Справа № 211/954/19

Провадження № 1-кп/211/172/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

особи, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_4

законного представника малолітнього ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

його законного представника ОСОБА_8 ,

представника служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради ОСОБА_9 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в м.Кривому Розі клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням № 12018040720001518 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не працюючого, раніше не судимого, навчається в Криворізькому науково технічному металургійному ліцеї № 16, учень 8-а класу, зареєстрованого та проживаючого з матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні суспільно небезпечного діяння , що підпадає під ознаки кримінального правопорушеня , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

05.08.2018 р., приблизно о 12 годинні 00 хвилин, малолітній ОСОБА_4 , який не досяг віку кримінальної відповідальності знаходячись на футбольному полі спортивного майданчику, що розташований напроти будинку АДРЕСА_2 грав у футбол з малолітнім потерпілим ОСОБА_7 та іншими дітьми. В ході гри між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник конфлікт, через те, що малолітній потерпілий не передав пас м`ячем ОСОБА_4 . На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_4 виник злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, малолітній ОСОБА_4 , який не досяг віку кримінальної відповідальності підбіг до малолітнього ОСОБА_7 та наніс йому один удар своєю рукою зжатою у кулак в область щелепи та взявши його у захват перекинув через своє ліве плече, в результаті чого малолітній потерпілий впав головою вниз на ґрунтове покриття. Своїми діями малолітній ОСОБА_4 спричинив малолітньому потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно мозкова травма: лінійний перелом лівої скроневої кістки, забій головного мозку 2 ст., гостра субдуральна гематома малого об`єму лівої скроневої області, садна та гематома голови, які згідно висновку судово медичного експерта №1726 від 07.11.2018 року, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що органи досудового розслідування суспільно небезпечне діяння малолітнього ОСОБА_4 вірно кваліфікували за ч. 1 ст.121КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав факт вчинення ним суспільно небезпечне діяння , пояснив, що 05 08 2018 року на спортнивному майданчику, адреси він не знає , він та інші діти грали в футбол. У нього виник конфлікт з ОСОБА_7 . Він його взят за руки і потім вони разом впали на землю. Чи вдарився ОСОБА_7 головою об землю він не знає, однак той в подальшому сказав, що у нього болить голова . У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 05 08 2018 року на спортнивному майданчику він та інші діти грали в футбол. Через те, що він не забив гол , ОСОБА_4 ударив його по обличчю кулаком і перекинув його через себе. Він упав на землю . У нього потемніло в очах і він втратив свідомість. Прийшовши до тями , побачив товаришів з якими грав у футбол. Потім прийшов його батько та забрав його . Він перебував на лікуванні у м. Кривому Розі та Дніпрі.

Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила звільнити малолітнього ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батькам строком на 1 рік.

Малолітній ОСОБА_4 , його законний представник ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_6 , потерпілий, його законний представник , представник служби у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради ОСОБА_9 підтримали дане клопотання.

Заслухавши думку прокурора, інших учасників процесу, суд, дослідивши надані документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу.

Відповідно дост.22КК Україникримінальна відповідальністьза ч.1ст.121КК Українинастає з14років,що свідчитьпро те, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Так, відповідно до ст.498КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 105 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою цієї статті, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» за №2 від 15.05.2006 р. передача неповнолітнього під нагляд батьків допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою, й це питання має вирішуватись з урахуванням даних, що характеризують батьків. При цьому строк нагляду, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Цей нагляд має здійснюватися не менш одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним, але не довше, ніж до досягнення особою повноліття.

При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд враховує суспільну небезпечність діяння, особу малолітнього ОСОБА_4 , який позитивно характеризується за місцем проживання, за місцем навчання - позитивно, не перебуває на обліку у службі у справах дітей виконкому, вчинив правопорушення , що відноситься до тяжкого, у скоєному щиро кається, згідно довідок у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебував і не перебуває, а також згоду батьків, які, на думку суду, здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та належний контроль за його поведінкою, і бажють взяти на поруки свого сина . Причетність ОСОБА_4 до вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- висновком експерта №1726 від 07.11.2018 року ( а.с. 24-26 ) відповідно до висновків якого, малолітньому потерпілому ОСОБА_7 нанесені тілесні ушкодження у вигляді: закрита черепно мозкова травма: лінійний перелом лівої скроневої кістки, забій головного мозку 2 ст., гостра субдуральна гематома малого об`єму лівої скроневої області, садна та гематома голови, які згідно висновку судово медичного експерта №1726 від 07.11.2018 року, за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя;

- висновком експерта №177 від 12.02.2019 року ( а.с. 58-59 ).

Враховуючи, що за змістом ст.22КК України кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 цього Кодексу, настає з 14 років, а ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за місцем проживання, навчання характеризується позитивно, то відповідно до ст.105КК України до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .

В межах розгляду даного клопотання потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов про відшкодування моральної шкоди до законних представників неповнолітнього ОСОБА_4 ОСОБА_10 та ОСОБА_12 та просить з них солідарно стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_7 у розмірі 40000 грн. В обґрунтування позову зазначив про завдання сином відповідачів фізичного болю , функціональному розладі організму , стражданнях, зміні укладу у житті сина. В судовому засіданні пояснив, що син не може ходити ні на одну секцію, звільнений від уроків фізичної культури, погіршився зір, знаходиться на обліку у лікаря, проходить періодично лікування.

Відповідно до ст.. 129 ч 1 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, однак частково виходячи з розумності та доведеності позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними… діями…, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості фізичних, душевних і емоційних страждань, які переніс потерпілий у зв`язку з умисними діями ОСОБА_4 , враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що моральна шкода підлягає стягненню з відповідачів солідарно в розмірі 20000 грн., на думку суду дана сума справедливо, рівноцінно та розумно компенсує моральну шкоду завдану потерпілому.

Керуючись ст. ст. 498-501 КПК України, ст. ст. 22, 97, 105 КК України, суд

У Х В АЛ И В:

клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до малолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040720001518 від 21 09 2018 року, відносно малолітнього ОСОБА_4 у вчиненні суспільно- небезпечного діяння , передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - задовольнити.

Застосувати до малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_5 - строком на один рік.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаєв АДРЕСА_1 та з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки

м. Кривого Рогу, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000 ( двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1