П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2020 р.

м.Одеса

Справа № 653/3221/19

Головуючий в 1 інстанції: Берлімова Ю.Г.

П `ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів – Танасогло Т.М., Єщенка О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2019 року по справі № 653/3221/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції лейтенант поліції Ненченко Богдана Геннадійовича 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 055926 від 28 серпня 2019 року, винесену інспектором патрульної поліції лейтенантом поліції Ненченко Богданом Геннадійовичем 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.08.2019 року патрульної поліції лейтенантом поліції Ненченко Богданом Геннадійовичем 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області складено оспорювану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що позивач керував транспортним засобом МТЗ "Беларус" д/н НОМЕР_1 з причепом д/н НОМЕР_2 , не маючи при собі обов`язкового технічного контролю наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. З даною постановою позивач не згоден, вважає, що даний транспортний засіб не підлягає обов`язковому технічному контролю, а від так притягнення останнього до адміністративної відповідальності є неправомірним, постанова підлягає скасуванню.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний засіб трактор МТЗ "Беларус", яким керував позивач, не відноситься до транспортних засобів, експлуатація яких згідно з пунктом 31.3б ПДР вимагає обов`язкового проходження технічного контролю, що виключає застосування до нього санкції ч. 3 ст. 121 КУпАП, за порушення пункту 31.3 "б" ПДР та ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2019 року та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, зазначає, що задовольняючи позов, судом першої інстанції було позбавлено можливості викласти свої заперечення та надати відповідні докази у зв`язку з неповідомленням належним чином про дату, час і місце судового засідання і не направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками, що позбавило відповідача можливості реалізувати свої права, встановленні ст. 44 КАС України, а також зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що транспортний засіб трактор МТЗ "Беларус", яким керував позивач, не відноситься до транспортних засобів, експлуатація, яких згідно з пунктом 31.3 "б" ПДР вимагає обов`язкового проходження технічного контролю, що виключає застосування до нього санкції ч. 3 ст. 121 КУпАП, за порушення пункту 31.3 "б" ПДР та ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух».

В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови серії ДП 18 № 055926 від 28 серпня 2019 року, складену інспектором патрульної поліції лейтенантом поліції Ненченко Богданом Геннадійовичем 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області 28 серпня 2019 року о 13:00 годині на автодорозі м-18 р-47 497 км водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ д/н 17818 ВТ та причепом д/н 17420 НОМЕР_3 , не маючи при собі обов`язкового технічного контролю наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. На позивача цією постановою накладене адміністративне стягнення - штраф 340 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив , що пунктом 2 ст. 1 ЗУ «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» визначено, що технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу.

До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до Закону України «Про дорожній рух», що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку, перелік видів яких ведеться і постійно оновлюється в електронному вигляді центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Отже, транспортний засіб трактор МТЗ «Беларус», яким керував позивач, не відноситься до транспортних засобів, експлуатація яких згідно з пунктом 31.3 "б" ПДР вимагає обов`язкового проходження технічного контролю, що виключає застосування до нього санкції ч. 3 ст. 121 КУпАП, за порушення пункту 31.3 "б" ПДР та ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух».

Крім того, слід зазначити, що відповідач ставить в провину водію порушення ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», при цьому ця стаття містить лише перелік транспортних засобів, а заборона керування транспортними засобами, що не пройшли обов`язковий технічний контроль встановлена Правилами дорожнього руху, посилання на які відсутні у постанові, що також свідчить на необґрунтовані, поверхневі висновки відповідача при розгляді справи, за результатами якої винесена оскаржувана постанова.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106^{-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).}

^{Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.}

^{Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.}

^{Частиною третьою статті 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.}

^{Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.}

^{Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3 статтею 121 КУпАП інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.}

^{Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статтею 121 цього Кодексу.}

^{Використання у зазначених вище нормах формулювань "органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-24420 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.}

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року № 724/716/16-а.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові від 26.12.2019 року № 724/716/16-а, про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор.

В даному випадку ані Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ані його структурний підрозділ - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області до участі у справі в якості належного відповідача судом першої інстанції залучено не було.

Положення частини другої-третьої статті 48 КАС України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи задовольняючи позовні вимоги до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 121 КУпАП, пред`явлений до інспектора патрульної поліції лейтенант поліції Ненченко Богдана Геннадійовича 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Жодних доказів того, що суд запропонував позивачу здійснити заміну другого відповідача матеріали справи не містять.

За змістом частини сьомої статті 48 КАС України в нині діючій редакції заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В даному випадку рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 вересня 2019 року по справі № 653/3221/19 - скасувати та прийняти нове рішення суду.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції лейтенант поліції Ненченко Богдана Геннадійовича 4 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови щодо притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя

Димерлій О.О.

Судді

Танасогло Т.М. Єщенко О.В.