Справа №461/591/19>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2020 року Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Поліщук О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького», про скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 23 жовтня 2014 року сесією Львівської міської ради було прийнято оскаржувану ухвалу, згідно якої межі Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького відновлять за рахунок земельної ділянки орієнтовною площею 0,1022 га на АДРЕСА_1 за рахунок вилучення у неї земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні на підставі договору оренди землі. В ухвалі вказано, що договір оренди втратив чинність. Вважає прийняту ухвалу такою, що підлягає скасуванню, оскільки, відповідно до ст. 51-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд", відсутнє погодження з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку; відсутнє обґрунтування необхідності зміни меж парку за рахунок земельної ділянки, що перебуває під належним їй нерухомим майном; відсутній висновок щодо вилучення земельної ділянки та обґрунтування її цінності для включення в межі природно-заповідного фонду. Крім цього, вказує, що суб`єктом прийняття рішення щодо зміни меж об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення є Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, а не Львівська міська рада. Покликається на те, що з нею, як з первинним користувачем земельної ділянки, не було погоджено зміну меж території природно-заповідного фонду, неправомірно припинено в односторонньому порядку договірні відносини. Просить суд скасувати ухвалу Львівської міської ради № 4017 від 23 жовтня 2014 року про відновлення меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку імені Б. Хмельницького.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16 грудня 2014 року зверталася до суду із позовною заявою до ЛМР про скасування ухвали № 4017 від 23 жовтня 2014 року. Однак, 13 грудня 2018 року постановою Верховного Суду провадження у справі закрите, оскільки така підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою від 31 січня 2019 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року за клопотанням представника відповідача Львівське комунальне підприємство «Львівського центральний парк культури і відпочинку імені Б. Хмельницького» залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою від 03 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

26 лютого 2019 року на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Представник відповідача зазначив, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради в повній мірі відповідає вимогам і прийнята в межах наданих повноважень. Ухвала не спрямована на скасування чи внесення змін до прийнятої ухвали від 03 грудня 2009 р. № 3137 "Про надання гр. ОСОБА_3 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , а передбачає вилучення земельних ділянок комунальної власності для суспільної потреби в порядку ст. 149 Земельного кодексу України. Також вказує, що безпідставним є посилання позивача по справі на ст. 51-54 Закону України "Про природно-заповідний фонд", оскільки п. 4 оскаржуваної ухвали було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1022 га АДРЕСА_1 для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. Погодження можливе на стадії затвердження проекту землеустрою, на даний час прийнята лише ухвала якою надано дозвіл на виготовлення цього проекту /а.с.36,37/.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, з підстав викладених у ньому та просила задовольнити. В судовому засіданні пояснила, що парк ім. Б. Хмельницького є пам`яткою садово-паркового мистецтва. Суб`єктом прийняття рішення щодо змін меж об`єкту є Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації. Також необхідне погодження з користувачем землі, оскільки на ній розмішене нерухоме майно. Вказала, що ОСОБА_3 має право користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 на підставі договору оренди землі, який був укладений 31.12.2009 р. строком на 10 років. На даний час строк дії договору закінчився, рішення про продовження його дії погоджується. Окрім того, на земельній ділянці розміщені нежитлові приміщення, які на підставі договору купівлі-продажу від 17 вересня 2008 року належать на праві власності позивачу. Вказані приміщенні були реконструйовані, проща збільшена до 1397,7 кв. м. Припускає, що вказана земельна ділянка може бути вилучена та позивач не продовжить договір оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. В судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка є комунальною власністю з 1952 року та перебуває у фактичному користування територіальної громади. Оскаржувана ухвала передбачає надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. В подальшу розробляється технічна документація, яка на час розгляду справи ще не виготовлена, та проводиться оцінка. Про вилучення земельної ділянки постановляється окрема ухвала. Також звернув увагу суду на те, що оскаржувана ухвала стосується не встановлення, а відновлення меж парку, що входить до компетенції ЛМР, а не облради. Відновлення меж відбувається за рахунок земель ЛМР . Подальше вилучення земельної ділянки для суспільних потреб буде здійснюватися у чіткій відповідності до чинного законодавства. Вилучення земель - це детально регламентована процедура, якої вони будуть дотримуватись після виготовлення технічної документації на земельну ділянку та прийняття відповідних ухвал сесією Львівської міської ради.

Представник третьої особи в судове засідання у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності представника третьої особи, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 17 вересня 2008 року між ДП «СІМЕКСБУД» та ОСОБА_3 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 735,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 10/. Вказаний будинок був реконструйований позивачем, його площу збільшено до 1397,7 кв. м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії 50768116 від 24 грудня 2015 р. та витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрації права власності /а.с. 11,12/.

Ухвалою Львівської міської ради від 03 грудня 2009 року №3137 «Про надання ОСОБА_3 земельної ділянки на АДРЕСА_1 було вилучено за згодою з користування Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького земельну ділянку площею 0,1022 га на АДРЕСА_1 та зараховано до земель міста. Надано ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1022 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років.

31 грудня 2009 року між Львівською міською радою та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07 червня 2007 року «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення у м. Львова» та ухвали Львівської міської ради №3137 від 03 грудня 2009 року «Про надання ОСОБА_3 земельної ділянки на АДРЕСА_1 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративного будинку. Строк дії договору 10 років до 03 грудня 2019 року. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст.19 ЗК України) землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі комерції /а.с. 6,7/.

23 жовтня 2014 р. Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4017 "Про відновлення меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення чеського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького". Міська рада ухвалила вилучити для суспільних потреб, а саме відновлення меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку Б. Хмельницького земельну ділянку площею 0,1022 на АДРЕСА_1 , яка перебуває в оренді у громадянки ОСОБА_3 , згідно з договором оренди землі, зареєстрованим у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії /а.с. 14/.

Пунктом 4 даної ухвали було надано ЛКП "Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1022 га АДРЕСА_1 для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. Згідно з поясненнями представника відповідача такий проект на момент розгляду справи виготовлений не був.

Стаття 19 Конституції України та ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зобов`язують органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Підпунктом 34 пункту 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1-3 ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Статтею 32^{-1Закону України «Про оренду землі» передбачено , що договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути розірваний у разі прийняття рішення про використання земельної ділянки для розміщення об`єктів, визначених частиною першою статті 7 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності". У разі прийняття рішення про використання для суспільних потреб лише частини земельної ділянки може бути заявлена вимога про виділення такої частини в окрему земельну ділянку та розірвання договору оренди.}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.}

^{Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.}

^{Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).}

^{Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.}

^{Однак, в судовому засіданні позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення прав у зв`язку з прийняттям Львівською міською радою спірного рішення у вигляді ухвали. Як вбачається з матеріалів справи, право користування земельною ділянкою у позивача припинилося не внаслідок протиправних дій відповідача, а у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі. Тобто на момент подачі позовної заяви та розгляду справи у суді позивач не є землекористувачем ділянки на АДРЕСА_1 . Крім того, судовим розглядом було встановлено та не заперечувалося представником позивача, що оскаржувана ухвала по-суті не була реалізована. Також, в судовому засіданні, представник позивача зазначила, що припускає можливе порушення прав позивача з боку Львівської міської ради у вигляді неукладення на новий строк договору оренди землі, оскільки існує спірна ухвала. Відтак, на думку суду, вимога позивача направлена на захист її прав в майбутньому.}

^{Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).}

^{Ця норма процесуального закону та ст. 4 ЦПК України передбачає право особи звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Проте, законодавство не передбачає судового захисту «на майбутнє» при ймовірному порушенні прав особи.}

^{Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі у зв`язку з його передчасністю та недоведеністю.}

^{У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, понесений ОСОБА_3 судовий збір покладається на позивача та не підлягає розподілу між сторонами.}

^{Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -}

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького», про скасування рішення органу місцевого самоврядування - відмовити повністю.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 09 січня 2020 року проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення складений 17 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова