Справа № 204/152/20

Провадження №1-в/204/29/20

У Х В А Л А

13 січня 2020 року суддя Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2020 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська супровідним листом Дніпровського апеляційного суду за № 113624/11-кп/8032848/19/204/2269/19/15 від 26 грудня 2019 року надійшла справа № 204/2269/19 (провадження 1-в/204/475/19) з двома клопотаннями засудженого ОСОБА_2 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 про повторний автоматичний розподіл справи від 11 січня 2020 року, було вилучено з матеріалів справи № 204/2269/19 (провадження 1-в/204/26/20) клопотання засудженого ОСОБА_2 від 03 квітня 2019 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, яке надійшло до суду 04 квітня 2019 року та здійснено автоматичний розподіл клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2020 року клопотання засудженого було передано для розгляду судді ОСОБА_4 .

Засуджений в обґрунтування свого клопотання вказав, що він вироками Дніпропетровського обласного суду від 12 лютого 1998 року засуджений за п.п. «а», «г», «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17-140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст.ст. 19-17-142, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 222 КК України та 30 грудня 1998 року засуджений за п. «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17-140, ч. 2 ст. 140 КК України, до виключної міри покарання розстрілу. Ухвалами Верховного Суду України від 25 травня 1997 року та 09 березня 1999 року вищевказані вироки набрали законної сили. Ухвалами Дніпропетровського обласного суду від 27 липня 2000 року та від 06 листопада 2000 року, смертну кару - розстріл замінено на довічне ув`язнення. На даний час він відбув 28 років ув`язнення. За час відбування покарання він займався саморозвитком, намагався розвиватись морально та духовно, намагався уникати конфліктів із співкамерниками, нікого він не ображав, не вчиняв ніяких правопорушень. Вважає, що у нього прогрес у напрямку виправлення, який він зробив, а також зміни які виникли з ним, приводять до невиправданого його подальшого ув`язнення, оскільки для цього відсутні обґрунтовані підстави.

Вивчивши клопотання, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 3) про зміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Згідно зп.1ч.2ст.539КПК України,клопотання (подання)про вирішенняпитання,пов`язаногоіз виконаннямвироку,подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні) частини першої статті 537 цього Кодексу.

З поданого клопотання вбачається, що ОСОБА_2 засуджений вироками Дніпропетровського обласного суду від 12 лютого 1998 року засуджений за п.п. «а», «г», «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17-140, ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст.ст. 19-17-142, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 222 КК України та 30 грудня 1998 року засуджений за п. «з» ст. 93, ч. 2 ст. 17-140, ч. 2 ст. 140 КК України, до виключної міри покарання розстрілу. Ухвалами Верховного Суду України від 25 травня 1997 року та 09 березня 1999 року вищевказані вироки набрали законної сили. Ухвалами Дніпропетровського обласного суду від 27 липня 2000 року та від 06 листопада 2000 року, смертну кару - розстріл замінено на довічне ув`язнення.

Згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , етапували із ДУ «Вінницької установи виконання покарань №1» Міністерства юстиції України до Дніпропетровського УВП УДПСУ в Дніпропетровській області, для подальшої його доставки у судове засідання Дніпропетровського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги засудженого на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року про повернення заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами.

Відповідно доч.1ст.11КВК Україниорганами виконанняпокарань є:Державний департаментУкраїни зпитань виконанняпокарань,його територіальніоргани управління,кримінально-виконавчаінспекція.2.Установами виконанняпокарань є:арештні доми,кримінально-виконавчіустанови,спеціальні виховніустанови (далі-виховні колонії).3.Кримінально-виконавчіустанови поділяютьсяна кримінально-виконавчіустанови відкритоготипу (далі-виправні центри)і кримінально-виконавчіустанови закритоготипу (далі-виправні колонії).4.Виправні колоніїподіляються наколонії мінімального,середнього імаксимального рівнівбезпеки.5.Виправні колоніїмінімального рівнябезпеки поділяютьсяна колоніїмінімального рівнябезпеки зполегшеними умовамитримання іколонії мінімальногорівня безпекиіз загальнимиумовами тримання.6.У межах,визначених цимКодексом тазаконами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон. 7. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 150 КВК України, засуджені до довічного позбавлення волі відбувають покарання: чоловіки - у секторах максимального рівня безпеки виправних колоній середнього рівня безпеки та виправних колоніях максимального рівня безпеки.

Засуджений відбуває покарання в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» Міністерства юстиції України і на даний час тимчасово прибув до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4», для участі в розгляді апеляційної скарги засудженого на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року про повернення заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами.

Слід зазначити, що ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2018 року, яку ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року залишено без змін, було відмовлено засудженому ОСОБА_2 у відкритті провадження за клопотання про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, у зв`язку з непідсудністю Красногвардійському районному суду м. Дніпропетровська.

Таким чином аналогічне клопотання засудженого ОСОБА_2 вже було предметом розгляду Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

З урахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_2 не відбуває покарання в межах територіальної юрисдикції Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, суд позбавлений можливості розглянути по суті його клопотання про умовно дострокове звільнення від відбування покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81,82 КК України, КВК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_1 , 1971 року народження про умовно-дострокове звільнення від покарання від 03 квітня 2019 року відмовити, роз`яснивши йому право звернутися з даним клопотанням до належного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Строк апеляційногооскарження ухвалисуду,що постановленаза відсутностіособи,яка їїоскаржує,обчислюється здня отриманнякопії судовогорішення.

Суддя ОСОБА_4