Справа № 688/3946/15-к

Провадження № 1-кп/675/17/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2020 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисників адвокатів ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , законних представників ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , представника служби у справах дітей ОСОБА_22 , представників уповноваженого підрозділу органів Національної поліції ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав у режимі відеоконференції кримінальні провадження за №№ 12015240270000538, 12017240270000696 по обвинуваченню:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 25 червня 2015 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст.ст. 186 ч. 2, 75, 104 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 02 грудня 2019 року тим же судом за ст.ст. 345 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, працюючого на посаді вантажника у ФОП ОСОБА_25 , не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого 19 січня 2017 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 січня 2018 року ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2017 року на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 19 січня 2017 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 15 листопада 2019 року тим же судом за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 286 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та жителя АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, інваліда другої групи, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, жителя АДРЕСА_5 , громадянина України, українця, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2015 року близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу бару «Третій Рим», що в м. Шепетівка по вул. Судилківській, 94 Хмельницької області, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_26 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я останнього і яке виразилось у нанесенні потерпілому декількох ударів кулаками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого останній отримав фізичну біль та впав на землю, скориставшись беззахисним станом потерпілого, відкрито заволодів його майном мобільним телефоном марки «Lenovo» моделі «А680» вартістю 1075 грн. 08 коп. з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 грн., срібним ланцюжком з хрестиком загальною вагою 30 гр. вартістю 70 грн. за 1 гр. на загальну суму 2100 грн., грошовими коштами в сумі 100 грн., а всього відкрито заволодів майном та грошима потерпілого на суму 3295 грн. 08 коп.

Крім того, 19 червня 2015 року близько 04 год. 00 хв. ОСОБА_8 , діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи поблизу автобусної зупинки, розташованої неподалік магазину «Яна», що в м. Шепетівка Хмельницької області по вул. 400-річчя Шепетівки, умисно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_27 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я останнього і виразилось у нанесенні йому ударів кулаками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого останній отримав фізичну біль та впав на землю, скориставшись його беззахисним станом, відкрито заволоділи його майном - мобільним телефоном марки «Нокіа-1208» вартістю 100 грн. з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 грн., грошовими коштами в сумі 100 грн., 100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 червня 2015 року становить 2132 грн., 100 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 червня 2015 року становить 2432 грн., а всього майном та грішми потерпілого на загальну суму 4784 грн., а також з корисливих мотивів заволоділи його кредитною карткою «Приватбанку», карткою для виплат «Приватбанку», які будь-якої матеріальної цінності не представляють, оскільки видаються клієнту банку безкоштовно. Того ж дня близько 04 год. 20 хв. ОСОБА_8 з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , дізнавшись у ОСОБА_27 пін-код до банківського рахунку останнього, намагалися зняти з вказаного рахунку через банкомат ПАТ «Державний ощадний банк України» грошові кошти, проте не зняли їх у зв`язку з невірним зазначенням потерпілим ОСОБА_27 пін-коду до банківського рахунку.

Також 22 червня 2015 року близько 4 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_10 , перебуваючи поблизу магазину «Яна», що по вул. 400-річчя Шепетівки, 1 у м. Шепетівка Хмельницької області, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого заволодіння чужим майном, скориставшись беззахисним станом потерпілого ОСОБА_28 , якому було спричинено фізичний біль невстановленими особами, витяг з його правої куртки та відкрито заволодів грошима потерпілого в сумі 700 грн.

27 липня 2015 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , перебуваючи поблизу бару «Третій Рим», що по вул. Судилківській, 94 в м. Шепетівка Хмельницької області, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_29 здійснили розбійний напад на останнього, застосовуючи небезпечне для його здоров`я насильство, яке виразилось у нанесенні йому ударів кулаками та ногами по голові і тулубу із заподіянням тілесних ушкоджень у вигляді синця навколо лівого ока, забою м`яких тканин носа та лівої вушної раковини, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та заволоділи майном ОСОБА_29 мобільним телефоном марки «Samsung GTS-5222 R» вартістю 400 грн. з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 20 грн., чоловічою сумкою з ременем вартістю 100 грн., усередині якої знаходилися грошові кошти в сумі 700 грн., три ключі до врізного замка вартістю по 20 грн. кожен на загальну суму 60 грн., а всього заволоділи майном потерпілого на суму 1280 грн., а також заволоділи виданою на ім`я ОСОБА_30 банківською карткою «Ощадбанку», яка будь-якої матеріальної цінності не представляє, оскільки видається клієнту банку безкоштовно, на балансі якої були належні останній кошти в сумі 1289 грн. 51 коп.

У подальшому, застосовуючи до ОСОБА_29 фізичне насильство, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , дізналися від останнього пін-код до вказаної банківської картки, та 27 липня 2015 року в період часу з 01 год. 05 хв. до 01 год. 16 хв., використовуючи цю картку як засіб доступу до банківського рахунку ОСОБА_29 № НОМЕР_1 , таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужими коштами, через банкомат «ПриватБанку», що по вул. Судилківській, 177-а в м. Шепетівка Хмельницької області, зняли з вказаного рахунку належні потерпілій ОСОБА_31 грошові кошти в сумі 1140 грн., чим заподіяли останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Також 10 вересня 2015 року близько 23 год. 55 хв. ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_11 , діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 та неповнолітнім ОСОБА_12 , умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, через незамкнені вхідні двері проникли в належний потерпілій ОСОБА_32 будинок АДРЕСА_4 , звідки із кімнати-зали відкрито викрали належні останній системний блок марки «ATHLON II X3» вартістю 4983 грн. 58 коп. та монітор марки «View Sonic» вартістю 1055 грн. 81 коп., а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 6039 грн. 39 коп.

Крім того, 02 жовтня 2015 року близько 11 год. 40 хв. ОСОБА_9 з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні майстерні по ремонту та технічному обслуговуванню мобільних телефонів, що по АДРЕСА_6 , під приводом огляду та купівлі телефону, умисно, повторно, відкрито заволодів належним потерпілому ОСОБА_33 мобільним телефоном марки «Нокіа С5-03» вартістю 600 грн.

Також 21 травня 2017 року близько 18 год. 05 хв. ОСОБА_11 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_34 , рухаючись по вул. В. Котика в м. Шепетівка Хмельницької області зі сторони м. Славута в напрямку центру м. Шепетівка, під`їжджаючи до розгалуження головної дороги вул. В. Котика, в порушення вимог п.п. 1.5 ч. 1, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.13, 10.1, 10.5, 11.1, 11.3, 12.4, 16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок керованого ним автомобіля, виконуючи правий поворот на розгалуженні головної дороги в напрямку Шепетівської ЦРЛ, не вибрав безпечної для руху швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, проявив неуважність, допустив виїзд на смугу зустрічного руху та на нерегульованому перехресті, повертаючи праворуч, не надав дорогу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на ліву ногу потерпілої ОСОБА_35 , яка переходила проїжджу частину дороги зліва на право по ходу руху водія.

У результаті невиконання ОСОБА_11 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід ОСОБА_35 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, саден лівої гомілки, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, які небезпечні для життя в момент спричинення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 визнав себе винним у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повністю. Суду вказав, що з викладеними щодо нього в обвинувальному акті фактичними обставинами вчинення усіх епізодів злочинної діяльності, окрім епізоду ОСОБА_27 , згідний.

Так, 29 травня 2015 року він відпочивав у кафе «Третій Рим», що в м. Шепетівка. За приміщенням вказаного кафе між ним та ОСОБА_26 виникла суперечка, в ході якої він побив потерпілого та забрав у нього зазначене в обвинувальному акті майно.

19 червня 2015 року він разом із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими знайомими відпочивали за столиком біля магазину «Яна». Потерпілий ОСОБА_27 зробив їм зауваження, щоб вони поводили себе тихіше. Надалі, між ним та ОСОБА_27 виникла суперечка, яка переросла у бійку. У подальшому в бійку також втрутився ОСОБА_10 . Під час побиття ОСОБА_27 вони заволоділи картками та мобільним телефоном потерпілого. ОСОБА_10 взяв гаманець потерпілого, звідки вийняв грошові кошти. Під час побиття ОСОБА_27 він дізнався пін-код до карток. Оскільки, повідомлений ОСОБА_27 пін-код був невірний, він не зміг зняти кошти з його рахунку. ОСОБА_8 заперечив причетність ОСОБА_11 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, вказав, що ніхто з обвинувачених ножем потерпілому не погрожував.

Крім того, в липні 2015 року він відпочивав із ОСОБА_9 у кафе «Третій Рим», що в м. Шепетівка. Там вони попередньо домовились пограбувати ОСОБА_29 . До них приєднався і ОСОБА_10 , який також перебував у вказаному кафе. За приміщенням зазначеного закладу вони разом побили потерпілого, ОСОБА_9 забрав його телефон, а він вийняв із чоловічої сумки останнього грошові кошти в сумі 700 грн., три ключі та банківську картку. Під час побиття ОСОБА_29 на їх вимогу вказав пін-код до картки. З цієї картки ОСОБА_8 зняв кошти і витратив на власні потреби. Чоловічу сумку із непотрібними йому речами він викинув неподалік потерпілого.

На початку вересня 2015 року в нічну пору він разом з ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 на автомобілі приїхали до будинку, де проживає ОСОБА_39 , оскільки останній був винен комусь із них грошові кошти. Він та ОСОБА_40 зайшли на територію зазначеного господарства, підійшли до дверей будинку та почали кликати ОСОБА_41 , однак ніхто до них не вийшов. Амір і ОСОБА_42 перебували на вулиці У цей час він попробував відчинити двері і виявив, що вони не замкнені. Далі вони зашли до будинку та намагалися винесли звідти монітор та системний блок. Однак, до кімнати зайшла ОСОБА_32 та почала кричати. Він забрав системний блок, ОСОБА_40 - монітор, і вони разом вибігли з будинку. Коли втікали, то ОСОБА_40 впустив монітор, який розбився. Втікаючи з будинку, ОСОБА_8 пригадав, що забув у будинку свій мобільний телефон та кепку. Переконавшись, що його ніхто не наздоганяє, залишив викрадений системний блок, та повернувся до будинку ОСОБА_32 , щоб забрати забуті речі. Коли покидав домоволодіння, його помітили потерпілі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 визнав себе винним у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень повністю. Суду вказав, що з викладеними щодо нього в обвинувальному акті фактичними обставинами вчинення усіх епізодів злочинно діяльності, окрім епізоду ОСОБА_27 , згідний.

У червні 2015 року він разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та іншими особами відпочивали за столиком біля магазину «Яна», що в м. Шепетівка Хмельницької області. У цей час ОСОБА_27 , який сидів за сусіднім столиком, зробив їм зауваження, що вони голосно говорили, після чого між ними виник словесний конфлікт. У подальшому він та потерпілий відійшли до банкомата, розташованого поруч із вищевказаним магазином, щоб поспілкуватися. Далі суперечка переросла у бійку, в ході якої він декілька разів вдарив потерпілого. Потім до них підійшов ОСОБА_8 та також наніс декілька ударів ОСОБА_27 . Після цього потерпілий пішов до автобусної зупинки, де ОСОБА_10 наніс останньому ще декілька ударів. Під час побиття у ОСОБА_27 випав гаманець, з якого ОСОБА_10 забрав грошові кошти, точну суму яких вже не пам`ятає. Туди також підходив і ОСОБА_8 . Далі ОСОБА_10 пішов в сторону магазину, що відбувалось пізніше, йому не відомо. Зазначив, що він не пам`ятає, щоб під час побиття ОСОБА_27 був присутній ОСОБА_11 . Вказав, що ніхто з обвинувачених ножем потерпілому не погрожував.

Також 22 червня 2015 року в нічний час він прийшов до магазину «Яна», що в м. Шепетівка. Біля вказаного закладу побачив ОСОБА_28 , якого побили невідомі особи. ОСОБА_10 підійшов до останнього, підняв його та допоміг потерпілому присісти. Коли він приводив ОСОБА_28 до пам`яті, то витягнув з кишені його куртки гроші.

Крім того, 27 липня 2015 року ОСОБА_10 перебував у кафе «Третій Рим», що в м. Шепетівка. Коли він виходив на вулицю, то біля приміщення кафе побачив сутичку, у якій брали участь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . У ході сутички ОСОБА_10 завдав декілька ударів потерпілому, однак майно останнього не брав. Хто забирав майно потерпілого, він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень при вищенаведених обставинах визнав повністю та показав суду, що в липні 2015 року близько опівночі він відпочивав у кафе «Третій Рим» разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Останній вказав йому, що у потерпілого є грошові кошти та запропонував пограбувати його. Поблизу зазначеного кафе між ним та ОСОБА_29 виникла суперечка. У подальшому він, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 побили потерпілого. Під час побиття у потерпілого з кишені випав мобільний телефон, який він підібрав та пізніше здав у ломбард. ОСОБА_8 забрав у потерпілого чоловічу сумку. Також вони знайшли банківську картку, пін-код від якої хтось із них випитував у потерпілого під час його побиття. Інші обставини вчинення даного злочину не пригадує.

Крім того, 02 жовтня 2015 року з метою придбання мобільного телефону ОСОБА_9 зайшов у майстерню по ремонту мобільних телефонів, де ОСОБА_43 показав йому коробку з телефонами. Коли потерпілий на його прохання надав йому мобільний телефон, який він обрав, скориставшись тим, що ОСОБА_43 відволікся, він вибіг із вказаним телефоном через вхідні двері з майстерні і втік. У подальшому викрадене майно ОСОБА_9 продав, а завдану потерпілому шкоду відшкодував повністю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 по епізоду пограбування потерпілого ОСОБА_27 свою вину під час судового слідства не визнав, показав, що участі в побитті потерпілого та заволодінні майном останнього не приймав, лише перебував поруч. Мобільний телефон йому передав ОСОБА_8 , оскільки мав перед ним борг. Заперечив наявність у нього ножа.

По епізоду відкритого викрадення майна з проникненням у житло ОСОБА_32 вину визнав повністю та показав, що в будинок проникали він та ОСОБА_8 , а ОСОБА_44 і ОСОБА_45 в будинок не заходили. Коли він виносив монітор від комп`ютера, вийшла ОСОБА_32 та почала кричати. Втікаючи, він впустив монітор. Вказав, що заподіяну ОСОБА_32 майнову шкоду відшкодував.

По епізоду дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася 21 травня 2017 року, ОСОБА_40 вину визнав повністю та підтвердив фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені у обвинувальному акті. Зазначив, що завдану потерпілій шкоду відшкодував у повному обсязі.

Разом з тим, під час виступу у судових дебатах ОСОБА_40 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та просив призначити йому покарання, не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 вину у відкритому викраденні майна з проникненням у житло ОСОБА_32 визнав повністю, вказав, що завдану його діями шкоду він відшкодував, щиро розкаявся у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому злочині не визнав, від дачі показань згідно з ст. 63 Конституції України відмовився.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченими своєї винуватості по деяких з інкримінованих їм епізодів злочинної діяльності, їх вина у скоєному підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Згідно заяви ОСОБА_8 від 10 липня 2015 року останній видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А680», який він відкрито викрав у ОСОБА_26 .

Згідно даних протоколу огляду речового доказу від 13 липня 2015 року працівниками поліції оглянуто мобільний телефон марки «Леново» моделі «А680», корпус якого виготовлений із полімерного матеріалу чорного кольору, на сенсорному екрані якого наявні тріщини скла.

Відповідно до даних висновку експерта № 626т від 17 липня 2015 року вартість мобільного телефону марки «Lenovo» моделі «А680» станом на 29 травня 2015 року становить 1075 грн. 08 коп.

Відповідно до даних довідок від 01 та 21 серпня 2015 року вартість стартового пакета «Київстар» станом на 29 травня 2015 року становить 20 грн., 1 гр. срібла 70 грн.

Згідно даних довідки про офіційний курс Євро та долара США до української гривні, курс останніх станом на 19 червня 2015 року становить 21,3291 грн. за 1 долар США, 24,3237 грн. за один Євро.

Відповідно до довідок від 27 липня 2015 року вартість стартового пакета «Київстар» та бувшого в користуванні мобільного телефону марки «Нокіа-1208» станом на 19 червня 2015 року становить 20 грн. та 100 грн. відповідно.

Згідно даних протоколу огляду диска формату CD-R від 09 липня 2015 року, відеозаписів, які міститься на цьому диску і відтворені в судовому засіданні, при огляді даних камер відео спостереження магазину «Яна», що по вул. 400 річчя Шепетівки в м. Шепетівка Хмельницької області, за 19 червня 2015 року за фактом пограбування ОСОБА_27 зафіксовано наступні події. На файлі «4_05_R» зафіксовано, що о 3 год. 45 хв. зліва від входу в магазин «Яна» знаходяться особи за зовнішнім виглядом подібні на ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також невідомий чоловік масивної тілобудови та інші невідомі особи. О 3 год. 49 хв. хлопець, схожий на ОСОБА_10 , спілкується з невідомим чоловіком, який о 3 год. 49 хв. 55 сек. відходить до чоловіка, що схожий на потерпілого ОСОБА_27 . На файлі «5_05_R», на якому зафіксовано відеозапис, здійснений з камери № 5 поблизу магазину «Яна» 19 червня 2015 року в період часу з 4 год. 00 хв. до 4 год. 15 хв., видно, як ОСОБА_11 спілкується з невідомою особою та до нього підходять ОСОБА_8 з ОСОБА_10 . Крім вказаних осіб поблизу магазину знаходиться велика кількість осіб. О 4 год. 6 хв. зі столу встали та вийшли до тротуару потерпілий ОСОБА_27 та інша особа, ОСОБА_27 підійшов до скупчення молодих людей, які знаходились неподалік від входу в магазин «Яна». О 4 год. 12 хв. 00 сек. ОСОБА_27 повернувся до вказаної особи, на 12 хв. 45 сек. ОСОБА_27 пішов ліворуч від магазину «Яна» і зник з поля зору камери відео спостереження. О 4 год. 14 хв. 20 сек. ОСОБА_8 прямує у тому ж напрямку, що і ОСОБА_27 , вслід за Рудиком на 14 хв. 27 сек. йдуть ОСОБА_11 та інший хлопець, назустріч їм виходить ОСОБА_10 , який підходить до невідомої особи та щось пояснює. На 14 хв. 55 сек. ОСОБА_10 йде за ОСОБА_11 . На файлі «6_05_R» о 4 год. 16 хв. особи, схожі на ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , зникають у тому ж напрямку, куди востаннє пішов ОСОБА_27 . О 4 год. 18 хв. у тому ж напрямку ліворуч від магазину «Яна» рухається два невідомих хлопці та одна дівчина, останні повертаються під об`єктив камери разом з ОСОБА_11 о 4 год. 18 хв. 35 сек. та підходять до входу в магазин, на 19 хв. 9 сек. до них підходить хлопець, схожий на ОСОБА_10 .

Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 01 вересня 2015 року та продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису слідчої дії вбачається, що ОСОБА_10 в присутності захисника, його законного представника, психолога та понятих повідомив про обставини пограбування ОСОБА_27 . У ході вказаної слідчої дії ОСОБА_10 на місці відтворив події пограбування потерпілого 19 червня 2015 року, зокрема показав, що коли розмовляв з потерпілим, до них підійшов ОСОБА_8 , вдарив ззаду потерпілого в обличчя, від чого той впав, піднявся через секунд 20 і пішов на зупинку до магазину «Акцент». За ним пішли ОСОБА_8 і ОСОБА_40 . Неподалік зупинки ОСОБА_8 ще двічі вдарив ногою потерпілого і коли останній лежав на лівому боці, ОСОБА_8 дістав із задньої кишені потерпілого гаманець, звідки взяв його карточку, «вибив» у потерпілого код карточки, гаманець викинув на землю. Він підняв гаманець і взяв з нього 8 грн., викинувши гаманець на землю. Поруч стояв ОСОБА_40 , розкладав та складав ніж, демонструючи його потерпілому, що останній бачив. У його присутності ОСОБА_40 , переступивши через потерпілого, підняв із землі мобільний телефон потерпілого і сказав, що продасть його.

Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 22 серпня 2015 року та продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису слідчої дії вбачається, що ОСОБА_8 у присутності понятих повідомив про обставини пограбування ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . В ході вказаної слідчої дії ОСОБА_8 показав, що 29 травня 2015 року біля бару «Третій Рим» в м. Шепетівка відбулася бійка, в якій він також прийняв участь. ОСОБА_26 участі у бійці не приймав, стояв позаду, але його вдарив ОСОБА_46 , від чого потерпілий впав, але залишився при свідомості. Підійшовши до ОСОБА_26 , ОСОБА_8 підняв його і забрав з його руки мобільний телефон та поклав собі у кишеню штанів. Після цього ОСОБА_46 посадив ОСОБА_26 у таксі, а він пішов додому. Телефоном користувався, а потім його видав міліції. У червні 2015 року ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_40 , а також їхні знайомі вночі відпочивали у магазині «Яна». За сусіднім столом сиділи чоловік віком 40-45 років, схожий на вірмена, і з ним дуже повний чоловік, які зробили їм зауваження та попросили сидіти тихіше. Після цього вони вийшли на вулицю, де ОСОБА_10 вдарив потерпілого кулаком по голові, останній пішов до зупинки, обвинувачені пішли за ним. Біля зупинки ОСОБА_10 ще раз вдарив потерпілого кулаком по голові, після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_40 били потерпілого ногами, від чого в останнього випав телефон, якого забрав собі ОСОБА_40 . Надалі, вони завдали ще декілька ударів потерпілому, після чого ОСОБА_10 витяг з кишені останнього гаманець, забрав з нього 8 грн. та викинув. Скільки було коштів у гаманці, він не знає. ОСОБА_8 забрав з гаманця картку «Приватбанку» і мав намір через банкомат «Ощадбанку» зняти кошти, але не знав пін-коду, тому картку викинув на смітник. ОСОБА_10 купив пива, а він пішов додому.

Відповідно до даних протоколу огляду диска формату CD-R від 09 липня 2015 року, відеозаписів, які містяться на цьому диску і відтворені в судовому засіданні, при огляді даних камер відео спостереження магазину «Яна», що по вул. 400 річчя Шепетівки в м. Шепетівка Хмельницької області, за 22 червня 2015 року за фактом пограбування ОСОБА_28 зафіксовано наступні події. На файлі «4_06_R» зафіксовано запис з камери № 6 біля відділу побутової хімії магазину «Яна» в період часу з 3 год. 45 хв. до 4 год. 00 хв. Біля відділу побутової хімії о 3 год. 46 хв. з?являється ОСОБА_10 , який підходить до ОСОБА_28 та обіймає останнього. В 3 год. 48 хв. 30 сек. ОСОБА_10 в черговий раз підходить до ОСОБА_28 , який присів після вчиненого відносно нього побиття біля дверей відділу побутової хімії магазину «Яна». О 3 год. 48 хв. 48 сек. ОСОБА_10 починає перевіряти вміст кишень одягу ОСОБА_28 О 3 год. 49 хв. 03 сек. ОСОБА_10 заволодів грошима ОСОБА_28 та поклав їх собі у кишеню, зникнувши з поля зору камери відео спостереження.

Відповідно до даних висновку експерта № 362 від 21 серпня 2015 року у ОСОБА_29 виявлені такі тілесні ушкодження: синець навколо лівого ока, забій м`яких тканин носа та лівої вушної раковини, струс головного мозку, які виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів і відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно даних, що містяться в договорі про надання ломбардом фінансового кредиту під заставу майна від 27 липня 2015 року, листі керівника відділення ВП «Відділення № 17 ПТ «Ломбард Столичний і К» № 237 від 13 серпня 2015 року, вбачається, що 27 липня 2015 року ОСОБА_9 уклав договір під заставу мобільного телефону «Самсунг», за яким отримав кредит в розмірі 400 грн. з датою повернення 03 серпня 2015 року, який погашено не було, а заставлене ним майно передано на реалізацію.

Відповідно до даних довідок про вартість майна від 20 серпня 2015 року вартість мобільного телефону марки «Samsung GT S 5222 R» станом на 27 липня 2015 року становить 400 грн., стартового пакета мобільного оператора «Київстар» - 20 грн., ключа до врізного замка 20 грн., чоловічої сумки з ременем 100 грн.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 11 вересня 2015 року та фото таблиць до нього, вбачається, що при огляді домоволодіння ОСОБА_32 , що по АДРЕСА_7 , на підлозі в коридорі будинку виявлено клавіатуру чорного кольору, шнур від якої веде у загальну кімнату, біля клавіатури лежить кабель чорного кольору, який веде до подовжувача. Подовжувач лежить на порозі при вході у загальну кімнату, кабель від якого по підлозі веде до столу, на якому зі слів ОСОБА_32 стояв системний блок та монітор.

Згідно заяви ОСОБА_32 від 22 вересня 2015 року остання надала роздруківки сторінок соціальної мережі, на яких зображені фото осіб, які здійснили пограбування з її будинку. На долучених фото зображені ОСОБА_8 , ОСОБА_40 , ОСОБА_45 та ОСОБА_44 .

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 180т від 01 березня 2016 року ринкова вартість з урахуванням проценту зносу станом на 10 вересня 2015 року системного блоку могла становити 4983 грн. 58 коп., монітора 1055 грн. 81 коп.

Згідно даних протоколу огляду речового доказу від 11 вересня 2015 року та фото таблиць до нього оглянуто частину монітора чорного кольору, на задній стінці якого виявлено запис «View Sonic». У нижній частині задньої частини вказаного монітора виявлено наклейку із написом «View Sonic VA 1932 WA, Model Namber: VS12915, Serial Namber: RMJ104335095». На задній частині наявний бруд, в передній частині відсутній екран та наявна мікросхема зеленого кольору, монітор на пластмасовій підставці, в задню частину монітора вставлений електричний кабель живлення чорного кольору.

Відповідно до заяви ОСОБА_8 від 11 вересня 2015 року останній просить долучити до матеріалів справи як речовий доказ мобільний телефон марки «Nokia Х2».

Відповідно до даних протоколу огляду речового доказу від 11 вересня 2015 року та фото таблиць до нього, при огляді мобільного телефону марки «Nokia Х2» встановлено, що його передня стінка має чорний, а задня - сірий колір, корпус пластмасовий, задня кришка металева, номер сім-картки - НОМЕР_3 , ІМЕІ - НОМЕР_4 .

Згідно даних протоколу пред`явлення предметів для впізнання від 11 вересня 2015 року та фото таблиць до нього вбачається, що ОСОБА_32 по характеру пошкоджень, неправильному часі на мобільному телефоні, впізнала мобільний телефон під № 2, який бачила у себе в будинку відразу після пограбування.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 08 жовтня 2015 року та фото таблиць до нього, вбачається, що під час огляду приміщення ремонтної майстерні мобільних телефонів ПП ОСОБА_47 , що по АДРЕСА_6 , встановлено, що майстерня відгороджена від загального коридору МДФ-плитою, в якій є отвір розміром 80 см. х 50 см., вхідні двері у майстерню знаходяться на відстані 130 см від цього отвору. На столах та полицях у майстерні складені бувші в користуванні мобільні телефони.

Згідно довідки про вартість від 10 жовтня 2015 року вартість в торгівельній мережі бувшого в користуванні мобільного телефону «Нокіа С5-О3» станом на 2 жовтня 2015 року становить 600 грн.

Відповідно до даних протоколів пред`явлення осіб для впізнання від 12 жовтня 2015 року та фото таблиць до них потерпілий ОСОБА_43 та свідок ОСОБА_48 серед чотирьох осіб, пред`явлених до впізнання, за формою обличчя, волоссям, зростом, тілобудовою впізнали ОСОБА_9 .

Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 21 травня 2017 року та схеми до нього вбачається, що місцем наїзду на ОСОБА_35 є частина дороги на роздоріжжі вул. В. Котика в напрямку Шепетівської ЦРЛ. Слідів гальмування чи юзу на проїжджій частині не виявлено. На відстані 2,3 м. від правого бордюру виявлено частину пластика, яка зовні нагадує частину дзеркала заднього виду автомобіля із кріпленням, яка вилучена працівниками поліції. Також, на проїжджій частині дороги виявлено пляму бурого кольору, схожу на кров.

Відповідно до протоколу огляду речових доказів від 22 травня 2017 року та фото таблиць до нього, працівниками поліції оглянуто та описано уламки дзеркала заднього виду автомобіля із кріпленням.

Відповідно до протоколів огляду транспортного засобу від 21 травня 2017 року, 30 жовтня 2018 року та фото таблиць до них, працівниками поліції оглянуто автомобіль марки «ВАЗ 2105» темно-коричневого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , на якому виявлено сліди потертостей на лівому куті переднього бамперу, на задній лівій дверці по центру розміщена вм`ятина розміром 30х25 см. та глибиною близько 2-х см., а також відсутність лівого та правого бокових дзеркал.

Згідно даних висновку експерта № 333а від 06 листопада 2017 року на момент огляду рульове керування та робоча гальмівна система автомобіля марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_2 , перебували в працездатному стані. Ознак, які б свідчили про несправності досліджуваних систем до моменту ДТП, не встановлено.

У відповідності до даних висновку експерта № 583 від 03 січня 2018 року у ОСОБА_35 виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки, саден лівої гомілки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент спричинення. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, потерпіла знаходилась до травмуючого предмету в момент первинного контакту своєю лівою боковою поверхнею тіла.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 29 серпня 2018 року та фото таблиці до нього вбачається, що потерпіла ОСОБА_35 детально розповіла про обставини наїзду на неї автомобіля. Зокрема, на роздоріжжі вул. В. Котика в м. Шепетівка в напрямку Шепетівської ЦРЛ потерпіла, переконавшись, що поблизу немає автомобілів, вирішила перейти проїжджу частину. Коли потерпіла здійснила крок лівою ногою на дорогу, на неї відразу ж наїхав автомобіль. У ході проведеного слідчого експерименту визначено місце наїзду на ОСОБА_35 , а саме: на відстані 0,65 м. від бордюру лівої частини дороги, ширина якої складає 9,2 м., тобто на зустрічній смузі руху.

Згідно даних висновку експерта № 10.1-0467:18 від 26 жовтня 2018 року технічна можливість у водія автомобіля марки «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_5 , ОСОБА_11 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_35 на зустрічному напрямку руху залежала від виконання ним вимог пп. 10.5, 16.2 Правил дорожнього руху, тобто, виконавши вимоги вказаних пунктів ПДР, водій ОСОБА_11 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_35 на зустрічному напрямку руху.

Постановою від 30 жовтня 2018 року визначено вірним рахувати реєстраційний номер автомобіля марки «ВАЗ 2105» НОМЕР_2 .

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів дає підстави суду дійти висновку, що вина ОСОБА_8 доведена:

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_26 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_27 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (по епізоду нападу на ОСОБА_29 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК України;

- в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду викрадення грошових коштів з картки ОСОБА_30 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України;

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_32 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_10 доведена:

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_27 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_28 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (по епізоду нападу на ОСОБА_29 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК України;

- в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду викрадення грошових коштів з картки ОСОБА_30 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_9 доведена:

- в умисних діях, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (по епізоду нападу на ОСОБА_29 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК України;

- в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду викрадення грошових коштів з картки ОСОБА_30 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України;

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), вчиненому повторно (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_47 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_11 доведена:

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_27 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб (по епізоду відкритого викрадення майна ОСОБА_32 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України;

- в умисних діях, які виразились у викраденні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів (по епізоду викрадення картки ОСОБА_27 ), та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України;

- в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому, та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вина ОСОБА_11 доведена в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_12 доведена в умисних діях, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежу), поєднаному з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, та вказані дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 186 КК України.

Суд зазначає, що винуватість ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень відносно потерпілого ОСОБА_27 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, даними протоколу огляду від 09 липня 2015 року з інформацією, що зафіксована з камер відео спостереження магазину «Яна», яка міститься на доданому до цього протоколу диску CD-R; даними протоколів слідчих експериментів та переглянутих в судовому засіданні відеозаписів слідчих дій, у відповідності до яких ОСОБА_8 в присутності понятих, а ОСОБА_10 і в присутності захисника, законного представника та психолога, з застосуванням відеозйомки, що виключало можливість вчинення будь-якого тиску та примусу на них, у деталях вказали місце, спосіб та механізм нанесення потерпілому ОСОБА_27 тілесних ушкоджень та заволодіння майном останнього, а також підтвердили причетність до вчинення вказаних кримінальних правопорушень ОСОБА_11 .

Слід зазначити, що проведення слідчих експериментів із підозрюваними проводились в присутності понятих, захисника, законного представника, психолога, а також із застосуванням відео зйомки. В кримінальному провадженні не встановлено жодного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_10 заборонених законодавством методів розслідування, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Тому передбачених процесуальним законом підстав для визнання вищенаведених доказів неналежними або недопустимими суд не вбачає.

Заперечення обвинуваченими ОСОБА_12 і ОСОБА_11 своєї вини у пограбуванні потерпілої ОСОБА_32 суд спростовує даними протоколів огляду місця події, речових доказів, згідно яких у будинку потерпілої виявлено відсутність системного блоку та монітора, наявність розкиданих по підлозі в кімнатах її будинку подовжувача та кабелів від комп`ютера, а також наданими потерпілою ОСОБА_32 22 вересня 2015 року роздруківками сторінок соціальної мережі, на яких зображені фото осіб, які здійснили пограбування з її будинку ( ОСОБА_8 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_51 ). Крім того, обвинувачені не заперечували того факту, що до будинку потерпілої вони приїхали всі разом, однак виклали власну версію подій.

Показання обвинувачених на заперечення своєї винуватості суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за фактично скоєне кримінальне правопорушення.

Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015240270000538, дії ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_27 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 187 КК України.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 серпня 2016 року за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисників ОСОБА_52 , ОСОБА_17 , захисників ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_49 , ОСОБА_13 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_15 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , ОСОБА_14 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_50 скасовано вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року в частині засудження обвинувачених та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 було визнано винними, зокрема, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (епізод відкритого викрадення майна ОСОБА_27 ) та призначено покарання за цим злочином у виді 4 років позбавлення волі кожному.

При цьому суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК виходив з висунутого відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачення, яке за вказаним епізодом було кваліфіковано стороною обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України.

Вказаний вирок суду першої інстанції від 31 березня 2016 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 серпня 2016 року за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисників ОСОБА_52 , ОСОБА_17 , захисників ОСОБА_18 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , ОСОБА_13 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_15 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 , ОСОБА_14 - в інтересах обвинуваченого ОСОБА_50 скасовано в частині засудження обвинувачених та призначено новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а саме: у зв`язку з тим, що при отриманні обвинувального акта судом не було належним чином перевірено, чи відповідає він вимогам ст. 291 КПК України, а також у зв`язку з ненаданням відповідної оцінки доводам, на які обвинувачені посилалися на свій захист, в тому числі щодо недопустимості доказів, здобутих з порушенням кримінального процесуального закону.

У подальшому ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду від 24 квітня 2017 року, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015240270000538 повернуто керівнику Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

І лише після цього, надсилаючи до суду обвинувальний акт із усунутими недоліками, прокурор кваліфікував дії ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по епізоду ОСОБА_27 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Слід зазначити, що, скасовуючи вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2018 року та призначаючи новий розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в ухвалі від 13 травня 2019 року вказала на необхідність перевірки при новому розгляді справи наявності передбачених законодавством підстав для погіршення становища обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по епізоду ОСОБА_27 . При цьому, колегія суддів звернула увагу на викладені вище обставини.

На підставі наведеного та враховуючи, що ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 серпня 2016 року вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року було скасовано не з підстав невідповідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, а у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, під час постановлення даного вироку з огляду на положення ч. 2 ст. 416 КПК України суд не вправі застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Таким чином, дії ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за епізодом ОСОБА_27 слід перекваліфікувати на ч. 2 ст. 186 КК України.

Аналогічних висновків щодо застосування ч. 2 ст. 416 КПК України дійшов Верховний Суд у справі № 160/854/13-к у постанові від 27 листопада 2018 року.

Органом досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за епізодом нападу на ОСОБА_29 кваліфіковані також за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочину особою, яка раніше вчинила розбій.

Разом з тим, як зазначено вище, дії останніх за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_27 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 186 КК України.

Також стороною обвинувачення не надано вироку суду, яким ОСОБА_8 та ОСОБА_10 до скоєння вказаного кримінального правопорушення було визнано винуватими та засуджено за вчинення розбою.

За таких обставин, така кваліфікуюча ознака, як вчинення злочину особою, яка раніше вчинила розбій, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_11 кваліфіковані також за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення злочину повторно.

Статтею 32 КК України визначено, що повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті особливої частини КК, а також вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, якщо це прямо встановлено в особливій частині КК.

Судом встановлено, що ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому в його діях відсутня ознака повторності, у зв`язку з чим така кваліфікуюча ознака підлягає виключенню із обвинувачення останнього.

Підходячи до обрання міри покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, їх наслідки, кількість епізодів злочинної діяльності кожного з обвинувачених, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, думку потерпілих щодо покарання, те, що усі обвинувачені за місцем проживання характеризуються позитивно.

При цьому, суд враховує роз`яснення, надані судам у абз. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно за сукупністю вироків.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 186 КК України (епізоди щодо ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ), скоїв до ухвалення судом першого вироку, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за ці злочини, після чого за правилами ч. 4 ст. 70 КК України за ці злочини та за злочин, за який він засуджений вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року, потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення вироку Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року, після чого остаточно - за сукупністю вироків.

ОСОБА_8 раніше двічі судимий, зокрема, за скоєння тяжкого кримінального правопорушення проти власності, два тяжких кримінальних правопорушення скоїв до постановлення вироку Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області від 25 червня 2015 року, а ряд кримінальних правопорушень - під час іспитового строку, визначеного цим вироком.

ОСОБА_10 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за встановлених фактичних обставин у даному кримінальному провадженні після скоєння двох пограбувань у неповнолітньому віці по досягненню повноліття продовжив злочинну діяльність та вчинив розбійний напад за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_9 раніше двічі судимий, зокрема, за вчинення тяжкого кримінального правопорушення та злочину середньої тяжкості, за даним кримінальним провадженням визнаний винним у вчиненні трьох корисливих кримінальних правопорушень, два з яких є тяжкими.

Обставинами, що пом?якшують покарання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , суд визнає повне відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_29 та ОСОБА_31 , повне відшкодування ОСОБА_10 майнової шкоди потерпілому ОСОБА_28 , відсутність претензій з боку останнього і щире каяття обвинуваченого у скоєному відносно цього потерпілого кримінальному правопорушенні, ОСОБА_8 відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_32 та його щире каяття у скоєному відносно неї злочині, відсутність претензій потерпілого ОСОБА_26 до ОСОБА_8 . Крім того, суд визнає як пом`якшуючу покарання обставину ОСОБА_10 скоєння ним кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_28 та ОСОБА_27 у неповнолітньому віці. По епізоду пограбування ОСОБА_47 пом`якшуючою покарання обставиною ОСОБА_9 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування шкоди, вибачення перед потерпілим. Крім того, суд враховує наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 малолітньої дитини, те, що він виховувався у багатодітній сім`ї.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_8 , є рецидив злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз її враховувати при призначенні покарання як таку, що її обтяжує.

У зв`язку з цим суд виключає ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно.

Також суд виключає обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки зазначена обставина не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Зважаючи на викладене, враховуючи молодий вік обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, висновки органу пробації, відповідно до яких виправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства, суд знаходить, що для досягнення мети покарання, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження скоєння нових злочинів, слід призначити покарання у виді позбавлення волі з відбуттям такого покарання реально, з конфіскацією майна, крім житла, за вчинення розбою.

Також суд враховує такі пом`якшуючі обставини ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , як визнання вини, відшкодування заподіяної шкоди, думку потерпілих, молодий вік обвинувачених, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та приходить до переконання про можливість призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 187 КК України.

Як убачається із роз`яснень, наданих у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2019 року ОСОБА_8 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням.

До ухвалення цього вироку ОСОБА_8 вчинив ще ряд кримінальних правопорушень, за які суд вважає за правильне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, що належить відбувати реально.

За таких обставин, вирок щодо обвинуваченого від 02 грудня 2019 року слід виконувати самостійно.

При призначенні покарання ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 суд, як пом`якшуючі їх покарання обставини, визнає повне відшкодування майнової шкоди потерпілій ОСОБА_32 , а ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_35 , скоєння ОСОБА_12 та ОСОБА_11 кримінальних правопорушень неповнолітніми, визнання вини і щире каяття ОСОБА_11 та ОСОБА_11 у скоєнні злочинів, стан здоров?я та інвалідність 2-ої групи в обвинуваченого ОСОБА_11 .

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_11 , судом не встановлено.

Оскільки повторність як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, передбачена в частинах статей Особливої частини КК України, за якими ОСОБА_11 засуджується судом, відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України суд виключає таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину повторно.

ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому в його діях відсутня ознака повторності, у зв`язку з чим суд виключає таку обтяжуючу обставину, як вчинення ним злочину повторно.

Крім того, суд враховує умови проживання та виховання неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на час вчинення кримінальних правопорушень, які мали належні умови для проживання та виховання, ОСОБА_40 проживав з матір?ю та хворим батьком, ОСОБА_44 проживав з матір?ю.

За висновками органів пробації виправлення обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_11 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високу небезпеку для суспільства.

За наведених обставин, суд знаходить для досягнення мети покарання, передбаченої ч. 2 ст. 50 КК України, необхідним та достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 слід призначити покарання у межах санкцій скоєних ними злочинів у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України, а неповнолітнього - ще й з врахуванням вимог ст. 104 КК України, з покладенням на кожного з них обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд також враховує положення ч. 2 ст. 416 КПК України щодо можливості посилення покарання при новому розгляді в суді першої інстанції тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Зокрема, суд констатує, що вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2016 року ОСОБА_11 був засуджений за ст.ст. 186 ч. 2 (епізод ОСОБА_27 ), 186 ч. 3 (епізод ОСОБА_32 ), 70 ч. 1, 75, 104 КК України до 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

Щодо епізоду дорожньо-транспортної пригоди від 21 травня 2017 року, суд враховує, що у вчиненому кримінальному правопорушенні останній вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_35 шкоду, потерпіла та її законний представник жодних претензій до обвинуваченого не мають та при призначенні йому покарання покладаються на розсуд суду.

Тому, враховуючи виключно позитивні характеристики обвинуваченого ОСОБА_11 , відсутність у нього попередніх судимостей та обтяжуючих його покарання обставин, наявність ряду пом`якшуючих його покарання обставин, вчинення ним усіх кримінальних правопорушень у неповнолітньому віці, щире розкаяння у скоєному та добровільне відшкодування завданої шкоди двом потерпілим, суд вважає за можливе застосувати до нього ст.ст. 75, 104 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробовуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Враховуючи наслідки вчиненого ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 України, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

За змістом ч. 1 ст. 106 КК України звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили злочин у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 цього Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 106 КК України особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості у віці до вісімнадцяти років, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Органом досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується, крім іншого, у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, котрий він вчинив 19 червня 2015 року.

Останній за часом злочин був вчинений ОСОБА_11 21 травня 2017 року, а тому відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг строку давності за даним злочином переривався та обчислення починається з дня вчинення останнього кримінального правопорушення, тобто з 21 травня 2017 року.

Відтак, з моменту вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, минули строки, визначені ст. 106 КК України.

Таким чином, ОСОБА_11 підлягає звільненню від покарання за вчинення вказаного злочину.

Потерпілою ОСОБА_32 подано цивільний позов про стягнення на її користь з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 5832 грн. 41 коп. майнової шкоди та 40 000 моральної шкоди, завданої вчиненим щодо неї кримінальним правопорушенням.

У ході судового розгляду кримінального провадження обвинуваченими потерпілій майнові збитки відшкодовано, в зв`язку з чим суд визнає, що майнова шкода ОСОБА_32 відшкодована повністю.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, судом враховується, що потерпіла перенесла душевні страждання та хвилювання, яких зазнала у зв`язку з вчиненням щодо неї тяжкого злочину, пов`язаного з проникненням у її житло, заволодінні її майном, чим було порушено її нормальний спосіб життя. Вказане негативно позначилось на її психологічному стані.

Виходячи з суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченими діяння, з врахуванням характеру, обсягу та тривалості страждань потерпілої, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне моральне відшкодування визначити в сумі 10 000 грн., яких буде достатньо для моральної компенсації потерпілій завданих їй моральних страждань від кримінального правопорушення.

Така грошова сума, на думку суду, є виваженою та справедливою, як стосовно потерпілої, так і обвинувачених.

Що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_41 до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У даному кримінальному провадженні ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2020 року задоволено клопотання захисника ОСОБА_14 про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, звільнено останнього від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12015240270000538 в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, закрито.

Відтак, оскільки кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, потерпілим від якого визнано ОСОБА_41 , закрито, то цивільний позов останнього слід залишити без розгляду та роз`яснити потерпілому його право на звернення із цивільним позовом у порядку цивільного судочинства.

Аналогічних висновків щодо наявності законних підстав для залишення цивільного позову без розгляду дійшов Верховний Суд у справі № 755/18339/14-к у постанові від 12 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому витрати на залучення експертів:

- для проведення судової товарознавчої експертизи належного потерпілому ОСОБА_26 мобільного телефону марки «Lenovo» моделі «А680» в сумі 294 грн. 62 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави в повному обсязі;

- для проведення судової інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 1581 грн. 92 коп., судової автотехнічної експертизи в сумі 1144 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави в повному обсязі;

- для проведення судової товарознавчої експертизи належних потерпілій ОСОБА_32 системного блоку марки «ATHLON II X3» та монітору марки «View Sonic» в сумі 351 грн. 84 коп. підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь держави в повному обсязі.

Витрати на проведення судових дактилоскопічних експертиз на загальну суму 515 грн. 59 коп. не підлягають стягненню з обвинувачених, оскільки висновки експертів № 173 від 06 жовтня 2015 року, № 181 від 06 жовтня 2015 року, № 189 від 15 жовтня 2015 року не мають доказового значення для даного кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року з метою збереження речових доказів накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_11 під час скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки вказаний автомобіль належить ОСОБА_34 , яка не має жодного відношення до даного кримінального провадження, накладений на нього арешт слід скасувати.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 скоїли злочини до 20 червня 2017 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) їм слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та їх слід вважати такими, що відбули остаточно визначене покарання за даним вироком. Обрані щодо них запобіжні заходи підлягають скасуванню, а обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають звільненню з-під варти.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 постійно з`являлись на виклики суду, виконували покладені на них процесуальні обов`язки, суд вважає за необхідне залишити останнім попередню міру запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_8 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 8 (вісім) місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року та визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 10 (десять) місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2019 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ст.ст. 345 ч. 2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, виконувати самостійно.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_8 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22 вересня 2015 року по 25 червня 2019 року та з 17 липня 2019 року по 13 січня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати його таким, що відбув остаточно визначене основне покарання у виді 6 років 10 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_8 , у вигляді тримання під вартою скасувати. Звільнити ОСОБА_8 з-під варти негайно в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла;

- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_10 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_10 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 31 березня 2016 року по 25 червня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати його таким, що відбув остаточно визначене основне покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_10 , у вигляді домашнього арешту скасувати.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла;

- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за даним вироком та за вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2019 року шляхом часткового складання покарань остаточно визначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 9 (дев`ять) місяців з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 31 березня 2016 року по 25 червня 2019 року та з 08 листопада 2019 року по 13 січня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та вважати його таким, що відбув остаточно визначене основне покарання у виді 6 років 9 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_9 , у вигляді тримання під вартою скасувати. Звільнити ОСОБА_9 з-під варти негайно в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 357 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 186 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 286 КК України - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки;

- за ч. 1 ст. 357 КК України - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 106 КК України, звільнити ОСОБА_11 від призначеного покарання, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань ОСОБА_11 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_11 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов`язання.

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_11 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов`язання.

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_12 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_53 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 на користь ОСОБА_53 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_54 до ОСОБА_11 залишити без розгляду.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2017 року на автомобіль марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_5 , скасувати.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Lenovo» моделі «А680», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_26 , залишити у власності ОСОБА_26 ;

- паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_29 , залишити у власності ОСОБА_29 ;

- пошкоджений монітор марки «View Sonic VA 1932 WA», частину монітора марки «View Sonic VA 1932 WA», які знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_32 , залишити у власності ОСОБА_32 ;

- мобільний телефон марки «Nokia Х2», який зданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, повернути обвинуваченому ОСОБА_8 ;

- розламане дзеркало заднього виду автомобіля марки «ВАЗ 2105», яке здане на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, знищити;

- автомобіль марки «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_5 , який перебуває на зберіганні на території Шепетівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, повернути власнику ОСОБА_55 .

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 382 (триста вісімдесят дві) грн. 58 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 88 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави 87 (вісімдесят сім) грн. 96 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави 87 (вісімдесят сім) грн. 96 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_1