ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2020 року

Львів

Справа № 140/1890/19 пров. № 857/11034/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б..,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,

суддя у І інстанції Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 09 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ :

14 червня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» (далі – ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС) № 0002231405 від 05 березня 2019 року про накладення штрафних санкцій у сумі 85 грн та його ж рішення про застосування фінансових санкцій № 000815-40 від 29 березня 2019 року на суму 10000 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі № 140/1890/19 вказаний позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни встановлено на окремі види алкогольних напоїв, які необхідно ідентифікувати за кодами виробів згідно із УКТ ЗЕД. При цьому вільне трактування назви виробу за вибором суб`єкта господарювання та фіксація такої назви у товарно-супровідних документах або документах первинного бухгалтерського обліку не є належним доказом правильності віднесення товару до відповідного коду за УКТ ЗЕД. Тому фіскальний чек не може бути джерелом інформації для визначення коду товару за УКТ ЗЕД. Визначення коду товару за УКТ ЗЕД не було предметом дослідження під час розгляду ДФС скарги ТОВ на податкове повідомлення рішення від 11 травня 2019 року.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність належних, допустимих і беззаперечних доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої.

Окрім того, на думку суду першої інстанції, оскільки ні у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ні у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13, не міститься вимоги про зазначення у касовому чеку об`єму пляшки реалізованого алкогольного напою, то позивачем не вчинено порушення вимог чинного законодавства, оскільки кількість товару була внесена у фіскальний чек, а такий реквізит, як об`єм пляшки реалізованого алкогольного напою, не є обов`язковим.

У апеляційній скарзі ГУ ДФС просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що твердження позивача про необов`язкове відображення у розрахунковому документі ємкості спиртних напої є хибне та безпідставне, оскільки така вимога закріплена як у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так і в Положенні про форму та зміст розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13. Окрім того, звертає увагу, що у справі, що розглядається, спір щодо віднесення горілки «Хортиця срібна прохолодна» до інших кодів УКТ ЗЕД відсутній, а тому посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 24 січня 2019 року є безпідставним.

Одночасно зазначає, що мінімальна роздрібна ціна одної пляшки горілки місткістю 0,7 л, міцністю 40 %, з урахуванням заокруглена у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на « 0», повинна становити 125,20 грн, а одної пляшки горілки місткістю 0,2 л, міцністю 40 % має становити 35,80 грн.

Таким чином, на думку скаржника, рішення суду про задоволення позовних вимог ТОВ прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС позивач ТОВ просив апеляційні вимоги відповідача відхилити. При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що встановлені обставини і долучені до матеріалів справи документи не підтверджують висновків відповідача, оскільки самі висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на підставі даних, отриманих щодо торгової марки товару без перевірки реалізованих алкогольних напоїв на відповідність кодам УКТ ЗЕД, тоді як відповідно до пункту 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» безпосереднім об`єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який визначається за кодом УКТ ЗЕД, а не за назвою в документах суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ГУ ДФС проведено фактичну перевірку магазину «КОЛІБРІС» за адресою м. Луцьк, просп. Президента Грушевського, 1, у якому здійснює господарську діяльність ТОВ, про що складено акт фактичної перевірки № 03/40/40-01/35495114 від 15 лютого 2019 року.

Відповідно до висновків контролюючого органу, під час перевірки було встановлено проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменуванням цін товарів та обліку їх кількості (згідно з фіскальним чеком № 396110 від 08 лютого 2019 року) та реалізовано через РРО № 3000222624 горілку «Хортиця срібна прохолодна» без зазначення тари – 0,2 л, чим порушено пункт 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Окрім того, встановлено факт продажу 08 лютого 2019 року однієї пляшки горілки «Хортиця срібна прохолодна» місткістю 0,2 л, міцністю 40 % за ціною 35,76 грн (фіскальний чек № 396110 від 08 лютого 2019 року), яка є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

05 березня 2019 року ГУ ДФС винесло податкове повідомлення-рішення № 0002231405, яким на підставі пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 85,00 грн.

12 березня 2019 року позивачем було направлено скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС, яке рішенням від 11 травня 2019 року Державна фіскальна служби України залишене без змін, а скаргу без задоволення.

29 березня 2019 року ГУ ДФС було винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000814-40 на підставі абзацу 14 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» на суму 10 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням та рішенням про стягнення фінансових санкцій, ТОВ звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваній вимозі та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Алкогольними напоями у розумінні статті 1 Закону № 481/95-ВР є продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною 10 статті 18 Закону № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі – Постанова № 957) встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, зокрема, мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки та лікеро-горілчаних виробів (коди УКТ ЗЕД - 2208 60, 2208 70, 2208 90) становить 321 грн та 447 грн відповідно; для спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, зокрема, коньяку (бренді) три зірочки, п`ять зірочок (код УКТ ЗЕД - 2208 20) становить 412 грн 50 коп, 641 грн 60 коп, 481 грн 60 коп, 758 грн 30 коп відповідно; для рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини (код УКТ ЗЕД - 2208 40) становить – 682 грн, 895 грн відповідно.

При цьому пунктами 1-4 примітки до цієї постанови визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7. Мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари. Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1-3 цього додатка, заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Отже, суб`єкти господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями зобов`язані застосовувати механізм заокруглення при формуванні роздрібної ціни на відповідний товар з урахуванням положень примітки 4 додатку до Постанови № 957.

Доводи апелянта про відсутність у суб`єкта господарювання обов`язку застосовувати механізм заокруглення при формуванні роздрібної ціни на відповідний товар є безпідставними, оскільки такий прямо встановлений положеннями Постанови № 957, якою установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та механізм їх розрахунку.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів на рівні 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Матеріалами фактичної перевірки, проведеної відповідачем, підтверджується факт реалізації позивачем горілки «Хортиця срібна прохолода» місткістю 0,2 л, міцністю 40 % за ціною 35,76 грн (фіскальний чек № 396110 від 08 лютого 2019 року), яка є нижчою від установлених мінімальних роздрібних цін.

Щодо тверджень позивача, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на підставі даних про торгову марку товару без перевірки реалізованих алкогольних напоїв на відповідність кодам УКТ ЗЕД, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що для «горілки та лікеро-горілчаних виробів, інші» з кодами УКТ ЗЕД 2208 60, 2208 70, 2208 90, встановлено єдину оптово-відпускну мінімальну ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту в розмірі 321 гривень, та єдину роздрібну мінімальну ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту в розмірі 447 гривень. Відтак, незазначення контролюючим органом коду УКТ ЗЕД у акті перевірки не змінює характер спірних правовідносин, не впливає на повноту встановлення обставин справи та не спростовує факт порушення позивачем установлених вимог у частині реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 29 березня 2019 року № 000815-40, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, прийняте ГУ ДФС на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.

Доводи, на які посилається позивач, на думку апеляційного суду, є надуманими, свідчать про переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь, довільне, невиправдано спрощене і неправильне трактування вимог законодавства.

Щодо твердження позивача про те, що чинне законодавство не встановлює вимоги зазначати у касовому чеку об`єму реалізованого алкогольного напою, апеляційний суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів, визначено форму фіскального касового чека та його обов`язкові реквізити (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 визначено чіткий перелік обов`язкових реквізитів фіскального касового чека. Касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Одиниця вимірювання – фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Значення цієї величини приймають рівним одиниці.

Відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, що розроблено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04 травня 1993 року № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики», та призначено для збирання, оброблення та обміну інформацією з фінансової та статистичної звітності, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в торговельних та товаросупровідних документах та ін., літр віднесено до одиниці вимірювання та призначено відповідний код згідно згаданого Класифікатора.

Отже, на переконання апеляційного суду, твердження позивача про необов`язкове відображення у розрахунковому документі об`єму реалізованого алкогольного напою є помилковим.

Як встановлено пунктом 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про порушення ТОВ пункту 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР, що призвело до правомірного застосування відповідачем до нього фінансової санкції у розмірі 85 грн.

Частиною 1 статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, на думку апеляційного суду, при вирішенні цього публічно-правового спору суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та допустив невідповідність висновків, викладених у його судовому рішенні, таким обставинам. Відтак, апеляційну скаргу ГУ ДФС слід задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ відмовити.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі № 140/1890/19 скасувати та у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аванта» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Т. В. Онишкевич

судді

Я. С. Попко

Р. Б. Хобор