ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2019

Справа № 910/18996/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (м. Київ)

До Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (м. Київ)

Про стягнення 11.314.857,89 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Дерев`янчук В.А., Сизов Ю.Ю.

від відповідача: Сінгур О.В., Мажар Л.С.

від третьої особи: Сторощук О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, за участі третьої особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", про стягнення 19553716,18 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.17. у справі № 910/18996/16 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача упущену вигоду у розмірі 17.822.088,70 грн. та судовий збір в розмірі 188.395,17 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.17. вказане рішення змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача упущену вигоду у розмірі 10.996.196,98 грн. та судовий збір в розмірі 122.312,96 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.17. вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 05-23/2003 від 05.07.17. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/18996/16 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.17. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 25.07.17.

В судовому засіданні 25.07.17. позивачем було подано письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 25.07.17. було оголошено перерву до 29.08.17.

В судовому засіданні 29.08.17. позивачем було подано письмові пояснення по справі та клопотання про призначення по справі судової експертизи.

В судовому засіданні 29.08.17. оголошено перерву до 31.08.17.

31.08.17. відповідачем через відділ діловодства суду подано письмові пояснення, в яких Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації проти позову заперечує, а також заперечує проти запропонованої позивачем експертної установи, надає власний перелік питань для експертної установи.

В судовому засіданні 31.08.17. позивачем та відповідачем підтримано призначення експертизи по справі № 910/18996/16 за власним переліком питань, поданим кожною зі сторін.

Розглянувши в судовому засіданні 31.08.17. клопотання про призначення у справі № 910/18996/16 судової експертизи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про призначення по справі № 910/18996/16 судової експертизи, про що прийняв відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.17. зупинено провадження у справі № 910/18996/16 на час проведення судової експертизи та до отримання висновку експерта.

23.04.18. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов висновок експертів № 1041/10101 від 18.04.18. за результатами проведення судово-економічної експертизи у даній справі.

15.12.17. набрав чинності Закон України від 03.10.17. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.17., чинної з 15.12.17., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.18. поновлено провадження у справі № 910/18996/16, постановлено розгляд справи № 910/18996/16 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.05.18.

17.05.18. та 05.06.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвали про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.06.18., 12.06.18.

08.06.18. представником позивача подано клопотання про виклик експерта Бойко Ю.В. в судове засідання та надання вказаним експертом усних пояснень стосовно не взяття до уваги експертами додаткових угод, укладених між позивачем та контрагентами.

11.06.18. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11.314.857,89 грн. збитків. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача: витрати по сплаті судового збору в сумі 188.395,17 грн., витрати за проведення двох судових експертиз в сумі 50.000,00 грн. та 99.850,00 грн., 100.000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом в судовому засіданні 12.06.18., внаслідок чого має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

12.06.18. відповідачем подано клопотання про виклик експертів Педь І.В. та Бойко Ю.В. до суду для надання пояснень щодо висновку № 1041/10101 за результатами судової експертизи в даній справі, в якому викладено перелік питань.

12.06.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.06.18.

18.06.18. відповідачем поданий відзив на заяву позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якого він позовні вимоги не визнає, заперечує проти покладення на нього судового збору, витрат за проведення двох судових експертиз, витрат на оплату юридичних послуг.

В зв`язку з необхідністю надання експертами Педь І.В. та Бойко Ю.В. роз`яснень з питань, що виникли в зв`язку з наданим у справі № 910/18996/16 висновком за результатами проведення судової експертизи, суд 21.06.18. дійшов висновку про виклик в судове засідання експертів Педь І.В. та Бойко Ю.В. для надання роз`яснень щодо наданого ними висновку та надання відповідей на питання сторін, про що прийняв відповідну ухвалу.

Крім вказаного, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.18. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/18996/16 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 12.07.18.

12.07.18. судовими експертами Педь І.В. та Бойко Ю.В. подано письмові роз`яснення з питань, що виникли в зв`язку з наданим у справі № 910/18996/16 висновком за результатами проведення судової експертизи.

12.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 26.07.18.

17.07.18. судовими експертами подано заяву про виправлення технічної помилки у Висновку експертів від 18.04.18. № 1041/10101 за результатами судово-економічної експертизи у господарській справі № 910/18996/16.

20.07.18. відповідачем подано заперечення на пояснення судових експертів.

В судовому засіданні 26.07.18. суд дійшов висновку про призначення у справі № 910/18996/16 повторної судової експертизи (комісійної), проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи, про що судом було постановлено відповідні ухвали.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.18. ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.07.18. у справі № 910/1996/16 змінено, виклавши п. 1 резолютивної частини в такій редакції:

"Призначити по справі № 910/18996/16 повторну судову експертизу (комісійну), на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи підтверджується документально спричинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" збитків (упущеної вигоди) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації у зв`язку з непродовженням відповідачем строку дії ліцензій позивача на надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського телефонного зв`язку з використанням лише ІР-телефонії серії АБ№222866 та серії АБ222865 за:

договором №UZ/KrDSS-VTS-04.2009-ПШ09702НЮ від 30.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" за період з 01.06.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку;

договору №UZ/KhDS-VTS-24.04.09-ПШ09696/НЮ від 29.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" за період з 01.06.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку;

договору №UZps-VTS-03.2009-ПШ-09591/НЮ від 10.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" за період з 01.06.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку;

договору №ETT-UZ-VTS-1/2009/П/Ш09666/НЮ від 23.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" за період з 01.06.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку;

договору №ETT-CSS-VTS.03/2009 від 01.06.2009, укладеного між позивачем та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України за період з 01.01.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку;

договору №UZ-01.06 від 01.06.2009, укладеного між позивачем та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба за період з 01.01.11. по 27.07.15. з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку?

- у разі підтвердження спричинення збитків - визначити їх розмір по кожному із вказаних договорів за вказані періоди з врахуванням та без врахування щорічного зростання ринку?

- чи підтверджується документально факт отримання доходу позивачем протягом 01.06.2011 - 27.07.2015 від діяльності, пов`язаної із ліцензією серії АБ№ 222865 та ліцензією серії АБ№ 222866, якщо так, то в якому розмірі, від яких договорів, що вказані в довідці ТОВ "Євротранстелеком" від 13.11.2013 №1132, та від Договору № UZ-01.06 від 01.06.2009 між ТОВ "Євротранстелеком" та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба, що не вказаний в довідці ТОВ "Євротранстелеком" від 13.11.2013 №1132?

- чи підтверджується документально факт отримання доходу позивачем від діяльності, пов`язаної з ліцензією серії АБ№ 222865 та ліцензією серії АБ№ 222866, протягом 2014 та 2015 років, в сумі 6 458 968 грн. від надання послуг фіксованого телефонного зв`язку, у тому числі міжміського, міжнародного та від взаєморозрахунків з операторами телекомунікацій за транзит трафіка?.

Від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи за матеріалами справи № 910/18996/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.18. поновлено провадження у справі, зобов`язано надати документи для проведення експертизи та зупинено провадження у справі № 910/16996/16.

20.02.19. матеріали справи повернуто експертною установою з підстав неоплати Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.19. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.03.19.

07.03.19. відповідачем подано клопотання про направлення матеріалів справи № 910/18996/16 до експертної установи для проведення призначеної судом експертизи.

19.03.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.04.19.

25.03.19. відповідачем подано клопотання про направлення матеріалів справи № 910/18996/16 до експертної установи для проведення призначеної судом експертизи.

В судовому засіданні 02.04.19. відповідач підтримав клопотання про направлення матеріалів справи № 910/18996/16 до експертної установи для проведення призначеної судом експертизи.

Інші учасники судового процесу не заперечували проти задоволення вказаного клопотання відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи чинність постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.18. в даній справі, суд дійшов висновку зупинити провадження у справі № 910/18996/16 та направити її матеріали до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення повторної судової експертизи згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.18. у справі № 910/18996/16 та ухвали Господарського суду міста Києва від 26.07.18. у справі № 910/18996/16 в незміненій вказаною постановою частині (пункти 2-7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.07.18. у справі № 910/18996/16), про що постановлено ухвалу від 02.04.19., якою зупинено провадження у справі № 910/18996/16 та направлено її матеріали до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення повторної судової експертизи згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.18. у справі № 910/18996/16 та ухвали Господарського суду міста Києва від 26.07.18. у справі № 910/18996/16 в незміненій вказаною постановою частині (пункти 2-7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 26.07.18. у справі № 910/18996/16).

08.11.19. матеріали справи № 910/18996/16 повернулись з експертної установи разом з висновком експертів за результатами виконання комісійної судово-економічної експертизи № 2328/2329-19 від 28.10.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.19. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.12.19.

28.11.19. відповідачем подано заперечення на висновок експертів.

В засіданні 05.12.19. судом без виходу до нарадчої кімнати за згодою позивача, відповідача та третьої особи постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.19.

В судовому засіданні 10.12.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 18.12.19.

17.12.19. відповідачем подано письмову промову в судових дебатах.

18.12.19. позивачем подано заяву про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 18.12.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 19.12.19.

19.12.19. позивачем подано письмову промову в судових дебатах.

19.12.19. відповідачем подано клопотання про стягнення з позивача на користь позивача витрат на проведення судової експертизи у випадку відмови в задоволенні позову.

В судовому засіданні 19.12.19. продовжено розгляд справи по суті зі стадії дослідження доказів.

В судовому засіданні 19.12.19. по розгляду справи № 910/18996/16 по суті суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами та перейшов до судових дебатів.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Представник третьої особи поклав вирішення спору на розсуд суду.

Суд відзначає, що з огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми процесуального права, було визначено розумність строку розгляду цієї справи.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.12.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивач в межах даної справи зазначає, що у зв`язку з неправомірним непродовженням відповідачем строку дії Ліцензій позивача, ним було недоотримано протягом періоду з 2011 року (період, з якого закінчився строк дії Ліцензій) по 27.07.15. (з 28.07.15. строк дії ліцензій продовжено) від своїх контрагентів доходу, який був би отриманий ним за звичайних умов, а саме за умови чинності договорів про надання телекомунікаційних послуг, зобов`язання за якими, однак, у 2011 році були припинені. Серед таких договорів позивач наводить наступні: договір № UZ/KrDSS-VTS-04.2009-ПШ09702НЮ від 30.04.2009., укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № UZ/KhDS-VTS-24.04.09-ПШ09696/НЮ від 29.04.2009., укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № UZps-VTS-03.2009-ПШ-09591/НЮ від 10.04.2009., укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № ETT-UZ-VTS-1/2009/П/Ш09666/НЮ від 23.04.2009., укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № ETT-CSS-VTS.03/2009 від 01.06.2009., укладений між позивачем та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України; договір № UZ-01.06 від 01.06.2009., укладений між позивачем та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба.

Отже, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про протиправне непродовження відповідачем строку дії ліцензій позивача на надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського телефонного зв`язку з використанням лише ІР-телефонії серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865, внаслідок чого неможливим стало надання ним відповідних послуг споживачам на підставі вказаних ліцензій з 2011 року відповідно до укладених зі споживачами договорів, зокрема, договору № UZ/KrDSS-VTS-04.2009-ПШ09702НЮ від 30.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договору № UZ/KhDS-VTS-24.04.09-ПШ09696/НЮ від 29.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договору № UZps-VTS-03.2009-ПШ-09591/НЮ від 10.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договору № ETT-UZ-VTS-1/2009/П/Ш09666/НЮ від 23.04.2009, укладеного між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договору № ETT-CSS-VTS.03/2009 від 01.06.2009, укладеного між позивачем та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України; договору № UZ-01.06 від 01.06.2009, укладеного між позивачем та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба. За наведених обставин, позивач вважає, що внаслідок непродовження відповідачем строку дії ліцензій, зобов`язання позивача з надання послуг за вказаними договорами припинились, а позивачем у зв`язку з цим було неотримано грошових коштів за такими договорами, які були б отримані ним у випадку продовження відповідачем строку дії ліцензій серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 11.314.857,89 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" пред`явлено до стягнення з відповідача 11.314.857,89 грн упущеної вигоди (т. 6 арк. справи 102) (без врахування інфляційних втрат) по Договорам 1-4 за період з 01.06.11. по 27.07.15., по Договорам 5-6 за період з 01.01.11. по 27.07.15.

За наведених обставин, до предмету доказування у даній справі входять обставини щодо правомірності/неправомірності непродовження відповідачем строку дії Ліцензій позивача, наявності реальних можливостей для отримання позивачем доходу, розміру такого доходу, причин неотримання доходу.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (позивач) на підставі ліцензій НКРЗ серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року (далі - Ліцензії) здійснювало господарську діяльність в галузі телекомунікацій, зокрема, надавало послуги фіксованого міжнародного та міжміського телефонного зв`язку із застосуванням лише технології IP-телефонії.

16 червня 2010 року позивач звернувся до Національної комісії з питань регулювання зв`язку України із заявою про продовження строку дії Ліцензій у зв`язку з тим, що 29 грудня 2010 року, спливає строк їх дії.

24 червня 2010 року Національна комісія з питань регулювання зв`язку України листом № 03-2927/102 повідомила позивача, що заява щодо продовження дії ліцензій залишена без розгляду, оскільки Законом України "Про телекомунікації" та Ліцензійними умовами здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку із правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України № 1789 від 10.12.2009. (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 13 січня 2010 року за № 19/17314) не передбачено подачу заяв, видачу ліцензій і продовження терміну дії ліцензій на надання послуг міжміського, міжнародного телефонного зв`язку з використанням лише технології ІР-телефонії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", вважаючи неправомірними дії Національної комісії з питань регулювання зв`язку України щодо не продовження дії ліцензій, звернулось з відповідним позовом до суду.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року у справі № К/9991/25252/11 були скасовані рішення першої та апеляційної інстанцій, позовні вимоги задоволено частково, а саме - зобов`язано Національну комісію з питань регулювання зв`язку України розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" від 16.06.2010. про продовження строку дії ліцензій від 29.12.2005. серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій відповідно до вимог діючого законодавства.

Указом Президента України від 23.11.2011. № 1065/2011 "Про ліквідацію Національної комісії з питань регулювання зв`язку України" було ліквідовано Національну комісію з питань регулювання зв`язку України.

Указом Президента України від 23.11.2011. № 1067/2011 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011. № 1067/2011, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв`язку. У визначеній сфері Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).

Таким чином, функції держави, які раніше виконувала Національна комісія з питань регулювання зв`язку України, виконує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, що в свою чергу є забезпеченням принципу безперервності виконання функцій держави у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом та надання послуг поштового зв`язку.

22 квітня 2014 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, було прийнято рішення № 255 "Про розгляд заяв ТОВ "Євротранстелеком", яким товариству відмовлено у продовженні строку дії ліцензій серії АБ № 222866 від 29 грудня 2005 року про надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв`язку з використанням лише технології ІР-телефонії на всій території України та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року про надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з використанням лише технології IP-телефонії на всій території України.

Не погодившись із даним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" оскаржило його в судовому порядку.

Наведені обставини встановлено у постанові Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015. № К/800/6863/15 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Євротранстелеком" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України про визнання протиправним та скасування рішення № 255 від 22 квітня 2014 року "Про розгляд заяв ТОВ "Євротранстелеком"; зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження строку дії ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року на строк не менше ніж 15 років із оплатою 30% розміру плати за видачу відповідної ліцензії.

Вказаною постановою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015. № К/800/6863/15 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України № 255 від 22 квітня 2014 року "Про розгляд заяв ТОВ "Євротранстелеком", зобов`язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України прийняти рішення про продовження строку дії ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року.

Відповідно до рішення від 28 липня 2015 року № 392 "Про ліцензування у сфері телекомунікацій" на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року в адміністративній справі № К/800/6863/15 Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України, вирішила продовжити ТОВ "Євротранстелеком" строк дії ліцензії серії АБ № 222866 від 29 грудня 2005 на надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв`язку з використанням лише технології ІР-телефонії на всій території України з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2015 року, продовжити ТОВ "Євротранстелеком" строк дії ліцензії серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 на надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з використанням лише технології ІР-телефонії на всій території України з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2015 року.

Наведені обставини встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015., залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016. у справі № 826/16716/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності "Євротранстелеком" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016. у справі № 826/16716/15, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації в частині визначення розміру оплати та строку подовження дії ліцензії серії АБ № 222866 від 29 грудня 2005 року та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року на право надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського зв`язку з використанням лише ІР-телефонії строком дії до 29 грудня 2010 року; зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації прийняти рішення про встановлення розміру оплати за подовження строку дії ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" серії АБ № 222866 від 29 грудня 2005 року та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 року № 773 "Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії" в редакції від 16 червня 2004 року.

Дана постанова мотивована, зокрема, тими обставинами, що рішення відповідача від 28 липня 2015 року № 392 "Про ліцензування у сфері телекомунікацій" в частині продовження ТОВ "Євротранстелеком" строку дії ліцензії серії АБ № 222866 від 29 грудня 2005 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2015 року не відповідає приписам Закону України "Про телекомунікації" та є протиправним. Так, фактично строк дії ліцензій позивача серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року продовжено строком на 5 місяців, що суперечить приписам частини п`ятої ст. 48 Закону України "Про телекомунікації" в частині строку дії ліцензії не менше ніж п`ять років; решта ж строку з 29 грудня 2010 року по 28 липня 2015 року, на думку суду, не вважається продовженням строку дії ліцензії, оскільки це "продовження" строку дії ліцензії на минуле.

Обставини, встановлені у справах № К/9991/25252/11, № К/800/6863/15, № 826/16716/15, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрали законної сили та діють постанова Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року у справі № К/9991/25252/11, постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі № К/800/6863/15, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015. у справі № 826/16716/15, то встановлені ними факти мають обов`язкову силу для вирішення даної справи.

19.04.2016 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку з та інформатизації було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" ліцензію серії ДП № 000412 на надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з використанням лише ІР-телефонії на всій території України (строк дії ліцензії з 28.07.2015 по 27.07.2020; дата прийняття рішення про продовження строку дії ліцензії 12.04.2016 № 194); 19.04.2016. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку з та інформатизації було видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" ліцензію серія ДП № 000411 на надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв`язку з використанням лише ІР-телефонії на всій території України (строк дії ліцензії з 28.07.2015 по 27.07.2020; дата прийняття рішення про продовження строку дії ліцензії 12.04.2016 № 194).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у діях відповідача щодо непродовження строку дії Ліцензій протиправної поведінки, що встановлено, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015. № К/800/6863/15, якою, зобов`язано Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері інформатизації України прийняти рішення про продовження строку дії ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 від 29 грудня 2005 року.

Вказане спростовує доводи відповідача щодо відсутності протиправності в його діях щодо не продовження строку дії Ліцензій.

30.04.2009. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" в особі начальника Кременчуцької дистанції сигналізації та зв`язку (оператор) було укладено договір № UZ/KrDSS-VTS-04.2009-ПШ09702НЮ (далі - Договір 1), відповідно до якого його предметом є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз`єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Кременчук, а також порядку та умови розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. Договору 1, ЄТТ надає оператору наступні телекомунікаційні послуги: послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку (телефонні розмови та факсимільний зв`язок в межах області і України, телефонні розмови та обмін іншими повідомленнями з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку з використанням кодів їх мереж "050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком", а також телефонні розмови і факсимільний зв`язок з абонентами держав - членів СНД та інших іноземних держав); додаткові послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку.

За змістом п. 3.1. Договору 1, розрахунки здійснюються за послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, додаткові послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, початок міжміських та міжнародних з`єднань, початок з`єднань з мережами операторів рухомого (мобільного) зв`язку, місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, завершення з`єднань від мереж операторів послуг рухомого (мобільного) зв`язку, послуги розрахунків з абонентами.

Взаєморозрахунки між ЄТТ та оператором за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг міжміського та міжнародного телефонного зв`язку проводяться за даними обліку тривалості розмов. Обробка інформації та тарифікація телекомунікаційних послуг проводиться ЄТТ. Розрахункові такси за початок міжміських та міжнародних з`єднань проводяться згідно з розрахунковими таксами, визначеними в додатку № 2; розрахунки за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань проводяться згідно з розрахунковими таксами, визначеними в додатку № 3. Розмір плати оператору за послуги розрахунків з абонентами належної телекомунікаційної мережі визначений у додатку № 4. Розрахункові такси за початок і завершення з`єднань з/на мережі операторів рухомого (мобільного) зв`язку та місцеве завершення з`єднань від мережі операторів рухомого (мобільного) зв`язку визначені в додатку № 5 (п.п. 3.2. - 3.7. Договору 1).

Як встановлено п.п. 3.8., 3.9. Договору 1, кожного місяця, починаючи з початку дії договору, але не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, ЄТТ на підставі даних тарифікації надає оператору інформацію про послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, додаткові послуги, послуги доступу до мереж рухомого (мобільного) зв`язку за кодами " 050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком". На підставі цих даних визначається вартість наданих ЄТТ/оператором послуг. ЄТТ до 7 числа кожного місяця надсилає оператору акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведеною в додатках № 6 та 7. Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання сторонами рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, сторони надсилають одна одній рахунки за надані у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору.

Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані сторонами, то для формування рахунків на оплату наданих послуг приймаються дані ЄТТ тарифікації та обліку трафіку від телекомунікаційної мережі оператора (п. 3.11. Договору 1).

Пунктами 7.1., 7.2. Договору 1 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009. Продовження дії договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього або продовжується автоматично на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 60 календарних днів до припинення дії договору не направить іншій стороні листа про розірвання договору.

Дія договору припиняється достроково у таких випадках: за взаємною згодою сторін, позбавлення ліцензії однієї зі сторін, закінчення терміну дії ліцензії однієї зі сторін, ліквідація будь-якої зі сторін, порушення процедури банкрутства щодо будь-якої зі сторін, скасування державної реєстрації однієї зі сторін, якщо протягом місяця після призупинення (обмеження) надання послуг ЄТТ/оператору в порядку, встановленому п.п. 2.4., 2.5. договору та на підставах, встановлених п.п. 2.4., 2.5. ЄТТ/оператор не розрахувався з ЄТТ/оператором у повному обсязі (п. 7.3. Договору 1).

Додатками №№ 2-5 до Договору 1 його сторонами погоджено розрахункові такси за початок міжміських та міжнародних з`єднань, за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, розмір плати на користь оператора за послуги розрахунків з абонентами належної телекомунікаційної мережі, за початок і завершення з`єднань з/на мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку та місцеве завершення з`єднань від мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку.

Судом встановлено, що жодних заперечень щодо продовження вказаного договору за 60 календарних днів до погодженого терміну його дії (31.12.2009.) в порядку, передбаченому п. 7.2., сторонами зазначено не було, що свідчить про автоматичне продовження строку дії договору відповідно до п. 7.1. договору до 31.12.2010. Також, в подальшому жодних заперечень щодо продовження строку дії договору на наступний рік, тобто за 60 календарних днів до погодженого терміну його дії (31.12.2010.) в порядку, передбаченому п. 7.2. сторонами зазначено не було.

29.04.2009. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (оператор) в особі начальника Харківської дистанції сигналізації та зв`язку було укладено договір № UZ/KhDS-VTS-24.04.09-ПШ09696/НЮ (далі - Договір 2), відповідно до якого його предметом є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз`єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Харків, а також порядку та умови розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. Договору 2, ЄТТ надає оператору наступні телекомунікаційні послуги: послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку (телефонні розмови та факсимільний зв`язок в межах області і України, телефонні розмови та обмін іншими повідомленнями з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку з використанням кодів їх мереж "050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком", а також телефонні розмови і факсимільний зв`язок з абонентами держав - членів СНД та інших іноземних держав); додаткові послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку.

За змістом п. 3.1. Договору 2, розрахунки здійснюються за послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, додаткові послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, початок міжміських та міжнародних з`єднань, початок з`єднань з мережами операторів рухомого (мобільного) зв`язку, місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, завершення з`єднань від мереж операторів послуг рухомого (мобільного) зв`язку, послуги розрахунків з абонентами.

Взаєморозрахунки між ЄТТ та оператором за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг міжміського та міжнародного телефонного зв`язку проводяться за даними обліку тривалості розмов. Обробка інформації та тарифікація телекомунікаційних послуг проводиться ЄТТ. Розрахункові такси за початок міжміських та міжнародних з`єднань проводяться згідно з розрахунковими таксами, визначеними в додатку №2; розрахунки за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань проводяться згідно з розрахунковими таксами, визначеними в додатку №3. Розмір плати оператору за послуги розрахунків з абонентами належної телекомунікаційної мережі визначений у додатку №4. Розрахункові такси за початок і завершення з`єднань з/на мережі операторів рухомого (мобільного) зв`язку та місцеве завершення з`єднань від мережі операторів рухомого (мобільного) зв`язку визначені в додатку № 5 (п.п. 3.2. - 3.7. Договору 2).

Як встановлено п.п. 3.8., 3.9. Договору 2, кожного місяця, починаючи з початку дії договору, але не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, ЄТТ на підставі даних тарифікації надає оператору інформацію про послуги міжміського та міжнародного телефонного зв`язку, додаткові послуги, послуги доступу до мереж рухомого (мобільного) зв`язку за кодами " 050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком". На підставі цих даних визначається вартість наданих ЄТТ/оператором послуг. ЄТТ до 7 числа кожного місяця надсилає оператору акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведеною в додатках №6 та 7. Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання сторонами рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, сторони надсилають одна одній рахунки за надані у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору.

Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані сторонами, то для формування рахунків на оплату наданих послуг приймаються дані ЄТТ тарифікації та обліку трафіку від телекомунікаційної мережі оператора (п. 3.11. Договору 2).

Пунктами 7.1., 7.2. Договору 2 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009. Продовження дії договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього або продовжується автоматично на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 60 календарних днів до припинення дії договору не направить іншій стороні листа про розірвання договору.

Дія договору припиняється достроково у таких випадках: за взаємною згодою сторін, позбавлення ліцензії однієї зі сторін, закінчення терміну дії ліцензії однієї зі сторін, ліквідація будь-якої зі сторін, порушення процедури банкрутства щодо будь-якої зі сторін, скасування державної реєстрації однієї зі сторін, якщо протягом місяця після призупинення (обмеження) надання послуг ЄТТ/оператору в порядку, встановленому п.п. 2.4., 2.5. договору та на підставах, встановлених п.п. 2.4., 2.5. ЄТТ/оператор не розрахувався з ЄТТ/оператором у повному обсязі (п. 7.3. Договору 2).

Додатками №№ 2-5 до Договору 2 його сторонами погоджено розрахункові такси за початок міжміських та міжнародних з`єднань, за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, розмір плати на користь оператора за послуги розрахунків з абонентами належної телекомунікаційної мережі, за початок і завершення з`єднань з/на мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку та місцеве завершення з`єднань від мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку.

Жодних заперечень щодо продовження договору за 60 календарних днів до погодженого терміну його дії (31.12.2009.) в порядку, передбаченому п. 7.2., сторонами зазначено не було, що свідчить про автоматичне продовження строку дії договору відповідно до п. 7.1. договору до 31.12.2010. Також, в подальшому жодних заперечень щодо продовження строку дії договору на наступний рік, тобто за 60 календарних днів до погодженого терміну його дії (31.12.2010). в порядку, передбаченому п. 7.2. сторонами зазначено не було.

10.04.2009. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (оператор) в особі начальника Полтавської дистанції сигналізації та зв`язку було укладено договір № UZps-VTS-03.2009-ПШ-09591/НЮ (далі - Договір 3), відповідно до якого його предметом є надання клієнтам оператора послуг міжнародної, міжміської і місцевої ІР-телефонії, які надаються ЄТТ у рамках цього договору на підставі та відповідно до ліцензій, виданих ЄТТ Національною комісією з питань регулювання зв`язку України або її правонаступниками

За змістом п. 3.1. Договору 3, розрахунки здійснюються за розрахунковими таксами, зазначеними в додатках № 2, 3 до договору.

Пунктом 3.2. Договору 3 встановлено, що щомісяця, до 10 числа наступного за розрахунковим, ЄТТ/оператор надає оператору/ЄТТ рахунок на оплату послуг, наданих протягом розрахункового місяця. Рахунок повинен містити інформацію про обсяг наданих протягом зазначеного періоду послуг.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору 3 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009. Якщо жодна зі сторін за 2 місяці до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання продовжувати відносини, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на таких самих умовах.

Додатками №№ 2-3 до Договору 3 його сторонами погоджено розрахункові такси за завершення вхідного національного (міського, міжміського та трафіку від мереж стільникового (мобільного) зв`язку з кодами NDC) виклику на мережі ЄТТ та вихідного національного (міського, міжміського та трафіку від мереж стільникового (мобільного) зв`язку з кодами NDC) виклику на мережі оператора, а також прейскурант цін.

Судом встановлено, що жодних заперечень щодо продовження вказаного договору за 2 місяці до погодженого терміну його дії (31.12.2009) в порядку, передбаченому п. 5.2., сторонами зазначено не було, що свідчить про автоматичне продовження строку дії договору відповідно до п. 5.1. договору до 31.12.2010. Також, в подальшому жодних заперечень щодо продовження строку дії договору на наступний рік, тобто за 2 місяці до погодженого терміну його дії (31.12.2010) в порядку, передбаченому п. 5.2. сторонами зазначено не було.

23.04.2009. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (оператор) в особі начальника Сумської дистанції сигналізації та зв`язку було укладено договір №ETT-UZ-VTS-1/2009/П/Ш09666/НЮ (далі - Договір 4), відповідно до якого його предметом є надання клієнтам оператора послуг міжнародної, міжміської і місцевої ІР-телефонії, які надаються ЄТТ у рамках цього договору на підставі та відповідно до ліцензій, виданих ЄТТ Національною комісією з питань регулювання зв`язку України або її правонаступниками

За змістом п. 3.1. Договору 4, розрахунки здійснюються за розрахунковими таксами, зазначеними в додатках № 2, 3 до договору.

Пунктом 3.2. Договору 4 встановлено, що щомісяця, до 10 числа наступного за розрахунковим, ЄТТ/оператор надає оператору/ЄТТ рахунок на оплату послуг, наданих протягом розрахункового місяця. Рахунок повинен містити інформацію про обсяг наданих протягом зазначеного періоду послуг.

Пунктами 5.1., 5.2. Договору 4 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009. Якщо жодна зі сторін за 2 місяці до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання продовжувати відносини, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на таких самих умовах.

Додатками №№ 2-3 до Договору 3 його сторонами погоджено розрахункові такси за завершення вхідного національного (міського, міжміського та трафіку від мереж стільникового (мобільного) зв`язку з кодами NDC) виклику на мережі ЄТТ та вихідного національного (міського, міжміського та трафіку від мереж стільникового (мобільного) зв`язку з кодами NDC) виклику на мережі оператора, а також прейскурант цін.

Жодних заперечень щодо продовження вказаного договору за 2 місяці до погодженого терміну його дії (31.12.2009) в порядку, передбаченому п. 5.2., сторонами зазначено не було, що свідчить про автоматичне продовження строку дії договору відповідно до п. 5.1. договору до 31.12.2010. Також, в подальшому жодних заперечень щодо продовження строку дії договору на наступний рік, тобто за 2 місяці до погодженого терміну його дії (31.12.2010) в порядку, передбаченому п. 5.2. сторонами зазначено не було.

01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України (оператор) було укладено договір № ETT-CSS-VTS.03/2009 (далі - Договір 5), відповідно до якого його предметом є взаємне надання сторонами телекомунікаційних послуг у точках взаємоз`єднання мереж, організованих для пропуску міжміського та міжнародного телефонного трафіку в м. Київ, а також порядку та умови розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3. Договору 5, ЄТТ надає оператору наступні телекомунікаційні послуги: завершення з`єднань з абонентами мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку з використанням кодів їх мереж " 050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком".

За змістом п. 3.1. Договору 5, розрахунки здійснюються за початок з`єднань з мережами операторів рухомого (мобільного) зв`язку, місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, завершення з`єднань від мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку, завершення з`єднань на мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку

Взаєморозрахунки між ЄТТ та оператором здійснюються за даними обліку тривалості розмов (п. 3.2. Договору 5).

Розрахунки за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань від мереж операторів проводяться згідно з розрахунковими таксами, визначеними в додатку 2; розрахункові такси за завершення на мережі операторів рухомого (мобільного) зв`язку визначені в додатку №3 (п.п. 3.4., 3.5. Договору 5).

Згідно з п.п. 3.6., 3.7. Договору 5 кожного місяця, починаючи з початку дії договору, але не пізніше 7 числа місяця, що настає за звітним, ТОВ "Євротрастелеком" на підставі даних тарифікації надає оператору інформацію про послуги доступу до мереж рухомого (мобільного) зв`язку за кодами: " 050", " 066", " 095", " 099" - ЗАТ "Український мобільний зв`язок", " 067", " 097", " 096", " 098" - ЗАТ "Київстар Дж.Ес.ЕМ", " 039" - ТОВ "Голден Телеком", " 068" - ЗАТ "Українські радіосистеми", " 063", " 093" - ТОВ "Астеліт", " 094" - ТОВ "Інтертелеком", " 092" - ТОВ "Телесистеми України", " 091" - ВАТ "Укртелеком". Н підставі цих даних визначається вартість наданих ТОВ "Євротранслетеком"/оператором послуг. ТОВ "Євротранстелеком" до 7 числа кожного місяця надсилає оператору акти здавання-приймання наданих послуг за кожним їх видом за формою, наведеною в додатку №4. Підписані сторонами акти здавання-приймання наданих послуг є достатньою підставою для надсилання оператором рахунків на оплату наданих послуг. До 10 числа місяця, що настає за звітним, сторони обмінюються рахунками за надані у звітному періоді телекомунікаційні послуги відповідно до умов договору.

Якщо акти здавання-приймання наданих послуг не будуть підписані сторонами, то для формування рахунків на оплату наданих послуг приймаються дані сторони, що виставляє рахунки абонентам (п. 3.10. Договору 5).

Пунктами 7.1., 7.2. Договору 2 встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009. Продовження дії договору оформляється укладанням додаткової угоди до нього.

Дія договору припиняється достроково у таких випадках: за взаємною згодою сторін, позбавлення ліцензії однієї зі сторін, закінчення терміну дії ліцензії однієї зі сторін, ліквідація будь-якої зі сторін, порушення процедури банкрутства щодо будь-якої зі сторін, скасування державної реєстрації однієї зі сторін (п. 7.3. Договору 5).

Додатками №№ 2-4 до Договору 5 його сторонами погоджено розрахункові такси за початок міжміських та міжнародних з`єднань, за місцеве завершення міжміських та міжнародних з`єднань, за початок і завершення з`єднань з/на мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку та місцеве завершення з`єднань від мереж операторів рухомого (мобільного) зв`язку.

31.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (ЄТТ) та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" (оператор) було укладено додаткову угоду № 31/12/2009 до договору № ETT-CSS-VTS.03/2009, відповідно до якої сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору на наступний календарний рік на тих же умовах з подальшою пролонгацією на той самий період, якщо жодна зі сторін за 2 тижні до моменту припинення договору письмово не заявить про інше.

01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (оператор) та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна Залізниця" (абонент) було укладено договір № UZ-01.06 (далі - Договір 6), відповідно до якого його предметом є надання оператором на підставі ліцензій НКРЗ України серії АБ222865 від 29.12.2005 абоненту послуг фіксованого міжміського телефонного зв`язку з використанням лише технології ІР-телефонії на всій території України, а абонент зобов`язується оплачувати їх відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору 6, послуги надаються оператором відповідно до тарифів і цін, що зазначені в додатку №1 до цього договору. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, що виставляються оператором відповідно до умов цього договору. Оператор направляє абоненту рахунок до 10 числа кожного місяця на оплату послуг, наданих абоненту в попередньому місяці.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору 6 встановлено, що він набуває чинності з 1 червня 2009 року та діє до 31.12.2009. Продовження дії договору на той же період і на тих же умовах можливе шляхом укладання додаткової угоди до нього.

Додатком № 1 до Договору 6 його сторонами погоджено розрахункові ставки за доступ до мереж операторів стільникового зв`язку через національні коди.

Судом встановлено, що сторонами не було укладено жодних додаткових угод щодо продовження строку дії договору № UZ-01.06 в порядку, передбаченому п. 6.2. вказаного договору.

Разом з тим, 01.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (оператор) та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна Залізниця" (абонент) було укладено договір № UZ-D110 (ПЗ/НА-10340/НЮ), умови якого є аналогічними умовам укладеного Договору 6. Разом з тим, пунктами 6.1., 6.2. договору № UZ-D110 (ПЗ/НА-10340/НЮ) встановлено, що він набуває чинності з 1 січня 2010 року та діє до 31.12.2010. Продовження дії договору на той же період і на тих же умовах можливе шляхом укладання додаткової угоди до нього.

Позовні вимоги у даній справі в частині, що стосується Договору 6, позивач (відповідно до поданих 20.12.2016 пояснень) обґрунтовує з урахуванням укладеного аналогічного договору №UZ-D110 (ПЗ/НА-10340/НЮ), який діяв у період з 01.01.2010, так як строк дії договору №UZ-01.06 від 01.06.2009 припинився 31.12.2009, тоді-як ідентичний договір №UZ-D110 від 01.01.2010, діяв до 31.12.2010, а з січня 2011 року, як зазначає позивач, надання послуг за цим договором припинилось у зв`язку з непродовженням строку дії Ліцензій.

Судом встановлено, що контрагентами позивача за Договорами 1-6 були наступні особи: Статутне територіально-галузеве об`єднання "Південна Залізниця"; Державне підприємство "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України; Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця".

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 10 квітня 2012 року № 212 змінено найменування Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна залізниця" на Державне підприємство "Південна залізниця".

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (ідентифікаційний код 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

При цьому, відповідно до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", що є додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до вказаного переліку включено Державне підприємство "Південна залізниця", Державне підприємство "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця".

Укладені між позивачем та третьою особою Договори 1-6 були укладені на виконання генеральної угоди про співробітництво № 589/01 від 27.01.2001 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", предметом якої є співробітництво сторін з будівництва і експлуатації мережі зв`язку (сукупність засобів і споруд ЄТТ, об`єднаних у єдиному технологічному процесі для забезпечення пропуску телекомунікаційного трафіка на базі волоконно-оптичних ліній зв`язку в межах земель транспорту, що встановив і використовує ЄТТ) для задоволення потреб Укрзалізниці та надання послуг зв`язку з використанням ресурсів мережі.

Відповідно до Доповнення № 1 від 05.07.2004 до генеральної угоди про співробітництво № 589/01, доповнено розділ 1 генеральної угоди терміном "термін експлуатації мережі" - інтервал часу з моменту введення в експлуатацію однієї із споруд мережі до моменту припинення експлуатації всіх споруд і засобів мережі в результаті фізичного зношування, але не менше розрахункового строку служби волоконно-оптичного кабелю - 25 років.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем надавались контрагентам за Договорами № 1-6 телекомунікаційні послуги. Так, у підтвердження вказаних обставин позивачем 15.11.2016 було надано копії рахунків-фактур на оплату послуг, наданих у 2010 році, які виставлялись таким контрагентам (Державне територіально-галузеве об`єднання "Південна залізниця", Державне підприємство "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця", правонаступником яких є третя особа). При цьому, щодо вказівок у рахунках-фактурах на договір № UZps-VTS-03.2009/ПШ-09591 від 10.01.2009, позивач у поясненнях, поданих 18.01.2017, зазначив, що у даних рахунках має місце описка у даті договору, насправді позивачем виставлялись рахунки за договором № UZps-VTS-03.2009/ПШ-09591 від 10.04.2009 (Договір 3). Також, щодо рахунків-фактур за 2010 рік, виставлених за Договором 6, суд зазначає, що строк дії договору № UZ-01.06 від 01.06.2009 припинився 31.12.2009, однак після цього сторонами було укладено аналогічний договір № UZ-D110 від 01.01.2010, на підставі якого, власне, здійснювалось надання телекомунікаційних послуг, а тому вказівка у рахунках-фактурах за 2010 рік на договір № UZ-01.06 від 01.06.2009, строк дії якого сплинув, фактично свідчить про виставлення такого рахунку на підставі аналогічного чинного у цей період договору - № UZ-D110 від 01.01.2010.

Судом встановлено, що визначена у рахунках-фактурах за 2010 рік вартість телекомунікаційних послуг із відповідними вказівками в призначенні платежу оплачувалась споживачами таких послуг за Договорами 1-6, що підтверджується наданими позивачем 15.11.2016 та 05.12.2016 банківськими виписками по рахунку. Наведене свідчить про фактичне погодження споживачами обсягу спожитих ними телекомунікаційних послуг.

Служба сигналізації та зв`язку Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна Залізниця" звернулась до позивача з листом від 05.05.2011 року, у якому зазначила, що при укладенні договорів між СТГО "Південна залізниця" та позивачем, останнім були надані копії ліцензій АБ № 222865 від 29.12.2005 та АБ № 222866 від 29.12.2005, однак відповідно до відомостей на сайті Національної комісії з питань регулювання зв`язку України, вказані ліцензії станом на 01.04.2011 мають статус не діючих, у зв`язку з чим СТГО "Південна залізниця" було направлено позивачу для розгляду та підписання додаткові угоди до Договорів 1,2,3,4 та відповідні повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання. При цьому, у вказаному листі Статутне територіально-галузеве об`єднання "Південна Залізниця" зазначило, що після отримання позивачем ліцензій на надання послуг фіксованого міжміського, міжнародного, місцевого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, співпрацю щодо взаємного надання послуг може бути відновлено.

05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було укладено додаткову угоду № 1 до Договору 1, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 7.1. договору в наступній редакції: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.05.2011 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання; пункт 7.2. договору виключити. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (Кременчуцька дистанція сигналізації та зв`язку) було складено повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до Договору 1 (дата виводу точки взаємоз`єднання з експлуатації 10.01.2011, дата припинення дії договору 31.05.2011, причини розірвання договору про взаємоз`єднання - дострокове припинення дії договору за згодою сторін).

05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було укладено додаткову угоду № 1 до Договору 2, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 7.1. договору в наступній редакції: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.05.2011 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання; пункт 7.2. договору виключити. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (Харківська дистанція сигналізації та зв`язку) було складено повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до Договору 2 (дата виводу точки взаємоз`єднання з експлуатації 10.01.2011, дата припинення дії договору 31.05.2011, причини розірвання договору про взаємоз`єднання - дострокове припинення дії договору за згодою сторін).

05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було укладено додаткову угоду № 1 до Договору 3, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 5.1. договору в наступній редакції: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.05.2011 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання; пункт 5.2. договору виключити. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (Полтавська дистанція сигналізації та зв`язку) було складено повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до Договору 3 (дата виводу точки взаємоз`єднання з експлуатації 10.01.2011, дата припинення дії договору 31.05.2011, причини розірвання договору про взаємоз`єднання - дострокове припинення дії договору за згодою сторін).

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" (в редакції, чинній на дату припинення строку дії Ліцензій) ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: 1) надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого; міжміського; міжнародного; надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку: місцевого; міжміського; міжнародного; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку; надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж; надання в користування каналів електрозв`язку: місцевих; міжміських; міжнародних.

Як встановлено судом, станом на дату припинення дії Ліцензій, у позивача існували господарсько-правові відносини з відповідними контрагентами щодо надання на підставі вказаних Ліцензій телекомунікаційних послуг (які в силу ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" є тими видами послуг, що підлягають ліцензуванню). Вказані господарські відносини існували за такими правочинами: договір № UZ/KrDSS-VTS-04.2009-ПШ09702НЮ від 30.04.2009, укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № UZ/KhDS-VTS-24.04.09-ПШ09696/НЮ від 29.04.2009, укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № UZps-VTS-03.2009-ПШ-09591/НЮ від 10.04.2009, укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № ETT-UZ-VTS-1/2009/П/Ш09666/НЮ від 23.04.2009, укладений між позивачем та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця"; договір № ETT-CSS-VTS.03/2009 від 01.06.2009, укладений між позивачем та Державним підприємством "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України; договір № UZ-D110 (ПЗ/НА-10340/НЮ) від 01.01.2010, укладений між позивачем та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба.

05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було укладено додаткову угоду № 1 до Договору 4, відповідно до якої сторони домовились викласти пункт 5.1. договору в наступній редакції: договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.05.2011 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання; пункт 5.2. договору виключити. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" (Сумська дистанція сигналізації та зв`язку) було складено повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до Договору 4 (дата виводу точки взаємоз`єднання з експлуатації 10.01.2011, дата припинення дії договору 31.05.2011, причини розірвання договору про взаємоз`єднання - дострокове припинення дії договору за згодою сторін).

Листом від 27.12.2010 № ЦСЗ-867, адресованим позивачеві, Державне підприємство "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України зазначило про те, що з засобів масової інформації стало відомо про те, що НКРЗ України відмовило ТОВ "Євротранстелеком" у продовженні строку дії ліцензії, у зв`язку з чим просило надати відповідні пояснення, а також зазначало, що у випадку відсутності достатнього правового обґрунтування, буде змушене зупинити взаємодію в межах укладених договорів (Договору 5) про взаємоз`єднання.

Листом від 21.12.2016 № Філія ЦСЗ-29/1405 Філія "Центральна станція зв`язку" зазначила, що між ДП "Центральна станція зв`язку" та позивачем було укладено договір № ETT-CSS-VTS.03/2009 (Договір 5), в межах якого надавались телекомунікаційні послуги терміном до січня 2011 року (причина непродовження договору - ненадання позивачем підтверджуючих документів щодо продовження строку дії ліцензії) (копія листа подана позивачем 18.01.2017).

Надавши правову оцінку вказаним листам Служби сигналізації та зв`язку Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна Залізниця" та Державного підприємства "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України суд дійшов висновку, що єдиними причинами, за яких контрагенти позивача висловили намір щодо непродовження правовідносин, предметом яких є надання телекомунікаційних послуг за Договорами 1-5, були обставини непродовження позивачу строку дії Ліцензій.

Як відзначалось, 05.05.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було укладено додаткові угоди № 1 до Договорів 1-4, відповідно до яких сторони домовились, що договори 1-4 набувають чинності з моменту підписання їх сторонами та діють до 31.05.2011 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Статутним територіально-галузевим об`єднанням "Південна Залізниця" було складено повідомлення про ліквідацію взаємоз`єднання телекомунікаційних мереж загального користування відповідно до Договорів 1-4 (дата виводу точки взаємоз`єднання з експлуатації 10.01.2011, дата припинення дії договорів 31.05.2011, причини розірвання договорів про взаємоз`єднання - дострокове припинення дії договору за згодою сторін).

При цьому, суд зазначає, що жодних доказів щодо існування будь-яких інших причин непродовження строку дії договору № UZ-D110 (ПЗ/НА-10340/НЮ) від 01.01.2010 (який розглядається в сукупності з Договором 6), окрім обставин непродовження строку дії Ліцензій позивача, суду надано не було.

За змістом ст. 607 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Так, у зв`язку з неправомірною відмовою відповідача від продовження позивачу строку дії Ліцензій, виконання ним зобов`язання з надання на підставі таких ліцензій телекомунікаційних послуг, що в силу Закону України "Про телекомунікації" підлягають ліцензуванню, в тому числі за Договорами №№ 1-6, стало неможливим, а отже зобов`язання позивача в цій частині припинилось зі спливом строку дії Ліцензій.

При цьому, суд зазначає, що вказівка у повідомленнях про ліквідацію взаємоз`єднання за Договорами 1-4 на те, що договір розірвано за згодою сторін, на противагу твердженням відповідача, не спростовує фактичних обставин щодо припинення зобов`язання за такими договорами, як і за Договорами 5-6, саме у зв`язку з неможливістю їх виконання позивачем у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін договору не відповідає (неправомірне непродовження відповідачем строку дії Ліцензій позивача).

При цьому, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наміри сторін Договорів 1-6 на тривале існування між ними правовідносин з надання телекомунікаційних послуг на підставі таких договорів, що, зокрема, підтверджується тими обставинами, що дані договори було укладено на виконання генеральної угоди про співробітництво № 589/01 від 27.01.2001 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком", предметом якої є співробітництво сторін з будівництва і експлуатації мережі зв`язку (сукупність засобів і споруд ЄТТ, об`єднаних у єдиному технологічному процесі для забезпечення пропуску телекомунікаційного трафіка на базі волоконно-оптичних ліній зв`язку в межах земель транспорту, що встановив і використовує ЄТТ) для задоволення потреб Укрзалізниці та надання послуг зв`язку з використанням ресурсів мережі.

Так, як встановлено судом, відповідно до Доповнення № 1 від 05.07.2004 до генеральної угоди про співробітництво № 589/01, доповнено розділ 1 терміном "термін експлуатації мережі" - інтервал часу з моменту введення в експлуатацію однієї із споруд мережі до моменту припинення експлуатації всіх споруд і засобів мережі в результаті фізичного зношування, але не менше розрахункового строку служби волоконно-оптичного кабелю - 25 років.

Окрім того, у листі від 05.05.2011, адресованого позивачеві, Служба сигналізації та зв`язку Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна Залізниця" зазначила, що після отримання позивачем ліцензій на надання послуг фіксованого міжміського, міжнародного, місцевого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, співпрацю щодо взаємного надання послуг може бути відновлено.

За таких обставин, на основі сукупного аналізу наявних у справі доказів, з огляду на те, що зі змісту листів Служби сигналізації та зв`язку Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна Залізниця" від 05.05.2011, Державного підприємства "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України від 27.12.2010 № ЦСЗ-867 та Філії "Центральна станція зв`язку" від 21.12.2016 № Філія ЦСЗ-29/1405, та з пояснень третьої особи (т. 5 арк. справи 107) вбачається, що єдиними причинами, за яких контрагенти позивача висловили намір щодо непродовження правовідносин, предметом яких є надання телекомунікаційних послуг за Договорами, були обставини непродовження позивачу строку дії Ліцензій, враховуючи погоджений у генеральній угоді строк експлуатації мережі - 25 років, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що у випадку невчинення відповідачем неправомірних дій щодо відмови у продовженні строку дії Ліцензій позивача, а прийняття відповідного рішення про продовження строку їх дії, зобов`язання з надання телекомунікаційних послуг за Договорами 1-6, були б чинними, в тому числі, терміном до 28.07.2015 (дата, з якої продовжено строк дії ліцензій позивача), що, крім іншого, прямо свідчить про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 623 ЦК України (заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання).

Крім того, про вжиття кредитором означених заходів свідчать судові справи № К/9991/25252/11, № К/800/6863/15, № 826/16716/15 та поновлення отримання ним доходів від діяльності на підставі ліцензій серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865.

Доводи відповідача щодо чинності договорів, на підставі яких позивач здійснював надання телекомунікаційних послуг у спірний період, судом не приймаються, оскільки такі висновки відповідач робить, посилаючись на складені ним акти перевірки дотримання законодавства про телекомунікації, які в будь-якому разі не можуть спростовувати обставин припинення зобов`язань, що становлять предмет Договорів 1-6, у зв`язку з неможливістю їх виконання в порядку ст. 607 Цивільного кодексу України (через неправомірне непродовження відповідачем строку дії Ліцензій).

Отже, наявність вини відповідача у вказаних діях не спростовано під час розгляду справи, з огляду на що судом встановлено наявність вини відповідача.

Щодо наявності упущеної вигоди та її розміру судом встановлено наступне.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є основним видом господарсько-правової відповідальності, оскільки він застосовується у всіх випадках, коли інше прямо не передбачено законом; реалізація права на відшкодування збитків можлива незалежно від наявності відповідної умови в договорі, передбачає компенсацію усіх витрат, понесених внаслідок вчинення господарського правопорушення. Відповідальність у формі відшкодування збитків забезпечує будь-які господарські зобов`язання, оскільки застосовується у всіх сферах господарських відносин: горизонтальних (у тому числі внутрішньогосподарських відносинах) і вертикальних, договірних і позадоговірних відносинах, у випадку будь-якого господарського правопорушення, якщо інше прямо не передбачено законом.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.

Отже, заявляючи вимоги про стягнення упущеної вигоди, тобто неотриманого доходу, позивач повинен довести, що такий дохід за наведеними Договорами був би ним отриманий за звичайних умов, тобто у даному випадку за умов, коли відповідач прийняв би відповідне рішення про продовження строку дії Ліцензій позивача з 29 грудня 2010 року.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано належним чином. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали протиправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права.

Так, в обґрунтування обставин завдання йому збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач посилається на обставини постійного (стабільного) отримання ним доходу за Договорами № № 1-6 протягом 2010 року.

Як встановлено судом, позивачем надавались контрагентам за Договорами № 1-6 телекомунікаційні послуги. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії рахунків-фактур на оплату послуг, наданих у 2010 році, які виставлялись таким контрагентам (Державне територіально-галузеве об`єднання "Південна залізниця", Державне підприємство "Центральна станція зв`язку" Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця", правонаступником яких є третя особа). При цьому, щодо вказівок у рахунках-фактурах на договір № UZps-VTS-03.2009/ПШ-09591 від 10.01.2009, позивач у поясненнях, поданих 18.01.2017, зазначив, що у даних рахунках має місце описка у даті договору, насправді позивачем виставлялись рахунки за договором № UZps-VTS-03.2009/ПШ-09591 від 10.04.2009 (Договір 3). Також, щодо рахунків-фактур за 2010 рік, виставлених за Договором 6, суд зазначає, що строк дії договору № UZ-01.06 від 01.06.2009 припинився 31.12.2009, однак після цього сторонами було укладено аналогічний договір № UZ-D110 від 01.01.2010, на підставі якого, власне, здійснювалось надання телекомунікаційних послуг, а тому вказівка у рахунках-фактурах за 2010 рік на договір № UZ-01.06 від 01.06.2009, строк дії якого сплинув, фактично свідчить про виставлення такого рахунку на підставі аналогічного чинного у цей період договору - № UZ-D110 від 01.01.2010.

Судом встановлено, що визначена у рахунках-фактурах за 2010 рік вартість телекомунікаційних послуг із відповідними вказівками в призначенні платежу оплачувалась споживачами таких послуг за Договорами 1-6, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками по рахунку.

Наведене, а саме сплата споживачами вартості послуг, свідчить про фактичне погодження споживачами обсягу спожитих ними телекомунікаційних послуг з огляду на ті обставини, що умовами Договорів 1-6 обсяг надання послуг не є фіксованим, а визначається щомісячно, за даними обліку тривалості розмов, а вартість фактично наданих послуг (обсягу) обчислюється відповідно до погоджених у додатках до договорів тарифів.

Відтак, встановлені судом обставини в сукупності є підставою для висновку про наявність у позивача обґрунтованих підстав очікувати отримання, в тому числі з 2011 року, доходу від контрагентів за Договорами 1-6, предметом яких є надання телекомунікаційних послуг (на підставі Ліцензій), за умов, якби відповідачем було прийнято законне рішення про продовження строку дії Ліцензій з 29.12.2010, а отже дані обставини свідчать про завдання позивачеві збитків.

Надаючи правову оцінку довідці від 13.11.13. № 1132 позивача, суд встановив, що в ній відсутні посилання на Договори 1-6, при цьому, саме означені договори покладено в обґрунтування позовних вимог позивача в даній справі, а отже, означена довідка не свідчить про надання позивачем телекомунікаційних послуг за Договорами 1-6, які були б чинними, в тому числі, терміном до 28.07.2015, однак не були продовжені з підстав неправомірного непродовження відповідачем строку дії ліцензій позивача, що зумовило неотримання позивачем доходу та звернення з даним позовом до суду.

В той же час, клопотання відповідача про витребування доказів, на яке вказано в постанові Вищого господарського суду України в даній справі, було розглянуто судом та задоволено частково відповідною ухвалою від 22.11.2016., а всі необхідні для встановлення розміру збитків документи були досліджені експертами в межах судової експертизи.

З огляду на ті обставини, що надання телекомунікаційних послуг, що є предметом Договорів 1-6, в силу Закону України "Про телекомунікації" можливе виключно за наявності відповідної ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, суд дійшов висновку про наявність причинного зв`язку між протиправними діями відповідача по непродовженню строку дії Ліцензій позивача та завданими позивачеві збитками (внаслідок неможливості виконання зобов`язань за Договорами 1-6 з 2011 року) у вигляді упущеної вигоди (втраченої вигоди), що свідчить про наявність у позивача права вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Судом встановлено, що позивач міг і повинен був отримати визначені доходи за шістьма договорами, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

При цьому, заявляючи до стягнення упущену вигоду, позивач просить суд її стягнути: по Договорам 1-4 за період з 01.06.2011 по 27.07.2015, по Договорам 5,6 - за період з 01.01.2011 по 27.07.2015. Так, кінцева дата періоду розрахунку розміру упущеної вигоди пов`язана з тими обставинами, що строк дії ліцензій позивача поновлено, власне, з 28.07.2015.

Висновок № 54/16 експертного економічного дослідження від 05.10.2016, складеного експертом ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива» та висновок науково-правової експертизи від 10.08.2016 № 126/87-е, судом не приймається до уваги з підстав того, що Вищим господарським судом України в даній справі наголошено на відсутності точних розрахунків та на не підкріпленні їх відповідними доказами для безспірного підтвердження розміру збитків.

При цьому, з огляду на вказане, на виконання вказівок ВГСУ в даній справі та в межах позовних вимог, судом призначено по справі судову експертизу та повторну судову експертизу.

За приписами ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи, складений експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, суд знаходить його таким, що не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості. Належних та допустимих доказів зворотного матеріали справи не містять.

За наслідками проведення експертного дослідження встановлено, що документально підтверджується розрахунок розміру збитків (упущеної вгоди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" спричинених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації у зв`язку з непродовженням відповідачем строку дії ліцензій позивача на надання послуг фіксованого міжнародного і міжміського телефонного зв`язку з використанням лише ІР-телефонії серії АБ № 222866 та серії АБ № 222865 за Договорами 1-6 з врахуванням щорічного зростання ринку на загальну суму 11.714.642,60 грн.

Наразі, суд зазначає, що частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зауважити, що згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993 р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного, відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, що встановлені за наслідками проведення повторної судової експертизи, надано не було.

При цьому, судом враховано, що останні у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України наділені правом надати висновок експерта, складений на їх замовлення.

Додатково суд відзначає, що ухвалою суду від 26.07.18. (з врахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.08.18.) у справі було призначено саме повторну експертизу, при проведенні якої експерт вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі, з огляду на що не приймаються судом посилання на те, що на дослідження позивачем не надано документи для вирішення питань: - чи підтверджується документально факт отримання доходу позивачем протягом 01.06.2011 - 27.07.2015 від діяльності, пов`язаної із ліцензією серії АБ № 222865 та ліцензією серії АБ № 222866, якщо так, то в якому розмірі, від яких договорів, що вказані в довідці ТОВ "Євротранстелеком" від 13.11.2013 №1132, та від Договору № UZ-01.06 від 01.06.2009 між ТОВ "Євротранстелеком" та Державним територіально-галузевим об`єднанням "Південно-Західна залізниця" Господарська служба, що не вказаний в довідці ТОВ "Євротранстелеком" від 13.11.2013 №1132? - чи підтверджується документально факт отримання доходу позивачем від діяльності, пов`язаної з ліцензією серії АБ№ 222865 та ліцензією серії АБ№ 222866, протягом 2014 та 2015 років, в сумі 6458968 грн. від надання послуг фіксованого телефонного зв`язку, у тому числі міжміського, міжнародного та від взаєморозрахунків з операторами телекомунікацій за транзит трафіка?, та не приймаються доводи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про те, що є встановленою обставина отримання позивачем загальної суми доходу від діяльності, пов`язаної з ліцензіями серії АБ № 222866 протягом 2014, 2015 років в сумі 6458968 грн в тому числі за спірними договорами.

Судом враховано, що відповідач заперечував як проти висновків № 54/16 експертного економічного дослідження від 05.10.2016, складеного експертом ТОВ Центр судових експертиз «Альтернатива», науково-правової експертизи від 10.08.2016 № 126/87-е, так і проти висновків судових експертиз в даній справі, однак, не скористався наданим йому приписами ст. 101 ГПК України правом.

Крім вказаного, як встановлено нормами ст. 225 Господарського кодексу України, виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Даний підхід спрямований на реалізацію принципів повного відшкодування збитків, тобто повного покриття присудженим відшкодуванням збитків, які, власне, завдані особі в минулому.

А тому, враховуючи, що умовами Договорів 1-6 обсяг надання послуг не є фіксованим, а визначається щомісячно, за даними обліку тривалості розмов, а вартість фактично наданих послуг (обсягу) обчислюється відповідно до погоджених у додатках до договорів тарифів, визначення розміру збитків з врахуванням щорічного зростання ринку є таким, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, принципам добросовісності, справедливості і розумності.

З урахуванням наведеного вище, суд приймає до уваги висновок експертів від 28.10.19. за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 2328/2329-19 в якості належного та допустимого доказу підтвердження розміру упущеної вигоди позивача.

Отже, на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд встановив, що розмір завданих позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди становить 11.314.857,89 грн (в межах заявлених позовних вимог).

Як відзначалось судом, наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками судом встановлено з огляду на те, що, оскільки надання телекомунікаційних послуг, що є предметом Договорів 1-6, в силу Закону України "Про телекомунікації", можливе виключно за наявності відповідної ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, то внаслідок протиправного непродовження відповідачем строку дії Ліцензій позивача, останній не мав можливості виконувати свої зобов`язання за Договорами 1-6 з 2011 року, що спричинило понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» збитків у вигляді упущеної вигоди.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією із засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").

У п. 26 рішення від 15.05.2008 р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст. 129 Конституції України, ч. ч. 1-3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки відповідача та наявність його вини; наявність завданих діями вказаного учасника судового процесу збитків; причинний зв`язок між ними.

За висновками суду, з огляду на все викладене вище в сукупності, матеріали справи, на противагу твердженням відповідача, містять достатні докази наявності протиправної поведінки відповідача та його вини як складової відшкодування збитків, наявність заподіяних діями вказаного учасника судового процесу збитків та їх розмір; причинний зв`язок між ними.

При цьому, суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018. Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно задоволення позовних вимог.

З підстав викладеного в сукупності суд позов задовольняє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 169.722, 87 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Крім того, враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження судових рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду про задоволення позову в повному обсязі, судові витрати за оскарження судових актів (апеляційне і касаційне оскарження) покладається на сторону, яка їх понесла - відповідача.

З підстав задоволення позову в повному обсязі, втрати по оплаті вартості експертиз у справі в сумі 41.448,00 грн та в сумі 99.850,00 грн покладаються на відповідача, при цьому, витрати на оплату експертизи в сумі 99.850,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача 50.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, судом встановлено наступне.

Відповідач проти вказаного розміру витрат на професійну правничу допомогу заперечує.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До стягнення позивачем за рахунок відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу на підставі договору від 06.08.18. про надання професійної правничої допомоги, за умовами якого позивач як Клієнт та Адвокатське об`єднання «Дерев`янчук, Макаренко та Партнери» як Виконавець узгодили, що Клієнт відповідно до умов Договору замовляє та доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в межах господарської справи № 910/18996/16, у тому числі здійснювати представництво і захист прав та законних інтересів Клієнта в межах судового спору та виконавчого провадження, що буде відкрито на підставі рішення у зазначеній справі; у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; надавати консультації та роз`яснення з правових питань, пов`язаних із розглядом і супроводженням судової справи, виконавчого провадження у порядку, строки та на умовах, визначених в Договорі. Послуги включають в себе збір інформації, вивчення документів, складання та подання позовних заяв, клопотань, пояснень, скарг, запитів, будь-яких інших процесуальних і не процесуальних документів, надання усних та письмових консультацій, участь у переговорах, представництво і захист прав і законних інтересів Клієнта на всіх стадіях судового та виконавчого провадження, прийняття та зберігання документів, посвідчення копій документів, збір необхідної для захисту інтересів Клієнта інформації, а також вчинення будь-яких інших необхідних дій, направлених на виконання завдання, вказаного в п. 1.1. Договору.

Розділом 4 вказаного правочину Клієнт та Виконавець погодили, що вартість (ціна) юридичних послуг (надання правничої допомоги) становить 50.000,00 грн. Сторони домовились, що ціна послуг за цим Договором формується таким чином: 2000,00 грн. за підготовку пояснень по суті спору; 1500,00 грн за участь у судовому засіданні у справі Клієнта, що знаходиться у провадженні суду, якщо розгляд справи відбувся по суті спору; 500,00 грн за участь у судовому засіданні у справі Клієнта, що знаходиться у провадженні суду, якщо розгляд справи було відкладено без розгляду по суті спору; 1000,00 грн за підготовку інших документів, в тому числі процесуальних, в межах судової справи Клієнта, окрім заяв по суті спору; 800,00 грн за ознайомлення з матеріалами справи в суді; 750,00 грн за 1 годину за ознайомлення з матеріалами справи підготовка до написання письмових документів, надання Клієнту інших послуг (у тому числі консультативних як у письмовому, так і в усному вигляді), які необхідні для належного виконання умов Договору. Оплата надання правової допомоги здійснюється на підставі виставленого Виконавцем рахунку протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Клієнтом рахунку, в безготівковій формі.

Між Клієнтом та Виконавцем було складено, підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі наданих послуг від 18.12.19., у відповідності до якого Виконавцем відповідно до умов Договору належним чином надано комплекс послуг професійної правничої допомоги. Зокрема, в межах господарської справи № 910/18996/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації про стягнення 11.314.857 грн. 89 коп., що перебуває у провадженні Господарського суду м. Києва, було надано такі послуги: Ознайомлення з матеріалами справи - тричі, 2,6 год.,800 грн. 00 коп./год., всього 2080 грн. 00 коп.; Підготовка до участі у судових засіданнях (вивчення матеріалів справи, узгодження правової позиції тощо) 8 разів, 11,8 год., 500 грн. 00 коп./год., всього 17700 грн. 00 коп.; Підготовка і подання інших документів, у тому числі процесуальних, окрім заяв по суті спору - Клопотання про виклик експерта 08.06.2018 року, 1 000 грн. 00 коп. (фіксовано), всього 1 000 грн. 00 коп.; Підготовка і подання заяв та/або інших документів по суті справи (клопотань, пояснень тощо) - Заява про зменшення розміру позовних вимог 11.06.2018 року, 2000 грн. 00 коп. (фіксовано), всього 2000 грн. 00 коп.; Участь у судових засіданнях по суті справи -11 засідань (17.05.2018, 05.06.2018,12.06.2018, 21.06.2018, 12.07.2018, 26.07.2018, 19.03.2019, 02.04.2019, 05.12.2019, 10.12.2019, 18.12.2019) - 2000 грн. 00 коп. (фіксовано), всього 22000 грн. 00 коп.; Надання Клієнту інших послуг (у тому числі консультативних, як у письмовому, так і в усному вигляді), які необхідні для належного виконання умов Договору - 16 консультацій, 15,6 год., 750,00 грн/год., всього 11.700,00 грн. Послуг надано на загальну суму 56.480,00 грн.

Платіжним дорученням № 6587 від 22.11.19. Клієнт сплатив Виконавцю 50.000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Ураховуючи відсутність обґрунтування заперечень відповідача, з урахуванням принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду і складність справи, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги обґрунтованість та розумність розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, суд визнає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50.000,00 грн., які і належить стягнути з відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50.000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 22, поверх № 6; ідентифікаційний код 37994258) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (01030, м. Київ, вул. В.Липинського, 5; ідентифікаційний код 31731686) 11.314.857 (одинадцять мільйонів триста чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) грн 89 коп. упущеної вигоди, 169.722 (сто шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дві) грн 87 коп. судового збору, 99.850 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. витрат на проведення судово-економічної експертизи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 50.000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 13.01.2020.

Суддя Т.М. Ващенко