321/372/18

21.01.2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року с. Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Рогоза А.Ю.,

при секретарі Біряк І.В.

за участю прокурора Борисенка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Шкрибітька С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Велика Білозерка кримінальне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017080290000501 та № 12017080290000509, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , раніше засудженого 27 грудня 2016 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 21.03.2018 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 27 грудня 2016 року,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2017 року близько 17.00 години ОСОБА_2 діючи повторно, з корисливих мотивів, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з боку проїзної частини пройшов на неогороджену територію домоволодіння АДРЕСА_2 , та з городу, прилеглого до вказаного домоволодіння, шляхом демонтажу і ривка металевих опор, таємно викрав дві металеві опори у вигляді швелеру, довжиною 3,5 м кожна, вартістю 689,44 гривень кожна, загальною вартістю 1378,88 гривень, які перебувають на балансі ПАТ «Запоріжгаз» та є складовими конструкції розподільчого газопроводу низького тиску О 57 мм. Після чого зник з місця події, завдавши майнову шкоду ПАТ «Запоріжгаз» на суму 1378,88 гривень.

Крім того, 16 грудня 2017 року приблизно о 23.00 годині ОСОБА_2 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості поблизу магазину «Економ плюс» № 37 по вулиці Центральній,32 в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3 , керуючись раптово виниклим умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс чотири удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_3 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді рани на обличчі у ділянці лівої брови, яка, відповідно до висновку експерта № 20 від 14.03.2018 року, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, яке потягнуло короткотривалий розлад здоров`я, що для свого загоєння потребує більш ніж шість діб, крововилив у білочну оболонку ока, струс головного мозку, які, відповідно до висновку експерта № 20 від 14.03.2018 року, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Також, 17 грудня 2017 року приблизно о 02.00 годині ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, достеменно знаючи, що ОСОБА_4 загубив поблизу Михайлівського відділення Токмацького Головного управління ДФС у Запорізькій області по вулиці Святопокровській, 4-а в смт. Михайлівка Михайлівського району Запорізької області мобільний телефон марки «Nokia XL» Dual Sim» вартістю 1100 гривень у шкіряному чохлі-книжці вартістю 100 гривень, зі стартовим пакетом оператора мобільного зв`язку «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якого були грошові кошти в сумі 09 гривень 86 копійок, золотий ланцюг плетінням «Бісмарк», на три ланки, вагою 10г, довжиною 50 см, зі сплаву золота 585 проби, вартістю, за ціною лому золотого металу, 5 850 гривень, та золотий хрестик із зображенням Ісуса Христа , вагою 2 г, зі сплаву золота 585 проби, вартістю, за ціною лому золотого металу, 1170 гривень, діючи повторно з поверхні землі таємно викрав зазначені речі, які належали ОСОБА_4 , та розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду на загальну суму 8 254,86 гривень.

Суд вважає вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, та ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав у повному обсязі вину у спричиненні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 , частково визнав себе винним у вчиненні крадіжки мобільного телефону марки «Nokia XL» Dual Sim», золотого ланцюга з золотим хрестиком у ОСОБА_4 , і не визнав себе винним у вчиненні крадіжки двох металевих опор, які перебувають на балансі ПАТ «Запоріжгаз». При цьому обвинувачений пояснив суду, що в грудні 2017 року, дату не пам`ятає, вночі вийшов з магазину «АТБ» у смт Михайлівка та зустрів ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , які сварилися між собою. Коли ОСОБА_2 намагався втрутитись і припинити конфлікт, ОСОБА_3 став висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою і намагався нанести удари, у зв`язку з чим ОСОБА_2 наніс останньому чотири удари кулаком в обличчя. Після чого ОСОБА_6 , не знайшовши свій мобільний телефон і ланцюжок з хрестиком, які загубив, запросив його до приміщення Михайлівського відділення ДФС, де вони випили пляшку коньяку, придбану ОСОБА_6 . В цей час приїхали співробітники поліції і забрали ОСОБА_2 до лікарні з метою обстеження на стан сп`яніння, а після лікарні доставили до Михайлівського ВП, де вже знаходилися ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , опитали, обшукали і відпустили додому. Ідучи повз будівлю Михайлівського відділення ДФС він на тротуарі знайшов золотий ланцюжок з хрестиком, який забрав собі, а згодом здав у ломбард, отримавши за них близько 5000 гривень. В середині грудня 2017 року близько 15.00 години у смт Михайлівка зустрів співробітника поліції ОСОБА_8 , який запросив його до Михайлівського ВП. В приміщенні кабінету у Михайлівському ВП ОСОБА_8 звинуватив ОСОБА_2 у крадіжці 12 швелерів. На заперечення останнього ОСОБА_8 вдарив його в обличчя, після чого тримав у кабінеті на протязі дня, застосовуючи фізичний і моральний тиск, у зв`язку з чим ОСОБА_2 змушений був зізнатися у крадіжці металевих опор. Перед слідчим експериментом ОСОБА_8 відвіз ОСОБА_9 на вулицю Мічуріна в смт Михайлівка і показав місця, де необхідно було зупинитись. Всі покази під час слідчого експерименту він давав зі слів ОСОБА_8 .

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 за вказаним епізодом послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин скоєного злочину, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ у справі «Яременко проти України».

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2 , дійшов до висновку, що його вина у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я ОСОБА_3 при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Разом з тим, оскільки зі змісту показань обвинуваченого вбачається, що він не визнає свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, тому суд прийняв рішення про дослідження доказів за даними епізодами злочинної діяльності ОСОБА_2 у повному обсязі. Отже, незважаючи на показання обвинуваченого, які суд сприймає як позицію захисту, його вина у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України підтверджується наступними доказами, які були безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 16.12.2017 року разом з ОСОБА_3 знаходився біля магазину «Економ», в цей час до них підійшов ОСОБА_2 , у якого з ОСОБА_3 виник конфлікт. ОСОБА_2 наніс чотири удари ОСОБА_3 , від яких останній впав. В цей час ОСОБА_2 десь зник, а ОСОБА_6 почав шукати свій ланцюжок з хрестиком, які загубив. Пізніше до нього підійшов ОСОБА_2 , і показав йому хрестик, який віднайшов. Разом з ОСОБА_2 вони пішли в магазин за пляшкою коньяку. Подальші події потерпілий згадати не може. Ввечері, знаходячись вдома, він помітив, що в нього з кишені зник ланцюжок з хрестиком і мобільний телефон.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що працює експертом-оцінщиком у «Євро Ломбарді» в смт Михайлівка. ОСОБА_2 здавав їй у ломбард золотий ланцюг з золотим хрестом на ньому, але, коли це було не пам`ятає, так як минуло багато часу з тих подій. Під час укладання договору з ОСОБА_2 вона перевіряла документи, що посвідчували його особу.

Свідок ОСОБА_12 пояснив в судовому засіданні, що в кінці 2017 року в темну пору доби, коли він зупинив свій автомобіль біля магазину «АТБ» в смт Михайлівка до нього підійшов ОСОБА_2 і запропонував купити у нього золотий ланцюг. Чи пропонував ОСОБА_2 купити у нього мобільний телефон, свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що коли вона перебувала в салоні автомобілю таксі, рік та дату не пам`ятає, до водія підійшов ОСОБА_2 і запропонував купити у нього золотий ланцюжок та предмет зовні схожий на Power Bankдо мобільного телефону, але водій відмовився. Після чого ОСОБА_2 пропонував біля магазину «АТБ» придбати ці предмети іншим людям.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду,що ОСОБА_2 прийшов до нього додому, але коли саме, не пам`ятає, і запропонував купити у нього металевий швелер з газового обладнання довжиною 2,5-3 метри. ОСОБА_15 не пристав на його пропозицію, і коли ОСОБА_2 пішов, зателефонував до поліції, оскільки зрозумів, що швелер був викрадений ОСОБА_2 з газового обладнання.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що він працює слюсарем у Токмацькому управлінні ПАТ «Запоріжгаз», за наказом начальника управління він разом з ОСОБА_17 виїхав на вулицю Мічуріна, де біля домоволодіння № 2а побачили, що газова труба, яка трималася на анкерних опорах (швелерах), лежала на землі, так як анкерні опори було викрадено.

СвідокОСОБА_17 пояснив суду,що він працює газозварником у Токмацькому управлінні ПАТ «Запоріжгаз», за наказом начальника управління він разом з ОСОБА_16 виїхав на вулицю Мічуріна, де біля домоволодіння № 2а побачили, що газопровід лежав на землі, так як анкерні опори, на яких він тримався, було вирвано з землі і викрадено.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він працює майстром групи експлуатації мереж у Токмацькому управлінні ПАТ «Запоріжгаз», одного дня йому повідомили, що газові стойки, які були викрадені поблизу домоволодіння № 2а по вулиці Мічуріна в смт Михайлівка, знаходяться на перехресті вулиць Тінистої та Грязнова у смт Михайлівка. Приїхавши за вказаною адресою разом з водієм ОСОБА_19 вони завантажили дві газові опори на автомобіль і відвезли їх до Михїайлівського ВП.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснив, що він працює водієм у Токмацькому управлінні ПАТ «Запоріжгаз». Коли він перебував на робочому місці, майстер групи експлуатації мереж ОСОБА_18 повідомив йому, що знайшли газові стойки, які були викрадені поблизу домоволодіння № 2а по вулиці Мічуріна в смт Михайлівка. Разом з ОСОБА_18 вони приїхали на перехрестя вулиць Тінистої та Грязнова у смт Михайлівка, де завантажили дві газові опори на автомобіль і відвезли їх до Михїайлівського ВП.

Окрім показань потерпілого ОСОБА_6 свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , у судовому засіданні також були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме:

-Акт обстеження від 13.12.2017 року, згідно з яким комісія Токмацького відділення в складі старшого майстра СЕСГ ОСОБА_20 .В., майстра СЕСГ ОСОБА_18 . 13.12.2017 року провела обстеження газопроводу низького тиску, що знаходиться по вулиці Мічуріна № 2-2а в смт Михайлівка. При обстеженні газопроводу було виявлено відсутність семи опор - швелер 10 висотою 3,5м (а.п.117 т.3);

-Довідка про вартість семи штук металевих опор, які перебувають на балансі ПАТ «Запоріжгаз» та є складовими конструкції розподільчого газопроводу низького тиску по вул. Мічуріна в смт Михайлівка, відповідно до якої загальна вартість викрадених товарно-матеріальних цінностей складає 4826,08 грн. (а.п.114 т.3);

-Протокол огляду місця події від 13.12.2017 року та ілюстрована таблиця до нього, з яких вбачається, що під час огляду відкритої ділянки місцевості на узбіччі ґрунтової дороги між будинками №2 та №2б по вулиці Мічуріна в смт Михайлівка виявлено заглиблення у ґрунті, в яких відсутні опори газопостачання (а.п.124-127 т.3);

-Протокол огляду предмету від 14.12.2017 року, під час якого слідчим в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_21 було оглянуто два металеві швелери довжиною 323 см, шириною 10 см, висотою стінок 5 см, виявлені на узбіччі перехрестя вулиць Тінистої та Грязнова в смт Михайлівка. Присутній при огляді ОСОБА_2 пояснив, що вказані швелери належать йому і він намагався їх продати ОСОБА_22 , який мешкає по АДРЕСА_3 (а.с. 128-129 т.3 );

-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2018 року, за даними якого, свідок ОСОБА_14 в присутності понятих впізнав на одному з чотирьох фотознімків ОСОБА_2 , який 12.12.2017 року приблизно о 18.00 годині приходив до нього додому і пропонував придбати два металеві швелери (а.п.136-137 т.3);

-Протокол пред`явлення речей для впізнання від 03.04.2018 року, згідно з яким свідок ОСОБА_14 в присутності понятих на одному з чотирьох фотознімків впізнав металевий швелер шириною 10 см, висотою стінок 5 см, який 12.12.2017 року приблизно о 18.00 годині йому приносив ОСОБА_2 (а.п.138-139 т.3);

-Повідомлення ПТ «Ломбард « Мохнатко С.О. та Яковенко О.О. » від 05.01.2018 року, згідно з яким, до Михайлівського відділення ломбарду, яке знаходиться за адресою: смт Михайлівка, провулок Соборний,1 звертався ОСОБА_2 з метою отримання фінансового кредиту під заклад золотих прикрас 583/585 проби (хрест вагою 0,990 г та ланцюжок вагою 9.060г). Під заклад вказаних виробів укладено договір № 10686 від 17.12.2017 року, за умовами якого період закладу становить 1 день, сума на руки склала 5 894,10 грн. 18.12.2017 року на дане майно ломбардом набуте право звернення стягнення на предмет закладу, оскільки на момент закінчення строку договору фінансового кредиту зобов`язання позичальника за договором не виконані в повному обсязі, тому вищезазначене майно передано в дохід підприємства та в подальшому реалізовано (а.п.143, 145 т.3)

-Висновок експерта № 10-22 від 10.01.2018 року, відповідно до якого ринкова вартість золотого ланцюга плетінням «Бісмарк» вагою 10 грамів, на три ланки, зі сплаву золота 585 проби, довжиною 50 см, за ціною лому золотого металу, на момент скоєння злочину, а саме на 16 грудня 2017 року, може складати 5 850 грн. 00 коп., ринкова вартість золотого хрестика вагою 2 грами із зображенням Ісуса Христа зі сплаву золота 585 проби, за ціною лому золотого металу, на момент скоєння злочину, а саме на 16 грудня 2017 року, може складати 1 170 грн. 00 коп., ринкова вартість мобільного телефону марки «Nokia XL» Dual Sim», який перебував в експлуатації з 2015 року, на момент скоєння злочину, а саме на 16 грудня 2017 року, може складати 1 100 грн. 00 коп. (а.п.148-152 т.3);

-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2018 року, за даними якого, свідок ОСОБА_11 в присутності понятих впізнала на одному з чотирьох фотознімків ОСОБА_2 , який 17.12.2017 року звернувся до ПТ «Ломбард « Мохнатко С.О. та Яковенко О.О. » з метою отримання фінансового кредиту під заклад золотих прикрас 583/585 проби (хрест вагою 0,990 г та ланцюжок вагою 9.060г) (а.п.154-155 т.3);

-протокол проведення слідчого експерименту від 05 квітня 2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_2 та DVD-диск до нього, який містить відеозапис проведення слідчого експерименту (а.п.156-160 т.3), що був відтворений під час судового засідання. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_2 добровільно детально, розповів про обставини спричинення легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , крадіжку золотого ланцюга з золотим хрестиком та мобільного телефону марки «Nokia XL» Dual Sim», що належали потерпілому ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_2 запропонував всім учасникам слідчого експерименту проїхати на вулицю Мічуріна в смт Михайлівка, де він таємно викрав два металеві швелери.

Також судом допитаний в якості свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що він працює на посаді заступника начальника сектору превенції Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. В грудні 2017 року на нараді у Михайлівському ВП дізнався про вчинення ОСОБА_2 крадіжки газових опор. Разом з тим, він не приймав участі у розслідуванні цієї крадіжки, не перебував ні в кабінеті, ні в жодному іншому приміщенні разом з ОСОБА_2 та з його боку жодного тиску , як фізичного, так і психологічного, до ОСОБА_2 не застосовувалось.

Постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Курганової С.В. кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 щодо можливого застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку співробітника Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017080290000501 за ч.2 ст. 185 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.п.234-236).

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з вказаних доказів, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.

Крім того, суд дійшов до висновку, що вказані докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.

Таким чином, суд вважає, що вказані та досліджені у судовому засіданні докази є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини скоєння ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

При ухваленні вироку відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» суд вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерела права.

Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку, на думку суду, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Виходячи з положень ст.65 КК України, а також роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Так, обставин, які обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше був засуджений, інкриміновані йому злочини вчинив в період іспитового строку за попереднім вироком, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкцій статей, за якими кваліфіковані дії обвинуваченого, із застосуванням принципів, передбачених ч. 1 ст. 70, ч.1 ст. 72 та ч. 1 ст. 71 КК України, остаточно призначивши покарання у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходив із встановленої ст.50 КК України його мети: кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним ( не становить надмірного тягаря для особи), що викладено у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Бакланов проти Росії від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р., «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007р.

На думку суду, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався, тому суд вважає доцільним згідно з вимогами п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України запобіжний захід останньому не обирати.

Разом з тим, в строк відбування покарання обвинуваченому за вироком у справі, що розглядається даним судом, слід зарахувати час відбування покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 27 грудня 2016 року.

Щодо заявленого цивільного позову у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно зі ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Під час судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що в обґрунтування позовних вимог представником цивільного позивача надано довідку про вартість викрадених товарно-матеріальних цінностей - 27 штук металевих опор, які перебували на балансі ПАТ «Запоріжгаз», і знаходилися по АДРЕСА_3, балансова вартість викрадених товарно-матеріальних цінностей зазначена на час вчинення злочину - 24.10.2017 року. Крім того, наданий в обґрунтування позовних вимог акт обстеження свідчить про виявлення 27.10.2017 року відсутність 27 опор по АДРЕСА_3. Тоді як ОСОБА_2 інкриміновано вчинення крадіжки двох металевих опор по вулиці Мічуріна в смт Михайлівка 12 грудня 2017 року.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що підстави для задоволення позову в межах даного кримінального провадження відсутні.

Відповідно до п.п. 5,7 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: майно, що було предметом кримінального правопорушення, конфіскується, крім того, яке повертається власнику (законному володільцю); документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Таким чином, викрадене майно, яке під час досудового розслідування передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, необхідно повернути власнику.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Враховуючи, що на DVD-диску міститься інформація, що стосується скоєних ОСОБА_2 злочинів, тому він є документом, який необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 10-22 від 10.01.2018 року в розмірі 572 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА _2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 125 та ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 125 КК України у вигляді арешту строком на п`ять місяців,

за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 27 грудня 2016 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді п`яти років шести місяців позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 до строку відбування покарання за цим вироком час відбування покарання за вироком Токмацького районного суду Запорізької області від 27 грудня 2016 року, відповідно до якого строк покарання обчислюється з 06 квітня 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

У задоволенні цивільного позову ПАТ «Запоріжгаз» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати на залучення експерта при проведенні судово-товарознавчої експертизи № 10-22 від 10.01.2018 року в розмірі 572, 00 (п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Речові докази:

-два металеві швелери довжиною 323 см, шириною 10 см, висотою бокових стінок 5 см, товщиною 0,5 см, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути власнику;

-лазерний диск «VIDEX», 4,7 GB, долучений до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Великобілозерський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя А.Ю. Рогоза