Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 518/1525/18

Провадження № 1-кп/499/8/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області обвинувальний акт кримінального провадження №12013170460001006, внесеного до ЄРДР від 03.10.2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве Донецької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, працює по найму, з неповною середньою освітою, одруженого, наразі на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, судимого:

08.05.2019 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.358, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

03.10.2013 року, приблизно о 14:00 години обвинувачений ОСОБА_4 , приїхав на автомобілі до домоволодіння по АДРЕСА_3 , яке належить громадянину ОСОБА_6 , тобто потерпілому, де шляхом обману, враховуючи похилий вік потерпілого, ОСОБА_4 переконав останнього надати йому грошові кошти на загальну суму 15000,00 грн., з метою перепису їх ідентифікаційних номерів, нібито для подальшої заміни вказаних купюр гривні на нові купюри, які нібито держава вводить в обіг та після отримання вищевказаних купюр з паперового конверту, ОСОБА_4 , заволодівши ними, з місця скоєння злочину зник.

Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 15000,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні правопорушення визнав в повному обсязі, при цьому не оспорював ні спосіб, ні мотиви вчинення злочину, показав суду, що точного числа він не пам`ятає, однак це могло бути 03.10.2013 року, він на своєму власному автомобілі жовтого кольору під`їхав до будинку, який належить потерпілому, та розповів йому, що наразі здійснюється обмін гривневих купюр на нові, тому він може обміняти кошти, які є у потерпілого, на що останній погодився та передав йому грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., які він забрав покинув село в якому мешкає потерпілий, а саме с. Жовтневе Ширяївського району Одеської області, привласненими коштами розпорядився на власний розсуд. Також вказав, що він щиро розкаюється, шкоду завдану потерпілому відшкодував у 2018 році в повному обсязі.

Також у судовому засіданні обвинуваченим було надано клопотання про застосування відносно нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», оскільки на час скоєння злочину він мав на утримані неповнолітню дитину.

Потерпілий у судовому засіданні показав, що дійсно саме ОСОБА_4 заволодів його грошовими коштами шляхом обману, однак наразі він будь яких претензій до нього не має, вважає, що достатньою мірою покарання для обвинуваченого буде призначення штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Оскільки учасники судового провадження не заперечували, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин даної справи, при цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, та у суду немає сумнівів у добровільності його позиції, йому роз`яснено про позбавлення його права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При відсутності заперечень учасників судового провадження, сумнівів в правдивості свідчень обвинуваченого ОСОБА_4 суд, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежив судовий розгляд допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Виходячи з обставин справи, які були встановлені в судовому засіданні суд вважає, що пред`явлене обвинувачення доведено повністю і дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що вина ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України доведеною, в його діяннях має місце склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, оскільки ОСОБА_4 , шляхом обману незаконно заволодів майном потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 15000,00 грн., у зв`язку із чим суд визнає винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - відповідно до ст.12КК України скоєний злочин є злочином невеликої тяжкості; особу обвинуваченого працює по найму, одружений, по місцю проживання характеризується позитивно, під час вчинення даного злочину раніше судимий не був, а також ту обставину, що потерпілий претензій до обвинуваченого не має, шкода завдана кримінальним правопорушенням відшкодована в повному обсязі.

При призначенні покарання суд також враховує обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, до обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить визнання вини, щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину відносно особи похилого віку.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд також враховує досудову доповідь, складену відносно нього, відповідно до якої орган пробації розцінює ризик вчинення нових правопорушень обвинуваченим як середній, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без обмеження обвинуваченого волі та з застосуванням ст.76 КК України у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи наведене, а також наявність в діях обвинуваченого пом`якшуючих обставин, суд, керуючись положеннями статтями 75 КК України, вважає за достатнє та необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді обмеження волі, звільнивши засудженого від його відбування з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Судом було встановлено, що ОСОБА_4 до постановлення даного вироку був засуджений 08.05.2019 року Маневицьким районним судом Волинської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.358, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, дані злочини ОСОБА_4 було вчинено після вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Відповідно до постанови колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 27 березня 2018 року (справа № 754/2749/17) у разі, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення першого вироку інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, або звільняється від відбування покарання з випробуванням, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку про необхідність самостійного виконання вироку Маневицьким районним судом Волинської області від 08.05.2019 року та даного вироку.

Що стосується клопотання обвинуваченого про застосування відносно нього ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд прийшов до висновку про задоволення клопотання обвинуваченого у зв`язку з наступним.

У судовому засідання було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив 03.10.2013 року злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, який є злочином невеликої тяжкості, на момент вчинення злочину раніше судимий не був, на час набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» мав на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої не позбавлений батьківських прав.

Отже, ОСОБА_4 має право на звільнення від відбування призначеного йому покарання, оскільки на час набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» мав на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якої не позбавлений батьківських прав, ним вчинено злочини до набуття чинності Закону України «Про амністію у 2016 році», передбачені ст.9Закону України«Про амністіюу 2016році» і ст.4Закону України«Про застосуванняамністії вУкраїні» обставини, які перешкоджали б застосувати до ОСОБА_4 . Закон України«Про амністіюу 2016році» відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого в порядку ст.124 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 484 - 497 КПК України, ст.55-73, 97-108 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст.190КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два).

Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст.75КК України з випробувальним терміном на 1 (один) рік.

На підставі п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році» задовольнити.

На підставі п. «в» ст.1Закону України«Про амністіюу 2016році» звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 08.05.2019 року відносно ОСОБА_4 виконувати самостійно.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Витрати на залучення експерта при проведені експертизи по даному кримінальному провадженні на загальну суму 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 20 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази, а саме пакет експертної служби №1419247 - знищити.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити сторонам провадження.

Суддя ОСОБА_1