ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

13 січня 2020 року м. Київ № 640/110/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О, розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Молдавський металургійний завод»

до

1. Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі 2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

про

визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» звернулось до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі документа «Розкриття інформації про методику розрахунку демпінгової маржі ВАТ «Молдавський металургійний завод», на підставі якого було підготовлено Основні факти та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та прийнято рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова»;

- визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів та висновків про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, на підставі якого було прийнято рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова;

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» у частині застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова -35,37 %;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про припинення антидемпінгового розслідування стосовно ВАТ «Молдавський металургійний завод» та інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова без застосування антидемпінгових заходів;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення та встановити, що ВАТ «Молдавський металургійний завод» не може бути суб`єктом переглядів антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова (проміжних чи у зв`язку із закінченням строку їх застосування).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

09 січня 2020 позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» у частині застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера Відкритого акціонерного товариства «Молдавський металургійний завод» (зареєстроване місцезнаходження: 5500, Республіка Молдова, м. Рибниця, вул. Індустріальна, 1, ідентифікаційний номер (IDNO): 1003615000781 у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 % до моменту набрання законної сили судовим рішенням.

Заява обґрунтована тим, що застосування антидемпінгових заходів негативним чином вплине на ведення господарської діяльності ВАТ «Молдавський металургійний завод», змусить переглянути виробничі плани і нести непередбачувані витрати, що негативно вплине на економічну діяльність підприємства, на інвестиції та зайнятість працівників, а для відновлення порушених прав, в разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль.

Зокрема, позивач посилається на те, що за результатами обчислення рентабельності продажу товару, враховуючи розміри середньої ціни за одиницю товару, собівартість одиниці товару, обсяги реалізації товару, за обставин сплати Позивачем остаточного антидемпінгового мита, застосованого Оскаржуваним рішенням у розмірі 13,80% до митної вартості товару, виробником/експортером якого він є, призведе до того, що поставляти Позивачу товар в Україну стане не доцільно, оскільки, у такому випадку його експортні витрати перевищуватимуть експортний дохід, а отже, матиме місце збиткова діяльність в напрямку України.

Крім того, позивач відзначає, що внаслідок застосування по відношенню до нього остаточних антидемпінгових заходів, виконання укладених з українськими покупцями Товару контрактних домовленостей може бути фактично припинене, а виконання ВАТ «ММЗ» зобов`язань за укладеними договорами поставки та купівлі-продажу Товару - стати неможливим, адже ціна товару після застосування антидемпінгових заходів буде значною мірою відрізнятись від контрактної ціни в бік збільшення, що очевидно суперечитиме економічним інтересам позивача та його контрагентів, оскільки останні при укладенні контрактів / договорів з позивачем не знали та не могли знати про застосування до позивача з 06.01.2020 спеціальних антидемпінгових заходів.

Підсумовуючи власну позицію, позивач звертає увагу суду на те, що навіть у випадку сплати антидемпінгового мита на виконання оскаржуваного рішення за ставкою 13,80 %, в разі наявності рішення суду, в якому суд дійде висновку про протиправність застосування такої ставки, процедура з повернення сплачених сум митних платежів потребуватиме докладання значних зусиль та витрат, адже Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» не містить порядку повернення сплачених сум антидемпінгового мита для випадку, коли після сплати мита рішенням суду встановлено протиправність застосування остаточних антидемпінгових заходів шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій в разі відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову та заявленим позовним вимогам і обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши зазначені норми, в контексті викладених обставин, уважно вивчивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, судом встановлено наступне.

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань, регулювання засад і порядку порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів, визначає Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (надалі - Закон).

За змістом ч.6 ст. 16 Закону, остаточне антидемпінгове мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, незалежно від країни експорту, якщо у рішенні Комісії визначається, що імпорт відповідного товару є об`єктом застосування остаточних антидемпінгових заходів, за винятком імпорту, щодо якого відповідно до цього Закону експортером було взято відповідні зобов`язання.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували / свідчили на користь існування імпорту, щодо якого позивачем, відповідно до ст.16 Закону, взято на себе відповідні зобов`язання.

Попередні антидемпінгові заходи та остаточні антидемпінгові заходи застосовуються щодо імпорту товарів, які ввозяться на митну територію країни імпорту, після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про застосування цих заходів, за винятками, визначеними цим Законом (ч.1 ст.17 Закону).

Датою набрання чинності оскаржуваним рішенням Комісії від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» є 06.01.2019.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, до дати прийняття оскаржуваного рішення (02.12.2019), між позивачем (Продавець) і ПАТ «Дніпрометиз» (Покупець) укладено договір №264 від 29.11.2019, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію металургійного виробництва (Товар), найменування і кількість якої зазначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна (товару) розуміється в доларах США за одну метричну тону Товару на умовах, визначених в п.4 Договору і вказується в Специфікаціях (п.2.1 Договору).

Загальна вартість по договору визначається загальною вартістю специфікацій, погоджених сторонами по даному Договору. Орієнтована вартість договору становить 20 000 000 доларів США (п.3.1 Договору).

Поставка по даному договору відбувається на умовах, вказаних в Специфікаціях (п.4.1 Договору).

Конкретні строки поставки на кожну партію Товару вказуються в Специфікаціях. По домовленості (в письмовому вигляді) з Покупцем, Продавець може поставити Товар в інші строки (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.8.6 Договору, право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент поставки, згідно умов, визначених в п.4 Договору.

При цьому, за змістом п.10.7 Договору, у випадку порушення строків поставки Товару Продавець сплачує Покупцю штраф в розмірі 100% вартості партії Товару, який Продавець зобов`язаний поставити Покупцю згідно Специфікації.

У відповідності до Специфікації №1 від 29.11.2019 до Договору, Продавець (Позивач) зобов`язується поставити Покупцю товар - «Катанка», загальною кількістю 2500 тон, ціна за тону - 450 дол.США, термін поставки - 25.12.2019, вартість - 1 200 000 дол.США.

В Примітках до Специфікації зазначено наступне.

Умови поставки: DAP Інкотермс 2010; строк поставки: не пізніше 2 місяців від дати підписання специфікації при умові отримання оплати за товар; країна призначення - Україна; станція призначення - ст. Нижньодніпровськ, Придністровська залізниця (м. Дніпро, Україна).

За загальним правилом, відповідно до умов поставки DAP Інкотермс 2010, Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення), продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Аналіз наведених норм Міжнародних правил торгівлі в контексті умов Договору та Специфікації до нього, дає змогу дійти висновку про те, що 29.11.2019 сторонами Договору було погоджено те, що не пізніше 2 місяців від дати підписання Специфікації (тобто до 29.01.2020) при умові отримання оплати за товар, позивач зобов`язався надати Покупцеві випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу товар на ст. Нижньодніпровськ (м. Дніпро) у кількості 2500 тон вартістю 1 200 000 дол.США.

При цьому, суд приймає до уваги те, що умовами платежу за Специфікацією є 100% оплата після готовності товару до відвантаження.

Разом з тим, є очевидним, що станом на дату підписання Специфікації, сторони Договору не знали і не могли знати про застосування до позивача з 06.01.2020 остаточних антидемпінгових заходів у формі остаточного антидемпінгового мита у розмірі 13,80 %, внаслідок чого не могли узгодити дану обставини у складі форс-мажору, про що власне свідчить п.11 Договору.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що у випадку виконання позивачем оскаржуваного рішення, до моменту перевірки судом правомірності застосування до позивача остаточних антидемпінгових заходів, вартість Товару по Договору в цілому та вартість поставки за Специфікацією зокрема, зростуть щонайменше на 13,8% та становитимуть 22 760 000,00 дол.США (Договір), 1 656 000,00 дол.США (Специфікація), що значною мірою негативно вплине на господарську діяльність, як позивача так і його контрагента - ПрАТ «Дніпрометиз».

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими доводи позивача про те, що внаслідок застосування по відношенню до позивача остаточних антидемпінгових заходів, виконання укладених з українськими покупцями Товару контрактних домовленостей може бути фактично припинене, а виконання ВАТ «ММЗ» зобов`язань за укладеними договорами поставки та купівлі-продажу Товару - стати неможливим, адже ціна товару після застосування антидемпінгових заходів буде значною мірою відрізнятись від контрактної ціни в бік збільшення, що очевидно суперечитиме економічним інтересам позивача та його контрагентів, оскільки останні при укладенні контрактів / договорів з позивачем не знали та не могли знати про застосування до позивача з 06.01.2020 спеціальних антидемпінгових заходів.

Крім того, приходячи до переконання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд приймає до уваги наступне.

Частинами 1, 2, 5 ст.24 Закону передбачено, що імпортер може вимагати повернення сплачених сум антидемпінгового мита, якщо ним доведено та Комісією прийнято відповідне рішення про те, що величину демпінгової маржі, на підставі якої розраховувалася ставка цього мита, було знижено до нуля або до рівня, нижчого за величину попередньо розрахованої демпінгової маржі, на підставі якої справлялося антидемпінгове мито.

Для повернення сплачених сум антидемпінгового мита імпортер подає відповідну заяву до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У цій заяві повинна міститися інформація про митні органи, які здійснювали митне оформлення товарів, що обкладалися антидемпінговим митом. До заяви додаються документи, які підтверджують ввезення в країну імпорту товарів, їх митне оформлення та сплату антидемпінгового мита протягом шести місяців від дати прийняття Комісією рішення про справляння остаточного антидемпінгового мита, або від дати, коли було прийнято остаточне рішення про справляння сум, що гарантують сплату попереднього антидемпінгового мита.

Рішення про повернення сум, сплачених понад фактично встановлену величину демпінгової маржі приймається Комісією, як правило, протягом дванадцяти місяців, але не пізніше ніж через вісімнадцять місяців від дати подання імпортером, щодо імпорту товару якого застосовуються антидемпінгові заходи, заяви про повернення сплачених сум антидемпінгового мита. Повернення цих сум здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рішення.

Разом з тим, Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» не містить порядку повернення сплачених сум антидемпінгового мита для випадку, коли після сплати мита рішенням суду встановлено протиправність застосування остаточних антидемпінгових заходів - справляння остаточного антидемпінгового мита.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що навіть у випадку сплати антидемпінгового мита на виконання оскаржуваного рішення за ставкою 13,80 %, в разі наявності рішення суду, в якому суд дійде висновку про протиправність застосування такої ставки, процедура з повернення сплачених сум митних платежів для позивача потребуватиме докладання значних зусиль та витрат, адже Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», як зазначено вище, не містить порядку повернення сплачених сум антидемпінгового мита у випадку, коли після сплати мита рішенням суду встановлено протиправність застосування остаточних антидемпінгових заходів - справляння остаточного антидемпінгового мита.

Частиною 4 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Враховуючи те, що правомірність оскаржуваного в частині рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова», має бути перевірена під час розгляду справи, а відповідно до положень ч.1 ст.258 КАС України, дана адміністративна справа може бути розглянута до 11.04.2020, є можливим дійти висновку, що протягом розгляду справи та до набрання рішенням по справі законної сили, застосовані остаточні антидемпінгові заходи можуть призвести до неможливості належного виконання позивачем взятих на себе договірних зобов`язань перед контрагентами-резидентами України, що в свою чергу, завдасть значних матеріальних збитків позивачу та значною мірою ускладнить відновлення порушених майнових прав, навіть у випадку задоволення позовних вимог по суті позову.

Таким чином, продовження дії оскаржуваного рішення протягом строку розгляду судом даної адміністративної справи свідчить про можливість настання негативних наслідків для Позивача, як особи, до якої застосовано остаточні антидемпінгові заходи.

Наведене, на думку суду, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у заяві позивача, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Суд враховує Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, відповідно до яких рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Відтак, враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази застосування до позивача негативних наслідків дії оскаржуваного акту (рішення від 02.12.2019 № АД-430/2019/4411-03 набрало чинності 06.01.2020, в той час як зовнішньоекономічний контракт зі специфікацією укладений 29.11.2019), а звернення позивача до суду з даним позовом саме по собі не зупиняє дію рішення, суд дійшов переконання, що, у випадку задоволення даного позову, відновлення порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду з даним позовом, може бути значною мірою ускладнено (повернення з державного бюджету коштів потребуватиме значних матеріальних та трудових зусиль), внаслідок чого застосування заходів забезпечення позову є цілком доцільним та виправданим.

Разом з тим, суд вбачає за обґрунтоване застосувати заходи забезпечення позову та зупинити дію оскаржуваного рішення виключно в частині застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера ВАТ «Молдавський металургійний завод» у розмірі 13,80 %, адже позивачем не обгрунтовано та не доведено те, що він є представником інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова, внаслідок чого заява про забезпечення позову в частині, що стосується зупинення дії рішення про застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова -35,37 %, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1) Заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнити частково.

2) Вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

3) До набрання законної сили рішенням по справі №640/110/20 зупинити дію:

- рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.12.2019 №АД-430/2019/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова» у частині застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера Відкритого акціонерного товариства «Молдавський металургійний завод» у розмірі 13,80 %.

4) В решті заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

5) Стягувач: Відкрите акціонерне товариство «Молдавський металургійний завод» (зареєстроване місцезнаходження: MD-5500, Республіка Молдова, м. Рибниця, вул. Індустріальна, 1, ідентифікаційний номер (IDNO): 1003615000781.

Боржник: Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37508596, адреса: 01008, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2).

Строк пред`явлення до виконання - до 14.01.2023 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення у порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович