___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 р.

м. Херсон

Справа № 540/1694/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Рябчич А.М.,

за участю:

представника позивача Доценка К.С.,

представників відповідача Веремієнко М.О., Паркан Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень прийнятих за результатами документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.05.2016 по 01.01.2019 р. про що складено акт №226/21-22-13-06/2868417031 від 25 квітня 2019 року.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення:

1. п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, в частині не надання до перевірки книги обліку доходів і витрат за 2016-2018 роки;

2. п. 177.5, п. 177.11 ст.177, п. 179.1, п. 179.2 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями, в частині неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017 та 2018 роки;

3. абзацу 2 п.291.4 ст.291 та відповідно п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями, а саме не нарахування єдиного податку фізичної особи підприємця II (другої групи) від суми перевищення доходів у II (другому) кварталі 2017 року на суму 15000,0 грн.;

4. пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, 168.2.1 п. 168.2 ст.168, п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI зі змінами та доповненнями, а саме не нарахування податку на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності за період з 01.07.2017 по 01.01.2019 року на загальну суму 1389473,76 грн., в тому числі за 2017 рік у розмірі 565904,52 гри., за 2018 рік у розмірі 823269,24 гри.;

5. п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне» від 08.07.2010 р. №2464- VI не поданий звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичної особи - підприємця за 2018 рік;

6. п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ „ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 239 224,26 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 101277,0 грн., за 2018 рік на суму 137947,26 грн.

7. п. 177.2, п.177.4 ст.177, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами і доповненнями занижено суму військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 115764,48 грн., в тому числі за 2017 рік на суму 47158,71 грн., за 2018 рік на суму 68605,77 грн.

8. п. 49.1, п.49.2 ст. 49 та п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ в частині неподання декларацій з податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) місяць з серпня 2017 року по грудень 2018 року включно;

9. ст.180, п.181.1 ст.181, ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями, а саме не нарахування та не сплата до бюджету податку на додану вартість на доходи отримані від впровадження (здійснення) підприємницької діяльності за період з 13.07.2017 по 01.01.2019 року на загальну суму 1463526,4 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 548782,8 грн., за 2018 рік на суму 914743,6 грн.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2019 року:

- №0019621306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 1389173,76 гри. за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 347293,44 грн.;

- №0019641306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, в сумі 1463526,40 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями в сумі 365881,60 грн.;

- №0019661306 про застосування штрафу у сумі 510 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України;

- №0019631306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 115764,48 грн. за основним платежем, штрафна санкція - 28941,12 грн.;

- №0019611306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 15000 гри. за основним платежем, штрафна санкція - 3750 гри.;

- №0019671306 про застосування штрафу у сумі 2890 грн. за платежем податок на додану вартість відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України;

- №0019651306 про застосування штрафу у сумі 340 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України;

- Рішення №0005071306 від 20.05.2019 року про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»;

- Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002131306 від 20.05.2019 року.

Суд розглянув справу за правилами загального провадження.

Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи.

Судом встановлено такі обставини по справі.

ФОП ОСОБА_1 здійснював діяльність на спрощеній системі оподаткування - платник єдиного податку II групи. Основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД - 68.20).

Податковий орган, за податковою інформацією в періоді, що охоплюється перевіркою встановив, що ФОП ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність у сфері будівництва багатоповерхових житлових будинків, які є комерційними проектами та підлягають оподаткуванню як дохід фізичної особи підприємця про що відображено у акті перевірки на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та застосовано штрафні фінансові санкції.

Позивач не погодився з такими висновками відповідача, підтримав позовні вимоги повністю і пояснив, що побудовані багатоквартирні будинки є його власним нерухомим майном як фізичної особи. Тому дохід отриманий від продажу квартир оподатковується в порядку передбаченому ст. 172.1-171.2 ст. 172 ПК України, за ставкою 5%. Ці квартири були частиною багатоквартирного будинку, що був збудований на земельній ділянці, що належить на праві власності як громадянину, а не підприємцю й це не заперечується відповідачем. При здійсненні продажу нерухомості сплатив податок на доходи фізичних осіб у за ставками 5%, як це передбачено приписами ст. 167 Податкового кодексу України. Юридичний статус «фізична особа-підприємець» сам по собі ніяким чином не обмежує будь-яких прав фізичної особи, які випливають з її цивільної право - та дієздатності. Відповідачем не наведено в акті перевірки доказів використання позивачем прийомів і методів, притаманних підприємницькій діяльності, як то реклама тощо, які б вказували про намір отримувати дохід від продажу збудованих житлових будівель.

У зв`язку із викладеними обставинами податкові повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідач не погоджується з вимогами позовної заяви, а доводи, викладені в ній, вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 систематично здійснював діяльність з будівництва та продажу нерухомого майна, що було ним збудовано та отримано дохід від операцій з продажу об`єктів нерухомого майна, що підпадає під визначення господарської діяльності як фізичної особи підприємця.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів статті 42 Конституції України, кожний громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

ЦК України (стаття 50) передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право па підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.

Стаття 51 ЦК України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких - як фізична особа.

У цій справі фактично це і є предметом спору.

Суд зазначає, що підприємницьку діяльність можна представити як сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації на ринку товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

Прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань (п. 1 ст. 142 Господарського кодексу України).

Ознаки притаманні підприємницькій діяльності, передбачають систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.

Юридичний статус «фізична особа - підприємець» сам по собі ніяким чином не обмежує будь-яких прав фізичної особи, які випливають з її цивільної право та дієздатності.

Тобто, фізична особа перебуваючи у статусі суб`єкта підприємницької діяльності може здійснювати договірні відносини від свого імені, як фізична особа, разом з тим слід враховувати наступне.

За своєю правовою природою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Аналізуючи ознаки, притаманні підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків.

При здійсненні підприємницької діяльності платники податків зобов`язані дотримуватись таких приписів законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї етапі, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання. крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно абз. 7 пп. 298.2.3. п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регулюється ст. 177 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності наведено у п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 181.1 етапі 181 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Пунктом 183.1 етапі 183 Податкового кодексу України встановлено, що будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 Податкового кодексу України, у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Пунктом 183.10 статі 183 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Підпункт «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПК України, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.09.2015 року придбана земельна ділянка площею 0.0958 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На вищевказаній земельній ділянці знаходився житловий будинок літера "А", при ньому були гараж літера "Б"; - альтанка літера "Д"; - навіс літера "Е"; - огорожа № 1,2, 3, 4; - мостіння І.

Вказаний житловий будинок ліквідовано (знесено), що підтверджується технічним паспортом від 27.12.2016 року, про що внесено відомості до реєстру 05.01.2017 року Херсонською міською радою за індексним номером рішення 33353522, адреса земельної ділянки зареєстрована за адресою; АДРЕСА_1 .

Зазначена земельна ділянка підготовлена ФОП ОСОБА_1 під будівництво п`ятиповерхового житлового будинку з мансардним поверхом та підвалом за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі декларацій про початок виконання будівельних робіт, про готовність об`єктів до експлуатації, саме ОСОБА_1 є замовником будівництва нерухомого майна, що підтверджується наступними документами:

1.Декларація про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція власних квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 шляхом об`єднання в одну чотирьох кімнатну для поліпшення житлових умов: АДРЕСА_2 » від 15.04.2013р. №ХС 082131050612.

2. Декларація про готовність об`єктів до експлуатації «Реконструкція власних квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 шляхом об`єднання в одну чотирьох кімнатну для поліпшення житлових умов: АДРЕСА_2 » від 08.05.2013р. №ХС 142131280004.

3. Декларація про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку: АДРЕСА_1 від 11.12.2015 року №ХС 082153441560.

4. Декларація про початок виконання будівельних робіт «Будівництво п`ятиповерхового житлового будинку з мансардним поверхом та підвалом: АДРЕСА_1 від 02.12.2016 року №083163371546.

5. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації «Будівництво п`ятиповерхового житлового будинку з мансардним поверхом та підвалом: АДРЕСА_1 від 26.12.2016 року № 143163610454.

Інформація щодо об`єктів нерухомого майна, які відчужені ФОН ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду відповідачем повністю перевірено та наведено у таблиці 17 акту перевірки.

Наведені обставини позивачем не спростовуються.

Суд погоджується з висновками податкового органу, що проведення такого будівництва не можна кваліфікувати як таке, що мало на меті задоволення власних (особистих) потреб платника податків.

ФОП ОСОБА_1 набував у власність об`єкти нерухомого майна шляхом їх будівництва (замовником якого він безпосередньо виступає), після введення об`єктів нерухомості (багатоповерхових, багатоквартирних будинків) в експлуатацію на підставі внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державними реєстраторами та приватними нотаріусами. У подальшому, ОСОБА_1 реалізовувались об`єкти нерухомого майна (квартири) на підставі договорів купівлі-продажу.

Обґрунтовуючи правомірність висновків акту перевірки відповідач зазначає, що дані про вартість продажу однотипних квартир та їх фотографії, які продаються або продавалися за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , розміщені на сайті продажу об`єктів нерухомого майна OLX.ua і на момент проведення перевірки зазначені дані в наявності, що свідчить про існування і використання маркетингової стратегії з боку ФОН ОСОБА_1 , що також є питомою ознакою підприємницької діяльності.

Суд відхиляє обґрунтування позивача, що він здійснював будівництво зазначених об`єктів за власні кошти не з метою комерційної чи господарської діяльності, оскільки це спростовується його діями які він вчиняв в подальшому, а саме залучення коштів сторонніх осіб, яким це майно здавалось в оренду, а подальшому відчуження майна цим особам.

Суд вважає, що будівництво самостійних об`єктів нерухомості, як за власні, так і залучені кошти, з подальшою реалізацію їх в тому числі особам кошти яких було залучено, є безумовним свідченням того, що будівництво об`єктів нерухомості передбачало отримання прибутку від подальшого продажу, що є неодмінною характерною рисою підприємницької діяльності. При цьому, продаж протягом перевіряємого періоду значної кількості об`єктів нерухомості є свідченням систематичної діяльності, як ще однієї з ознак підприємництва.

Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який постановою від 16.11.2015 № 826/14630/14 встановив, що при здійсненні фізичною особою підприємницької діяльності необхідно чітко розмежувати, в яких відносинах фізична особа виступає як підприємець, а в яких - як фізична особа.

Підприємницьку діяльність можна представити як сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації на ринку товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку та яка передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків. Комплекс послідовних цілеспрямованих дій, метою яких є будівництво та подальший продаж ряду однотипних об`єктів нерухомості, з метою отримання прибутку, є свідченням того, що відповідна діяльність для цілей оподаткування має кваліфікуватися як підприємницька, а відтак, вказані операції підлягають оподаткуванню за нормами ст. 177 Податкового кодексу України.

Так, з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалося систематичне будівництво та продаж нерухомого майна приміщень (однотипних квартир) - 9 у 2017 році та 21 - у 2018 році, що не можна кваліфікувати як таке, що мало на меті задоволення власних (особистих) потреб громадянина.

Таким чином, суд вважає, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та в судовому засіданні встановлено, що ФОП ОСОБА_1 систематично здійснював діяльність з будівництва та продажу нерухомого майна, що було збудовано (відповідно до декларацій про готовність об`єкта) та отримано дохід від операцій з продажу об`єктів нерухомого майна у розмірі 7717632 грн. (за II півріччя 2017 року у розмірі 3143914 грн., за 2018 рік у розмірі 4573718 грн.), що підпадає під визначення господарської діяльності.

Оскільки, при визначенні суми загального оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік враховуються доходи, отримані від впровадження підприємницької діяльності у 2283914,00 грн., та доходи, отримані від інших видів роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна у розмірі 860 000,0 грн., які задекларовані відповідно до декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за 2017 рік, то відповідачем в акті перевірки правильно визначена сума отриманих доходів за 2017 рік - 3 143 914 гривень.

Актом перевірки констатовано перевищення суми отриманих доходів платником податків ФОП ОСОБА_1 на протязі І півріччя 2017 року у розмірі 100 000 грн. (1 600 000-1 500 000), як наслідок, з 01.07.2017 ним втрачено право перебування на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного податку II групи.

Перевіркою встановлено порушення вимог абз. 2 п. 291.4 ст. 291 та відповідно п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України, а саме не нарахування єдиного податку фізичної особи - підприємця II групи від суми перевищення доходів у II кварталі 2017 року на суму 15 000 гривень.

Позивачем ані під час проведення перевірки ані після її проведення, не надано будь-яких первинних документів, підтверджуючих витрати, пов`язані з веденням господарської діяльності платником податків - фізичною особою - підприємцем, про що складений акт від 17.04.2019 № 1 18/21 -22-13-06/2868417031.

На порушення вимог пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не нараховано податок на доходи фізичних осіб з підприємницької діяльності за період з 01.07.2017 по 01.01.2019 на загальну суму 1 389 173,76 грн., в тому числі за 2017 рік у розмірі 565 904,52 грн., за 2018 рік у розмірі 823 269,24 грн. та порушення вимог п. 177.2 п. 177.4 ст. 177, пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України занижено суми військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 115 764,48 грн., в тому числі за 2017 рік па суму 47 158,71 грн., за 2018 рік на суму 68 605,77 гривень.

Також перевіркою встановлено не подання декларацій про майновий стан та доходи за 2017 та 2018 роки.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновками перевірки якою встановлено, що сума не задекларованого доходу ФОП ОСОБА_1 та згідно розрахунку (даних) таблиці 19 складає: за ІІ (друге) півріччя 2017 року у розмірі 3 143 914,0 грн., за 2018 рік у розмірі 4 573 718,0 грн.

Крім того, за висновками акту перевірки, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягає оподаткуванню, протягом 12 календарних місяців перевищила сукупно 1 000 000 гривень, а відтак, ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний був зареєструватися як платник податку на додану вартість з дотриманням вимог статті 183 Податкового кодексу України, що призвело до порушення вимог ст. 180, п. 181.1 ст. 181, ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме не нарахування та не сплати до бюджету податку на додану вартість на доходи, отримані від впровадження (здійснення) підприємницької діяльності за період з 13.07.2017 по 01.01.2019 року па загальну суму 1 463 526,40 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 548 782.80 грн., за 2018 рік на суму 914 743,60 гривень.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено не подання декларацій з податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) місяць з серпня 2017 року по грудень 2018 року.

Таким чином, суд повністю погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, щодо правомірності податкового повідомлення рішення № 0019621306 про збільшення податку на доходи фізичних осіб та податкового повідомлення-рішення № 0019621306 щодо донарахування за податковими зобов`язаннями з ПДВ.

Всі інші податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій, вимога про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є похідними від зазначених і підстави відмови у задоволенні позовних вимог ґрунтуються на тих доказах, що вже наведені судом.

Отже, доводи Позивача не спростовують порушень, встановлених документальною позаплановою перевіркою. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх скасування.

Таким чином позовні вимоги ФОП ОСОБА_1. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 242-248 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 січня 2020 р.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 111030300