ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року

Львів

Справа № 461/5908/18 пров. № СК-857/3080/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Матковської З.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Радченко В.Є. у м. Львові) у справі № 461/5908/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 04.09.2017 Львівською митницею ДФС України в особі в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС України Кисловського С.А. було винесено постанову у справі про порушення митних правил №3802/20900/17, згідно якої громадянина Німеччини ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 481 Митного кодексу України (далі - МК України) і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. З винесеною постановою у справі про порушення митних правил № 3802/20900/17 від 04.09.2017 позивач не згідний, вважає її необгрунтованою, винесеною з грубим порушенням чинного законодавства, а сам розгляд справи неповним та необ`єктивним. Крім цього, позивач зазначає, що станом на 15.08.2011 діяв Митний кодекс України № 92-IV від 11.07.2002 , який втратив чинність з прийняттям Митного кодексу № 4495-VI від 13.03.2012. Зазначений нормативний документ налічував лише 432 статті. Таким чином, застосування 04.09.2017 до позивача відповідальності за порушення 15.08.2011 Митного кодексу, який на момент вчинення адміністративного правопорушення ще не існував, є протиправним.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.01.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи повністю доведено, що позивач вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 481 МК України, а відтак, оскаржувана постанова прийнята посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що в порушення вимог ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанову у справі про порушення митних правил № 3802/20900/17 від 04.09.2017 винесено з пропуском законодавчо встановленого двомісячного терміну для застосування адміністративних стягнень.

Сторони в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноважених осіб не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені, що не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Особи , які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в чинній редакції судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 123 КАС передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Статтею 289 КАС України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 13.08.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про порушення митних правил №3802/20900/17 від 04.09.2017 .

В матеріалах справи міститься клопотання позивача, в якому він просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом, оскільки ще 27.12.2017 надсилав поштою до Галицького районного суду лист, в який вклав три позовних заяви про скасування трьох різних постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності і тільки з листа Галицького районного суду від 04.04.2018 йому стало відомо, що судом відкрито провадження лише за однією із трьох позовних заяв. Тому вважає, що позовна заява про оскарження постанови була втрачена.

Інших причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які можуть бути віднесені до кола поважних, останнім не зазначено і з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, навіть якщо не враховувати пропуск позивачем строку звернення до суду при подачі ним позову 13.08.2018 (хоча ні факт подачі такого позову, ні поважність причин пропуску його подачі на той момент належним чином не підтверджені), після отримання ним відповіді Галицького районного суду 04.04.2018 до дня подачі позову, за яким відкрито провадження у справі, що розглядається, пройшло більше чотирьох місяців. Тобто позивачем пропущений десятиденний строк оскарження постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відтак апеляційний суд приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначеним вимогам оскаржене судове рішення не відповідає.

З огляду на наведене вище колегія суддів дійшла висновку, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 10.01.2019 слід скасувати, а адміністративний позов залишити без розгляду.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року у справі №461/5908/18 скасувати, а адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С. М. Кузьмич

судді

З. М. Матковська

Р. М. Шавель

Повний текст рішення складено 22 січня 2020 року