П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

м. Київ

Провадження № 11-424сап19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого Князєва В. С.,

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Сороки Л. П.,

представника Вищої ради правосуддя - Склярук Ю. В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 «Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності» та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування

1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою про скасування ухвали ВРП від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 «Про залишення без розгляду та повернення скарги судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності».

2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 зазначила, що ВРП, посилаючись на отримання суддею 30 листопада 2018 року рішення її Другої Дисциплінарної палати від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18, за відсутності належних доказів отримання суддею особисто цього рішення, порушила її право на справедливий суд, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція). На думку скаржниці, єдиним належним доказом вручення поштового відправлення є поштове повідомлення, яке містить інформацію про дату вручення поштового відправлення та прізвище одержувача, а відтак посилання відповідача на дані онлайн-сервісу Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - ПАТ «Укрпошта») як доказ вручення судді рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП суперечить вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270. До того ж рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП було направлено на адресу Верхньодніпровського районного судуДніпропетровської області, а не на адресу місця проживання ОСОБА_1 , натомість у період із 06 листопада по 23 грудня 2018 року вона була тимчасово непрацездатна, тому не знаходилася на робочому місці та не отримувала рішення дисциплінарного органу. Копію рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 скаржниця отримала 27 грудня 2018 року після письмового звернення до ВРП. Крім цього, ВРП, не надавши оцінки документам, що були надані суддею, та не здійснивши заходи щодо отримання інформації, яка має суттєве значення для розгляду клопотання про поновлення строку, не виконала своїх обов`язків щодо всебічного безстороннього розгляду як складової справедливого розгляду, тобто порушила статтю 6 Конвенції. На думку скаржниці, перебування у відпустці у зв`язку з навчанням в аспірантурі в період з 09 по 23 січня 2019 року є поважною причиною пропуску строку на оскарження, проте ВРП дійшла висновку про відхилення таких аргументів, оскільки суддею було надано незавірену копію довідки-виклику № 34, бланк довідки не був заповнений. Проте за наявності сумнівів щодо достовірності доказів ВРП відповідно до положень статті 31 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) має право надсилати запити з метою отримання інформації, що має суттєве значення. ОСОБА_1 також указала на те, що ВРП необґрунтовано відмовила їй в участі в засіданні в режимі відеоконференції.

Позиція інших учасників справи

3. У відзиві на скаргу ВРП заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити без змін оскаржувану ухвалу. Вважає, що ухвала ВРП від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Регламентом Вищої ради правосуддя, затвердженим рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), та Законом № 1798-VIII.

Рух скарги

4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 червня 2019 року задовольнила клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду та поновила цей строк, відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19.

5. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 19 серпня 2019 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

7. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання в режимі відеоконференції 19 грудня 2019 року не з`явилася.

8. Представник ВРП усудовому засіданні заперечив проти задоволення скарги ОСОБА_1 з мотивів, наведених у відзиві.

Обставини, установлені матеріалами справи

9. Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 притягнула суддю Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

10. 12 лютого 2019 року до ВРП надійшла скарга судді ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18. Скарга датована 07 лютого 2019 року.

11. У своїй скарзі суддя ОСОБА_1. заявила клопотання про поновлення строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18. На обґрунтування підстав для поновлення цього строку суддя зазначила, що рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП було ухвалено 19 листопада 2018 року за її відсутності, а копія цього рішення разом з копією протоколу засідання отримана нею 27 грудня 2018 року. Натомість у період з 09 по 23 січня 2019 року суддя перебувала у відпустці у зв`язку з навчанням в аспірантурі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, що також не дозволило їй підготувати скаргу в цей період.Скаржниця просила визнати вказані обставини поважною причиною пропуску строку для оскарження рішення дисциплінарного органу ВРП.

12. ВРП установила, що судді ОСОБА_1. на адресу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області копію рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 направлено листом секретаріату ВРП від 27 листопада 2018 року № 45370/0/9-18 (поштове відправлення № 0405038749757). З інформації, отриманої від управління документального забезпечення секретаріату ВРП та з використанням онлайн-сервісу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення, вбачається, що поштове відправлення № 0405038749757 станом на 30 листопада 2018 року має статус «вручено особисто».

13. ВРП листом від 13 грудня 2018 року № 48431/0/9-18 повторно надіслала судді ОСОБА_1. копію рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 на її заяву від 01 грудня 2018 року.

14. На підтвердження перебування в період з 09 по 23 січня 2019 року у відпустці у зв`язку з навчанням в аспірантурі Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_1. долучила до скарги незасвідчену копію довідки-виклику від 10 грудня 2018 року № 34 за підписом завідувача відділу аспірантури і докторантури цього університету Веренич З. В. із відбитком печатки відділу діловодства та архіву цього університету та незаповнений бланк довідки про участь у сесії.

15. За висновком ВРП, ОСОБА_1 подала скаргу на рішення її Другої Дисциплінарної палати після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 51 Закону № 1798-VIII, а причин пропуску строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18, які можна визнати поважними, суддя у своєму клопотанні не навела.

16. У зв`язку із цим ВРП ухвалою від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 відмовила ОСОБА_1 у поновленні строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18, скаргу залишила без розгляду та повернула її скаржниці.

17. Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та висновки Великої Палати Верховного Суду

18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.

21. За приписами частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді.

22. Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону № 1798-VIII, відповідно до частини третьої якої скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.

23. Таким чином, дисциплінарні палати ВРП у такому провадженні є квазісудом першої інстанції, оскільки здійснюють розгляд скарги на дії судді та приймають рішення на підставі балансу поданих доказів. При розгляді ВРП скарги на рішення її дисциплінарних палат по суті відбувається апеляційний перегляд.

24. Ураховуючи положення глави 4 Закону № 1798-VIII та частини шостої статті 266 КАС України, Велика Палата Верховного Суду розглядає скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, в касаційному порядку.

25. Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення. ВРП може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

26. Згідно з абзацом другим пункту 13.7 Регламенту, якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

27. Пунктом 13.8 Регламенту визначено, що ВРП більшістю її членів, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

28. На підставі пункту 5 частини шостої статті 51 Закону № 1798-VIII скарга на рішення Дисциплінарної палати залишається без розгляду і повертається особі, яка її подала, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і ВРП такий строк не поновлено.

29. Частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII передбачено, що резолютивна частина рішення ВРП, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.

30. Згідно із частиною десятою статті 50 Закону № 1798-VIII копія рішення Дисциплінарної палати у семиденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.

31. Як установила ВРП, копію рішення її Другої Дисциплінарної палати від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 судді ОСОБА_1. на адресу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області направлено листом секретаріату ВРП від 27 листопада 2018 року № 45370/0/9-18 (поштове відправлення № 0405038749757). З інформації, отриманої від управління документального забезпечення секретаріату ВРП та з використанням онлайн-сервісу ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення, вбачається, що поштове відправлення № 0405038749757 станом на 30 листопада 2018 року має статус «вручено особисто». До того ж листом від 13 грудня 2018 року № 48431/0/9-18 ВРП повторно надіслала судді ОСОБА_1. копію рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 на її заяву від 01 грудня 2018 року.

32. Посилання скаржниці на те, що в період із 06 листопада по 23 грудня 2018 року вона була тимчасово непрацездатна, тому не перебувала на робочому місці та не отримувала рішення дисциплінарного органу, не можна взяти до уваги, оскільки відповідно до ксерокопії листка непрацездатності серії АДС № 066048, долученого ОСОБА_1 до скарги, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в період із 06 по 30 листопада 2018 року (а. с. 18). Доказів тимчасової непрацездатності за період з 01 по 23 грудня 2018 року скаржниця ані до ВРП, ані до Великої Палати Верховного Суду не надала.

33. Крім того, рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 було оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП відповідно до вимог, установлених частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII.

34. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у поданій скарзі не міститься обґрунтування причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП. До того ж слід зауважити, що доступ до такої інформації є вільним та жодних обмежень щодо нього не встановлено.

35. Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

36. ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

37. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційних повноважень судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

38. Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами (в цьому випадку - ВРП) наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду (порушення статті 6 Конвенції).

39. Як установлено матеріалами перевірки, отримавши 27 грудня 2018 року рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 (повторно надіслане листом ВРП від 13 грудня 2018 року № 48431/0/9-18), ОСОБА_1 оскаржила це рішення до ВРП лише 07 лютого 2019 року.

40. З метою з`ясування наявності поважних причин пропуску строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 після отримання його копії 27 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду 02 грудня 2019 року надіслала голові Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхану С. М. та ректору Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тацію В. Я. відповідні запити.

41. У листі-відповіді від 03 грудня 2019 року № 6П-42/19-вих голова Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Бурхан С. М. повідомив, що наказом цього суду від 03 січня 2019 року № 02-ВГ судді ОСОБА_1. надано додаткову оплачувану відпустку у зв`язку з навчанням у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого з 09 по 23 січня 2019 року як такій, що успішно виконує навчальний план.

42. Проректор з наукової роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Гетьман А. П. у листі-відповіді від 18 грудня 2019 року № 125-01-2135 повідомив, що аспірантка заочної форми навчання кафедри цивільного права № 1 ОСОБА_1 одержала 26 грудня 2018 року довідку-виклик від 10 грудня 2018 року № 34 на зимову сесію за результатами ІІІ семестру 2018 - 2019 навчального року, яка проходила в період з 09 по 23 січня 2019 року. Аспірантка ОСОБА_1 не з`явилась: 14 січня 2019 року на іспит з навчальної дисципліни «Організація та методологія наукових досліджень»; 16 січня 2019 року на іспит з навчальної дисципліни «Іноземна мова (англійська)». 22 січня 2019 року вона склала залік з навчальної дисципліни «Актуальні проблеми цивільного та сімейного права», а також у період ліквідації академічної заборгованості 24 січня 2019 року склала іспит з навчальної дисципліни «Іноземна мова (англійська)», набравши 60 балів («задовільно»), та 25 січня 2019 року склала іспит з навчальної дисципліни «Організація та методологія наукових досліджень».

43. Таким чином, факт надання ОСОБА_1 додаткової оплачуваної відпустки у зв`язку з навчанням у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого з 09 по 23 січня 2019 року не свідчить про фактичне перебування судді на зимовій сесії за результатами ІІІ семестру 2018 - 2019 навчального року, яка проходила в зазначений період, що підтверджується листом проректора з наукової роботи цього університету Гетьмана А. П. від 18 грудня 2019 року № 125-01-2135 (неявки ОСОБА_1 на іспити 14 та 16 січня 2019 року), а також не є поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення дисциплінарного органу ВРП.

44. При цьому ОСОБА_1 , на яку законом покладено обов`язок довести наявність поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на рішення дисциплінарного органу, надала до ВРП незаповнену довідку про її участь у сесії (а. с. 21).

45. Ураховуючи викладене, ВРП правомірно залишила скаргу ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 без розгляду, оскільки скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, і скаржниця не довела ВРП наявності поважних причин для поновлення цього строку.

46. Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку з необґрунтованою відмовою ВРП їй в участі в засіданні в режимі відеоконференції, оскільки ця відмова не призвела до неправильного вирішення питання. При цьому Велика Палата Верховного Суду забезпечила право ОСОБА_1 надати пояснення з приводу наявності поважних причин пропуску строку звернення до ВРП зі скаргою на рішення її Дисциплінарної палати безпосередньо в судовому засіданні.

47. Оцінивши в сукупності отримані докази, беручи до уваги аргументи та доводи, наведені в скарзі та відзиві на неї, Велика Палата Верховного Суду встановила, що ВРП, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII та Регламентом. Оскаржувана ухвала ВРП містить обґрунтовані мотиви про відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 19 листопада 2018 року № 3504/2дп/15-18 і залишення її без розгляду.

48. Наведені у скарзі доводи не спростовують правильності висновків ВРП. При цьому передбачених статтею 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваної ухвали ВРП немає.

49. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19.

Керуючись статтями 266, 344, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Вищої ради правосуддя від 14 березня 2019 року № 758/0/15-19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Князєв

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Ж. М. Єленіна

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

М. І. Гриців В. Ю. Уркевич

Д. А. Гудима О. Г. Яновська