Провадження № 22-ц/811/2012/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколота Т.І., Савуляк Р.В.

секретар: Іванова О.О.

З участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу № 372/3072/18 за апеляційною скаргою АТ «Ідея Банк» на заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав власності шляхом скасування обтяження рухомого майна,-

в с т а н о в и в :

11.10.2018 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до АТ «Ідея Банк» про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна на транспортний засіб КІА Моhave номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (далі ТЗ КІА).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 28.03.2015 року між нею та ОСОБА_3 , що представляв інтереси ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу ТЗ- автомобіля КІА, що належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , виданого 13.09.2014 року Центром ДАІ 8006.

Станом на 28.03.2015 року будь-яких обтяжень на ТЗ КІА в результаті перевірки у Центрі ДАІ відділення № 8011 не було зазначено, внаслідок чого ТЗ КІА було зареєстровано на праві власності за позивачем ОСОБА_2

18.10.2018 року ТСЦ № 8046 РСЦ МВС в м.Києві ТЗ КІА було знято з реєстрації для його відчуження, однак адміністратор СЦ МВС повідомив, що на даний автомобіль реєстратором Львівської філії ДП «ІЦ» МЮУ 11.03.2015 року внесено обтяження (застава рухомого майна) на підставі Договору застави транспортного засобу № 910.70049 від 04.02.2010 укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Плюс Банк».

Зазначає, що наявність обтяження позбавляє її, як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.

Оскаржуваним рішенням Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2018 року позов задоволено.

Скасовано накладене обтяження відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 15252976 від 11.03.2015 року, внесене реєстратором Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на транспортний засіб КІА MOHAYE номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2009 року випуску, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_2 704, 80 грн. судового збору.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 02 квітня 2019 року заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2018 року оскаржив представик АТ «Ідея Банк» адвокат Жовтонецький В.М.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним, необгрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України. Звертає увагу суду, що відповідно до Договору застави відчуження, заміна обтяження предмету застави будь-яким зобов`язанням здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя. Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження зберігається для нового власника-покупця рухомого майна, що є предметом обтяження. Відтак, після відчуження ТЗ КІА Хануковим ОСОБА_6 зареєстроване обтяження залишилося для ОСОБА_7 та для позивача ОСОБА_2 ,оскільки вона придбала автомобіль 28.03.2015 року, тобто під час наявності відомостей про обтяження в Державному реєстрі обтяжень. Судом першої інстанції залишено поза увагою доводи відповідача, наведені у Відзиві на позовну заяву. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 повністю.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу не надано суду.

Позивач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоч неодноразово повідомлялася судом за відомою суду адресою місця проживання, а також повідомлена судом на офіційному Веб-сайті Львівського апеляційного суду, що є належним повідомленням.

Відповідно до частини другої ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 04.02.2010 року між ПАТ «Банк Плюс» правонаступником якого є АТ «Ідея Банк» (далі Банк) та ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір № 910.70049.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, 04 лютого 2010 року між ОСОБА_5 та Банком було укладено Договір застави транспортного засобу, а саме транспортний засіб марки КІА, моделі MONAVE KN811D, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер № НОМЕР_3 , зареєстрований ВРЕР ГУМВСУ Харків 02.02.2010 (далі ТЗ КІА).

23.02.2010 року обтяження ТЗ КІА було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі Державний реєстр) з початковим терміном дії обтяження до 23.02.2015 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі.

23.08.2014 року ТЗ КІА був перереєстрований за довідкою-рахунком на нового власника ОСОБА_7 у ВРЕР №1 м.Запоріжжя, а в подальшому відчужений ОСОБА_4

28.03.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, укладено Договір купівлі-продажу ТЗ КІА, що належав ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ СХХ НОМЕР_4 виданого 13.09.2014 року Центром ДАІ 8006.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ТЗ КІА та документи, що посвідчували власника ТЗ відповідали вимогам Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, будь-яких обмежень станом на 28.03.2015 року не було виявлено, відтак ТЗ КІА був зареєстрований за позивачем як добросовісним набувачем вказаного автомобіля, що підтверджується листом № 31/26-650аз від 06.08.2018 року за підписом начальника РСЦ в м.Києві. (а.с.8).

У жовтні 2016 року позивач вирішила продати належний їй на праві власності автомобіль КІА у зв`язку з чим звернулася до територіального СЦ № 8046 РСЦ МВС в м.Києві із заявою про зняття з обліку для реалізації даного транспортного засобу, надавши всі необхідні документи.

Вважаючи за можливе реалізувати даний ТЗ, адміністратор СЦ МВС перевірив та повідомив, що даний автомобіль реєстратором Львівської філії ДП «ІЦ» МЮУ 11.03.2015 року зареєстрував обтяження (застава рухомого майна).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав, що оскільки на 11.03.2015 року боржник ОСОБА_5 не мав жодного відношення до автомобіля, який належав на цей час іншій особі, відтак ПАТ «Плюс Банк» не мав права звертатися до Львівської філії ДП «ІЦ» МЮУ 11.03.2015 року із заявою про внесення відомостей про обтяження рухомого майна, а саме автомобіля КІА, що побавило позивача як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.

Із висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується.

Відповідно до п.1.1 Договору застави для забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 910.70049 від 04.02.2010 та всіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, Заставодавець передав у заставу Заставодержателю транспортний засіб марки КІА, моделі МОНАVE KN811D ( легковий універсал-В), сірий колір, НОМЕР_5 , 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , р.н.з. НОМЕР_3 , зареєстрований ВРЕР №1 ГУМВСУ Харків 02.02.2010.

23.02.2010 обтяження вищезазначеного ТЗ КІА було зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з початковим терміном дії обтяження до 23.02.2015.

Відповідно до п.2 g. 2 Договору застави відчуження, заміна обтяження предмету застави будь-яким зобов`язанням здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.

Згідно п.3 g. 6 Договору застави договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань за Кредитним договором і всіма додатковими договорами до нього, в тому числі в разі зміни Графіку та/або пролонгації дії Кредитного договору.

Так як позичальник ОСОБА_5 не виконав свої зобов`язання за Кредитним договором ні на час відчуження предмету застави і на даний час, тому Договір застави ТЗ КІА продовжує діяти до повного виконання зобов`язань останнім.

Із листа РСЦ в м.Києві № 31/26-650аз від 06.08.2018 року встановлено, що згідно даних автоматизованої системи МВС, автомобіль КІА (зазначаються всі ідентифікуючі дані), який належав ОСОБА_5 23.08.2014 року був перереєстрований за довідкою-рахунком на нового власника ОСОБА_7 у ВРЕР №1 м.Запоріжжя. Відтак встановлено, що позичальник-заставодавець в період дії Договору застави без письмової згоди відповідача та всупереч умовам укладеного договору застави ТЗ, всупереч вимогам чинного законодавства та за наявності відповідних відомостей у Державному реєстрі відчужив предмет застави ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно із статтею 388 ЦК за умови відсутності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає свою силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

Отже, після відчуження ОСОБА_5 предмету застави зареєстроване обтяження зберегло свою силу для ОСОБА_7 та інших.

Про відчуження предмету застави ОСОБА_5 не повідомив письмово АТ «Ідея Банк», тому у Банку, як заставодержателя, були відсутні підстави зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження як це передбачено ст.9,13 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чи внести у Державний реєстр іншу інформацію щодо обтяження.

28.03.2015 року предмет застави ТЗ КІА, який придбала ОСОБА_2 , тобто вже після передачі такого в заставу Банку та під час наявності відомостей про обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, в силу вимог ст.ст. 9,10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.27 Закону України «Про заставу» зареєстроване обтяження вказаного автомобіля зберегло силу для позивача і, відповідно, позивач набула право власності на такий з обтяженням.

Щодо відсутності відомостей про обтяження спірного автомобіля, то до 20 жовтня 2016 року реєстраційні операції з транспортними засобами проводились без перевірки відомостей щодо обмежень відчужень за Державним реєстром обтяжень рухомого майна. З 20 жовтня 2016 року КМУ внесено зміни у Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388 із змінами в п.15 та 41 згідно постанови від 05.10.2016 року № 687, яка набрала чинності 20.10.2016 року.

Заставний автомобіль був придбаний ОСОБА_2 28.03.2015 року.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає до скасування внаслідок порушення судом норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ч.1 п.4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, 376 ч.1п.4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк» задовольнити.

Заочне рішення Галицького районного суду м.Львова від 26 грудня 2018 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позову про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) в користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819) 1057, 20 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 21 січня 2020 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк