Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2019

№607/14498/19

Тернопільський

міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицай К.М.

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

учасників справи: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Кучмія М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення основної заробітної плати та встановлення факту перебування у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення основної заробітної плати та встановлення факту перебування у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 01.04.2008 року була призначена на посаду начальника відділу економіки АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон». 15.04.2011 року відповідач уклав з позивачем цивільно-правовий договір про виконання посадових обов`язків ревізора, цей договір переукладався 24.04.2015 року та 20.04.2018 року. Також, 01.10.2013 року ОСОБА_1 було переведено на посаду начальника відділу економіки і персоналу, а 01.03.2019 року її переведено на посаду заступника директора фінансово-головного бухгалтера з питань управління обліку – начальником відділу управлінського обліку. З жовтня 2011 року відповідач перестав нараховувати позивачу заробітну плату за трудовим договором, натомість розпочав виплачувати оплату за виконання обов`язків ревізора. За розрахунок брались вилки штатних розписів, оскільки відповідач не встановлював чіткого окладу для неї, для розрахунку брався мінімально встановлений розмір окладу в межах передбаченої вилки – мінімальної та максимальної межі окладів. Таким чином, відповідач заборгував ОСОБА_1 за трудовим договором 185091,95 грн. згідно долученого розрахунку. Окрім того, роботодавець вирішив не виплачувати їй 135418,07 грн., які належать позивачу за виконання обов`язків передбачених договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії ПАТ «Тернопільського радіозаводу «Оріон». За виконання трудових обов`язків ревізора відповідач заборгував ОСОБА_1 суму у розмірі 135418,07 грн. Ця сума відображена у відповідному Розрахунковому листку за квітень 2019 року. Однак у Розрахунковому листку за травень 2019 року АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» самостійно здійснив відрахування заробітної плати позивача і зазначив, що до виплати лише 41558,85 грн. Для розрахунку заробітної плати як ревізора відповідач брав за основу порядок оплати праці, передбачений укладеними договорами, а саме: в період з квітня 2011 – квітень 2015 у відповідності до п. 7.1 договору від 15.04.2011 року працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 0,5 посадового окладу голови правління на підставі діючого в товаристві «Положення про оплату праці членів наглядової ради, правління, ревізійної комісії та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», а з моменту підписання і дії інших договорів оплата збільшилась до 0,55 розрахункової суми нарахованої голові правління. Відповідно до Положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон» посадовий оклад голови правління становить 5 середніх заробітних плат працівників товариства. Заробітна плата голови правління погоджувалася і затверджувалася відповідними протоколами Наглядової ради. Окрім того, згідно з п. 4 Положення «Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам», яке є Додатком до Колективного договору ПАТ «ТРЗ «Оріон», встановлюється надбавка в розмірі 50% від посадового окладу. У розрахункових листках відображено, що надбавка становить 50% від виплаченої позивачу заробітної плати (окладу). Відповідач також виплачував позивачу обов`язкову надбавку до посадового окладу у зв`язку з допуском її до державної таємниці (інформація про наявність у нього такого допуску зберігається в органах СБУ). У Договорах у розділі 7 зазначено поняття, що стосуються лише сфери трудових відносин, зокрема, «працівник», «заробітна плата», «інші додаткові виплати і надбавки», «відпустка». Крім того, факт перебування у трудових відносинах підтверджений тим, що заробітна плата виплачувалась у строки, передбачені трудовим законодавством, відповідач забезпечував позивача місцем праці, вона підпорядковувалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, відповідач не вимагав надання актів виконаних робіт чи послуг, не встановлював обсягу виконаних робіт, оплата за сам процес праці та систематичність виплати заробітної плати підтверджують перебування позивача у трудових відносинах. Також, відповідно до Списку працівників, яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 1 квітня 2016 року позивачу була встановлена надбавка у розмірі 15 %, яка відображена у відповідних розрахункових листках. З врахуванням наведеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 135418,07 грн., основну заробітну плату у розмірі 185091,95 грн. Також, просить визнати трудові відносини за договорами про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 15.04.2011 року, 24.04.2015 року та 20.04.2018 року.

Ухвалою судді від 19 червня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що 17 січня 2019 року, згідно Договору №01-П від 09 листопада 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал» набуло право власності на контрольний пакет акцій АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», а саме на 99543480 простих іменних акцій, номінальною вартістю 24885870,00 грн., що становить 96,1290% статутного капіталу Товариства. Наказом нового голови правління - Козіброди Я.І. № 10 від 17 квітня 2019 року створено комісію щодо проведення перевірки нарахування премій, надбавок та окладів працівникам заводу. За підсумками проведеної комісійної перевірки щодо підставності нарахування вищевказаних доплат (надбавок), комісією складено Акт № 1 від 24.04.2019 р., Акт № 2 від 24.04.2019 р., Акт № 3 від 24.04.2019 р. Вищевказаними Актами підтверджується неправомірність та безпідставність здійснених нарахувань по заробітній платі позивача, про котрі зазначено в позовній заяві, зокрема: як вбачається 01.10.2013 р. ОСОБА_1 була переведена у ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» на посаду начальника відділу економіки та персоналу. Письмового трудового договору, де б було встановлено розмір заробітної плати, із позивачем не укладалось. З моменту прийняття на посаду позивачу належала заробітна плата (посадовий оклад) в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої у відповідні періоди (роки) та з врахуванням фактично відпрацьованого часу. Отже, позовні вимоги про стягнення 185091,95 грн. є безпідставними.

Вимоги про визнання трудових відносин за виконання обов`язків члена ревізійної комісії ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 15.04.2011р., 24.04.2015р. вважає необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що 24.04.2015 р. між позивачем та ПАТ «ТРЗ «Оріон» було укладено договір про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії. Робота ревізійної комісії, в тому числі ОСОБА_1 як члена Ревізійної комісії, здійснюється не на постійні основі, має разовий характер та фактично здійснюється один раз на рік для здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року. Причому обов`язковою умовою на підтвердження факту виконання обов`язків члена ревізійної комісії повинна бути наявність Висновку Ревізійної комісії.

Щодо розміру винагороди за виконання обов`язків члена ревізійної комісії, вказав, що виходячи із аналізу п. 7.1 та 10.6 тексту Договору вбачається, що позивачу встановлена річна винагорода за виконання функцій члена ревізійної комісії в розмірі 0,55 посадового окладу голови правління. Згідно пп.а) п. 3.1 Контракту з Головою правління ПАТ «ТРЗ «Оріон» від 18.06.2015 року за виконання обов`язків, передбаченим контрактом, керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів ПАТ: посадовий оклад встановлюється в розмірі 5 середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць. Але в самому Розрахунку заробітної плати Голови правління, який щоквартально подавався та затвердження в Наглядову раду, замість середньої зарплати, яка офіційно показана у Звітах із праці ф. № 1-ПВ та в інформації про середньомісячну заробітну плату працівник АТ «ТРЗ «Оріон», підготовленого за підписом начальника управлінського обліку ОСОБА_1 вказано невідомі цифри. Від невірно розрахованого окладу голови правління в процентному відношенні було невірно нараховано оклади іншим посадовим особам товариства, в тому числі і ОСОБА_1 .. Для того, щоб узаконити вище сказане, керівництво ПАТ «ТРЗ «Оріон», в яке входив позивач, зробили тираж Колективного договору на 2016-2020 роки, в якому на сторінці 21 вкладено неіснуюче та ніким не затверджене «Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря», де в примітці змінено порядок нарахування окладу голови правління (виходячи з середньої заробітної плати одного працюючого за минулий місяць в еквіваленті повної зайнятості). При цьому жодних змін до Контракту з Головою правління внесено не було, Наглядовою радою зазначені зміни не затверджувались. Більше того в оригіналі колективного договору зазначене «Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря» взагалі відсутнє, на сторінці 21 є інше Положення. Враховуючи вищенаведене, АТ «ТРЗ «Оріон» правомірно та підставно, після проведення детальної перевірки комісією, та згідно Акта № 3 від 24 квітня 2019 року було здійснено перерахунок (виправлено помилку в нарахуванні) заробітної плати Голови правління, та як наслідок здійснено перерахунок посадового окладу позивачаза виконання функції члена Ревізійної комісії.

Крім того, вказано, що позивачу неправомірно та безпідставно було нараховано (не виплачено) надбавку за вислугу років в жовтні 2018 року в розмірі 20846,00 грн. за 2017 рік, в січні 2019 р. в розмірі 16086,00 грн. за 2018 рік. При чому така винагорода безпідставно розрахована, виходячи з розміру винагороди позивача як члена ревізійної комісії, а не виходячи з розміру посадового окладу. В подальшому на підставі Акту перевірки № 1 від 24.04.2019 р., Наказу № 15 від 24.04.2019 р., за погодженням з Наглядовою радою Товариства зазначені надбавки за вислугу років було скасовано. Враховуючи, що фактичну зайнятість працівників у 2017 та 2018 роках і позивача, зокрема, відображено некоректно з помилками, тому на підставі вищевказаного Акту №1, комісією рекомендовано Голові правління (що в подальшому й було здійснено) видати наказ щодо відміни одноразової винагороди за вислугу років у 2017 та 2018 роках та перерахунку заробітної плати без даної винагороди.

Як встановлено комісією в Акті перевірки № 2 від 24.04.2019 р. в період з 1 січня 2018 року по 11 березня 2019 року посадовими особами акціонерного товариства ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», безпідставно було здійснено нарахування надбавок до посадових окладів особам. Так, у Товаристві попереднім керівником ОСОБА_3 було затвердженого «СПИСОК ПРАЦІВНИКІВ, яким згідно Закону «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу (Постанова КМУ №414 від 15 червня 1994 року) з 1 квітня 2016 року». Проте в даному Списку стосовно кожного працівника не конкретизовано, яка саме робота з державною таємницею виконуватиметься, який ступінь секретності інформації. Окрім того, згідно умов трудового договору, укладеного Товариством з позивачем, не встановлено виконання позивачем жодних обов`язків, повноважень щодо роботи з державною таємницею. Окрім того, за період 2017-2018 років AT «Тернопільським радіозаводом «Оріон» не укладались договори з державними органами, предмет яких би становив державну таємницю, а відповідно позивачем не виконувались жодні роботи, що пов`язані з державною таємницею. Щодо надбавки до окладу в розмірі 50% за високі досягнення в праці представник відповідача зазначив, що відносно позивача не було видано та затвердженого Головою правління Подання про встановлення персональної надбавки. Жодних підстав для застосування надбавки не існувало, оскільки позивачем не було досягнуто жодних високих досягнень в праці, ним не застосовувались передові методи в праці, не надавалось жодних пропозицій по вдосконаленню якості та підвищення конкурентоспроможності товариства та ін. Навпаки, у період 2017-2018 не проводилося жодної виробничої діяльності. Таким чином, нарахування ОСОБА_1 набавки в розмірі 50% за високі досягнення в праці було безпідставним, у зв`язку з чим в подальшому Правлінням товариства, за погодженням з Наглядовою радою, її було скасовано. Такий безвідповідальний підхід попереднього керівництва ПАТ «ТРЗ «Оріон», до складу якого входив на той час і позивач, в кінцевому результаті призвів до формування штучної заборгованості із заробітної плати та неможливості провести її виплату.

Представником позивача надано відповідь на відзив у якому посилається на те, що у п. 4.1.13 Колективного договору ПАТ «ТР «Оріон» на 2016-2020 р.р. вказано, що проведення змін форм, системи оплати праці, преміювання, встановлення системи надбавок та доплат працівникам підприємства здійснюється за погодженням з профкомом. Таким чином, відповідач без погодження з профкомом змінив оплату праці і його преміювання без погодження в односторонньому порядку, що суперечить Колективній угоді, про які не повідомлялось позивача, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги позивача. Вказав, що відповідач у період з 2013-2018 роки не виплачувалась заробітна плата за роботу в якості начальника відділу економіки та персоналу та позивачем здійснено розрахунок зарплати згідно найнижчої межі для визначеної посади. Позивач дійсно перебував у трудових відносинах із відповідачем як членом ревізійної комісії, про що свідчать докази по справі, а саме: 1)Позивачу виплачувалася заробітна плата за формулою передбаченою для ревізора щонайменше з 2013 р. і по 2019, попри те, що у розрахункових листках зазначено іншу посаду, за яку взагалі заробітна плата не нараховувалася і на думку Відповідача вона мала б бути у розмірі мінімальної заробітної плати; 2)Позивач здійснювала роботу виключно на робочому місті Відповідача; 3)Відповідач не вимагав надання актів виконаних робіт чи послуг; 4)Цивільно-правовою угодою передбачені трудові гарантії працівника, а саме «відпочинок», «матеріальна допомога на оздоровлення при виході на відпустку»; 5)Не містяться у цивільно-правовому договорі відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик; 6)У цивільно-правовій угоді використовуються поняття «працівник», «заробітна плата», які є поняттям трудового права, а не цивільного;7)Усі надбавки вираховувалися за правилами передбаченими для працівників, а не для контрагента за цивільно-правовою угодою.

Щодо посадового окладу, представник позивача зазначив наступне: ОСОБА_1 надавалися відповідні розрахункові листки, у яких відображена заробітна плата позивача. Дані документи є доказом того, що роботодавець сам же визнав нараховану заробітну плату за минулі періоди. Трудове законодавство не містить підстав для зменшення уже нарахованої заробітної плати, окрім випадків передбачених ст.ст. 127-128 КЗпП України. Відповідач стверджує, що надане позивачем Положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», затверджене Протоколом № 19 від 23 червня 2015 року, незаконне, однак протягом останніх чотирьох років на підставі нього здійснювалося нарахування заробітної плати посадових осіб підприємства. Крім того, заробітна плата Голови правління, від якої залежала заробітна плата позивача, затверджувалася кожного кварталу наглядовою радою підприємства, таким чином роботодавець повністю був згідний з умовами оплати праці. Роботодавець частково виплачував нараховану заробітну плату, більше того він сплачував з неї відповідні податки, зокрема ЄСВ, що підтверджує той факт, що посадовий оклад позивача був таким, який відображений у розрахункових листках.

Щодо надбавки за вислугу років представник позивача вказав, що відповідно п.2.1 до Положення «Про виплату винагороди за вислугу років працівникам ПАТ «ТРЗ Оріон» від 01 квітня 2015 року, яке є частиною Колективного договору Публічного акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» на 2016-2010 роки - «одноразова винагорода за вислугу років виплачується всім працівникам підприємства від тарифної ставки, посадового окладу за фактично відпрацьований час...». Відповідач надав відповідні накази про призупинення діяльності підприємства, при тому ж у самих же наказах зазначено, що «Керівникам структурних підрозділів забезпечити виконання невідкладних робіт протягом цього періоду, пов`язаних з життєдіяльністю заводу.» Позивачам надавалися розрахункові листки, які підтверджували факт виходу на роботу позивача у відповідні дні, на підставі яких нараховувалася його заробітна плата і відповідна надбавка за вислугу років.

Щодо надбавки до окладу за роботу з державною таємницею представник позивача наголошував, що у період роботи позивач мав відповідний дозвіл на доступ до державної таємниці. Відповідач за минулі роки сам нарахував відповідну надбавку, з якої ж заплатив Єдиний соціальний внесок і яку частково виплачував до квітня 2019 року. Ця надбавка зазначена у розрахункових листах роботодавця і таким чином відповідач сам же визнав її. Відповідач не надав жодних доказів, що спростовують роботу позивача з документами, що містили державну таємницю, а також не спростував, що позивач мав відповідний доступ з відповідними обмеженнями, які накладаються на осіб, що працюють з інформацією, що є державною таємницею.

Щодо надбавки до окладу в розмірі 50% за високі досягнення в праці представник позивача вказав, що, як і по інших надбавках, відповідач нараховував відповідну надбавку позивачу. Вона відображена у розрахункових листках і до квітня місяця частково виплачувалася позивачу. Надані відповідачем звіти по праці підтверджують заборгованість по заробітній платі відповідача, зокрема у звіті праці за грудень 2018 року у розділі два, код рядка 2010 зазначено, що заборгованість по заробітній платі підприємства становить 6752,4 млн. грн. Якщо цю суму розкласти, то у неї включена також заробітна плата позивача.

Згідно додаткових пояснень представника позивача, поданих до суду 25 вересня 2019 року, вказано, Табелі обліку використаного робочого часу та розрахунок зарплати за відповідні місяці є ще одним підтвердженням того, що відповідач визнавав нараховану заробітну плату ОСОБА_1 і погоджувався із її розміром.

Згідно додаткових пояснень, поданих суду 16.10.2019 року та заяви про уточнення позовних вимог від 07.11.2019 року представник позивача просить суд визнати факт перебування позивача у трудових відносних з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії від 15.04.2011 року.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання заперечив, щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 на підставі наказу №41 від 31.03.2008 року «ВАТ Тернопільський радіозавод «Оріон» призначена на посаду начальника відділу економіки, з 01.10.2013 року переведена на посаду начальника відділу економіки і персоналу ПАТ «ТРЗ «Оріон», з 01.03.2019 року переведена на посаду заступника директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку ПАТ «ТРЗ «Оріон».

Згідно штатних розписів АТ «ТРЗ «Оріон» за 2011 р., 2013 -2018 роки зазначено посаду ОСОБА_1 – начальник відділу економіки та персоналу, за 2019 рік – заступник директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку – начальник відділу управлінського обліку.

15 квітня 2011 року між ПАТ «ТР «Оріон» та ОСОБА_1 укладено договір про виконання посадових обов`язків, яка обрана членом Ревізійної комісії Товариства згідно рішення Загальних зборів акціонерів від 15.04.2011 року. Згідно погоджених та підписаних сторонами договору умов, зокрема, п.п. 1.1, 1.2, цей договір є цивільно-правовою угодою. Відносини, що виникають між сторонами з приводу виконання ними цього договору, не є об`єктом регулювання норм трудового законодавства. Пунктом 3.4 даного договору встановлено, що у особи відсутні зобов`язання дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, особа самостійно визначає порядок використання часу, необхідного для виконання посадових обов`язків.

Відповідно до п.7.1 договору за виконання обов`язків, передбачених цим договором, працівнику виплачується заробітна плата у розмірі 0,5 посадового окладу голови правління на підставі діючого у Товаристві «Положення про оплату праці членів наглядової ради правління, ревізійної комісії та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого наглядовою радою 27.06.2007 р.

Пунктом 7.4 договору визначено, що винагорода виплачується не пізніше 20 днів після звітного місяця готівкою через касу товариства або безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на зазначений особою рахунок.

Також, 24.04.2015 року та 20.04.2018 року між сторонами укладено договір про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», аналогічного змісту, який діяв на час звернення позивача до суду. Пунктом 7.1 даних договорів передбачено заробітну плату працівнику у розмірі з коефіцієнтом 0,55 до розрахункової суми нарахованої голові правління.

Відповідно до п. 2.1 Положення про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон», оплата праці членів та кандидатів в члени правління, голови (заступника голови) ревізійної комісії працівників Товариства та корпоративного секретаря встановлюється в залежності від заробітної плати нарахованої голові правління за досягнуті результати діяльності Товариства за звітний період та відпрацьованого робочого часу і не може бути меншою ніж мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством. Як вбачається з п. 2.2 даного Положення, посадовий оклад голови правління становить 5 середніх заробітних плат працівників товариства (згідно укладеного контракту).

Також, згідно контракту з Головою правління ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 18.06.2015 року, за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, Керівнику щомісяця виплачується заробітна плата за рахунок коштів публічного акціонерного товариства: а) посадовий оклад встановлюється у розмірі 5 середніх заробітних плат працівників товариства за попередній місяць (п. 3.1).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, п.п. 1,2,4 Додатку №9 до Колективного договору «Положення про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам», чинного від 20.04.2016 року, передбачено встановлення надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 50% до окладу. Згідно п. 6 даного «Положення…», на працівника, який заслуговує надбавку за високі досягнення в праці керівник структурного підрозділу готує подання, погоджує директором з напрямку та затверджує головою правління.

Начальник відділу економіки та персоналу Балик Р.Я. внесена у список працівників, яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 01 квітня 2016 року у розмірі 15 %.

У листі Управління Служби безпеки України в Тернопільській області вих. № 69/26-10784 від 02 грудня 2019 року надало відомості, що Управлінням СБ України в Тернопільській області ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» було надано спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею №ТЕЗ-2016-21 від 23.05.2016 року (на вказаному підприємстві у 2018 року відбулась зміна організаційно-правової форми господарювання). У зв`язку з відсутністю умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, на підставі акту перевірки стану охорони державної таємниці від 15 квітня 2019 року, регіональним органом СБ України ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» скасовано раніше наданий спеціальний дозвіл. За результатами роботи ліквідаційної комісії АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 06 червня 2019 року, матеріальні носії секретної інформації, які зберігались на підприємстві, термін зберігання яких не завершився, передані відповідній державній архівній установі, а ті, що не мають наукової, історико-культурної та практичної цінності, знищені за актом. ОСОБА_1 , допуск до державної таємниці за формою три, надано розпорядженням УСБУ в Тернопільській області від 23.05.2018 року(попередній допуск до державної таємниці надавався в 2008 році). Доступ до секретної інформації припинено, згідно наказу голови правління АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» від 10.06.2019 року. Рішення про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_1 буде прийнято СБУ, після отримання письмового повідомлення із зазначенням причин і підстав для такого скасування та передбачених законодавством документів.

Нарахована, але не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 на суму 135418,07 грн. підтверджується розрахунковими листами за квітень-грудень 2011 року, січень 2013 - квітень 2019 років.

Як вбачається з розрахункових листів, посада ОСОБА_1 зазначена як начальник відділу економіки і персоналу, нарахована заробітна плата ОСОБА_1 складалась із посадового окладу, надбавки до окладу, доплати за секретність, премії за платні послуги.

Копією довідки про доходи ОСОБА_1 від 26.03.2019 року, виданої ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» за період з вересня 2018 року по лютий 2019 року, яка становила 130166,90 грн. підтверджено нарахування заробітної плати позивачу у розмірах, вказаних у розрахункових листках за вказаний період (а.с. 40, Т.2), посада позивача вказана заступник директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку.

Табелями обліку використаного робочого часу та розрахунку зарплати за січень 2018 - лютий 2019 року АТ «ТРЗ «Оріон» підтверджено, що позивачу було нараховано за відповідні місяці роботи заробітну плату, табельний номер Балик Р.Я. 21841, за даним номером вказана посада - заступник голови ревізійної комісії.

Однак, сума заробітної плати, вказана у розрахункових листках, що була нарахована ОСОБА_1 , а саме: за січень 14953,48 грн.; лютий 2018 - 0 грн.; березень 2018 – 13873,55 грн.; квітень 2018 – 10175,19 грн.; травень 2018 – 1259,48 грн.; червень 2018 – 23987,27 грн.; липень 2018 – 8007,02 грн.; серпень 2018 – 18641,54 грн.; вересень 2018 – 13772,74 грн.; жовтень 2018 – 33049,74 грн.; листопад 2018 – 13824,75 грн.; грудень 2018 – 16685,03 грн.; січень 2019 – 33434,95 грн.; лютий 2019 – 19399,85 грн.; березень 2019 – 5257,79 грн.. (а.с. 8-35, Т.2) лише частково співпадає із сумами у даних табелях.

17 січня 2019 року, згідно Договору № 01-П від 09 листопада 2018 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Самбірський радіозавод «Сигнал» набуло право власності на контрольний пакет акцій АТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», а саме на 99543480 простих іменних акцій, номінальною вартістю 24885870,00 грн., що становить 96,1290% статутного капіталу Товариства.

На підставі наказу № 10 від 17.04.2019 року голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», створена комісія з перевірки порушень нарахування заробітної плати.

Згідно протоколу від 24.04.2019 року, на порядок денний поставлено питання провести перевірку нарахування: заробітної плати за вислугу років за 2017, 2018 року; доплата за секретність посадовим особам АТ «ТРЗ «Оріон»; окладу голови правління ОСОБА_3 та посадових осіб.

На підставі Акту № 1 від 24.04.2019 року, складеного за результатами проведення перевірки щодо нарахування винагороди за вислугу років, відмінено та перераховано одноразову винагороду за вислугу років у 2017 та 2018 роках.

Наказом № 15 від 24.04.2019 року голови правління АТ «ТРЗ «Оріон» скасовано нарахування винагород за вислугу років за 2017 та 2018 року. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахунку посадових окладів за 2017 та 2018 року.

Згідно Акту № 2 від 24.04.2019 року, складеного за результатами проведення перевірки щодо нарахування надбавок до посадових окладів, встановлено, що в період з 1 січня 2018 року по 11 березня 2019 року посадовими особами акціонерного товариства ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон» безпідставно було здійснено нарахування надбавок до посадових окладів особам, згідно із «СПИСКОМ ПРАЦІВНИКІВ», яким згідно Закону «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу.

На підставі наказу № 16 від 24.04.2019 року голови правління АТ «ТРЗ «Оріон», визнано такими, що втратили чинність Список працівників, яким згідно Закону України «Про державну таємницю» встановлюється надбавка до посадового окладу з 1 січня 2018 року. Скасовано надбавки до посадових окладів, які нараховані за період з 1 січня 2018 року по 11 березня 2019 року. Зобов`язано головного бухгалтера забезпечити здійснення перерахування посадових окладів.

Як вбачається з Акту № 3 від 24.04.2019 року, який складений за результатами перевірки правильності нарахування голови правління ОСОБА_3 і посадових осіб, оклади яких нараховувались у відповідності до окладу голови правління, згідно трудового контракту, який затверджено наглядовою радою, оклад голови правління становить 5 середніх зарплат. Комісією встановлено, що за 2018 рік оклад голови правління нараховувався в розмірі 5 середніх зарплат в еквіваленті повної зайнятості і без погодження із наглядовою радою. В результаті це призвело до перевитрат фонду заробітної плати.

Із бухгалтерської довідки по перерахунку заробітної ОСОБА_1 вбачається про здійснення перерахунку та зменшення заробітної плати за січень 2018 - березень 2019 року (а.с.39, т. 2).

Поясненнями представника відповідача підтверджено, що перерахунок заробітної плати позивачу був здійснений, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника (а.с. 198), підтвердженого Звітами із праці ф. №1-ПВ.

Відомостями з головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по АТ «Тернопільський радіозавод Оріон» підтверджено здійснення перерахунку та зменшення суми нарахування внеску ОСОБА_1 за період з січня 2018 року по квітень 2019 року.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 01.10.2019 року, наданих Тернопільською ДПІ, підтверджено здійснення у ІІ кварталі 2019 року АТ «ТРЗ «Оріон» перерахунку у бік зменшення сум утриманого податку.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо вимог про визнання факту перебування позивача у трудових відносних з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії від 15.04.2011 року, суд зазначає наступне.

Суд, вирішуючи спір, враховує висновки щодо застосування норм права, висловлені у постанові від 08.05.2018 р. Верховного Суду у справі № 127/21595/16-ц.

Вважаючи, що між сторонами склалися трудові відносини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт перебування у трудових відносинах з відповідачем на посаді члена ревізійної комісії у період з 15.04.2011 року по день подання позову, з метою стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що з жовтня 2011 року до моменту звільнення їй виплачувалась заробітна плата відповідачем як ревізору, а не як начальнику відділу економіки і персоналу, оскільки нарахування здійснювалось за правилами, встановленими для нарахування заробітної плати ревізора, відповідач просто з 2011 року не нараховував заробітну плату за основним трудовим договором. Заробітна плата нараховувалась за відпрацьовані робочі дні, тобто оплачувалась робота, а не матеріальний результат, який є обов`язковим для цивільно-правового договору. Оплата за сам процес праці та систематичність виплати заробітної плати підтверджують перебування позивача у трудових відносинах.

Із пояснень позивача вбачається, що вона виконувала обов`язки ревізора за місцем виконання та одночасно із виконанням трудових обов`язків начальника відділу економіки, в той самий робочий час, який був визначений для виконання основних трудових обов`язків та на робочому місці за основним трудовим договором. Також вказала, що виконувала обов`язки ревізора протягом часу проведення ревізії та протягом строку визначеного складення висновку, який тривав два тижні після перевірки, до якого також враховувались вихідні та неробочі дні, роботу вона могла виконувати і в неробочий час.

Розглядаючи справу по суті Касаційний цивільний суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір — це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд зауважує, що виконання обов`язків члена ревізійної комісії регулюється Законом України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 4 ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства», посадовим особам органів акціонерного товариства, до яких Закон відносить членів ревізійної комісії,і виплачується винагорода лише на умовах, передбачених цивільно-правовими або трудовими договорами (контрактами), укладеними з ними.

Із вищезазначених положень випливає, що закон не забороняє укладення з посадовими особами органів акціонерного товариства цивільно-правових угод.

В силу ч.ч. 1,2 ст. 72 Закону України «Про акціонерні товариства», ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію.

За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про: підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період; факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.

Статтею 73Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що статутом приватного акціонерного товариства можуть бути передбачені вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу ревізійної комісії, порядку її діяльності, а також повноваження (компетенція) ревізійної комісії (ревізора). Права та обов`язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).

Пунктами 4.1, 4.4, 6.4, 7.3, 7.4 Положення про ревізійну комісії ПАТ «ТРЗ «Оріон», затвердженого річними загальним зборами акціонерів від 24.04.2015 року №16, права та обов`язки членів ревізійної комісії визначаються Законом України «Про акціонерні товариства», Статутом товариства, а також, договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії. Обов`язки ревізійної комісії – проводити перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за підсумками фінансового року. Висновки, складені за результатами здійснених перевірок, ревізійна комісія подає виконавчому органу, Наглядовій раді Товариства не пізніше, ніж за два тижні після проведення перевірки. Розмір винагороди голові та членам Ревізійної комісії встановлюються рішеннями Наглядової ради або Загальних зборів товариства.

Згідно п. 3.8 Положення про ревізійну комісії ПАТ «ТРЗ «Оріон» строк повноважень членів Ревізійної комісії встановлюється на період до трьох років здати проведення річних Загальних зборів останнього року повноважень ревізійної комісії. 3.9 Визначено, що Член ревізійної комісії, який перебуває у трудових відносинах з товариством не може бути звільнений інакше, як за власною ініціативою упродовж усього строку його участі в ревізійній комісії, а також протягом року після закінчення його повноважень як члена ревізійної комісії.

Таким чином, даним положенням передбачено можливість виконання обов`язків члена ревізійної комісії, який також перебуває у трудових відносинах із Товариством.

Встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із відповідачем, з 31.03.2008 року – на посаді начальника відділу економіки, з 01.10.2013 року - на посаді начальника відділу економіки і персоналу ПАТ «ТРЗ «Оріон», з 01.03.2019 року - на посаді заступника директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку ПАТ «ТРЗ «Оріон» та виконувала трудові обов`язки за даним трудовим договором.

Вказане підтверджено також штатними розписами за 2011, 2013-2019 роки.

Згідно позовних вимог позивач просить визнати факт виконання трудових обов`язків також і члена ревізійної комісії згідно іншого трудового договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Виконання трудових обов`язків за іншим трудовим договором може бути реалізоване шляхом виконання крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того ж або в іншого роботодавця за наймом (сумісництво) або ж через суміщення професій (посад) здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи за рахунок збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу.

Проте, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не вказала робоче місце, яке їй було визначене роботодавцем, тривалість робочого часу, за який вона виконувала обов`язки члена ревізійної комісії за трудовим договором з АТ «ТРЗ «Оріон» згідно внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, позивачем не доведено внесення посади члена ревізійної комісії до штатного розпису ПАТ «ТРЗ «Оріон» та АТ «ТРЗ «Оріон».

Також, на підтвердження свої пояснень позивачем в судове засідання не подано, а судом не здобуто доказів, що позивач ОСОБА_1 виконувала обов`язки члена ревізійної комісії одночасно із виконанням трудових обов`язків за основним трудовим договором або ОСОБА_1 встановлено інший робочий час у зв`язку з виконанням даної роботи.

Поряд з тим, суд враховує Умови договору від 15.04.2011 року, у п.п. 1.1, 1.2 яких вказано, що цей договір є цивільно-правовою угодою, пунктом 3.4 даного договору встановлено, що у особи відсутні зобов`язання дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, особа самостійно визначає порядок використання часу, необхідного для виконання посадових обов`язків, строк дії договору встановлено відповідно до чинного законодавства не більше ніж 3 роки, що вказує на те, що предметом цього договору є виконання обов`язків члена ревізійної комісії, що полягає у проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, за підсумками якої за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, тобто результатом роботи є її кінцевий результат у вигляді висновку.

Таким чином, договором було визначено обсяг виконуваної роботи визначений договором у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, зокрема, складення Висновку Ревізійної комісії, що спростовує доводи позивача про те, що відповідач не вимагав надання актів виконаних робіт чи послуг та договір не містить відомостей, який конкретний результат роботи має бути переданий виконавцем замовникові.

Доводи позивача, що угодою передбачені трудові гарантії працівника та нараховувались надбавки за правилами, передбаченими для працівників, оскільки позивачем не доведено надання таких гарантій позивачу виключно у зв`язку із перебуванням у трудових відносинах із відповідачем як члена ревізійної комісії та не у зв`язку із укладеним основним трудовим договором.

Крім того, позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів, що позивачу систематично здійснювалась оплата за виконану роботу члена ревізійної комісії.

Доводи позивача, що з жовтня 2011 року їй нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за виконання обов`язків виключно члена ревізійної комісії згідно п. 7.1 договору про виконання посадових обов`язків, а не згідно основного трудового договору, суд вважає суперечливими та безпідставними, та спростованим дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: штатним розписом, розрахунковими листками, довідкою про доходи, у яких вказано нарахування заробітної плати ОСОБА_1 як начальник відділу економіки та персоналу, за 2019 рік – заступник директора фінансового-головного бухгалтера з питань управлінського обліку – начальник відділу управлінського обліку.

При чому, судом не встановлено відсутність передбаченого законом права у відповідача встановлювати договірні системи оплати праці за основним трудовим договором, а саме виходячи із розміру посадового окладу Голови правління.

Крім того, позивачем не заперечувалось, що їй нараховувались та виплачувались, виходячи з вищезазначеного окладу, надбавка за високі досягнення в праці в розмірі 50% від посадового окладу та надбавку до посадового окладу у зв`язку з допуском її до державної таємниці в розмірі 15% посадового окладу за виконання трудових обов`язків за основним трудовим договором.

Відповідно до довідки з Тернопільської ДПІ від 01.10.2019 № 190, позивач була звільнена з роботи на АТ «ТРЗ «Оріон» 31.05.2019 року проте, доказів про видання відповідачем наказу чи внесення відповідного запису у трудову книжку про звільнення з роботи як члена ревізійної комісії позивачем надано суду не було.

Ключовою тезою, яка була сформульована Касаційним цивільним судом є необхідність з`ясування обставин у сукупності для встановлення факту виконання позивачем саме трудових функцій без оформлення трудових відносин або наявності між сторонам цивільно-правових відносин.

Таким чином, суд приходить до переконання, що між позивачем існували цивільно-правові відносини з відповідачем на підставі укладених договорів про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії та не встановлено факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання обов`язків члена ревізійної комісії від 15.04.2011 року, тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог у цій частині.

З врахуванням того, що судом не встановлено факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон», тому суд вважає також безпідставними доводи позивача, що їй саме за договором про виконання обов`язків члена ревізійної комісії від 15.04.2011 року, а не за основним трудовим договором за посадою начальника відділу економіки та персоналу, нараховувалась заробітна плата в сумі 135418,07 грн., а за виконання трудових обов`язків за основним трудовим договором за посадою начальника відділу економіки та персоналу позивачу взагалі не була нарахована та виплачена 185091,95 грн.

Поряд з тим, вимоги про виплату нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 135418,07 грн. суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Заробітна плата складається із: - основної заробітної плати за виконану роботу відповідно до визначених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Основна заробітна плата встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців; - додаткової заробітної плати за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Додаткова заробітна плата включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат у формі винагород за підсумками роботи за рік, премій за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат;

Форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови введення та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством України, Генеральною і галузевою (регіональними) угодами (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).

В свою чергу договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди».

У колективному договорі можуть встановлюватись форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Статтею 29 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Стаття 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Відповідно до статті 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що на момент звільнення ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але невиплаченої їй заробітної плати станом на березень 2019 року становила 135418,07 грн. (з даної суми вже були відраховані податки, збори та обов`язкові платежі). В подальшому, АТ «ТРЗ «Оріон» в особі голови правління ініціював перевірку проведених нарахування окладу голови правління та посадових осіб товариства. За підсумками проведеної комісійної перевірки було складено акти № 1 від 24 квітня 2019 року, № 2 від 24 квітня 2019 року, та № 3 від 24 квітня 2019 року. Зі змісту цих актів слідує, що фактичну зайнятість працівників АТ «ТРЗ «Оріон» у 2017 та 2018 роках відображено некоректно з помилками, а тому одноразова допомога за вислугу років у 2017 та 2018 роках підлягає відміні та перерахунку, а її виплату слід провести при наявності зароблених коштів. За вищезазначений період ПАТ «ТРЗ «Оріон» не проводилося жодної виробничої діяльності, що підтверджують накази керівника товариства про припинення роботи у зв`язку з незавантаженістю виробництва та фінансові показники товариства, а відповідно не проводилася робота, яка пов`язана із державною таємницею. Крім того, за 2018 рік оклад голови правління нараховувався в розмірі 5 середніх зарплат в еквіваленті повної зайнятості і без погодження з наглядовою радою, що призвело до перевитрат фонду заробітної плати. Висновки цих комісійних актів стали підставою для зменшення розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивача та її сторнування.

Разом з тим, нормами трудового законодавство гарантовано захисту прав працівників на належну оплату праці. Так, згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці», власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа роботодавець не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Враховуючи заборону прийняття в односторонньому порядку рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством і колективним договором, підприємство має самостійно розробити порядок зменшення заробітної плати і погодити його з органом, який представляє інтереси трудового колективу. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів (угод) від імені найманих працівників надається, зокрема, професійним спілкам, об`єднанням профспілок в особі їх виборних органів.

Статтями 32, 103 Кодексу та статтею 29 Закону України «Про оплату праці» визначено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження або зміни.

Варто зазначити, що зміна зазначених істотних умов праці може відбуватися виключно у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці. Якщо ж змін в організації виробництва і праці немає, власник не вправі односторонньо змінювати істотні умови праці.

При цьому зміни в організації виробництва і праці носять не персоніфікований характер та не можуть стосуватися конкретного працівника.

Тобто, зменшення зарплати не може бути обумовлене простим небажанням чи неможливістю виплачувати відповідну зарплату, передбачену трудовим договором, а має ґрунтуватися на нормах закону.

Також, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

В силу ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють,можуть провадитись за наказом(розпорядженням)власника або уповноваженого ним органу: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3,5,6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що в даному випадку мало місце не зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення, а було здійснено перерахунок (виправлено помилку в нарахуванні) заробітної плати голови правління та перерахунок посадового окладу позивача, оскільки при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_4 були допущені помилки. Так, у самому розрахунку посадові особи, які здійснювали нарахування заробітної плати, замість середньої зарплати, яка офіційно вказана у Звітах із праці ф. 1-ПВ та в інформації про середньомісячну заробітну плату, вказали невідомі цифри. Крім того, вказав, що надбавки до окладу в розмірі 50% за високі досягнення у праці нараховані без виданого та затвердженого Головою правління Подання про встановлення персональної надбавки, як це передбачено п. 2 Положення «Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам» .

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13, до рахункових помилок відносяться неправильності в розрахунках, нарахування зарплати за той самий період двічі і т.д. Не відносяться до рахункових помилок не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону або інших нормативно-правових актів та ін.

Рахункові помилки, що пов`язані з надміру нарахованою зарплатою, бухгалтер, як правило виправляє шляхом сторнуючих проводок. Крім того, паралельно коригуються суми ПДФО, ЄСВ і військовий збір.

Для повернення сум, зайво виплачених внаслідок рахункових помилок, керівник зобов`язаний видати наказ (розпорядження), але при одночасному дотриманні двох умов: не сплинув один місяць із дня виплати неправильно обчисленої суми; працівник не оспорює підстави та розміри відрахувань, тобто він згоден на таке відрахування або повернення коштів.

Таким чином, посилання відповідача на здійснення ним сторнування заробітної плати вказують на те, що мали місце саме рахункові помилки при нарахуванні заробітної плати позивачу, однак належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів суду надано не було.

На час проведення ОСОБА_1 нарахувань сум заробітної плати за січень 2018 – березень 2019 року застосовувалось положення «Про оплату праці посадових осіб та корпоративного секретаря ПАТ «ТРЗ «Оріон» та Положення «Про встановлення надбавок за високі досягнення в праці керівникам і спеціалістам», яке є додатком до Колективного договору ПАТ «ТР «Оріон», які суд вважає чинними, оскільки представником відповідача не підтверджено та в судовому засіданні не встановлено протилежного, а тому суд дійшов висновку, що розрахунок належних до виплати позивачу сум здійснено у відповідності до норм закону.

Поряд з тим, доводи представника відповідача АТ «ТРЗ «Оріон» щодо вчинення службовими особами попереднього керівництва АТ «ТРЗ «Оріон», у склад якого входив позивач, дій, що призвели до формування штучної заборгованості із заробітної плати та неможливості провести її виплату, суд вважає передчасними, оскільки сам факт відкриття кримінального провадження не може доводити такі обставини та винність конкретних осіб не встановлена у передбаченому законом порядку.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справиабо витребуванихсудом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи, що сторонами не було заявлено клопотань про проведення судової бухгалтерської експертизи та наслідки нездійснення процесуальних дій було роз`яснено та зрозуміло сторонам, судом вирішено справу на підставі наявних у справі доказів.

Важливість етапу дослідження доказів для оцінки доказів полягає в тому, що забезпечується формування внутрішнього переконання суддів одразу з моменту надходження справи до суду і прийняття доказів, на етапі дослідження доказів, у процесі детального аналізу кожного з них у суду є можливість оцінити докази у своїй сукупності та порівняти їх, оскільки належна оцінка судом наявних у справі доказів є однією з гарантій права особи на справедливий судовий розгляд, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 6) роль мотивувального судового рішення полягає в тому, що судом були досліджені всі надані докази і аргументи сторін.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Так, позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження факту перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем АТ «ТРЗ «Оріон» та невиплати їй основної заробітної плати в сумі 185091,95 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, проаналізувавши досліджені докази у справі, та відповідні спірним правовідносинам норми закону, суд вважає, що права позивача порушені відповідачем та підлягають до поновлення, а позов ОСОБА_1 до АТ «ТРЗ «Оріон» до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 135418,07 грн., відмовивши у задоволенні позовних вимог про визнання факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з АТ «ТРЗ «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії від 15.04.2011 року та стягнення основної заробітної плати в розмірі 185091,95 грн. (за період 10.2011-02.2019 (без врахування періоду з 02.-12.2012 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 ст. 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір в сумі 1354,07 грн. підлягає стягненню з відповідача в користь держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 47, 97, 103, 116, 127, 233 КЗпП України, ст.ст. 22, 29, 30 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 72, 73 Закону України «Про акціонерні товариства», ст.ст.4, 12, 81,141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення основної заробітної плати та встановлення факту перебування у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Тернопільський радіозавод «Оріон» за договором про виконання посадових обов`язків члена ревізійної комісії – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» в користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 135418 грн. (сто тридцять п`ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 07 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Тернопільський радіозавод «Оріон» в дохід державного бюджету судовий збір в сумі 1354 (одну тисячу триста п`ятдесят чотири) грн. 07 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «Оріон», місце знаходження: вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль, РНОПП 22607719.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17 грудня 2019 року.

Головуючий суддя

. М. Грицай