Справа № 712/12532/14-к

Провадження № 1кп/712/8/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12

потерпілої ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальні провадження № 12014250000000385, 12012250040000337 відносно:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Луганськ,громадянина України,з вищоюосвітою,одруженого,маючого наутриманні малолітньогосина,працюючого лікарем-анестезіологом відділенняанестезіології таінтенсивної терапіїКЗ «Черкаськийобласний онкологічнийдиспансер»,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,-

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Черкаси,громадянина України,з вищоюосвітою,працюючого лікарем онкологомгінекологом онкогінекологічногоцентру КЗ«Черкаський обласнийонкологічний диспансер»,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_12 , відповідно до наказу № 76 від 02 липня 2007 року з 02.07.2007 року, працюючи на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології і інтенсивної терапії комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Менделєєва, 7 всупереч п. «а» ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року, в якому зазначено, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобігати і лікувати захворювання, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, 13.01.2011 року, перебуваючи на чергуванні як лікар анестезіолог під час проведення планового оперативного втучання в організм ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка з 29.12.2010 року перебувала на стаціонарному лікуванні в онкогінекологічному відділенні Черкаського обласного онкологічного диспансеру з діагнозом : «Кістома яєчника, асцит, метастази в кістки», проводилась в період часу з 09:15 год. до 12.:15 год., та після переведення ОСОБА_14 до палати інтенсивної терапії відділення анестезіології та інтенсивної терапії вказаного медичного закладу, в період часу з 12:15 год. до 14:00 год., маючи всі можливості здійснювати ретельний нагляд за станом життєво важливих функцій організму хворої в післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації, під час проведення реанімаційних заходів останній, в порушення вимог п. 3.7 посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії Черкаського обласного онкологічного диспансеру, щодо здійснення ретельного нагляду за станом життєво важливих функцій організму під час операцій (знеболення) і післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації та своєчасно проводити корекцію інтенсивної терапії, знехтував виконанням своїх професійних обов`язків, що виразилось у недбалому та несумлінному ставленні до них, а саме допустив ін`єкційне введення в її організм невстановленою особою з числа працівників вищевказаного медичного закладу медичного препарату «Лідокаїн», введення якого не передбачено на даній стадії лікування, що спричинило тяжкі наслідки для хворого у виді смерті ОСОБА_14 , що була констатована о 14:00 год. 13.01.2011 року, яка, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи за № 579 від 12.10.2011 року настала від отруєння лідокаїном на фоні вираженої інтоксикації, обумовленою генералізованою формою раку шлунку.

ОСОБА_11 , працюючи на посаді лікаря-онколога гінеколога онкогінекологічного центру КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» ЧОР, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Менделєєва, 7, всупереч посадовій інструкції лікаря-гінеколога-онколога онкологічного центру, відповідно до якої останній серед іншого повинен: досконало володіти сучасними методами діагностики злоякісних новоутворень, передпухлинних захворювань та широко використовувати їх у своїй практиці, повинен глибоко знати методи променевого, медикаментозного протипухлинного, комбінованого та комплексного лікування онкогінекологічних хворих, показання та протипоказання до їх застосування, повинен застосовувати сучасні методи профілактики, діагностики, лікування захворювань онкогінекологічного профілю а також всупереч п. «а» ст. 78 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 року, в якому зазначено, що медичні працівники зобов`язані сприяти охороні та зміцненню здоров`я людей, запобігати і лікувати захворювання, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу, 29.12.2010 року, будучи лікуючим лікарем ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідно до висновку експерта № 364/14 від 05.10.2016 року встановив останній клінічний діагноз «Асцит. Плеврит Suspitio Neo ovarii 1A. Supitio Neo Ventricuis 1A. MTS (слово не розбірливо), але не було проведено: обстеження периферійних лімфатичних вузлів; рентгенологічне обстеження шлунку; радіоізотопне дослідження кісток; консультацію абдомінального хірурга; дослідження крові на онкомаркер раку шлунка (СА 72-А), клінрозбір на консиліумі лікарів, ревізію органів черевної порожнини. Таким чином, ОСОБА_11 порушив вимоги наказу МОЗ України «Про заходи подальшого поліпшення і розвитку онкологічної допомоги населенню» від 30.12.1992 № 208 та обстеження хворої ОСОБА_14 , як на етапі огляду онкогінеколога в поліклінічному відділенні, так і на рівні стаціонару провів не в повному обсязі, внаслідок чого, за життя хворої, встановив неправильний діагноз. При виявленні метастатичного ураження надключних або аксилярних лімфатичних вузлів, злоякісний процес розцінюється як неоперабельний, встановлюється 4-та стадія захворювання, хірургічне лікування хворому не призначається та рекомендується проведення хіміотерапевтичного лікування або симптоматична терапія в залежності від розповсюдження пухлинного процесу та загального стану хворого, отже застосоване хірургічне оперативне лікування ОСОБА_14 було протипоказаним. Смерть ОСОБА_15 , що страждала на тяжке онкологічне захворювання в 4 стадії з чисельними метастазами, яке уразило життєво важливі органи в тому числі і печінку з порушенням її дезінтоксикаційної функції з накопиченням в тканинах та біологічних рідинах токсичних ендогенних речовин, настала на тлі операційного стресу, спричиненого масивною травматизацією тканин від отруєння лідокаїном. Таким чином, ОСОБА_11 неналежно виконав свої професійні обов`язки, що виразилось у неналежному діагностуванні хвороби у ОСОБА_14 та проведенні оперативного втручання. Внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов`язків, недбалого, несумлінного ставлення до них, під яким слід розуміти погане, байдуже, без належної старанності,неуважне, неакуратне, халатне їх виконання, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, у виді смерті ОСОБА_14 , що була констатована ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14:00 год.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та цивільний позов не визнав та пояснив, що з 02.07.2007р. він дійсно працює на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер». 13.01.2011р. хворій ОСОБА_14 вводились медичні препарати перед проведенням операції. Операція була проведена без ускладнень. Після операції ОСОБА_14 було переведено до палати відділення анестезіології та інтенсивної терапії та підключено до апарату штучної вентиляції легень. Йому не відомо, яким чином в організм ОСОБА_14 потрапив препарат «Лідокаїн»; він вказаний препарат не вводив і не призначав. Він перевіряв всі медпрепарати, що вводились ОСОБА_14 і серед них препарату «Лідокаїн» не було. Вказав, що при такій ситуації і при введенні вищевказаних препаратів хворій, препарат «Лідокаїн» не застосовується. Оскільки перед операцією ОСОБА_14 перебувала вдома, можливо цей препарат потрапив в її організм до проведення операції, так як «Лідокаїн» переробляється в 5 разів довше в організмі людини, хворої на рак 4 стадії. Крім того, висновок, що причиною смерті ОСОБА_14 є отруєння лідокаїном, з`явився лише через 3 місяці після смерті. Вважає, що його вини в смерті ОСОБА_14 немає, а тому він підлягає виправданню.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та пояснив, що своїх посадових обов`язків не порушував. 29.12.2010 року в онкологічний диспансер поступила ОСОБА_14 . Вона поступила після обстеження в терапевтичному відділенні Першої міської лікарні та лікарями в поліклініці ЧООД з підозрою на ракове захворювання яєчників, асцит, плеврит. Попереднє обстеження, яке проводилось лікарем ендоскопістом (фіброгастроскопія), ультразвукові обстеження органів черевної порожнини та малого тазу, комп`ютерна томографія, проведені іншими спеціалістами, не виявили захворювань шлунку. Тому, ОСОБА_14 продовжила обстеження з діагнозом «підозра на рак яєчників» відповідно до наказу МОЗ України № 554 від 17.09.2007 року. У відповідності до зазначеного наказу були виконані всі обстеження, передбачені інструкцією, хвора була оглянута терапевтом, завідувачем відділення, лікарем-анестезіологом, і після підготовки та премедикації взята на операцію 13.01.2011 року. Під час операції була виконана ревізія органів і виникла підозра на захворювання підшлункової залози і метостази у почеревину, в зв`язку з чим був запрошений лікар-консультант (хірург-онколог), який рекомендував провести повторну консультацію після отримання гістологічного дослідження. Результат гістологічного дослідження хворої був отриманий лише 20.01.2011 року, а тому встановити діагноз при житті хворої було не можливо. Він, як лікар онкогінеколог до проведення операції, на підставі отриманих результатів ФГС, КТ, УЗО черевної порожнини та малого тазу ОСОБА_14 , не мав підстав підозрювати захворювання «Рак шлунку», а тому правильно призначив оперативне лікування. Вважає, що ним виконана максимально циторедуктивна операція, як того вимагає інструкція з лікування раку яєчника, протипоказань до оперативного втручання не було.

Вина обвинувачених в скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується:

-показами потерпілої ОСОБА_13 , яка будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що її мама ОСОБА_14 пішла на операцію 13.01.2011 року майже здорова, у неї був лише кашель. Перед цим вона пройшла всі обстеження, в тому числі комп`ютерну томографію і був поставлений діагноз «грибкова інфекція». Спочатку вона проходила лікування в Першій лікарні, потім поступила на лікування в онкодиспансер. В онкодиспансері вона провела там лише одну ніч. Її лікарем був ОСОБА_11 . Операція їй не була потрібна. Операція проводилась біля 3,5 годин. За вказівкою лікаря-анестезіолога ОСОБА_12 медсестра ОСОБА_16 ввела несумісну з життям анестезію, а медсестра ОСОБА_17 ввела її матері медпрепарат лідокаїни, від чого вона померла. Вона бачила руки матері після настання її смерті, які були всі сколоті. Просила призначити обвинуваченим максимальне покарання, цивільний позов задовольнити та стягнути з обвинувачених моральну та матеріальну шкоду по 900000 гривень з кожного з подальшою передачею коштів в дитячий будинок.

-показами свідка ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що в обов`язки лікаря онкогінеколога входить повна діагностика хворого, обстеження, огляд та визначення методу лікування, тобто він повинен володіти сучасними методами діагностики злоякісних новоутворень, знати методи променевого, медикаментозного протипухлинного, комбінованого та комплексного лікування онкогінекологічних хворих, показання та протипоказання до їх застосування. Комісійний огляд потрібен для того, щоб вирішити який метод необхідно застосувати променеву терапію чи операційне втручання. Контроль за введенням анестезії та виведенням з наркозу хворого веде лікар-анестезіолог, хірург не заміняє його, але він повинен все контролювати. Після операції ОСОБА_14 була переведена до палати відділення анестезіології та інтенсивної терапії і постійно перебувала на очах у медперсоналу. На такій фазі, працівники онкодиспансеру не могли ввести хворій препарат лідокаїн. Як потрапив лідокаїн в організм ОСОБА_14 пояснити не зміг. В зв`язку зі смертю ОСОБА_14 , була проведена службова перевірка клініко-експертною комісією.

-показами свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді медсестри палати ЧООД. Вона не була присутня під час оперативного втручання ОСОБА_14 , а була присутня при проведенні реанімаційних заходів. ОСОБА_14 поступила в палату інтенсивної терапії, після чого їй вимірювався тиск та вона була підключена до апарату штучної вентиляції легень. Вказує, що всі медпрепарати поступають або з хворими або з відділення їх закладу. Після того, як в ОСОБА_14 впав артеріальний тиск, їй були введені медпрепарати для стабілізації тиску. Лідокаїн ОСОБА_14 не вводився. В палаті інтенсивної терапії вказаний препарат не зберігається, тому лідокаїну в аптечках не було. Вона перевіряла кожну ампулу медпрепарату перед введенням. Самостійно ОСОБА_12 ніяких препаратів до організму ОСОБА_14 не вводив, всі препарати вводила вона. Він лише контролював процес введення і давав доручення на введення тих чи інших препаратів. Вона не бачила, що б хтось інший вводив якісь препарати ОСОБА_14 . Ніхто, крім осіб з реанімаційної бригади, не входив до палати.

-даними протоколу огляду місця події від 13.01.2011 року, яким зафіксовано проведення огляду трупа ОСОБА_14 ;

-даними посадової інструкції лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії Черкаського обласного онкологічного диспансера ОСОБА_12 , відповідно до положень якої, він зобов`язаний здійснювати контроль за своєчасним виконанням своїх обов`язків, чуйним і уважним ставленням до хворих, здійснювати ретельний нагляд за станом життєво важливих функцій організму під час операцій (знеболення) і післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації та своєчасно проводити корекцію інтенсивної терапії;

-даними посадової інструкції лікаря-гінеколога-онколога вищої кваліфікаційної категорії онкогінекологічного центру ОСОБА_11 , відповідно до положень якої, він зобов`язаний мати добрі теоретичні знання та практичний досвід роботи в галузі онкології : повинен мати високу теоретичну підготовку з питань етіології, патогенезу, профілактики, діагностики пухлин, передпухлинних захворювань та лікування онкогінекологічних хворих; повинен досконало володіти сучасними методами діагностики злоякісних новоутворень, передпухлинних захворювань та широко використовувати їх у своїй практиці; повинен глибоко знати методи променевого, медикаментозного протипухлинного (хіміо-, імуно- та гормонотерапія), комбінованого та комплексного лікування онкогінекологічних хворих, показання та протипоказання до їх застосування; повинен досконало володіти технікою виконання усіх операцій з видалення злоякісних пухлин відповідних онкогінекологічих локалізацій; знати і вміти застосовувати на практиці сучасні методи діагностики та хірургічного лікування;

-наказом МОЗ № 303 від 18.10.1997 року «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України», відповідно якого лікар анестезіолог несе безпосередню відповідальність за проведення знеболення, зобов`язаний здійснювати ретельний нагляд за станом життєво важливих функцій організму, постійно реєструвати їх у відповідних медичних документах під час операції (знеболення) і післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації та своєчасно проводити корекцію інтенсивної терапії;

-даними лікарського свідоцтва про смерть № 28 від 14.01.2011 року, відповідно якого причиною смерті ОСОБА_14 є гостра серцево-судинна недостатність;

-даними висновку судово-медичної експертизи № 28/2 від 28.03.2011 року, відповідно якого виявлено наявність симптомів токсичної дії лідокаїну на організм людини (зниження артеріального тиску, порушення серцевої діяльності), наявність в крові трупа лідокаїну в концентрації 8,10 мкг/мл, наявність лідокаїну у внутрішніх органах, наявність ознак смерті, яка швидко настала (рідкий стан крові, набряк мозку та легень), наявність ознак розладу кровообігу в міокарді (спазм артерій міокарду) дають підстави вважати, що причиною смерті ОСОБА_19 є гостре отруєння лідокаїном. При дослідженні трупа виявлені синець на лівому передпліччі та лівій кисті, садно на задній поверхні правого плечового суглобу, які утворилися від дії тупих твердих предметів не більше як за 1-2 доби до настання смерті та носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Також, при дослідженні трупа виявлені двосторонні переломи ребер та перелом грудини із слабко вираженими ознаками прижитгєвості, які найбільш ймовірно утворилися під час проведення реанімаційних заходів. Крім вказаних тілесних ушкоджень виявлені сліди медичних маніпуляцій;

-даними висновку додаткової судово-медичної експертизи №28/7 від 12.05.2011 року, відповідно якого при введенні лідокаїну через шлунково-кишковий тракт у вигляді розчинів всмоктування його з кишківника відбувається поступово та неповно, супроводжується утворенням його метаболітів, а саме головного метаболіту - дезитиллідокаїну. При судово-токсикологічному дослідженні крові та печінки ОСОБА_14 , такого метаболіту не виявлено. Такі дані виключають можливість введення лідокаїну ОСОБА_14 через шлунково-кишковий тракт. Виходячи з викладеного, експерти вважають, що найбільш ймовірним шляхом введення лідокаїну до організму ОСОБА_14 є ін`єкційний. Згідно даних медичної літератури розрахувати кількість введеного лідокаїну до організму ОСОБА_14 , на підставі даних про його вміст в крові трупа, неможливо. Враховуючи дані медичної карти № 96 стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_14 , дані медичної літератури, дані судово-токсикологічного дослідження крові та внутрішніх органів трупа (відсутність метаболітів лідокаїна), експерти вважають, що лідокаїн було введено до організму ОСОБА_14 в період часу, що обліковується хвилинами-десятками хвилин до настання смерті;

-даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 579 від 12.10.2011 року, відповідно якого діагноз хворої ОСОБА_14 при первинному зверненні до лікаря ЧООД, та при наступному обстеженні та лікуванні по суті було встановлено правильно. Лікарі при проведенні обстеження та лікування хворої ОСОБА_14 повинні були керуватися «Стандартами діагностики і лікування онкологічних хворих», затвердженими наказом МОЗ від 17.09.2007р. №554. Обстеження хворої ОСОБА_14 проводилося в достатньому об`ємі, лікування хворої ОСОБА_14 проводилося правильно, відповідно до вказаних Стандартів діагностики і лікування онкологічних хворих, затвердженими наказом МОЗ від 17.09.2007р. №554. Призначене хворій ОСОБА_14 лікування не було їй протипоказано. Комісія не знаходить дефектів обстеження та лікування, при наданні медичної допомоги ОСОБА_14 , але при судово-токсикологічному дослідженні органів від її трупа був знайдений лідокаїн, який при лікуванні хворої не застосовувався (у історії хвороби немає даних про застосування лідокаїну). Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_14 можна вважати отруєння лідокаїном (виявлення при судово-токсикологічному дослідженні в крові лідокаїну в концентрації 8,10мкг/мл) на фоні вираженої інтоксикації, обумовленою генералізованою формою раку шлунку, а не від самого захворювання чи дефектів медичної допомоги. Відповісти на питання «В якій кількості було введено лідокаїну до організму ОСОБА_14 , що призвело до наявності в крові трупа лідокаїну в концентрації 8,10мкг/мл?» не представляється можливим, у зв`язку з швидким розподілом і одночасно метаболізмом лідокаїну в організмі людини і відсутністю даних про судово-токсикологічне дослідження нирки. Явища токсичної дії лідокаїну з`являються протягом хвилин-десятка хвилин. Враховуючи дані судово - токсикологічного дослідження можна казати про хвилини-десятки хвилин. Точніше встановити час не представляється можливим, ти паче, що немає даних про дослідження нирки;

-даними висновку судово-медичної (токсикологічної) експертизи №2261 від 26.12.2011 року, відповідно якого в нирці трупа ОСОБА_14 виявлено лідокаїн, пропофол, етамінал, тіопентал, димедрол, кетамін, доксиламін, дигідропентоксифілін, морфін, кодеїн, сліди атропіну, діазепаму, фенобарбіталу та фенталіну. Етамінал може походити як метаболіт тіопенталу. У зв`язку із відсутністю ваг відповідної точності (для взяття важок органів), кількісне визначення виявлених речовин не проводилось ;

-даними висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №10-к від 07.02.2012 року, відповідного якого, найбільш ймовірним шляхом введення лідокаїну до організму ОСОБА_14 є ін`єкційний. Враховуючи надані на експертизу дані медичних документів, дані судово-токсилогічного дослідження крові та внутрішніх органів трупа, експерти вважають, що лідокаїн було введено до організму ОСОБА_14 в період часу, що обліковується хвилинами десятками хвилин до настання смерті. Згідно даних медичної літератури (у розпорядженні комісії відсутні дані про індивідуальні фармакокінетічні параметри лідокаїну та дані про можливість використання клінічних фармакологічних даних для трупа) розрахувати кількість введеного до організму ОСОБА_14 лідокаїну на підставі даних про вміст його в крові трупа у концентрації 8,1 мкг/мл, неможливо. Доступна медична література лише містить дані про те, що дана концентрація лідокаїну в крові є токсичною. У відповідності із загальноприйнятим порядком проведення знечулень (наркозів), приготування розчинів та ведення препаратів проводиться медичною сестрою анестезистом після попередньої перевірки терміну придатності, дозування, цілості ампул та флаконів, що будуть використовуватись для знечулення (наркозу). Все це повинно проводитись в присутності лікаря анестезіолога, який здійснює контроль за даними маніпуляціями. Вказані особи несуть за це персональну відповідальність. У випадку проведення оперативних втручань, приготування розчинів для операцій проводиться операційною медичною сестрою після попередньої перевірки терміну придатності, дозування, цілості ампул та флаконів, що будуть використовуватись для оперативного втручання. Все це повинно проводитись в присутності хірурга, що проводить оперативне втручання, який здійснює контроль за даними маніпуляціями. Вказані особи несуть за це персональну відповідальність. Експерти вважають, що введення до організму ОСОБА_14 медичного препарату лідокаїн у невідповідній (токсичній) дозі під час проведення оперативного втручання призвело до смерті.

-даними висновку експерта № 30 від 19.11.2014 року, відповідно якого при судово-медичній експертизі крові, фрагментів печінки та нирки від трупа ОСОБА_14 виявлено: в крові, печінці, нирці лідокаїн; в тканині печінки кетамін та його метаболіт норкетамін;

-даними висновку експерта № 364/14 від 05.10.2016 року, відповідно якого на основі даних матеріалів справи, медичної документації на ім`я ОСОБА_14 1950 року народження, враховуючи відомі обставини та відповідаючи на питання, комісія приходить до наступних підсумків:

3гідно макро та мікроскопічних (гістологічних) даних у гр. ОСОБА_14 мало місце захворювання «Рак (патогістологічно низькодиференційована аденокарцинома) шлунка в області малої кривизни з проростанням у підшлункову залозу і підшкірну жирову клітковину, метастазами у лімфатичні вузли (зокрема, лівий надключичний вузол - "вірховський" метастаз; паратрахеальні лімфатичні вузли), обидва яєчники ("крукенбергівські" метастази), легені, печінку, тонку і товсту кишки, кістки та з канцероматозом очеревини і плеври.»

Із наданих медичних документів вбачається, що 28.12.2010 р. ОСОБА_14 амбулаторно онкогінекологом КУ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» був встановлений попередній діагноз: Менопауза, асцит, правобічний ексудативний плеврит, Mts ураження кісток малого тазу. Susp. Mts в аксилярні лімфовузли справа. Susp. Mts в лімфовузли малого тазу. Susp Са ovarii, (нерозбірливо).

На догоспітальному етапі не проведено:

пальпацію черева,

пальпацію периферійних лімфатичних вузлів;

пункцію підозрілих на метастатичне ураження лімфатичних вузлів (надключичний вузол зліва, аксилярні лімфатичні вузли справа);

консультацію профільного (абдомінального) хірурга

Тобто, на догоспітальному етапі лікарем онкогінекологом не було дотримано вимог наказу МОЗ України «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «онкологія» від 17.09.2007 № 554.

В онкогінекологічному центрі, куди була госпіталізована ОСОБА_14 29.12.2010 р., встановлено клінічний діагноз «Асцит. Плеврит Suspitio Neo ovarii 1А. Suspitio Neo Ventriculi 1A. MTS (слово не розбірливо)» але не було проведено:

обстеження периферійних лімфатичних вузлів;

рентгенологічне обстеження шлунку;

радіоізотопне дослідження кісток;

консультацію абдомінального хірурга;

дослідження крові на онкомаркер раку шлунка (СА 72-4);

клінрозбір на консиліумі трьох спеціалістів (хірурга, хіміотерапевта, променевого терапевта);

ревізію органів черевної порожнини (згідно протоколу операції від 13.01.2011р);

при описанні макропрепарату не зазначено, що дисемінати взяті для патогістологічного дослідження (згідно протоколу операції від 13.01.2011р).

Тобто обстеження хворої на рівні стаціонару не відповідало вимогам наказу МОЗ України Про заходи подальшого поліпшення і розвитку онкологічної допомоги населенню від 30.12.1992 №208.

Таким чином обстеження хворої ОСОБА_14 , як на етапі огляду онкогінеколога в поліклінічному відділенні, так і на рівні стаціонару було проведено не в повному обсязі, що не дозволило лікарям, за життя хворої, встановити правильний діагноз.

Слід зазначити, що при виявленні метастатичного ураження надключичних та/або аксилярних лімфатичних вузлів, злоякісний процес розцінюється як неоперабельний, встановлюється IV стадії захворювання, хірургічне лікування хворому не призначається, та рекомендується проведення хіміотерапевтичного лікування або симптоматична терапія, в залежності від розповсюдження пухлинного процесу та загального стану хворого.

Отже, застосоване хірургічне (оперативне) лікування гр. ОСОБА_14 було протипоказаним.

3а наданими медичними даними, технічно операція, яка була протипоказаною для гр. ОСОБА_14 , та реанімація були виконані правильно.

3а даними спеціальної медичної літератури медичний препарат лідокаїну на 90% метаболізується у печінці. При зниженні дезінтоксикаційної функції печінки відбувається порушення фармакокінетики цього препарату, що в даному випадку і мало місце.

Таким чином смерть гр. ОСОБА_14 , що страждала на тяжке онкологічне захворювання в 4 стадії з чисельними метастазами, яке уразило життєво важливі органи, в тому числі і печінку з порушенням її дезінтоксикаційної функції, з накопиченням в тканинах та біологічних рідинах токсичних ендогенних речовин, настала на тлі стресу (операції) спричиненого масивною травматизацією тканин від отруєння лідокаїном.

Із «Висновку експерта» № 30 складеного в період з 20.10.2014р. по 19.11.2014р. ОСОБА_20 зав. відділення судово-медичної токсикології ДУ «Головне бюро CME МОЗ України» на підставі судово-медичної експертизи крові, печінки та нирки від трупа ОСОБА_14 «Підсумки: При судово-медичній експертизі крові, фрагментів печінки та нирки від трупа ОСОБА_14 виявлено: 1) В крові, печінки, нирки - лідокаїну; 2) В тканини печінки кетамін та його метаболіт норкетамін». Наявність медичного препарату в крові та внутрішніх органах свідчить про прижиттєве його застосування не пероральним (не через рот) шляхом.

Судово-медичні дані для відповіді на питання: «...коли міг бути введений медичний препарат «Лідокаїн» в організм ОСОБА_14 .?», «В якій кількості міг бути введений медичний препарат «Лідокаїн» в організм ОСОБА_14 , що призвело до наявності в крові трупа останньої лідокаїну в концентрації 8,1 мкг/мл.?», «За який період часу до настання смерті ОСОБА_14 міг бути введений медичний препарат «Лідокаїн» в її організм?», та «Якщо так, то у якій кількості та чи допустима така концентрація для живої людини?» - відсутні.

Під час операції за життя пацієнта, який знаходиться в стані наркозу, відповідає лікар хірург та лікар анестезіолог.

-даними акту експертного контролю якості медичної допомоги від 15.04.2011 року, відповідно якого лікування та обстеження ОСОБА_14 , в умовах Черкаського обасного онкологічного диспансеру надавалась відповідно до наказу МОЗ України від 17.09.2007 № 554 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «онкологія». Метод загального наркозу обрано вірно. Реанімаційні заходи виконані в повній мірі. Не проведений комісійний огляд хворої перед оперативним втручанням. Щоденникові записи лікуючого лікаря та протокол операції малоінформативні, не відображають повну картину стану хворої. Відсутня динаміка лабораторного обстеження, аналізи ОСОБА_14 датовані 30.12.2010 року, оперативне втручання 13.01.2011 року, тобто протягом 2-тижневого перебування хворої в лікарні не проведено обстеження в динаміці. Даних про призначення та введення лідокаїну ОСОБА_14 в медичній документації не виявлено. Відповідно до наркозної карти проведення анестезії відповідає загальноприйнятим методикам. Огляд анестезіолога, наркозна карта та карта спостереження післяопераційних ворих не відповідають формам, затвердженим наказом МОЗ України від 26.07.1999 № 184 (форма 003-3/о, форма 011/о). Недоліки, виявлені у веденні медичної документації не вплинули на перебіг та наслідки хвороби ОСОБА_14

-даними протоколу огляду предметів від 01.02.2016 року з фото таблицею до нього, а саме упаковки з-під Лідокаїну 2%, в якій знаходиться: одна ампула «Лідокаїн здоров`я 2% - 670810 до 09.2013, одна ампула води для ін`єкцій «Здоров`я 5 мл» - 320410 до 05.2014, що були надані ОСОБА_13 29.01.2016року та постановою про визнання вказаного предмету речовим доказом.

Покази свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , ОСОБА_22 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 суд не приймає до уваги, оскільки надані ними під час судового розгляду покази як не доводять вини обвинувачених, так і не виправдовують їх.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , що проводили по справі судово-медичні експертизи, підтвердили свої висновки, що ними зроблені у висновках експерта №28/2 від 28.03.2011 року та №28/7 від 12.05.2011 року та зазначили, що причиною смерті ОСОБА_30 є гостре отруєння лідокаїном, який було введено до організму ОСОБА_14 ін`єкційно, в період часу, що обліковується хвилинами десятками хвилин до настання смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 140 КК України, передбачена кримінальна відповідальність за неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Невиконання професійних обов`язків означає, що медичний працівник не вчиняє ті дії, які він в силу виконуваної роботи зобов`язаний був вчинити. Неналежне виконання професійних обов`язків має місце у тому разі, коли медичний працівник виконує свої обов`язки не у повному обсязі, недбало, поверхово, не так, як цього вимагають інтереси його професійної діяльності.

Покази обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 щодо невизнання своєї вини у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків, внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають об`єктивним обставинам та спростовуються доказам по справі, зібраним під час досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_11 , що він, як лікар онкогінеколог до проведення операції, на підставі отриманих результатів дослідження, не мав підстав підозрювати захворювання «Рак шлунку», а тому правильно призначив оперативне лікування, спростовуються висновками експерта № 364/14 від 05.10.2016 року, відповідно якого, обстеження хворої на рівні стаціонару не відповідало вимогам наказу МОЗ України «Про заходи подальшого поліпшення і розвитку онкологічної допомоги населенню» від 30.12.1992 №208. Обстеження хворої ОСОБА_14 , як на етапі огляду онкогінеколога в поліклінічному відділенні, так і на рівні стаціонару було проведено не в повному обсязі, що не дозволило лікарям, за життя хворої, встановити правильний діагноз. Та зазначено, що при виявленні метастатичного ураження надключичних та/або аксилярних лімфатичних вузлів, злоякісний процес розцінюється як неоперабельний, встановлюється IV стадії захворювання, хірургічне лікування хворому не призначається, та рекомендується проведення хіміотерапевтичного лікування або симптоматична терапія, в залежності від розповсюдження пухлинного процесу та загального стану хворого.

Отже, відповідно зазначеного висновку, застосоване хірургічне (оперативне) лікування гр. ОСОБА_14 було протипоказаним.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_12 , що препарат лідокаїн хворій ОСОБА_14 не вводив і не призначав, вказаний препарат можливо потрапив в її організм до проведення операції, а тому його вини у її смерті не має, спростовуються висновками судово-медичних експертиз №28/2 від 28.03.2011 року та №28/7 від 12.05.2011 року, в яких зазначено, що причиною смерті ОСОБА_14 є гостре отруєння лідокаїном, який було введено до організму ОСОБА_14 ін`єкційно, в період часу, що обліковується хвилинами десятками хвилин до настання смерті.

Відповідно посадової інструкції лікаря-анестезіолога ОСОБА_12 , він зобов`язаний здійснювати контроль за своєчасним виконанням своїх обов`язків, чуйним і уважним ставленням до хворих, здійснювати ретельний нагляд за станом життєво важливих функцій організму під час операцій (знеболення) і післяопераційному періоді до їх відновлення і стабілізації.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_12 , ОСОБА_11 обвинувачення доведене.

Дії ОСОБА_12 суд кваліфікує за:

-ч. 1 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Дії ОСОБА_11 суд кваліфікує за:

-ч. 1 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинувачених:

ОСОБА_12 - на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий.

ОСОБА_11 - на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується посередньо, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених можливе при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_13 до ОСОБА_12 , ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди по 300000 грн. з кожного та моральної шкоди в розмірі 600 000 грн. з кожного, а всього 1800000 грн., то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом під час розгляду встановлено, що саме внаслідок вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення настала смерть матері потерпілої. Потерпіла ОСОБА_13 зазначає, що у зв`язку з цим нею були понесені витрати, пов`язані з похованням, які складають 600000 грн. Однак потерпілою дані вимоги документально не підтверджені, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Також, в позовній заяві потерпіла зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинувачених вона зазнала і моральної шкоди, яку вона оцінює в 1200000 гривень. Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також у завданні шкоди діловій репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_13 , судом враховується ступінь її страждань та переживань, а також те, що подія 2011 року змінила звичний ритм її життя та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану. З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, на підставі ст. 1167 ЦК України, підлягає до часткового задоволення в розмірі 100 000 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Приймаючи до уваги, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України в 2011 році, а вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України, обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 необхідно звільнити від призначеного покарання за вказаною статтею у зв`язку з закінченням строків давності.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_12 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 140 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_12 від призначеного покарання за вказаною статтею в зв`язку із закінченням строків давності.

Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 140 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання за вказаною статтею в зв`язку із закінченням строків давності.

Стягнути з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 солідарно на користь ОСОБА_13 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 100 000 гривень 00 копійок.

Речові докази:

- медичну документацію на ім`я ОСОБА_14 , приєднану до матеріалів кримінального провадження залиши в матеріалах кримінального провадження;

- ампули з лідокаїном та водою для ін`єкцій, пляшку з-під горілки, передану на зберігання до камери схову речових доказів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області знищити.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: