ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2020 р. Справа№ 910/9391/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Корсака В.А.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: Пахолок О.А. за дов.

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019(повний текст рішення складено 13.09.2019)

у справі №910/9391/19 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор"

про стягнення 297 108,57 грн

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" (далі - відповідач) про стягнення 297 108 грн 57 коп., з яких 180 268 грн 12 коп. - пеня та 116 840 грн 45 коп. - 7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № Л/Е-1919/НЮ від 04.02.2019 в частині своєчасного надання послуг з ремонту силових трансформаторів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 (повний текст рішення складено 13.09.2019) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 180 268 грн 12 коп., 7% штрафу у розмірі 116 840 грн 45 коп. та судовий збір у розмірі 4 456 грн 62 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі наявне також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим здійснено невірні розрахунки нарахування пені та штрафу. Так, відповідач вважає, що нарахування пені та штрафу мало відбуватись на договірну ціну одиниці ремонту в сумі 316 674 грн. Також відповідач зазначає, що є підстави для зменшення розміру штрафних санкцій. На думку апелянта висновки суду першої інстанції є такими, що не відповідають обставинам справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" у справі № 910/9391/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/9391/19 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" на рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2019 та призначено справу № 910/9391/19 до розгляду на 21.01.2020.

11.01.2020 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення Господарського суду м. Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Встановлено, що 21.01.2020 представник відповідача у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

04.02.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" (виконавець) було укладено договір № Л/Е-1919/НЮ (договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик, своїми силами та засобами надати послуги з ремонту силових трансформаторів. Замовник зобов`язується прийняти ці послуги та своєчасно здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Найменування послуг: ДК-021:2015 - 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт силових трансформаторів) Лот № 2. Ремонт силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (надалі послуги) (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору визначено, що обсяг послуг визначається Переліком послуг з ремонту, які необхідно надати при проведенні ремонту силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (додаток № 1).

Сума договору становить 1 669 149 грн 24 коп., у тому числі ПДВ 278 191 грн 54 коп., 1 390 957 грн 70 коп. (без ПДВ). Сума договору визначається відповідно до переліку послуг з ремонту (додаток № 1) (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунок за фактично надані виконавцем послуги замовник здійснює протягом 30 календарних днів від дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за наявності підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого на оплату рахунку та калькуляції за фактично надані послуги з розшифруванням матеріальних витрат на оплату праці. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної виконавця розрахунок здійснюється протягом 30 календарних днів від дати отримання замовником від виконавця копії рішення комісії органу Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної.

Розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.2 договору).

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 договору визначено обов`язок виконавця забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, а підпунктами 5.1.1, 5.1.3 пункту 5.1 договору обов`язок замовника прийняти надані послуги згідно з актом приймання-передачі наданих послуг і оплатити їх.

Згідно з п. 6.1 договору строк надання послуг - протягом 20 днів з моменту підписання акту приймання-передачі трансформатора в ремонт.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що після завершення надання послуг, виконавець передає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Зі сторони замовника акт підписує начальник підрозділу "Служба електропостачання", начальник підрозділу "Львівська дистанція електропостачання", зі сторони виконавця директор ТОВ "НПО Укрізолятор".

Замовник підписує акт приймання-передачі наданих послуг (чи повертає його виконавцю без підписання, мотивуючи відмову) протягом 10 календарних днів з моменту отримання від виконавця (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.6 договору послуги надаються на території замовника: 80560, Львівська обл., Буський р-н, смт. Красне, вул. Привокзальна, буд. 10е.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.03.2019, а в частині проведення розрахунку - до його повного здійснення (п. 10.1 договору).

Одночасно з підписанням договору сторонами погоджено та підписано Перелік послуг з ремонту трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (додаток № 1 до договору) та Калькуляцію на ремонт силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне (додаток № 2 до договору), в якій зафіксовано загальну вартість робіт з урахуванням ПДВ - 1 669 149 грн 24 коп.

На виконання умов договору 19.02.2019 між сторонами підписано акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів.

Спір виник внаслідок того, що відповідач взятих на себе зобов`язань з проведення ремонту силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне у строк, визначений договором, не виконав, у зв`язку з чим відповідачу за порушення строку надання послуг було нараховано пеню у розмірі 180 268 грн 12 коп. та 7% штрафу у розмірі 116 840 грн 45 коп.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки предметом договору фактично є виконання відповідачем обумовлених сторонами ремонтних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з умовами п. 6.1 договору відповідач зобов`язався у двадцятиденний строк з моменту підписання акту приймання-передачі силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ-Красне в ремонт, тобто до 11.03.2019 включно, виконати роботи, передбачені додатком № 1 до договору.

В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг, а отже відповідачем обумовлені договором роботи у визначений строк виконані не були.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі своєчасного виконання робіт по договору.

У зв`язку з простроченням відповідачем виконання робіт, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі в сумі 180 268 грн 12 коп. та штраф за прострочення понад 30 днів в сумі 116 840 грн 45 коп.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання ремонту згідно з умовами цього договору виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% договірної ціни одиниці ремонту за кожну прострочену добу затримки, а за просточення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Відповідно до статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. N 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. N 938) Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2014р., N 53, ст. 1402). Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Таким чином, позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Позивачем розраховано пеню та штраф за прострочення понад 30 днів, виходячи з ціни, яка встановлена в п. 3.1 договору та становить 1 669 149 грн 24 коп.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу за період з 12.03.2019 по 27.06.2019, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 180 268 грн 12 коп. та штрафу за прострочення понад 30 днів в сумі 116 840 грн 45 коп з огляду на наступне.

Частинами 1, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Згідно зі змістом ч. 1, 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Таким чином, враховуючи зміст зазначених норм, критерієм для визначення «договірності» ціни слугує наявність взаємної згоди сторін, яка формується на основі їхнього спільного й вільного волевиявлення, а тому договірною вважається ціна, щодо розміру якої сторони спільно, обопільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Так, у пункті 3.1 договору сторони погодили, що сума договору становить 1 669 149 грн 24 коп., в тому числі ПДВ 278 191 грн 54 коп., 1 390 957 грн 70 коп. (без ПДВ). Сума договору визначається відповідно до переліку послуг з ремонту (додаток № 1).

Отже, сторонами під час укладення договору було погоджено його ціну - вартість послуг з ремонту силових трансформаторів, а тому нарахування позивачем пені та штрафу на суму 1 669 149 грн 24 коп. відповідає приписам абз. 3 ч. 2 ст. 231 Цивільного кодексу України та п. 7.3 договору та є правомірним.

Доводи відповідача про визначення в акті від 19.02.2019 передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів суми, яка являє собою договірну ціну одиниці ремонту не заслуговують на увагу, оскільки у вказаному акті зазначено первісну (переоцінену) вартість силового трансформатора типу ТДТНГ-20000/110/27/10, ЕЧЕ- Красне , яка становить 316 674 грн.

Отже доводи відповідача про невірне здійснення розрахунку штрафних санкцій не заслуговують на увагу.

Зі змісту договору вбачається, що він укладений з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом України «Про публічні закупівлі» з використанням електронної системи закупівель з метою відбору надавача послуги/виконавця робіт для укладення договору.

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір підписаний сторонами без будь-яких зауважень про що свідчить про погодження ними всіх умов, які містяться в цьому договорі. Підписавши договір без застережень, відповідач фактично погодився зі всіма його умовами.

У пункті 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору який передбачає, право суб`єкта цивільного права на укладення й інших договорів, прямо не передбачених актами цивільного законодавства, але відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Сторони договору мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на свій розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стосовно посилань відповідача про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

В матеріалах справи відсутні докази, які б давали підстави вважати, що у даному випадку наявні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій.

Більше того, розмір штрафних санкцій, які є предметом розгляду у даній справі, стягуються за сам факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання з проведення ремонту силового трансформатора, незалежно від наявності збитків позивача.

З огляду на викладене,колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "НПО Укрізолятор".

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/9391/19.

4. Матеріали справи № 910/9391/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288,289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.01.2020.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

В.А. Корсак