ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 р.

Справа № 480/2967/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Агросейл" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року, (головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька) по справі № 480/2967/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Агросейл"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Агросейл" (далі –"Фермерське господарство Агросейл", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Сумській області, яка приймає рішення про визнання ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" таким, що відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, прийняте згідно з протоколом від 04.02.2019 р. № 47/2019;

- зобов`язати ГУ ДФС у Сумській області виключити ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" з бази ризикових платників АІС "Податковий блок" режим - "Журнал ризикових платників".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що Критерії ризиковості платника податку не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а тому є нечинними; внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності, руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами, у зв`язку з чим помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що внесення позивача до переліку ризикових платників податків не створює для нього правових наслідків.

ГУ ДПС у Сумській області (далі - відповідач) надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, та клопотання про заміну неналежного відповідача - ГУ ДФС у Сумській області правонаступником - ГУ ДПС у Сумській області.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 р. замінено відповідача - ГУ ДФС у Сумській області на його правонаступника - ГУ ДПС у Сумській області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 04.02.2019 р. комісією ГУ ДФС у Сумській області ухвалено забезпечити внесення ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" до АІС «Податковий блок» - режим «Журнал ризикових платників», що підтверджується витягом з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Сумській області. (а.с. 17-18).

Підставою для прийняття такого рішення слугувала узагальнена податкова інформація щодо ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" за період декларування ПДВ листопад-грудень 2018р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками від 18.01.2019р. № 2/7/18-28-14-05/42510151 (а.с.19-28)

Згідно протокольного рішення ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку за ознаками ризику "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником", що в подальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що протокол засідання Комісії ГУ ДФС у Сумській області не є рішенням контролюючого органу, не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, яка направлена на виконання завдань та функцій передбачених ПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02. 2018 р. № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а"/"б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а"/"б" п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до ст.. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах від 25.04.2018 р. у справі № 826/1902/15, від 18.09.2018 р. у справі № 818/398/15.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо проведення обговорення податкової інформації та внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.11.2019 р. по справі № 480/4006/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вищенаведене спростовує доводи апелянта про наявність підстав для задоволення позову.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладаної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а дії податкового органу що внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації, щодо відповідності ТОВ "Фермерське господарство Агросейл" критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермерське господарство Агросейл" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року по справі № 480/2967/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

В.Б. Русанова

Судді

Т.С. Перцова С.П. Жигилій