ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2020 року

м. Дніпро

справа № 160/6769/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Голобутовський Р.З.) у справі №160/6769/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми “Ш” від 27.03.2019 року № 0025835743.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з результатами камеральної перевірки та встановлення затримки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку, оскільки товариство своєчасно декларує та в повному обсязі сплачує задекларовані зобов`язання з орендної плати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Щодо наявності в інтегрованій картці платника податкового боргу, вважає, що податковим органом до такої було внесені недостовірні дані.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що камеральна перевірка проведена в порушення норм ПК України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

У відзиві зазначив, що перевірка проведена у відповідності до норм чинного законодавства та використана інформація зазначена платником податків у податкових деклараціях та дані, що зберігаються у відповідних базах – автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок». Оскільки у позивача обліковувався податковий борг з платежу орендної плати за землю, позивач здійснюючи платежі з орендної плати за землю направлялись для погашення існуючого податкового боргу.

Сторони повідомлені про день розгляду справи у відповідності до ст. 127 КАС України.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2019р. відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питання порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та зі штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017), за результатами якої складено акт №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ “Босфор” термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р. встановлено порушення вимог, визначених п. 287.3 ст. 287 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату платежу згідно з документів:

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9042408244 від 13.03.2018 р. за лютий 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.06.2018 р. (платіжне доручення від 27.06.2018 р. №162) у розмірі 16 458,47 грн. (89 днів затримки) та 27.07.2018 р. (платіжне доручення від 27.07.2018 р. №193) у розмірі 3360,91грн. (118 днів затримки);

- по податковому повідомленню-рішенню (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р. податкове зобов`язання у розмірі 19 819,36грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.07.2018 р. (платіжне доручення №193 від 27.07.2018 р.) у сумі 16 458,47грн. (118 днів затримки), 28.08.2018 р. (платіжне доручення №220 від 28.08.2018 р.) у сумі 2866,53грн. (150 днів затримки) та 29.08.2018 р. (платіжне доручення №222 від 29.08.2018 р.) на суму 494,36грн. (151 днів затримки);

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9071077151 від 18.04.2018 за березень 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.04.2018 р., фактично сплачено 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №222) у розмірі 10 416,35 грн. (121 днів затримки), 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №221) у розмірі 6000грн. (121 днів затримки), 28.09.2018 р. (платіжне доручення від 28.09.2018 р. №250) у розмірі 2866,53грн. (151 днів затримки) та 24.10.2018 р. (платіжне доручення від 19.10.2018 р. №269) у розмірі 536,5грн. (177 днів затримки).

За результатами перевірки відповідачем 25.03.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форми “Ш”) №0025835743 про нарахування штрафу у розмірі 20% в сумі 11891,64грн. за затримку на 89, 118, 118, 150, 151, 121, 121, 151, 177 календарних днів сплати грошових зобов`язань.

За результатами адміністративного оскарження, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відповідачем доведено та не спростовано позивачем порушення ТОВ “Босфор” термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий, березень 2018р. та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р., а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм ПК України, не знайшли підтвердження і доводи позивача щодо процедурних порушень проведення камеральної перевірки. Також доводи позивача щодо порушення з направленням податковим органом коштів на погашення податкового боргу товариства, що обліковується за останнім, не ґрунтуються на нормах ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 25.02.2019р. відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача з питання порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та зі штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017), за результатами якої складено акт №8995/04-36-57-43/31223676 від 25.02.2019р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ “Босфор” термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р. встановлено порушення вимог, визначених п. 287.3 ст. 287 та 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату платежу згідно з документів:

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9042408244 від 13.03.2018 р. за лютий 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.06.2018 р. (платіжне доручення від 27.06.2018 р. №162) у розмірі 16 458,47 грн. (89 днів затримки) та 27.07.2018 р. (платіжне доручення від 27.07.2018 р. №193) у розмірі 3360,91грн. (118 днів затримки);

- по податковому повідомленню-рішенню (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р. податкове зобов`язання у розмірі 19 819,36грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.07.2018 р. (платіжне доручення №193 від 27.07.2018 р.) у сумі 16 458,47грн. (118 днів затримки), 28.08.2018 р. (платіжне доручення №220 від 28.08.2018 р.) у сумі 2866,53грн. (150 днів затримки) та 29.08.2018 р. (платіжне доручення №222 від 29.08.2018 р.) на суму 494,36грн. (151 днів затримки);

- по звітній податковій декларації з плати за землю №9071077151 від 18.04.2018 за березень 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.04.2018 р., фактично сплачено 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №222) у розмірі 10 416,35 грн. (121 днів затримки), 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №221) у розмірі 6000грн. (121 днів затримки), 28.09.2018 р. (платіжне доручення від 28.09.2018 р. №250) у розмірі 2866,53грн. (151 днів затримки) та 24.10.2018 р. (платіжне доручення від 19.10.2018 р. №269) у розмірі 536,5грн. (177 днів затримки).

За результатами перевірки відповідачем 25.03.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення (форми “Ш”) №0025835743 про нарахування штрафу у розмірі 20% в сумі 11891,64грн. за затримку на 89, 118, 118, 150, 151, 121, 121, 151, 177 календарних днів сплати грошових зобов`язань.

Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача щодо застосування штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання, звернувся до суду з позовом. Як підставу для скасування рішення відповідача зазначає процедурне порушення проведення камеральної перевірки, а саме вважає, що перевірка повинна була б проведена на підставі податкових декларацій з орендної плати за землю за лютий та березень 2018р. та платіжних доручень про сплату задекларованих за такими деклараціями сум, а також внесення недостовірної інформації до інтегрованих карток платника податку за вказаним платежем.

Враховуючи зазначені доводи позивача колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.

Проведена камеральна перевірка позивача здійснена з питань порушення термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку за лютий і березень 2018 року та зі штрафних санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату до бюджету орендної плати за землю (податкове повідомлення-рішення (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017).

Норми ст. 75, ст. 76 ПК України визначає право та порядок проведення контролюючим органом камеральної перевірки платника податків.

Відповідно до зазначених норм, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Таким чином, норми ПК України визначають, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком, а отже доводи позивача, що в даному випадку податковий орган повинен був здійснити перевірку проведена на підставі податкових декларацій з орендної плати за землю за лютий та березень 2018р. та платіжних доручень про сплату задекларованих за такими деклараціями сум, не ґрунтуються на нормах ПК України.

Щодо встановленого порушення, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно пп. 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Враховуючи зазначене, нормами ПК України встановлена черговість спрямування коштів, сплачених платником податків у разі наявності податкового боргу, а у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п. 87.9 ст. 87 ПК України, та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

Судом встановлено та відповідачем не спростовується та обставина, що платіжним дорученням №80 від 28.03.2018 р., ТОВ “Босфор” перераховано на бюджетний рахунок грошових коштів на суму 19819,38грн. за призначенням платежу “орендна плата за землю за лютий місяць 2018 року по строку 30.03.2018 р., а платіжним дорученням №107 від 26.04.2018 р., ТОВ “Босфор” перераховано грошових коштів на суму 19819,38грн. за призначенням призначення платежу “орендна плата за землю за березень місяць 2018 року по строку 30.04.2018 р.”.

Проте судом встановлено, та позивачем не спростовано, що згідно даним облікової картки ТОВ “Босфор” станом на 31.12.2017 року в інтегрованій картці платника податку з орендної плати за землю обліковувався податковий борг у сумі 62689,64грн.

Відтак, кошти, сплачені позивачем згідно з платіжними дорученнями від 28.03.2018 р. та №107 від 26.04.2018 р., цілком обґрунтовано зараховувались на рахунок погашення податкового боргу за черговістю його виникнення тобто у відповідності до положень п. 87.9 статті 87 ПК України.

Таким чином відповідачем встановлено, що по звітній податковій декларації з плати за землю №9042408244 від 13.03.2018 р. за лютий 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.06.2018 р. (платіжне доручення від 27.06.2018 р. №162) у розмірі 16 458,47 грн. (89 днів затримки) та 27.07.2018 р. (платіжне доручення від 27.07.2018 р. №193) у розмірі 3360,91грн. (118 днів затримки); по податковому повідомленню-рішенню (форма “Ш”) №0039041230 від 10.11.2017 р. податкове зобов`язання у розмірі 19 819,36грн., граничний термін сплати – 30.03.2018 р., фактично сплачено 27.07.2018 р. (платіжне доручення №193 від 27.07.2018 р.) у сумі 16 458,47грн. (118 днів затримки), 28.08.2018 р. (платіжне доручення №220 від 28.08.2018 р.) у сумі 2866,53грн. (150 днів затримки) та 29.08.2018 р. (платіжне доручення №222 від 29.08.2018 р.) на суму 494,36грн. (151 днів затримки); по звітній податковій декларації з плати за землю №9071077151 від 18.04.2018 за березень 2018 року задекларовано зобов`язань у розмірі 19 819,38грн., граничний термін сплати – 30.04.2018 р., фактично сплачено 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №222) у розмірі 10 416,35 грн. (121 днів затримки), 29.08.2018 р. (платіжне доручення від 29.08.2018 р. №221) у розмірі 6000грн. (121 днів затримки), 28.09.2018 р. (платіжне доручення від 28.09.2018 р. №250) у розмірі 2866,53грн. (151 днів затримки) та 24.10.2018 р. (платіжне доручення від 19.10.2018 р. №269) у розмірі 536,5грн. (177 днів затримки).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем вірно встановлено камеральною перевіркою, що у платника податків (позивача) виникла недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди та застосована санкція відповідно до норми ст. 126 ПК України у вигляді штрафу з підстав несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання.

Позивачем в свою чергу не надано доказів відсутності недоїмки з податку орендної плати за землю, не надано доказів внесення недостовірної інформації до інтегрованих карток платника податку за вказаним платежем, а також відсутні посилання щодо незгоди встановлених кількістю днів затримки сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції відсутні.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 328 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" залишити без задоволення.

рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі №160/6769/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Босфор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 15 січня 2020 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва