-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Номер провадження: 11-кп/813/6/20
Номер справи місцевого суду: 521/15959/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.01.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, від 18.11.2019 р., якою був продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, у кримінальному провадженні №12014160500010747, внесеному до ЄРДР від 03.12.2014 року,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Приморськогорайонного судум.Одеси,від 18.11.2019р.,був продовженийстрок діїобраного запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою ОСОБА_7 ,обвинуваченого увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.258-3,ч.2ст.258,ч.2ст.15ч.2ст.258,ч.1ст.14ч.2ст.258,ч.2ст.263-1,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_9 ,обвинуваченої увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.258-3,ч.2ст.258КК України, ОСОБА_11 ,обвинуваченого увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.258-3,ч.2ст.258,ч.2ст.15ч.2ст.258,ч 1ст.14ч.2ст.258КК України,у кримінальномупровадженні №12014160500010747,внесеному доЄРДР від03.12.2014року, до 17.01.2020 р. включно.
Рішення суду мотивоване тим, що обвинувачені, перебуваючи на волі, спробують переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також доведена неможливість застосування до підозрюваних більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаним ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
1)22.11.2019року навказану ухвалу захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала суду та посилається на такі обставини:
- ухвала суду не відповідає вимогам КПК України, нормам міжнародного права та Конституції України зв`язку з її необґрунтованістю та невмотивованістю.
Посилаючись на вказані доводи, захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , просить ухвалу скасувати частково та постановити нову, якою змінити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
2)22.11.2019року навказану ухвалу захисник ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала є необґрунтованою, постановленою з порушенням норм кримінально-процесуального закону, та порушує права обвинуваченого ОСОБА_11 , а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
- мотивуючи своє рішення суд послався лише на тяжкість злочину та покарання, яке передбачено санкцією статті;
- оскаржена ухвала не містить посилання обставини, які підтверджують їх існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а прокурор в своєму клопотанні, всупереч вимогам ч. 2 ст. 177 КПК України жодним чином не обґрунтував та не довів наявність існування цих ризиків;
-обвинувачений ОСОБА_11 ,перебуває підвартою з28.03.2015року,та фактично,на данийчас, вже відбув можливо призначене йому покарання.
3)25.11.2019року навказану ухвалузахисник ОСОБА_6 ,який дієв інтересахобвинуваченого ОСОБА_7 ,подав апеляційнускаргу в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу суду Приморського районного суду м. Одеси, від 18.11.2019 р., якою був продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Позиції учасниківсудового розгляду.
В судове засідання апеляційного суду сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання до апеляційного суду не прибули, причин неприбуття не повідомили, з клопотанням про відкладання апеляційного розгляду до апеляційного суду не звертались.
Таким чином, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 406 КПК України має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
1. Твердження апеляційних скарг захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , стосовно того, що ухвала суду не відповідає вимогам КПК України в зв`язку з її необґрунтованістю та невмотивованістю, на думку апеляційного суду не заслуговують на увагу з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 331 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовую, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду оскаржена ухвала суду відповідає вимогам зазначеної правової норми, зважаючи на таке.
Оскаржена ухвала суду постановлена в межах його компетенції та повноважень, проти чого не заперечують в апеляційній скарзі захисники.
Крім того, суд постановив ухвалу на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені відповідними доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими ним відповідно до вимогстатті 94КПК України.
Також воскарженій ухвалісуду наведеніналежні тадостатні мотивидля продовженнястроку діїобраного запобіжногозаходу увиді триманняпід вартою ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
2.Доводиапеляційної скарги захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
З наданихапеляційному судуматеріалів вбачається,що настадії розглядусудом питанняпропродовження строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_11 , останній обґрунтовано обвинувачуєтьсяу вчинені вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, які у відповідності до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_11 , злочинів вчинених проти громадської безпеки, яке є найвищою соціальною цінністю, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, вказують на обґрунтованість застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою останнього.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно існування ризику переховування обвинуваченого від суду, зважаючи на покарання, яке загрожує обвинуваченому, в разі визнання його винуватим.
Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що ОСОБА_11 перед загрозою суворого покарання може вчинити дії, спрямовані на залякування або погрози свідкам, з метою спотворення їх показань в суді, яких на теперішній час ще не було допитано, тому вказаний ризик є актуальним.
Доводи захисника ОСОБА_10 , про те, що обвинувачена ОСОБА_11 , на даний час, фактично вже відбув можливо призначене йому покарання, на думку апеляційного суду виходять за межі розгляду апеляційної скарги, яка стосується законності та обґрунтованості ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, питання покарання яке може бути призначено в разі визнання його винним, зарахування строку попереднього ув`язнення до цього покарання вирішується судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду кримінального провадження.
Апеляційний судвважає,що тяжкість таобґрунтованість пред`явленогона данійстадії судовогорозгляду обвинувачення, існування ризиків а саме: обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виправдовують продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , та дають апеляційному суду можливість прийти до висновку про обґрунтованість рішення районного суду про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.
За таких умов, обрання обвинуваченому ОСОБА_11 менш суворого запобіжного заходу, на думку апеляційного суду, є необґрунтованим та невиправданим.
Матеріали справи не містять інших даних про обставини, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, в тому числі , залишити вирок або ухвалу без змін
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , захисника ОСОБА_10 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, від 18.11.2019 р., якою був продовжено строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України, у кримінальному провадженні №12014160500010747, внесеному до ЄРДР від 03.12.2014 року,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
скопійовано
-
скопійовано
-
