ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2020 р. Справа№ 910/9021/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Слюсар О.Б., адвокат, довіреність № 15-2-02/96 від 02.01.20,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/9021/19 (суддя Сівакова В.В., повний текст складено - 21.10.2019) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання правочину недійсним.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсним правочину щодо розірвання в односторонньому порядку договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) № 03613752001 від 31.05.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані необґрунтованою, на думку позивача, односторонньою відмовою відповідача від договору від 31.05.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/9021/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що Банк припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів ст. 11 Закону №1702-VII, та вказані дії не суперечать умовам пунктів 4.1.5, 12.7 Правил, які є невід`ємною частиною вказаного договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/9021/19 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість встановлення відповідачем позивачу, як клієнту банку, неприйнятно високого ризику, з огляду на відсутність встановлених в судовому порядку обставин виконання позивачем посередницько-транзитної функції по ланцюгу постачання товарів, послуг, з метою штучного завищення їх вартості.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, якими просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Позивач правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від позивача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення позивача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, з огляду на наявність викладеної позиції скаржника, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" (Клієнт) та публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (Банк) 31.05.2016 укладено договір-анкету відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) № НОМЕР_1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підписуючи цей договір-анкету, Клієнт погоджується з викладеною у Правилах (договірних умовах) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв - клієнтів АТ "УкрСиббанк" (далі - Правила), затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку (які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та опубліковані в газеті "Голос України" № 99 (4849) від 02.06.2010 з усіма наступними змінами та доповненнями) пропозицією Банку надавати Клієнту на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах, наступні послуги:

- відкриття, обслуговування, закриття поточного(-их) рахунку(-ів) в національній та/або іноземній валюті, відповідно до вимог чинного законодавства України, який (які) наведено в додатку № 1 до договору-анкети;

- надання послуги приймання та розміщення на поточному рахунку готівкової виручки (в разі її здавання Клієнтом). Строки здавання Клієнтом готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунок(-и) у Банку встановлюються Клієнтом самостійно згідно із запропонованими Банком строками, що зазначені у Правилах;

- підключення та обслуговування продуктів Банку за допомогою системи "StarAccess" на умовах, викладених в Правилах. Дистанційне обслуговування продуктів Банку а також надання інших послуг, передбачених Договором-анкетою, здійснюється у відповідності до вимог законодавства, Правил, договору, інших договорів, що діють між Банком та Клієнтом, або будуть укладені між ними в майбутньому, з метою виконання яких використовуються система "StarAccess", як засіб обміну технологічною та іншою інформацією тощо (далі - договори, що обслуговуються системою "StarAccess").

Згідно з даним договором Банк відкрив позивачу поточні рахунки:

НОМЕР_2, валюта рахунку UAH, тарифний пакет - рахунок спеціального режиму використання;

НОМЕР_3, валюта рахунку UAH, тарифний пакет - економ.

Згідно з п. 1.2 договору Правила, після укладення сторонами цього договору-анкети, стають невід`ємною частиною договору. Підписуючи цей договір-анкету, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі-анкеті та Правилах. Терміни, що вживаються в договорі-анкеті, мають значення, надане їм у Правилах.

Відповідно до п. 1.3 договору підписи сторін під цим договором-анкетою вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього договору-анкети, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору-анкети.

В пункті 2.1 договору зазначено, що умови користування рахунком(-ами), відкритим(-и) згідно з договором, порядок обслуговування рахунку(-ів), умови обслуговування за допомогою системи "StarAccess", права та обов`язки, відповідальність сторін за договором, особливі умови, порядок розірвання договору визначаються Правилами.

Відповідно до п. 4.1.5. Правил Банк має право відмовити у здійснення/забезпеченні розрахункових та/або касових операцій Клієнта у випадку виникнення сумнівів щодо законності проведення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Пунктом 12.7. Правил встановлено, що Договір може бути розірвано за ініціативою Банку, зокрема, у наступних випадках:

- у випадку, якщо Клієнт веде ризиковану діяльність, зокрема, але не обмежуючись, проводить операції, проведення яких через Банк, на думку Банку, призводить або може призвести до порушення норм Законодавства та/або Законодавства з принципом екстратериторіальності та/або міжнародних санкцій, в тому числі щодо протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та/або

- у випадку наявності чи можливості настання будь-якої події, результату або обставини відносно Клієнта чи здійснюваних Клієнтом операцій, що, на думку Банку, має або може мати негативний вплив для Банку та/або Групи BNP Paribas , у тому числі, але не обмежуючись призводить або може призвести до матеріальних збитків та/або негативно впливати на репутацію Банку та/або Групи BNP Paribas та/або призводить або може призвести до будь-яких інших негативних наслідків для Банку та/або Групи BNP Paribas, та/або втрати Банком комерційного інтересу щодо подальшої співпраці з Клієнтом.

Зобов`язання Сторін за Договором припиняються у повному обсязі якщо інше не витікає з умов Договору, а Рахунок (-ки) закриваються Банком у дату зазначену Банком у повідомленні, яке направляється Клієнту, але не раніше ніж через 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати відправлення такого письмового повідомлення. При цьому достатньою підставою для розірвання Договору є відповідне посилання Банку на цей пункт Договору у повідомленні без надання додаткових пояснень щодо обставин його розірвання.

Листом № 053400140335999 публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" про те, що згідно з розробленими Банком критеріями ризику, що закріплені у внутрішніх правилах та процедурах та ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Банк прийняв рішення про встановлення ТОВ "Сітірейл Технолоджи" неприйнятно високого ризику та про намір закрити усі рахунки та продукти, а саме: припинення договорів щодо обслуговування будь-яких фізичних осіб, та/або суб`єктів господарювання та/або відокремлених підрозділів юридичних осіб, та/або само зайнятих осіб, та/або представництв, у тому числі договорів про надання послуг торговельного еквайрінгу, договорів про приймання платежів, договорів про обслуговування виплати заробітної плати та інших виплат співробітникам клієнта у безготівковій формі, або будь-яких інших діючих договорів, укладених з Банком. У листі вказано, що договори вважаються розірваними, а рахунки закриваються не раніше ніж через 60 календарних днів з дня направлення цього листа.

В подальшому позивач отримав повторно від Банку лист № 0534001468167144 аналогічного змісту.

Позивач листом № 26 від 22.04.2019 повідомив Банк про те, що вважає, що рішення Банку про розірвання договору та закриття рахунків з підстав встановлення ТОВ "Сітірейл Технолоджі" неприйнятно високого ризику відповідно Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" є протиправним та таким, що порушує ділову репутацію позивача, оскільки право Банку на односторонню відмову від договору банківського рахунку з підстав зазначених Банком не встановлено нормами закону та договором, взаємної згоди щодо розірвання договору між Банком та ТОВ "Сітірейл Технолоджі" не досягнуто.

Відповідач листом № 09/26091 від 24.04.2019 повідомив позивача про припинення співробітництва з товариством з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи".

Позивач не погодившись із зазначеним рішенням банку щодо розірвання в односторонньому порядку договору звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що Банк припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів ст. 11 Закону №1702-VII, та вказані дії не суперечать умовам пунктів 4.1.5, 12.7 Правил, які є невід`ємною частиною вказаного договору.

Колегія суддів вважає вказаний висновок місцевого господарського суду обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Частинами 1, 2 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 2 ст. 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка: якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це; у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором; у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (Закон) спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов`язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Таким чином, враховуючи положення ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 10 Закону, норми яких є спеціальними в регулюванні спірних правовідносин, банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів. Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин.

Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018р. у справі №910/14158/17, від 16.10.2018р. у справі №910/21320/17.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, не є необмеженим.

Судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику (постанова Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 922/2224/18).

Згідно зі ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється у разі, зокрема, виникнення підозри.

Статтею 11 Закону передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

Відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення правлінням Національного банку України постановою № 417 від 26.06.2015 було затверджено "Положення про здійснення банками фінансового моніторингу" (далі - Положення № 417).

Згідно п. 2 Положення № 417 аналіз фінансових операцій - комплекс ризик-орієнтованих заходів, які здійснюються на постійній основі та установлені внутрішніми документами банку з питань здійснення фінансового моніторингу, проведення яких дає змогу з`ясувати суть і мету фінансових операцій, зробити висновок про відповідність/невідповідність фінансових операцій фінансовому стану клієнта та/або змісту його діяльності, регулярність здійснення фінансових операцій та спрямований на виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; вивчення фінансової діяльності клієнта - проведення порівняльного аналізу інформації, отриманої під час здійснення аналізу фінансових операцій клієнта, з інформацією, отриманою під час установлення ділових (договірних) відносин (у тому числі, в процесі уточнення інформації з питань ідентифікації, змісту діяльності, фінансового стану), та з інформацією, отриманою за час обслуговування за попередній період, з метою переоцінки рівня ризику клієнта; високий рівень ризику клієнта - це рівень ризику, отриманий за результатами оцінки ризику клієнта, який визначається банком за результатами аналізу сукупності визначених банком критеріїв ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та свідчить про високу ймовірність використання клієнтом послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму; внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу - правила, програми, методики, інші документи з питань фінансового моніторингу, затверджені банком згідно з вимогами законодавства України, у тому числі цього Положення; моніторинг ризиків клієнтів - процес відстеження критеріїв ризиків клієнтів за результатами вивчення клієнтів, що проводиться з метою своєчасного виявлення змін ризику за географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передавання (отримання) активів, ризику за видом товарів, послуг, ризику за типом клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ними ризикових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та їх регулярності, для здійснення переоцінки попередньо встановлених рівнів ризиків клієнтів.

Пунктом 3 розділу І Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (далі - Критерії) суб`єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Відповідно до п. 2, 3 розділу ІІ Критеріїв суб`єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта. Суб`єкт періодично переглядає власні критерії ризику, а також заходи з управління ризиками з метою їх актуалізації та врахування змін, які відбулися в діяльності самого суб`єкта та в законодавстві у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Розділ VI Критеріїв передбачає, що суб`єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

У разі виявлення суб`єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб`єкт вживає всіх необхідних заходів для з`ясування, чи підпадає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу.

Суб`єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

На виконання Положення № 417 та наказу Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 "Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення" Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" наказом № П-СОМРL-2018-85 від 31.08.2018 затверджено Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу (далі - Програма).

Відповідно до п. 4.6 Програми з метою оцінки ризику фізичних, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фінансових установ - потенційних клієнтів Банку, аналізу їх діяльності, а також прийняття рішень з дозволу/заборони встановлення чи продовження ділових відносин з ними, в Банку діє Комітет затвердження клієнтів (КЗК).

Згідно з п. 4.10 Програми неприйнятно високий ризик, зокрема, встановлюється при наявності обґрунтованих підстав вважати, що діяльність даного клієнта несе високий ризик легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та/або загрожує репутації Банку.

Наказом Aкціонерного товариства "УкрСиббанк" № П-СОМРL-2018-85 від 10.09.2018 було затверджено Положення про Комітет затвердження клієнтів AT "УкрСиббанк", відповідно до пункту 3.2.7. якого КЗК може прийняти рішення про відмовлення в обслуговуванні. Причини відмови клієнту/партнеру не повідомляються. Обслуговування рахунків клієнтів призупиняється у частині проведення видаткових операції. Припинення відносин з клієнтами/партнерами, яким відмовлено в подальшому обслуговуванні, здійснюється згідно розділу 5.1 даного Положення.

У лютому 2019 року Банк, виконуючи функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, провів додаткову перевірку Клієнта, за результатами якої було виявлено ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2018р. у справі № 646/4995/18 провадження № 1-кс/646/4942/2018 про тимчасовий доступ до речей і документів за матеріалами кримінального провадження № 42018221070000062, порушеного за фактом привласнення бюджетних коштів при проведенні робіт з капітального ремонту доріг та трамвайних колій по вул. Гольбергівської, у м. Харкові.

Зазначена ухвала суду містила інформацію щодо діяльності Клієнта, а саме: що ТОВ "Сітірейл Технолоджи", код СДРПОУ 34630678, зареєстроване: 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 6.30, офіс 3, є підприємством, що виконувало посередницько-транзитну функцію по ланцюгу постачання товарів, послуг, з метою штучного завищення їх вартості.

Зважаючи на викладену у судовому рішенні критичну негативну інформацію щодо діяльності Клієнта 01.03.2019 Комітетом затвердження клієнтів AT "УкрСиббанк" було розглянуто питання про продовження ділових відносин з позивачем та прийнято рішення про присвоєння Клієнту неприйнятно високого ризику та відмову в обслуговуванні.

Згідно п. 5.1.1. Положення про Комітет затвердження клієнтів AT "УкрСиббанк" у разі отримання рішення КЗК по клієнту "Відмовлено в обслуговуванні" здійснюються наступні заходи:

- Банк інформує Клієнта, що змушений відмовити у подальшому обслуговуванні, користуючись своїм правом розірвати договір, що передбачено пунктом Правил відповідного договору та законодавством України у сфері фінансового моніторингу. Клієнту пропонується закрити рахунки. Якщо клієнт згоден закрити рахунки з власної ініціативи, відповідальний працівник проводить дії по закриттю рахунку;

- у разі якщо Клієнт не згоден закрити рахунки та/або не з`явився для закриття рахунків протягом 2 місяців після консолідованого направлення клієнту листа на рівні ГБ щодо відмови у подальшому обслуговуванні, Банк закриває клієнту рахунки згідно з Порядком закриття рахунків та врахуванням умов договору, укладеного з Клієнтом/групою клієнтів.

Таким чином, Банк, використовуючи у своїй діяльності ризико - орієнтований підхід до відносин з клієнтами, з метою виконання функції фінансового моніторингу прийняв правомірне та обґрунтоване рішення про відмову обслуговування ТОВ "Сітірейл Технолоджи" та повідомив клієнта про розірвання договору банківського обслуговування.

Стосовно доводів апелянта про необґрунтованість встановлення відповідачем позивачу, як клієнту банку, неприйнятно високого ризику, з огляду на відсутність встановлених в судовому порядку обставин виконання позивачем посередницько-транзитної функції по ланцюгу постачання товарів, послуг, з метою штучного завищення їх вартості, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 пункту 3 наказу Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.2017 суб`єкти первинного фінансового моніторингу розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Як вже вказувалося, публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" наказом № П-СОМРL-2018-85 від 31.08.2018 затверджено Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу (далі - Програма).

Згідно з п. 4.10 Програми неприйнятно високий ризик, зокрема, встановлюється при наявності обґрунтованих підстав вважати, що діяльність даного клієнта несе високий ризик легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та/або загрожує репутації Банку.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наявність інформації (встановленої проведеним СВ Основянського ВПГУ НП в Харківській області досудовим розслідуванням) в ухвалі слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2018р. у справі № 646/4995/18 про те, що ТОВ "Сітірейл Технолоджи" є підприємством, що виконувало посередницько-транзитну функцію по ланцюгу постачання товарів, послуг, з метою штучного завищення їх вартості, є достатньо обґрунтованою підставою вважати, що діяльність позивача несе високий ризик легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та/або загрожує репутації Банку.

При цьому, Акт ГУ ДФС у Харківській області від 07.05.2018, на який посилається скаржник, як на доказ, що підтверджує не вчинення позивачем господарських операцій з фіктивними підприємствами та/або фінансових операцій з метою приховати будь - яку незаконну діяльність, не свідчить про необґрунтованість зазначеної в ухвалі слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.09.2018р. у справі № 646/4995/18 інформації стосовно позивача.

За наведених обставин, з огляду на обґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо наявності у Банку права на односторонню відмову від договору банківського рахунку у відповідності до норм ст.ст. 10, 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", підстави вважати правочин публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" щодо припинення договору № 03613752001 від 31.05.2016 таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, відсутні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сітірейл Технолоджи" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/9021/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/9021/19.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 24.01.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко