зазначено вище, 25.09.2019 року уповноваженим іноземним органом місця реєстрації відповідача виконано судове доручення Господарського суду Львівської області шляхом поміщення документів у поштову скриньку отримувача, яка належить до службового приміщення. Ухвалою суду про відкриття провадження у справі та ухвалою про зупинення провадження від 10.04.2019 року зобов`язано відповідача надати документально обґрунтований відзив (пояснення з приводу заявлених позовних вимог, викладених у позовній заяві), докази правосуб`єктності юридичної особи; у випадку часткової або повної сплати суми боргу надати належні докази. На час судового засідання 20.11.2019 року жодних документів, пояснень чи клопотань від відповідача не надходило.

Суд зазначає, що після поновлення провадження у справі судом відкладено розгляд справи на 20.11.2019 року (в межах строку розгляду справи по суті), чим додатково забезпечено можливість надходження від відповідача відзиву. При цьому судом, враховується, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Господарським судом вчинено усі необхідні заходи для передачі відповідачу судового документу про виклик до суду та належного повідомлення про розгляд справи. Як вбачається з матеріалів судового доручення, таке виконане 25.09.2019 року, тобто завчасно до судових засідань 16.10.2019 року та 13.11.2019 року, визначених судом при зупиненні провадження у справі. Крім цього, у матеріалах справи достатньо документів для вирішення спору по суті, а отже, неявка відповідача у судові засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи, суд вважає за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за участю представника позивача, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

Щодо суті позовних вимог суд зазначає таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Судом вище встановлено, що позивач як продавець зобов`язався поставити покупцю визначений контрактом товар. Позивач виконав свій обов`язок, скільки згідно з СМR накладною від 08.02.2018 року та митною декларацією від 08.02.2018 року відправив товар покупцю - відповідачу у справі. Згідно з повідомленням Закарпатської митниці ДФС про фактичне вивезення товарів - вироби з вулканізованої непористої гуми, нові, килимки для автомобілів: 587 комплектів з картонною упаковкою перетин кордону товару відбувся 11.02.2018 року.

Як зазначалося вище, сторони погодили, що товар поставляється на умовах FCA.

Згідно з Правилами ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі «Інкотермс 2010» термін «Франко перевізник» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов`язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для ввезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті. При відсутності вказівки покупця про такий пункт, продавець має право визначити такий пункт сам серед низки подібних пунктів, де перевізник приймає товар у своє розпорядження. У тих випадках, коли згідно комерційній практиці для укладання договору перевезення необхідно сприяння продавця (при перевезенні товару повітряним або залізничним транспортом), він може діяти в таких випадках за рахунок і на ризик покупця. Цей термін може бути використаний при здійсненні перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Перевізник означає особу, яка на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським або внутрішнім водним транспортом або в змішаному перевезенні. Якщо покупець уповноважує продавця поставити товар особі, яка не є перевізником, наприклад, експедитору, продавець вважається тим, хто виконав свій обов`язок щодо поставки товару з моменту передачі його на зберігання даній особі.

Як визначили сторони в контракті, датою поставки товару вважається дата перетину митного кордону України, яким згідно з описаними вище матеріалами було 11.02.2018 року.

Суд звертає увагу, що обов`язок оплати товару у відповідача існував упродовж 60 календарних днів.

Згідно зі ст.256 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи, що згідно з умовами контракту твар вважається поставленим 11.02.2018 року, то останнім днем оплати було 20.04.2018 року.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені обставини, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не спростовано, що позивач на виконання умов контракту від 07.09.2015 року здійснив поставку товару, вартістю 5 969,76 євро. Докази неприйняття товару чи висловлення претензій щодо поставленого товару відповідачем не надано. Натомість в матеріалах справи наявні докази часткової оплати відповідачем отриманого товару - на суму 2 247,76 євро. Докази здійснення решти оплати товару в сумі 3 722,00 євро відсутні. Суд звертає увагу, що позивачем заявлено до стягнення 3 700 євро, і суд не вправі виходити за межі заявлених позивачем сум.

Суд також звертає увагу, що відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша та друга статті 533 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що прямої заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, в якій воно виражене у договорі, у чинному законодавстві немає (постанова від 16 січня 2019 року у справі N 373/2054/16-ц). Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 700,00 євро є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи, перевіривши доводи позивача, суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог і неспростовність їх відповідачем.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім цього, позивачем подано заяви про відшкодування витрат, понесених на переклад, від 18.09.2018 року на суму 2 445,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №272/09/18 від 11.09.2018 року), від 19.04.2019 року на суму 4 530,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №177/04/19 від 15.04.2019 року), від 10.07.2019 року на 300,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №313/07/19 від 09.07.2019 року), від 29.07.2019 року на суму 6 860,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №321/07/19 від 18.07.2019 року) та на суму 6 110,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №326/07/19 від 19.07.2019 року), від 06.11.2019 року на суму 560,00 грн. (згідно з рахунком-фактурою №500/11/19 від 04.11.2019 року). Понесені витрати в сумі 20 805,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Необхідність здійснення позивачем перекладу документів обумовлена тією обставиною, що стороною спору є нерезидент, і згідно з приписами чинного ГПК України необхідним було здійснення його повідомлення про розгляд даної справи у законодавчо визначений спосіб шляхом надіслання судового доручення. Відповідно, витрати, які поніс позивч, є такими, що пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду та розгляду справи, а саме для повідомлення відповідача про розгяд даної справи.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Відтак, враховуючи наведене та задоволення позову в повному обсязі, суд вважає заяви позивача щодо відшкодування йому витртат, понесених на переклад документів в даній справі, обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, ч.9 ст.165, ст.ст.237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Єдиної компанії (Einzelfirma) "Okkert e.k." (Augsburger Str. 33, DE 86420 Diedorf - Kreppen, Bank: Kreissparkasse Augsburg, Martin-Luther-Plats 5, 86150 Augsburg, IBAN DE02 7205 0101 0030 5780 41 BIC BYLADEM1AUG) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РС Форт" (код ЄДР 38246595, 81500, Львівська обл., Городоцький район, село Дроздовичі, вулиця Нова, будинок 52) суму боргу у розмірі 3 700,00 євро, 1 762,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 20 805,00 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 22.01.2020 року.

Суддя Матвіїв Р.І.