ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/393/20 Справа № 199/2303/19

Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення суми індексації аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2019 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення суми індексації аліментів.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, стягнення суми індексації аліментів — задоволено частково.

Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2011 року, та стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2027,00 грн., щомісячно, які підлягають індексації відповідно до закону, до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року у справі №199/2303/19 та ухвалити нове рішення, яким встановити аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1015,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року у справі №199/2303/19 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення суми індексації аліментів та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 08 травня 2019 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Відзивів на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року від інших учасників справи до суду не надходило.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 від 07 травня 2008 року виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є В ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 12).

З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2010 року шлюб між ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №437 (а.с.13).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 416,00 грн., щомісяця, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи проводити стягнення з 26.09.2011 року та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Виконавчий лист по вказаній справі отримано ОСОБА_2 та передано на виконання до Амур-Нижньодніпровського ВДВС м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 25 вересня 2017 року визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 , разом з матір`ю, ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Розглядаючи справу, суд враховує, що матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов`язаної надавати дитині утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками. Оскільки матеріальне становище і сімейний стан, а також стан здоров?я зазначених у законі осіб можуть протягом часу існування аліментного зобов`язання змінюватися, закон передбачає, що особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зміну розміру аліментів, якщо істотно погіршилось її матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я або покращилось матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При вирішенні вимоги про збільшення аліментів суд враховує, що законом збільшено мінімальний розмір аліментів, а також враховує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, наявність у власності відповідача цінного рухомого майна, перебування на утриманні відповідача ще одної дитини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням встановлених обставин справи та матеріального становища ОСОБА_1 змінений розмір аліментів на утримання малолітньої дитини буде посильним для відповідача та відповідатиме інтересам дитини, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів підлягають задоволенню.

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми індексації в розмірі 20 128 гривень 29 копійок, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру в тому числі розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що за наявності підстав, визначених цим законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. За ст. 4 вказаного закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.10-4 Постанови Кабінету Міністрів №836 від 16 листопада 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів», № 1368-VIII від 17 травня 2016 року, частину першу статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», доповнено абзацом сьомим та включено аліменти, визначені в твердій грошовій сумі, до об`єктів індексації.

При цьому цим самим же законом внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження» і покладено на державного виконавця при стягненні аліментів самостійно нараховувати та стягувати індексацію аліментів визначених в твердій грошовій сумі.

Так, згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

За рішенням суду стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації, оскільки, виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби, то обов`язок щодо належного виконання рішення суду, з врахуванням положень діючого законодавства, лежить безпосередньо на державному виконавцеві.

Аналізуючи вказані норми законодавства суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Амур-Нижньодніпровський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зобов`язаний був обчислити суму індексації розміру аліментів відповідно до закону, про який повідомити стягувача та боржника.

Згідно статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений також і законом, а саме, положеннями ст. 184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями.

ОСОБА_2 або її представником не надано доказів звернення до державного виконавця про проведення індексації розміру аліментів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що стягувачу належить звернутись до Амур – Нижньодніпровського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області із відповідною заявою про перерахунок розміру аліментів з урахуванням суми індексації.

Приведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи, що суд першої інстанції не врахував його матеріальне становище та те, що на його утриманні знаходиться непрацездатна дружина, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що відповідач має на утриманні непрацездатних членів родини чи інших дітей.

Доводи ОСОБА_1 , що на час ухвалення рішення він не мав постійного заробітку та з 17.05.2019 року перебуває на обліку в Дніпровській районній філії ДОЦЗ як безробітний, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з наданих суду доказів не вбачається, що його непрацездатність пов`язана зі станом його здоров`я, що відповідач об`єктивно позбавлений можливості працевлаштуватися та що дійсний розмір доходів відповідача не надає йому можливості сплачувати аліменти на утримання його дитини.

Крім цього, утримання дитини не може ставитися в залежність від наведених обставин в сукупності з тим, що платник є фізично здоровою та працездатною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що він зі своєю дружиною — ОСОБА_7 , винаймає житло для проживання зі своєю сім`єю, та змушений нести додаткові витрати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наданий апелянтом договір оренди квартири (житлове приміщення) №126/5 від 02.03.2019 року укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а тому не доводить те, що за оренду житла сплачує саме відповідач.

Крім того, доказів, які б підтверджували проживання ОСОБА_1 з сім`єю саме в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , суду не надано.

Будь-яких інших доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , що судом першої інстанції безпідставно зазначено про необхідність звернення з вимогою про перерахунок розміру аліментів саме до державного виконавця, оскільки індексація аліментів стягується за період з 2012 року по 2019 рік, і на сьогоднішній день не передбачено обов`язку виконавця розраховувати індексацію або стягувати такі суми на підставі її розрахунку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки до втрати чинності Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV розрахунок індексації аліментів відносився до повноважень державного виконавця, в провадженні у якого перебуває виконавчий лист. Проте, ОСОБА_2 не скористалась своїм правом і до державного виконавця із заявою про розрахунок індексації не зверталася.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

В.С.Городнича