ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р.

м. Харків

Справа № 922/3017/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор", м. Орєнбург

про

стягнення коштів

за участю представників сторін:

позивача - Замікула Б.С., дов., № 85/1435 від 14.08.2019 року

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор", м. Орєнбург, в якій просить суд стягнути з відповідача 217110,00 руб.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 вересня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор", м. Орєнбург про стягнення коштів залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду: інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; переклад копій документів з російської мови на українську, посвідчених нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства; доказів, відповідно до вимог статті 60 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження права підпису Маркосян М.В. копій документів, в якості додатків до позову.

19 серпня 2019 року Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" усунено недоліки шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; переклад копій документів з російської мови на українську, посвідчених нотаріусом у відповідності до вимог чинного законодавства; доказів, відповідно до вимог статті 60 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження права підпису Маркосян М.В. копій документів, в якості додатків до позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 23 жовтня 2019 року на 11:00 годин.

Протокольною ухвалою від 23 жовтня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2019 року на 11 годин.

30 жовтня 2019 року через канцелярію суду від Арбітражного суду Оренбурзької області надійшов лист (вхідний № 26086) про направлення ухвали про виконання доручення по справі № 922/3017/19 про вручення документів. Вищезазначений лист суд приймає та долучає до матеріалів справи.

25 листопада 2019 року через канцелярію суду Приватним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод" подано клопотання (вхідний № 28462) про продовження строку підготовчого провадження, яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2019 року клопотання позивача про продовження підготовчого провадження задоволено; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 02 січня 2020 року.

Протокольною ухвалою від 25 листопада 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 09 грудня 2019 року на 12:20 годин.

09 грудня 2019 року через канцелярію суду від Арбітражного суду Оренбурзької області надійшов лист (вхідний № 29832) про направлення ухвали про виконання доручення по справі № 922/3017/19 про вручення документів. Вищезазначений лист суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 09 грудня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2019 року на 11:00 годин.

Протокольною ухвалою від 23 грудня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 січня 2020 року на 11:20 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Як свідчать матеріали справи, відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" зареєстроване за законодавством Російської федерації та має юридичну адресу: 460441, Російська Федерація, м. Орєнбург, вул. Комсомольська, 175.

Відповідно до статті 367 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

З метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, господарський суд Харківської області ухвалами від 30 вересня 2019 року, 23 жовтня 2019 року, 25 жовтня 2019 року, 09 грудня 2019 року, 23 грудня 2019 року звернувся до Арбітражного суду Оренбурзької області (Російська Федерація; 460024 м. Орєнбург, вул. Червонопрапорна, 56) з судовими дорученням про вручення копій даних ухвал відповідачу в порядку визначеному угодою країн СНД про порядок вирішення спорів пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованим постановою Верховної ради України № 2889-ХІІ від 19 грудня 1992 року

Вказані доручення про вручення від 30 вересня 2019 року вихідний № 024896, від 24 жовтня 2019 року вихідний № 027405, від 27 листопада 2019 року вихідний № 030771, від 09 грудня 2019 року вихідний № 031965, від 23 грудня 2019 року вихідний № 033477 було направлено господарським судом Харківської області на адресу Арбітражного суду Оренбурзької області.

Ухвалами Арбітражного суду Оренбурзької області від 17 жовтня 2019 року по справі № А47-15248/2019 та від 13 листопада 2019 року по справі № А47-17187/2019 вищевказані судові доручення про вручення від 30 вересня 2019 року та від 23 жовтня 2019 року виконано, вречено представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" ухвали господарського суду Харківської області від 30 вересня 2019 року та від 23 жовтня 2019 року по справі № 922/3017/19.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд здійснив направлення копій ухвал від 30 вересня 2019 року, 23 жовтня 2019 року, 25 жовтня 2019 року, 09 грудня 2019 року, 23 грудня 2019 року безпосередньо на юридичну адресу останнього.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" про час, дату та місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштовиих відправлень.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи відповідно до статтей 367, 120 Господарського процесуального кодексу України, а надіслана на адресу відповідача кореспонденція щодо повідомлення про час та місце розгляду справи в розумінні вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою останньому.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

17 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", яке змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" (відповідачем, постачальником) було укладено контракт № 311-ОР, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію, кількість, асортимент та ціна якої повинна бути узгоджена сторонами .у відповідних специфікаціях. Загальна кількість продукції у відповідності до статті 2.1. контракту встановлюється також у специфікаціях.

Строк контракту первісно був встановлений пунктом 12.1 до 31 грудня 2013 року, але потім був неодноразово пролонгований сторонами. Згідно із додатковою угодою №8 до контракту №311-ОР від 17 жовтня 2012 року термін дії контракту був продовжений до 31 грудня 2018 року.

В зв`язку зі зміною найменування позивача сторонам и контракту була укладена додаткова угода №9 до контракту №311-ОР від 17 жовтня 2012 року, в якій зазначено, що сторонами з 05 травня 2018 року використовується нове найменування покупця - Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод"

Згідно пункту 5.1. контракту, продукція повинна бути поставлена за місячним замовленням як повністю так і частково в рамках узгодженої специфікації.

Відповідно до пункту 7.1. контракту ціна на продукцію є договірною, узгоджується сторонами та зазначається у відповідних специфікаціях.

Згідно пункту 7.3. контракту оплата продукції, що підлягає поставці здійснюється покупцем на умовах 100% попереднього (авансового) платежу шляхом перерахунку згідно платіжного доручення безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Валюта контракту - рублі Російської Федерації.

Відповідно до пункту 7.8 контракту, в разі непоставки продукції постачальник зобов`язується повернути покупцю за його письмовою вимогою передоплату в строк не більше 60 днів з моменту звернення покупця к постачальнику.

Термін поставки кожної партії товару повинен бути зазначений у заявці покупця, згідно із умовами 5.1 контракту, яка повинна направлятись постачальнику електронною поштою або факсом.

За заявкою позивача, сторонами контракту №311-ОР від 17 жовтня 2012 року була узгоджена та підписана специфікація №18 від 12 вересня 2018 року на поставку запасних частин на трактори - серцевини у загальній кількості 150 штук на суму 1 791 885,00 рублів РФ. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" був виставлений рахунок №1675 від 12 вересня 2018 року на суму 1 791 885,00 рублів РФ.

Зазначений рахунок був повністю оплачений позивачем згідно платіжного доручення №233 від 28 вересня 2018 року.

Згідно накладної CMR №0084360 від 08 жовтня 2018 року, декларації на товари 10409070/081018/0002609 від 08 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" поставило, a позивач прийняв запасні частини для тракторів на загальну суму 1 574 775,00 руб. РФ. Також, із зазначеними документами на поставку товару був виставлений новий рахунок, для супроводу поставки, вже на меншу кількість товару, фактично були поставлені серцевини у загальній кількості 130 штук, а не 150 штук, як було узгоджено сторонами у специфікації №18 від 12 вересня 2018 року.

Таким чином, відповідачем було недопоставлено товару на суму 217110,00 руб. РФ.

07 листопада 2018 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" із вимогою №67/368 про повернення суми переплати. Відповідач у відповіді №32-1012 від 08 листопада 2018 року визнало наявність заборгованості за контрактом №311-ОР від 17 жовтня 2012 року у розмірі 217110,00 руб.РФ. повідомило про неможливість перерахування заборгованості в зв`язку із забороною на перерахунок грошових коштів згідно із Указом президента Російської Федерації "Про застосування спеціальних економічних заходів в зв`язку із недружніми діями України стосовно громадян та юридичних осіб Російської Федерації" від 22 жовтня 2018 року. Однак жодних доказів того, що відповідач намагався перерахувати грошові кошти або поставити товар, але за об`єктивних обставин не зміг цього зробити відповідачем надано не було.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Згідно пункту 11.3 контракту №311-ОР від 17 жовтня 2012 року, всі спори, що не можуть бути вирішині сторонами шляхом переговорів, підлягають вирішенню в господарському суді Харківської області відповідно до правил провадження справ у вище зазначеному суді.

Враховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спору в господарському суді за правилами ГПК України, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Харківської області.

Вирішуючи питання щодо матеріального права, яке застосовується судом, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

При виборі матеріального права, позивачем було застосовано посилання на пункт 11.1. контаркту №311-ОР від 17 жовтня 2012 року, в якому зазначано, що цей контракт регулюється та тлумачиться у відповідності до законодавства Російської Федерації. У вападку, які прямо не передбачені цим контрактом, сторони керуються законодавством Російської Федерації.

А відтак, позивач вказує, що правові відносини сторін врегульовані Цивільним кодексом Російської Федерації, то до правовідносин між сторонами повинно бути застосовано матеріальне право Росії.

Суд погоджується з такими твердженням позивача виходячи з наступного.

Суд зазначає, що 19 грудня 1992 року Україна приєдналася до Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, від 20 березня 1992 року (постанова Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності").

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідно до приписів статті 43 Закону України "Про міжнародне приватне право", сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно частини 1 статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право "зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі контракту № №311-ОР, укладеного 17 жовтня 2012 року. Враховуючи склад учасників правовідносин, контракт є зовнішньоекономічним та умовами контракту сторони визначили матеріальне право якої держави повинно бути застосовано до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, даний позов підлягає розгляду в Господарському суді Харківської області, проте до спірних правовідносин суд застосовує матеріальне право Російської Федерації.

Відповідно до статті 309 Цивільного кодексу Російської Федерації, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами зобов`язання і вимогами закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов і вимог у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно висуваються.

Згідно статті 310 Цивільного кодексу Російської Федерації, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна його умов не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 314 Цивільного кодексу Російської Федерації, якщо зобов`язання передбачає чи дозволяє визначити день його виконання або період, протягом якого воно повинно бути виконане, зобов`язання підлягає виконанню цього дня або відповідно у будь-який момент в межах цього періоду.

Згідно зі статтею 8 Цивільного кодексу Російської Федерації однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Відповідно до статті 454 Цивільного кодексу Російської Федерації за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов`язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).

Згідно частини 5 статті 454 Цивільного кодексу Російської Федерації до окремих видів договору купівлі-продажу (роздрібна купівля-продаж, поставка товарів, поставка товарів для державних потреб, контрактація, електропостачання, продаж нерухомості, продаж підприємства) положення, передбачені цим пунктом, застосовуються, якщо інше не передбачено правилами цього кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 487 Цивільного кодексу Російської Федерації у випадках, коли договором купівлі-продажу передбачено обов`язок покупця оплатити товар повністю або частково до передачі продавцем товару (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, передбачений договором, а якщо такий строк не встановлений договором, в термін, визначений відповідно до статті 314 цього кодексу. У разі, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати, не виконує обов`язок щодо передачі товару у встановлений термін (стаття 457), покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати за товар, що не переданий продавцем.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орєнбургський радіатор" (460441, Російська Федерація, м. Орєнбург, вул. Комсомольська, 175, код ОГРН 1025601807303) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (61007, м. Харків, пр. Московський, 275, код ЄДРПОУ 05750295) 217110,00 рублів та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "23" січня 2020 р.

Суддя

П.В. Хотенець