ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Справа№ 904/9943/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Остапенка О.М.

секретар судового засідання Камінська Т.О.

За участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 15.01.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (далі - ПрАТ «Київський маргариновий завод»; завод),

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у справі № 904/9943/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (далі -ТОВ «Щедро»)

до ПрАТ «Київський маргариновий завод»

про захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Щедро» звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ «Київський маргариновий завод» про захист прав інтелектуальної власності на промисловий зразок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено право позивача на використання промислових зразків за патентами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у вигляді виготовлення, пропонування для продажу та реалізації невизначеному колу осіб продукції, яка за зовнішнім виглядом є схожою до ступеня змішування із продукцією позивача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 вказану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 позов задоволено повністю, а саме:

зобов`язано відповідача припинити пакування фасованих маргаринів:

- в ІНФОРМАЦІЯ_2», що є візуально схожим до ступеня змішування на пакувальний лист ІНФОРМАЦІЯ_6», право власності на яке охороняється патентом № НОМЕР_1, зареєстрованого в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 26.11.2012;

- в ІНФОРМАЦІЯ_4», що є візуально схожим до ступеня змішування на пакувальний лист ІНФОРМАЦІЯ_7», право власності на яке охороняється патентом № НОМЕР_1, зареєстрованого в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 26.11.2012;

- в ІНФОРМАЦІЯ_5», що є візуально схожим до ступеня змішування на пакувальний лист ІНФОРМАЦІЯ_8», право власності на яке охороняється патентом № НОМЕР_2, зареєстрованого в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 10.01.2017;

зобов`язано ПрАТ «Київський маргариновий завод» вилучити з цивільного обороту фасовані маргарини, які упаковані у вказані пакувальні листи;

стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 9 600 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 26 083, 20 грн.

Не погоджуючись вказаним рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Київський маргариновий завод» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вказане рішення суду та постановити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Щедро» в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: оскаржуване рішення прийнято з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи; під час прийняття оскаржуваного рішення, суд першої інстанції надав неправильну оцінку поданим сторонами доказів та порушив норми матеріального і процесуального права; покладений в основу рішення суду першої інстанції Висновок експерта від 07.05.2018 № 083/18 суперечливий, а тому, таке рішення підлягає скасуванню.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 справу № 904/9943/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Остапенка О.М., Верховця А.А.

Ухвалою суду від 01.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/9943/17 та призначено справу до розгляду на 27.11.2018.

16.11.2018 відділом діловодства суду апеляційної інстанції від позивача було отримано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого, ТОВ «Щедро» заперечило проти задоволення апеляційної скарги та просило залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.12.2018.

04.12.2018 відділом діловодства суду апеляційної інстанції від відповідача було отримано клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2018.

06.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" надійшло заперечення проти клопотання Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про призначення експертизи.

06.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" надійшли додаткові пояснення до клопотання про призначення експертизи.

06.12.2018 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи», а провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та повернення справи до суду апеляційної інстанції.

14.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Центру судової експертизи та експертних досліджень надійшов лист разом з матеріалами справи для прийняття процесуального рішення щодо визначення особи експерта Центру, якому безпосередньо буде доручено проведення експертизи за справою № 904/9943/17.

Крім того, в даному листі зазначено, що у складі Центру станом на 02.01.2019 кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.4 "Дослідження, пов`язані з промисловими зразками", в рамках якої необхідно провести дослідження згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 про призначення експертизи, має директор Центру судової експертизи та експертних досліджень Стародубов Ігор Вадимович, який здатен забезпечити проведення експертизи у передбачені законодавством строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 поновлено провадження у справі №904/9943/17, призначено справу №904/9943/17 до розгляду на 21.02.2019.

14.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ПрАТ "Київський маргариновий завод" надійшли письмові пояснення, в яких товариство просило визначити Стародубова Ігоря Вадимовича , як судового експерта Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи", якому має бути доручено проведення судової експертизи у справі № 904/9943/17 та долучити до матеріалів справи № 904/9943/17 завірені копії матеріалів заявок на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 та завірені копії матеріалів заявок на промисловий зразок за патентом України № НОМЕР_2.

21.02.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду погоджено Стародубова Ігоря Вадимовича , як судового експерта Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи», якому має бути доручено проведення судової експертизи у справі даній справі та зупинено апеляційне провадження до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів.

19.09.2019 відділом забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Центру судової експертизи та експертних досліджень надійшов лист разом з матеріалами справи та Висновок від 11.09.2019 № 022/СІВ/18 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 904/9943/17 від 11.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2019 поновлено провадження у справі, призначено її до розгляду на 23.10.2019, запропоновано позивачу та відповідачу надати до 21.10.2019 письмові пояснення та/або заперечення, щодо інформації, зазначеної у Висновку № 022/СІВ/18 від 11.09.2019.

21.10.2019 відділом забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ПрАТ «Київський маргариновий завод» надійшли письмові пояснення.

23.10.2019: представник ТОВ «Щедро» подав суду клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та виклик експерта для надання пояснень щодо висновку; ПрАТ «Київський маргариновий завод» подало до відділу діловодства суду клопотання про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 23.10.2019 оголошено перерву до 31.10.2019 та запропоновано учасникам підготувати питання, які вони вважають за потрібне поставити перед експертом.

31.10.2019: представник ТОВ «Щедро» подав до відділу діловодства суду клопотання з питаннями, які мають бути поставлені експерту щодо його Висновку № 022/СІВ/18 від 11.09.2019; представник ПрАТ «Київський маргариновий завод» подав заперечення на клопотання про виклик та допит експерта та просив відмовити позивачу у задоволенні клопотання від 23.10.2019 про виклик експерта для надання пояснень.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019, зокрема, задоволено клопотання ТОВ «Щедро» про виклик у судове засідання судового експерта Стародубова І.В. та викликано його у судове засідання, що призначене на 27.11.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4698/19 від 25.11.2019, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/9943/17.

Відповідно до витягу протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.11.2019 апеляційну скаргу прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

У судове засідання 27.11.2019 Стародубов І.В. не з`явився у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 15.01.2020 та повторно викликано судового експерта у судове засідання.

02.12.2019 відділом забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ «Щедро» надійшла заява із додатковими запитаннями.

14.01.2020 відділом забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від судового експерта Стародубова І.В. надійшли письмові пояснення.

15.01.2020 відділом забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ПрАТ «Київський маргариновий завод» надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 15.01.2020 судовий експерт надав пояснення по суті Висновку № 022/СІВ/18 від 11.09.2019, зокрема, зазначивши, що: тлумачення ознак промислового зразка здійснюється в межах опису відповідно до норм Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»; визначаючи суттєвою ознакою прямокутник, експерт виходив з опису промислового зразка; під час проведення попередньої експертизи, експертом не було враховано, що суттєві ознаки повинні тлумачитися в межах опису, а під час проведення експертизи, в матеріалах справи були відсутні матеріали заявки.

Щодо повноважень експерта, то у судовому засіданні, виходячи з пояснень експерта та апелянта, було встановлено таке.

Міністерство юстиції України листом від 24.12.2019 інформувало, що у разі, якщо строк дії свідоцтва не продовжений, свідоцтво вважається недійсним, пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції № 3505/05 встановлено, що у разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта. Разом з тим Міністерство зазначило, що відповідно до підпунктів 4, 8 пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 3505/5 судовий експерт зобов`язаний повідомити у письмові формі орган, який призначив експертизу (залучив експерта) про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали не достатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані, а також негайно повернути матеріали справи та інші документи, що надавалися для проведення експертизи у разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи, інших випадків повернення матеріалів справи до суду без виконання експертизи законодавством не встановлено.

Отже, підстав, для повернення матеріалів справи до підтвердження експертом своєї кваліфікації, не вбачається.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Висновок № 022/СІВ/18 від 11.09.2019 було підписано в період, коли повноваження експерта було підтверджено, а отже, Стародубов І.В. мав повноваження на проведення судових експертиз.

Представник ТОВ «Щедро» зазначив, що під час проведення експертизи, судовий експерт Стародубов І.В. вибірково обрав суттєві ознаки з переліку тих, які зазначені у описі до відповідних патентів та надав їм неналежну оцінку.

Апелянт не погодився з такими запереченнями позивача, зазначивши, що якщо порівняти опис з переліком ознак і опис який надає судовий експерт, то вбачається, що експерт фактично дублює той опис, який подавався до матеріалів заявки.

Під час судових дебатів, право на які сторонам надано на підставі статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), представник апелянта наполіг на задоволенні апеляційної скарги, а представник позивача проти її задоволення заперечив.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення судового експерта та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з такого.

За змістом частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною другою вказаної статті суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини першої і третьої статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним; ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 420 ЦК України встановлює, що до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать промислові зразки та торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Частина перша статті 424 вказаного кодексу передбачає, що майновими правами інтелектуальної власності є, зокрема, право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

Змістом Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено таке.

- правова охорона надається промисловому зразку, що не

суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та

відповідає умовам патентоспроможності;

- об`єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи

розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд

промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та

ергономічних потреб.

-право власності на промисловий зразок засвідчується

патентом.

- строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років

від дати подання заявки до Установи і продовжується Установою за

клопотанням власника патенту, але не більш як на п`ять років.

- дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у

статті 24 цього Закону.

- обсяг правової охорони, що надається, визначається

сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на

зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і

засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до

Реєстру зображення виробу.

- тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в

межах його опису (частини перша, друга, п`ята та шоста статті 5 Закону);

- патент України на промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях; виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка (пункт 2 статті 20);

- патент України на промисловий зразок надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту (пункт 3 статті 20);

- будь-яке посягання на права власника патенту України на промисловий зразок, передбачені статтею 20 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 1 статті 26);

- на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки (пункт 2 статті 26).

Статтею 432 ЦК України встановлено також, що:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (частина перша);

- суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, громадянин України ОСОБА_3 є власником патентів на промислові зразки, а саме:

- патенту на промисловий зразок № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», який зареєстрований в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 26.11.2012;

- патенту на промисловий зразок № НОМЕР_2 «ІНФОРМАЦІЯ_1», який зареєстрований в державному реєстрі патентів України на промислові зразки 10.01.2017.

Так, ОСОБА_3 , як ліцензіаром, та позивачем, як ліцензіатом, укладено ліцензійний договір про передачу прав на використання промислових зразків за патентами від 03.04.2017 № 177 (далі - Договір № 177), відповідно до предмету якого ліцензіар, будучи власником патентів, перелік яких наведено у додатку № 1 до цього договору, передав, а ліцензіат отримав невиключну ліцензію (дозвіл) на використання промислових зразків в межах строку дії патентів (пункт 1.1 Договору № 177).

В додатку № 1 до Договору № 177 наявні патенти України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Пунктом 2.1 Договору № 177 визначено, що ліцензіар надає ліцензіатові на строк дії цього договору і за винагороду невиключну ліцензію (дозвіл) на використання промислових зразків, які охороняються патентами. При цьому ліцензіатові надається право:

- на виготовлення, застосування, ввезення, вивезення, експорт, імпорт, пропонування до продажу, продажу, в тому числі через мережу Інтернет, та інше введення в цивільний, господарський оборот, зберігання продукції за ліцензією;

- надавати субліцензії третім особам з обов`язковим повідомленням ліцензіара;

- перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, забороняти таке використання, вимагати поновлення порушених прав ліцензіара, як власника патенту, у спосіб, що передбачений законодавством.

Положеннями пункту 8.4 Договору № 177 передбачено, що ліцензіар надає згоду та уповноважує ліцензіата здійснювати всі необхідні дії щодо поновлення порушених прав власника патенту, у тому числі шляхом звернення до суду.

ТОВ «Щедро» є виробником масложирової продукції, зокрема, фасованих маргаринів у брусках.

Користуючись правом на використання промислового зразку на пакувальний лист для упаковки маргаринів, відповідно до умов договору № 177 позивач виробляє, пропонує для продажу та здійснює продаж:

- ІНФОРМАЦІЯ_6», зображення пакувального листа в якості промислового зразка та вказівка відносно кольорів захищені патентом № НОМЕР_1;

- ІНФОРМАЦІЯ_7», зображення пакувального листа в якості промислового зразка та вказівка кольорів захищені патентом № НОМЕР_1;

- ІНФОРМАЦІЯ_8», зображення пакувального листа в якості промислового зразка та вказівка відносно кольорів захищені патентом № НОМЕР_2.

Як зазначає позивач, після отримання прав на використання промислових зразків за патентами № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, йому стало відомо, що відповідач виготовляє, пропонує для продажу та здійснює продаж невизначеному колу осіб фасований маргарин в упаковках, а саме:

- ІНФОРМАЦІЯ_2;

- ІНФОРМАЦІЯ_4»;

- ІНФОРМАЦІЯ_5».

Позовні вимоги ТОВ «Щедро» мотивовані тим, що використані відповідачем зображення на пакувальних листах мають всі суттєві ознаки промислових зразків, що захищені патентами позивача № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. При візуальному порівнянні запатентованих зображень пакувальних листів з пакувальними листами, що введені в обіг відповідачем, вбачаються схожість форми, кольору, фону, графіки, виконання технічної частини, включаючи головне зображення та знаки на бокових частинах, виду матеріалу пакування. Тобто, маргарини, які упаковані в пакувальні листи та введені в цивільний обіг відповідачем, можливо сплутати з маргаринами, які упаковані в запатентовані пакувальні листи та випускаються відповідачем.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд першої інстанції зобов`язати відповідача припинити пакування фасованих маргаринів: в ІНФОРМАЦІЯ_2», в ІНФОРМАЦІЯ_4», в пакувальний лист ІНФОРМАЦІЯ_5» та зобов`язати відповідача вилучити з цивільного обороту фасовані маргарини, які упаковані в такі пакувальні листи.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 позов задоволено повністю.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, висновками, наведеними у Висновку експерта від 07.05.2018 № 083/18 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у даній справі, яким встановлено таке:

- у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_2» використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1;

- у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_4» використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1;

- у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_5» використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_2.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт використання сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробах відповідача підтверджений Висновком експерта від 07.05.2018 № 083/18 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у даній справі.

Разом з тим, в матеріалах справи також міститься висновок спеціаліста патентного повіреного Прохорова-Лукіна Г.В. та консультативний висновок від 14.06.2018 спеціаліста Свентозельської Т.Р., які суперечать висновкам, наведеним у Висновку від 07.05.2018 № 083/18.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, виходив з суперечливого Висновку експерта від 07.05.2018 № 083/18 при цьому не обґрунтував належним чином чому не прийняв до уваги висновки, що наведені у висновку спеціаліста патентного повіреного Прохорова-Лукіна Г.В. та консультативний висновок від 14.06.2018 спеціаліста Свентозельської Т.Р.

З метою встановлення істини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про доцільність задоволення клопотання апелянта про призначення судової експертизи та призначення у справі судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

На вирішення експерта було поставлено такі питання:

які ознаки промислового зразка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентами України № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є суттєвими?

чи використано у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_2» всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1?

чи використано у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_4» всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1?

чи використано у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_5» всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_2?

Проведення експертизи було доручено Центру судових експертиз та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи».

За наслідками судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності було складено Висновок від 11.09.2019 № 022/СІВ/18 згідно якого, зокрема, встановлено, що у виробах не використано всю сукупність суттєвих ознак промислових зразків за патентами, право на користування якими наявне у позивача.

Розходження у висновках зумовлене тим, що в матеріалах справи були відсутні завірені копії матеріалів заявок на промислові зразки в яких міститься опис промислового зразка і під час дослідження питання тлумачення його ознак, експерт, складаючи Висновок від 07.05.2018 № 083/18, не здійснив дослідження зразків в межах його опису, як передбачено статтею 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

Частиною шостою вказаної статті Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» встановлено, що тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися межах його опису.

У судовому засіданні 15.01.2020 уповноважений експерт, що складав Висновок № 022/СІВ/18 від 11.09.2019, надав пояснення суду та зауважив, що тлумачення ознак промислового зразка здійснюється в межах опису і, відповідно, визначаючи суттєвою ознакою прямокутник, експерт виходив з опису промислового зразка, який наведений у матеріалах описів промислових зразків.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приймає Висновок № 022/СІВ/18 від 11.09.2019 як належний та допустимий доказ у даній справі, оскільки експертом повно та всебічно досліджено питання, що були поставлені йому на вирішення.

У частині третій статті 13, частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Частиною першою статті 79 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, беручи до уваги наведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновків, що розглядаючи матеріали справи, Господарський суд міста Києва неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не оцінив доводи сторін в сукупності, не дослідив належним чином сутність розходження висновків, зроблених експертами.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не є очевидно необґрунтованими, суд апеляційної інстанції вбачає за можливе апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перша частина статті 277 ГПК України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги наведене, на підставі пункту 1-4 частини першої статті 277 ГПК України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат.

Так, частинами четвертою, восьмою статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, на підставі наведеного суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: за подачу позову судовий збір покладається на позивача, а за подачу апеляційної скарги судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь скаржника.

Крім того, стягненню з позивача підлягають і витрати на проведення судових експертиз.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у справі № 904/9943/17 - задовольнити

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у справі № 904/9943/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

4. Судовий збір за подачу позовної заяви та витрати на проведення експертизи в суді першої інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедро».

5. Судовий збір за подачу апеляційної скарги та витрати на проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Щедро».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щедро» (49033, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр.. Богдана Хмельницького, буд. 122, літ. Д-2, код ЄДРПОУ 41162327) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3, код ЄДРПОУ 00333581) 14 400,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги та витрати на проведення повторної судової експертизи в сумі 30 144, 00 грн. Видати наказ.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

8. Матеріали справи № 904/9943/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286 - 291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 22.01.2020.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

О.М. Остапенко