Справа № 675/36/20

Провадження № 1-в/675/33/2020

У Х В А Л А

"17" січня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

представника установи ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду у м. Ізяславі у режимі відеоконференції клопотання начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про переведення засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, такого, що відбуває покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)», до приміщення камерного типу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 відбуває покарання у Державній установі«Замкова виправнаколонія (№58)»за вирокомПетрівського районногосуду Кіровоградськоїобласті від19вересня 2019року,яким вінбув засудженийза ст.ст.391,71ч.1КК Українидо 03років 02місяців позбавленняволі зконфіскацією майна.

09 січня 2020 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про переведення засудженого ОСОБА_6 до приміщення камерного типу строком на 1 місяць, яке мотивоване тим, що ОСОБА_6 31грудня 2019року о19годині 10 хвилин допустив порушення розділу 2 п. 3 Правил внутрішнього розпорядку, яким визначено заборону засудженим чинити опірзаконним діямперсоналу установивиконання покарань,перешкоджати виконаннюним своїхслужбових обов`язків,підбурювати доцього іншихзасуджених.Порушення засудженогополягало втому,що підчас вечірньоїпоіменної перевіркина дільницікарантину,діагностики ірозподілу вінне ставу стрій,знаходився наспальному місціпід ковдрою,на зробленізауваження припинитипорушення відреагувавнегативно,грубо танахабно,виражався наадресу молодшогоінспектора ВНБнецензурною лексикоюта словами,що принижуютьлюдську гідність,своєю поведінкоюнегативно впливавна іншихзасуджених дільницікарантину,діагностики ірозподілу,що неслозагрозу особистійбезпеці молодшогоінспектора ВНБ.Згідно довідкимедичної частинивід 31 грудня 2019 року засуджений за станом здоров`я розпорядок дня виконувати міг.

У судовому засіданні представник установи виконання покарань підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представниками установи виконання покарань не було доведено наявності у діях ОСОБА_6 усіх ознак дисциплінарного проступку.

Засуджений проти задоволення клопотання заперечив, категорично не визнав факт вчинення ним дисциплінарного проступку 31 грудня 2019 року, вважає, що представники адміністрації державної установи ставляться до нього упереджено. Захисник ОСОБА_5 повністю підтримала позицію ОСОБА_6 .

Дослідивши вказанеклопотання, додані до нього матеріали, матеріали особової справи, вислухавши учасників провадження, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до п. 13-2 ч. 1 ст. 537та п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК Українипитання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у вигляді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночні камери) вирішується судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Частиною 4 статті 539 КПК Українивстановлено, що подання про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) розглядаються протягом 24 годин з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.

Згідно ст. 131-1 КВК України дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення.

За вимогамист.131-2КВК України особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, під дією психологічного або фізичного примусу, виконувала наказ або розпорядження, не підлягає дисциплінарній відповідальності.

Згідно рапорту молодшого інспектора ОСОБА_7 від 31 грудня 2019року цьогож дняо 19годині 10 хвилин під час вечірньої поіменної перевірки на дільниці карантину, діагностики і розподілу ОСОБА_6 не став у стрій, знаходився на своєму спальному місці під ковдрою, на зроблені ОСОБА_7 зауваження припинити порушення відреагував негативно, грубо та нахабно, виражався на адресу молодшого інспектора ВНБ нецензурною лексикою та словами, що принижують людську гідність, своєю поведінкою негативно впливав на інших засуджених дільниці карантину, діагностики і розподілу, що несло загрозу особистій безпеці молодшого інспектора ВНБ.

ЗЧПНК ОСОБА_8 31 грудня 2019 року подав аналогічний рапорт.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ Правил внутрішньогорозпорядкуустанов виконанняпокарань,затвердженихНаказом Міністерстваюстиції України28серпня 2018року№ 28623/5,зареєстрованих в МіністерствіюстиціїУкраїни05вересня 2018року за№ 1010/32462(даліПВР) засудженізобов`язані виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб; засудженим забороняється чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ними своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених.

Основні обов`язки засуджених визначені статтею 9 КВК України.

Права і обов`язки засуджених до позбавлення волі визначені ст. 107 КВК України.

Згідно ч. 1 ст. 134 КВК Українипри призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.

До матеріалів клопотання долучено характеристику на засудженого ОСОБА_6 , відповідно до якої засуджений під час відбування покарання у Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» характеризується негативно. Разом з тим суд звернув увагу, що ОСОБА_6 прибув до Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» лише 26 грудня 2019 року, однак відповідно до наданої суду довідки про заохочення та стягнення засудженого 03 січня 2020 року дисциплінарною комісією Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» на ОСОБА_6 накладено три стягнення: догана, сувора догана та поміщення на 14 днів до дисциплінарного ізолятора.

Крім того, до матеріалів клопотання долучено висновок службового розслідування по факту вчинення дисциплінарного проступку засудженим ОСОБА_6 від 08 січня 2020 року, затверджений начальником установи 08 січня 2020 року, за наслідками якого начальник відділення соціально-психологічної служби ОСОБА_4 прийшов до висновку про доцільність розгляду на засіданні дисциплінарної комісії установи питання про притягнення засудженого ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_6 категорично заперечив твердження представника установи ОСОБА_4 про те, що засудженому було запропоновано дати письмові пояснення щодо події 31 грудня 2019 року. ОСОБА_4 у судовому засіданні жодними належними та допустимими доказами не довів надання такої пропозиції ОСОБА_6 та відмови засудженого від надання письмових пояснень під час проведення службового розслідування.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка молодший інспектор ВНБ ОСОБА_7 підтвердив, що 31грудня 2019року о19годині 10 хвилин під час вечірньої поіменної перевірки ОСОБА_6 не встав у стрій, залишився лежати на своєму ліжку під ковдрою, а тому інспектор не мав змоги оглянути засудженого. ОСОБА_7 вказав, що зробив зауваження засудженому, однак ОСОБА_6 з ліжка не підвівся, у стрій не став, висловлювався словами нецензурної лайки та такими, що принижують людську гідність. Все це відбувалось у присутності інших засуджених і ОСОБА_7 повідомив, що відчував загрозу власній безпеці. Разом з тим свідок не зміг повідомити, які саме вислови ОСОБА_6 принижували людську гідність та яка й від кого була загроза його власній безпеці.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ЗЧПНК ОСОБА_8 дав суду аналогічні покази, наполягає, що ОСОБА_6 вчинив дисциплінарний проступок. Разом з тим свідок не зміг повідомити, які саме вислови ОСОБА_6 принижували людську гідність, зокрема, молодшого інспектора. Також свідок не зміг чітко визначити, які саме дії ОСОБА_6 і яким чином загрожували особистій безпеці молодшого інспектора.

ОСОБА_6 вказав, що мав конфлікт з ОСОБА_8 , оскільки він проводив обшук засудженого відразу після прибуття до установи та забрав багато особистих дороговартісних речей ОСОБА_6 . При цьому засуджений вважає, що ОСОБА_8 поводився не коректно, діяв неправомірно.

Сам ОСОБА_8 не заперечує того, що проводив обшук ОСОБА_6 та вилучав у нього особисті речі, але заперечує наявність конфлікту, повідомив, що за наслідками обшуку жодних рапортів на ОСОБА_6 не складав. Разом з тим ОСОБА_8 не зміг підтвердити правомірність власних дій з огляду на діюче законодавство.

Крім того, в якості доказу факту вчинення ОСОБА_6 дисциплінарного проступку суду надано письмові пояснення засудженого ОСОБА_9 .

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка засуджений ОСОБА_9 не підтвердив факт вчинення ОСОБА_6 31грудня 2019року о19годині 10 хвилин дисциплінарного проступку, категорично ствердив, що жодних письмових пояснень з приводу події 31грудня 2019року о19годині 10 хвилин він не писав.

Стаття 19Конституції Українивизначає,щоправовий порядокв Україніґрунтується назасадах,відповідно дояких ніхтоне можебути примушенийробити те,що непередбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 57 Конституції Українизазначає,що кожномугарантується правознати своїправа іобов`язки.

Крім іншого, представник установи вказав, що згідно розпорядку дня час проведення вечірньої поіменної перевірки є вільним часом засуджених.

Згідно ч.2ст.129КВК України засуджені мають право розпоряджатися вільним часом на власний розсуд, виключаючи виконання тих видів діяльності, які заборонені цим Кодексом.

У судовому засіданні представник установи не зміг повідомити, яким саме нормативно-правовим актом регламентується порядок проведення вечірньої поіменної перевірки та обов`язки засуджених під час її проведення.

Судом було досліджено матеріали особової справи ОСОБА_6 , однак не було виявлено того, щоб засуджений був належним чином повідомлений про свої обов`язки під час проведення вечірньої поіменної перевірки. Представник установи також не надав суду жодних доказів на підтвердження цього під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 134 КВК України, стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.

Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення від 08 січня 2020 року засудженого ОСОБА_6 , він з дня засудження 19 вересня 2019 року допустив 5 порушень встановленого порядку відбування покарання, з яких 3 у Державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)», за що притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, суворої догани, в даний час відбуває стягнення у дисциплінарному ізоляторі. Заохочень не має.

Згідно ч. 3 ст. 134 КВК України стягнення може бути накладене лише на особу, яка вчинила проступок, і не пізніше десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв`язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її закінчення, але не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно з ч. 1 ст. 135 КВК Українипитання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань.

Частиною четвертою цієї норми закріплено, що особа, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, має бути повідомлена про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення.

Сам ОСОБА_6 не заперечував, що був повідомлений про засідання дисциплінарної комісії, однак в зв`язку з перебуванням у дисциплінарному ізоляторі був позбавлений реальної можливості отримати правову допомогу та належним чином підготуватись до засідання комісії.

Протоколом № 3 від 09 січня 2020 року засідання дисциплінарної комісії з розгляду питань притягнення до дисциплінарної відповідальності засуджених Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» підтверджується факт розгляду питання про направлення до суду матеріалів на засудженого ОСОБА_6 за вчинення порушення 31 грудня 2019 року для вирішення питання про приміщення засудженого до приміщення камерного типу строком на 01 місяць.

Частиною першою статті 132 КВК Українивстановлено, що такий захід стягнення, як переведення засуджених до приміщення камерного типу може застосовуватись на строк до трьох місяців.

Відповідно до ч. 16 ст. 134 КВК України адміністрація колонії при встановленні факту порушення особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, вимог режиму зобов`язана невідкладно розпочати перевірку причин, обставин і мотивів вчинення порушення, поведінки цієї особи до вчинення проступку, визначити кількість і характер раніше накладених стягнень, а також отримати її пояснення про суть проступку. За наслідками такої перевірки приймається рішення про доцільність або недоцільність застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення та обґрунтовується їх вид.

Разом з тим, ні у документах, наданих суду, ні з пояснень представників установи не виявилось можливим достовірно встановити причини і мотиви дій ОСОБА_6 .

Враховуючи вищевикладене, а також проаналізувавши в сукупності пояснення представника установи виконання покарань, засудженого, покази свідків та письмові документи, долучені до клопотання, суд вважає не обґрунтованим твердження адміністрації установи щодо вчинення засудженим ОСОБА_6 дисциплінарного проступку.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про застосування заходу стягнення у вигляді переведення до приміщення камерного типу до засудженого ОСОБА_6 відсутні.

Керуючись ст. ст. 131-1, 131-2, 132, 134, 135 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання начальника Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про переведення засудженого ОСОБА_6 до приміщення камерного типувідмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1