Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 370/2598/16-ц

Провадження № 14-573цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачаТкачука О.С.,

суддів АнтонюкН.О., АнцуповоїТ.О., БакуліноїС.В., БританчукаВ.В., ВласоваЮ.Л., ГриціваМ.І., Гудими Д.А., ЄленіноїЖ.М., ЗолотніковаО.С., КібенкоО.Р., КнязєваВ.С., ЛобойкаЛ.М., ЛященкоН.П., ПрокопенкаО.Б., РогачЛ.І., УркевичаВ.Ю., ЯновськоїО.Г.

розглянула у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, про встановлення юридичного факту за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27липня 2017 року, постановлену у складі суддів Савченка С.І., ОСОБА_2 , Голуб С.А.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення юридичного факту прийняття участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанцій (далі ЧАЕС).

1.1. Заяву мотивовано тим, що він працював на посаді робітника будівельної бригади в радгоспі «Володимирський» у с. Володимирівка Поліського району Київської області. Після аварії на ЧАЕС приймав участь у ліквідації наслідків аварії, а саме у період з 19 по 22 травня 1986 року здійснював евакуацію людей та майна (техніки і худоби) радгоспу «Володимирський» із с.Володимирівка в інші населені пункти Поліського району Київської області.

1.2. Разом із цим його визнано учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 2) і видано посвідчення серії НОМЕР_1 . На даний час він збирає документи для оформлення пенсії і повинен підтвердити факт виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, шляхом надання довідки за формою № 122. Однак отримати таку довідку не може, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема табелі обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості.

1.3. Встановлення вказаного факту необхідне йому для призначення пенсії.

1.4. Посилаючись на неможливість підтвердження даних обставин будь-яким іншим способом, ОСОБА_1 просив встановити юридичний факт, що він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період із 19 по 22травня 1986 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25 травня

2017 року заяву задоволено. Встановлено юридичний факт участі ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 19 по 22травня 1986 року.

3. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив належними доказами факт, про встановлення якого просив у поданій до суду заяві.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27 липня 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 травня 2017року скасовано, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст.205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

5. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що законом визначено інший порядок, який дає змогу особі підтвердити факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Позиція інших учасників справи

7. У запереченні на касаційну скаргу Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області вважало, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують висновків апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

8. 31 серпня 2017 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у вищезазначеній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII), яким ЦПК України викладений у новій редакції.

10. Відповідно до п. 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11.У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

12.28 серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду.

13. 11 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

14. Згідно з ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

15. Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27 липня 2017 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

16. 09 жовтня 2109 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

17. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

18. Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

19. Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

20. Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я врегульовано Законом Українивід 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-XII).

21. Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, про що також зазначено у ст.26Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

22. Як убачається з абз. 2 п. 1 ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986року не менше 5 календарних днів, мають право на зменшення пенсійного віку на 10років.

23.Згідно зі ст. 65 Закону № 796-XII документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

24. Судами встановлено, що ОСОБА_1 визнаний учасником ліквідації аварії на ЧАЕС (категорія 2) і йому видано посвідчення серії НОМЕР_1 , яке є дійсним.

25. Підпунктом "ґ" п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду Українивід 25 листопада 2005 року № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону №796-XII.

26. Таким чином, з аналізу вищезазначених норм, можна зробити висновок про те, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надає право користування пільгами, встановленими законом, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи.

27. Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у ч. 1 ст. 256 ЦПК України у редакції, що діяла на момент звернення до суду із заявою.

28. Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

29. Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

30. При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

31.Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення органами місцевого самоврядування.

32.Отже, законом передбачено позасудовий порядок установлення юридичного факту, про який просить заявник. Тому ОСОБА_1 має можливість одержати довідку за формою № 122, звернувшись до відповідних органів.

33.Водночас із заявлених вимог вбачається, що між заявником і заінтересованими особами виник спір з приводу призначення заявнику пенсії на пільгових умовах, що передбачено ст. 55 Закону № 796-XII.

34. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції закону, яка була чинною на момент подання заяви та розгляду справи судом першої інстанції) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

35. З аналізу вказаних вище норм права слід зробити висновок про те, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, а у разі відмови у призначені пенсії на пільгових умовах, спір між особою яка має право на пільгову пенсію та управлінням Пенсійного фонду України щодо права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

36. Отже, висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України є правильним, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

37. За правилами ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Апеляційного суду Київської області від 27 липня 2017 року постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до ч. 1 ст. 410 ЦПК України підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Щодо судових витрат

39. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 402404, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 27липня 2017 року залишити без змін.

Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Ткачук

Судді: Н.О. Антонюк О.Р. Кібенко

Т.О. Анцупова В.С. Князєв

С.В. Бакуліна Л.М. Лобойко

В.В. Британчук Н.П. Лященко

Ю.Л. Власов О.Б. Прокопенко

М.І. Гриців Л.І. Рогач

Д.А. Гудима В.Ю. Уркевич

Ж.М. Єленіна О.Г. Яновська

О.С. Золотніков