open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 631/1327/19

Провадження № 1-кп/631/43/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 ,

з боку сторони обвинувачення:

прокурора ОСОБА_3 ,

з боку сторони захисту:

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 приміщення суду в селищі міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2019 року під № 12019220390000418, щодо обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В ніч з 18 жовтня 2019 року на 19 жовтня 2019 року, більш точного часу як в ході досудового розслідування, так і в суді встановити не видалось можливим, ОСОБА_4 , знаходився в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_5 , де вживали спиртні напої та в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, у вказаний час та й вказаному місці ОСОБА_4 через вхідну хвіртку до подвір`я проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично належить ОСОБА_6 .

Перебуваючи на території подвір`я вказаного домоволодіння ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір, проник до приміщення гаражу, через отвір в стіні, звідки умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, здійснив крадіжку майна, що належить ОСОБА_7 , а саме: бензокоси (тримеру бензинового) марки УТБ 4950 виробництва «Урал Сталь», потужністю 4950 Вт., вартість якої відповідно до висновку експерта № 23060 від 19 листопада 2019 року становить 1462 гривні 50 копійок, та циліндру з мотоцикла «ИЖ ПЛАНЕТА», вартість якого відповідно до висновку експерта № 23061 від 31 жовтня 2019 року становить 552 гривні 60 копійок.

Після чого, ОСОБА_4 місце вчинення кримінальнального правопорушення покинув, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2015 гривень 10 копійок.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, пояснивши, що дійсно скоїв інкриміноване йому в вину кримінальне правопорушення при вищевикладених обставинах.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї провини, а також те, що він не ставить під сумнів фактичні обставини справи, а також правильність розуміння ним змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву в добровільності та істинності позиції ОСОБА_4 .

Прокурор у судовому засідання посилаючись на те, що обвинувачений не оспорює фактичних обставин у справі, висловила думку про можливість розгляду справи відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка останнього про вручення судового виклику.

Через канцелярію суду потерпілий надав заяву, що була зареєстрована за вхідним № 133/20 вх. від 13 січня 2020 року, відповідно до якої просив судовий розгляд справи здійснювати за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти розгляду справи судом в порядку, передбаченому положеннями частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює, дана позиція його є добровільною.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодженні з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням ним його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням, роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ними змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу та інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального кодексу України.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихстаттею 91 Кримінального процесуального кодексу України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені статтею 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадженняшляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вільній формі дав суду свої пояснення, зазначивши, що в ніч з 18 жовтня 2019 року на 19 жовтня 2019

року він разом із своїм другом ОСОБА_5 знаходився у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де вони цілий день вживали алкогольні напої. Приблизно о 02 годині 40 хвилин 19 жовтня 2019 року його друг пішов відпочивати, а обвинувачений вирішив піти прогулятися. Проходивши біля домоволодіння АДРЕСА_1 та достеменно знаючи, що там ніхто постійно не мешкає, оскільки це дачний будинок, обвинувачений вирішив зайти на його територію. Впевнившись, що поряд нікого не має, ОСОБА_4 шляхом відчинення замку на хвірці зайшов на подвір`я, де походив та побачив гараж. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, обвинувачений через отвір у стіні потрапив у середину гаража, звідки взяв бензокосу та циліндр й швидко пішов додому. Викрадені речі залишив на подвір`ї домоволодіння, де мешкає. Вранці до нього прийшов власник викрадених речей та сказав, що знайшов у гаражі його ключі від мотоциклу та пачку цигарок й повідомив, що буде звертатися до поліції. Також ОСОБА_4 зазначив, що щиро кається у скоєному та запевнив суд, що у подальшому такого не повториться.

З копії свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_8 04 листопада 1992 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2729 (спадкова справа 261/1992), вбачається, що власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_6 .

Наведеними доказом доведено факт правомірного володіння потерпілим та його матір`ю домоволодінням, на території якого з гаражу в ніч з 18 жовтня 2019 року на 19 жовтня 2019 року ОСОБА_4 було вчинено крадіжку речей.

Постановою заступника начальника СВ Нововодолазького відділення поліції Первомайського відділу поліції капітаном поліції ОСОБА_9 від 22 жовтня 2019 року тример бензиновий виробництва «Урал Сталь», марки УБТ 4950 та циліндр від мотоцикла на якому мається позначка 1-401-1 та символ марки «ИЖ ПЛАНЕТА» визнано речовими доказами у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 жовтня 2019 року під № 12019220390000418.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 23060, складеного 19.11.2019 року судовим експертом Харківського науково дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса Оболєнцевою ОСОБА_10 , вбачається, що станом на жовтень 2019 року, ринкова вартість бензокоси (тримеру бензинового) марки УТБ 4950 виробництва «Уралсталь», потужністю 4950 Вт., з урахуванням зниження якості від зносу, складала 1462 гривні 50 копійок.

З висновкуексперта зарезультатами автотоварознавчоїекспертизи №23061складеного 31.10.2019року судовимекспертом Харківськогонауково дослідного інститутусудових експертизімені Заслуженогопрофесора М.С.Бокаріуса ОСОБА_11 вбачається,щостаном на момент вчинення злочину, тобто 19 жовтня 2019 року ринкова вартість викраденого майна (циліндру з мотоцикла «ИЖ ПЛАНЕТА», 1964 року випуску) з урахувань коефіцієнта фізичного зносу складала 552 гривні 60 копійок.

Оцінюючи висновки експертів з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку у сукупності з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, суд визнає їх вірним, мотивованим достатньо переконливо та таким, що не суперечить іншим доказам у справі.

Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, також визнає фактичні обставини справи доведеними.

Розглядаючи кримінальне провадження відповідно до частини 1 статті 337 Кримінального процесуального кодексу України лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд дійшов висновку щодо доведеності стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому в вину злочину, оскільки він дійсно в ніж з 18 жовтня 2019 року на 19 жовтня 2019 року своїми умисними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану із проникненням у інше приміщення.

Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведенні їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_4 доведена повністю. Дії його відповідають складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковані, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного із проникненням у інше приміщення, у зв`язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації злочинів, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим скоєно тяжкий злочин.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення злочину, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_4 офіційного працевлаштування не має, не одружений, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків на утриманні не має. Стан здоров`я ОСОБА_4 задовільний, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_2 , але військову службу в Збройних силах України не проходив, у зв`язку із недосягненням двадцятирічного віку; за місцем проживання характеризується задовільно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

З досудової доповіді, складеної 21 січня 2020 року провідним інспектором Нововодолазького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України ОСОБА_12 щодо ОСОБА_4 , вбачається, що є середній рівень ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови нагляду та застосування соціально виховних заході, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробування, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України.

В силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що проявилось у правдивій розповіді про всі обставини вчиненого злочину та висловлення жалю з приводу вчиненого.

Обставиною, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину, особу винного, який повністю визнав свою провину, не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, повернув

потерпілому викрадене майно у повному обсязі, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також приписами статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе безізоляції засудженоговід суспільствата поміщенняйого напевний строкдо кримінально виконавчоїустанови закритоготипу,тобто безвідбування покарання,а томуйому необхіднопризначити покаранняв межах,встановлених санкцієючастини 3статті 185Кримінального кодексуУкраїни,у видіпозбавлення воліна певнийстрок,із застосуваннямприписів статті75Кримінального кодексуУкраїни пройого звільненнявід відбуванняпокарання звипробуванням,оскільки саметаке покараннябуде необхіднимй достатнімдля йоговиправлення тапопередження скоєннянових злочинівй перебуваєу справедливомуспіввідношенні ізтяжкістю таобставинами скоєного,а такожособою винного,адже справедливістьрозглядається яквластивість права,виражена,зокрема,в рівномуюридичному масштабіповедінки йу пропорційностіюридичної відповідальностівчиненому порушенню.

Запобіжний захід під час досудового розслідування обвинуваченому не обирався, ніяких клопотань з цього приводу під час судового розгляду справи не надходило, тому до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 запобіжні заходи не обирати.

Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку, визначеному пунктом 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Частина 1статті 126 Кримінального процесуального кодексу Українипокладає на суд обов`язки вирішити питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалі суду.

Згідно пункту 3 частини 1статті 118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов`язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 цього ж кодифікованого процесуального закону України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, це здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Частина 2статті 124 Кримінального процесуального кодексу Українизобов`язує суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Оскільки в рамках даного кримінального провадження було проведено ряд експертиз Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса, а саме: товарознавчу експертизу № 23060 від 19 листопада 2019 року вартістю 628 гривень 00 копійок, та автотоварознавчу експертизу № 23061 від 31 жовтня 2019 року, вартістю 1570 гривень 00 копійок, тому з ОСОБА_4 на користьдержави слідстягнути витратина залученняекспертів експертних установ.

На підставі викладеного, враховуючи положення частини 2статті 61Конституції України,керуючись статтями 50, 63, 65 - 67, 70, 71, 75, 76 та частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, а також статтями 91, 100, пунктом 3 частини 1 статті 118, частинами 1 та 2 статті 122, частино 2 статті 124, частиною 1 статті 126, частиною 3 статті 349, статтями 368 371, 373 376, 392, 393, 395, 532 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому йому обвинуваченні, передбаченому частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому по даній нормі закону покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 1 статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік та покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 та пунктом 2 частиною 3 статті 76 Кримінального кодексу України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові доказипо справі бензокосу (тример бензиновий) марки УТБ 4950, виробництва «Урал Сталь», потужністю 4950 Вт., та циліндр з мотоцикла «ИЖ ПЛАНЕТА», на якому мається позначка 1-401-1,які переданона відповідальнезберігання підрозписку потерпілому ОСОБА_7 залишити останньому за належністю.

Процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 00 копійок за виконання товарознавчої експертизи № 23060, проведеної 19 листопада 2019 року та в сумі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок за виконання автотоварознавчої експертизи № 23061, проведеної 31 жовтня 2019 року Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбаченихстаттею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 87069129
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку