14.11.2019

Справа №522/19095/19

Провадження №1-кп/522/2293/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018160000000054 від 02.03.2018 р., відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 р. та 25.07.2019 р., ОСОБА_3 спільно з невстановленими особами отримавши та опрацювавши замовлення пасажирів на перевезення, організувавши транспортні засоби для перевезення, визначили водіїв та пасажирів, які оформили та оплатили послуги, в сумі 1300 грн. (з однієї особи), за перевезення, серед яких були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Півень та ОСОБА_8 (які прямували до м. Луганськ - тимчасово окупована територія) місце посадки, час їх відправлення, а також маршрут руху, а саме: м. Одеса (адміністративна будівля Одеського залізничного вокзалу, на перехресті вул. Одеса-Головна/ Італійський бульвар, стела «Я люблю Одесу» - Миколаїв Херсон - м. Мелітополь Запорізької область (на автостоянці біля житлового будинку, що розташований за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Брив-ла-Гайярд, 11, де здійснюється організована пересадка пасажирів до іншого автобусу), який продовжує рух по маршруту Дніпро Харків Білгород (Російська Федерація - Росія) Россошь (Російська Федерація - Росія) - Богучар (Російська Федерація - Росія) - Ізварине (закритий пункт пропуску Державного кордону України) Краснодон (Луганської область - тимчасова окупована територія) Луганськ (Луганська область тимчасово окупована територія), чим спільно з ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, здійснив незаконне переправлення (перевезення) осіб через державний кордон України з території Російської Федерації на ділянці державного корону України, що тимчасово не підконтрольна державним органам України в районі тимчасово окупованих територій Луганської області, в зоні діяльності закритих пунктів пропуску державного кордону України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, сприянні вчиненню порадами та вказівками, щодо декількох осіб.

Досудовим слідством дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючоюознакою у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України з території Російської Федерації на ділянці державного кордону України, що тимчасово не підконтрольна державним органам України в районі тимчасово окупованих територій Луганської області, в зоні діяльності закритих пунктів пропуску державного кордону України, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, сприянні їх вчиненню порадами та вказівками, наданням засобів, щодо декількох осіб.

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 , кваліфіковано правильно.

У судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про визнання винуватості, укладену 07.11.2019 р. між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст. 472 КПК України. Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 332 КК України, а також, що обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати у ході судового провадження свою винуватість в обсязі пред`явленого обвинувачення та зобов`язується співпрацювати з прокурором у викритті інших співучасників та організаторів злочину у даному кримінальному провадженні та сплатити витрати на залучення експерта, які становлять 6280,40 грн.

В угоді також зазначено, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; інвалід 3-ї групи, хворіє на сахарний діабет І типу тяжкої форми (інсулінозалежний), а також: діабетичну нефропатію, гіпертонічну хворобу 2 ступеня, сольовий діатез, тиреотоксекоз важкої форми; має міцні соціальні зв`язки; відповідно до довідки КУ ООМЦПЗ і довідки КУ «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» на обліку не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно. Указані обставини є сукупністю обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 та є підставою для застосування щодо нього положень ст. 69 КК України при призначенні покарання для призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Одночасно, сторони угоди про визнання винуватості погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та сторони пропонують суду встановити іспитовий строк тривалістю 3 роки. Сторони також пропонують покласти на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п.п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання ;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості передбачені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні прокурор просив затвердити зазначену угоду.

Захисник ОСОБА_5 підтримав зазначену угоду.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину увчиненні злочину,передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, визнав та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого та прокурора, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з`ясувавши в обвинуваченого та прокурора, чи цілком вони розуміють наслідки затвердження угоди, роз`яснивши обвинуваченому його право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони визнали винуватість добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Також суд враховує обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ч.2 ст.66 КК України, а саме щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

На підставі викладеного, при наявності вказаних обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання вини, щире каяття, відсутність від злочину тяжких наслідків та відсутність обставин, що його обтяжують, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який вчинив злочин вперше, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є інвалідом 3-ї групи, та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення та наслідки, які настали в результаті вчинення злочину, суд вважає можливим при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч.3 ст. 332 КК України, застосувати дію ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче нижчої межі, встановленої в санкції даної статті, без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нового злочину.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, хворіє на сахарний діабет І типу тяжкої форми (інсулінозалежний), а також: діабетичну нефропатію, гіпертонічну хворобу 2 ступеня, сольовий діатез, тиреотоксекоз важкої форми, має міцні соціальні зв`язки, суд дійшов висновку, що виправлення та попередження вчинення ним нового злочину можливо без його ізоляції від суспільства.

Згідно ст. 124 КПК України, на обвинуваченого слід покласти витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 07.11.2019 р. про визнання винуватості укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна та без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання термін його перебування під вартою з 24.07.2019 р. по 14.11.2019 р.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 14.11.2019 р.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання, а після набрання вироком законної сили скасувати.

ОСОБА_3 звільнити з під-варти в залі суду.

Контроль за виконанням ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді - особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, яке перебуває у суді, до набрання вироком законної сили, здійснює прокурор, відповідно до ч.3 ст. 179 КПК України.

Судові витрати у розмірі 6280,4 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази відповідно до постанови про визнання речових доказів від 06.11.2019 р., а саме:

- телефон марки Huawei ІМЕІ: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з номером моб. тел. НОМЕР_3 ;

- телефон марки Huawei світло сірого кольору;

- телефон марки Honor ІМЕН: НОМЕР_4 , чорного кольору, з номером моб. тел. НОМЕР_5 , у вказаному телефоні міститься смс-месенджер «Вайбер» в якому збережена переписка щодо організації перевезення громадян за допомогою перевізника «SkyExpress». В папці «Контакты» міститься 517 абонентських номерів;

- телефон марки Fly ІМЕІ НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- телефон марки Huawei IMEI НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , з номером моб. тел. НОМЕР_11 та НОМЕР_12 у вказаному телефоні міститься смс-месендже «Вайбер» в якому збережена переписка щодо організації перевезення громадян за допомогою перевізника «Vip-buss»;

- записник рожевого кольору, з написами виконаними від руки;

- записник коричневого кольору з написами виконаними від руки;

- записник синього кольору з написами виконаними від руки;

- печатка на ФОП « ОСОБА_3 » № НОМЕР_13 ;

- картка «ПриватБанк» № НОМЕР_14 ;

- картка «ПриватБанк» № НОМЕР_15 ;

- ноутбук марки «Aser» чорного кольору;

- візитні карточки «Skyexpress» і «Vip-buss» та з номером моб. тел. НОМЕР_16 і 050-572 04-80. в кількості 900 шт.;

- аркуші паперу з друкованими написами починаються на першому аркуші «1 Киев (через РФ)», закінчується на 7 аркуші «...Алчевск 850 грн.», всього на 7 аркушах;

- візитні карточки щодо пасажирських перевезень з номером моб. тел. НОМЕР_17 , в кількості 64 шт.;

- аркуші паперу з друкованими написами та написами від руки, в кількості 4 аркуші, після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_3 .

Речові докази відповідно до постанови про визнання речових доказів від 06.11.2019 р., а саме:

- мобільний телефон «Nomi і185 Black» з ІМЕІ 1: НОМЕР_18 та ІМЕІ 2: НОМЕР_19 , в який встановлено сім-картку оператору мобільного зв`язку «Vodafone», номер тел.: НОМЕР_20 :

- мобільний телефон «Nomi і184 Black-Yellow» з ІМЕІ 1: НОМЕР_21 та ІМЕІ 2: НОМЕР_22 , в який встановлено сім-картку оператору мобільного зв`язку «Vodafone», номер тел.: НОМЕР_23 , після вступу вироку в законну силу, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси в апеляційний суд Одеської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: