Справа № 305/7/20

Провадження номер 1-кп/305/234/20

УХВАЛА

про призначення справи до судового розгляду

10.01.20. Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів

медичного характеру ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

законного представника ОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника ССД Рахівської РДА ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке 16.10.2019 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань за №12019070140000883 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 про вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року до Рахівського районного суду Закарпатської області з Тячівської місцевої прокуратури надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12019070140000883 від 16.10.2019 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 про вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою суду від 03.01.2020 у справі призначено проведення підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просить суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, надане суду складене із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Водночас просить продовжити строк дії обраного стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки такий закінчується 11.01.2020.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивує тим, що 17 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_9 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави. 13.12.2019 слідчим суддею Рахівського районного суду ОСОБА_10 дію раніше застосованого запобіжного заходу продовжено до 11.01.2020.

На думку сторони обвинувачення на даний час існує ризик, передбачений пунктом 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 , будучи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення (суспільно-небезпечне діяння).

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженцем та мешканцем АДРЕСА_1 . До арешту проживав зі своєю мамою ОСОБА_6 у неповній багатодітній сім`ї та навчався у 9 класі Костилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на індивідуальній формі навчання. Починаючи з 2015 року неповнолітній ОСОБА_4 перебуває на обліку у психіатра, раніше не судимий. Мати ОСОБА_6 , 1985 року народження, розлучена, офіційно не працевлаштована, працює по найму, характеризується позитивно, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Батько дітей ОСОБА_11 з сім`єю не проживає.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 168 від 11.12.2019 підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним психічним захворюванням у формі недиференційованої шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Під час інкримінованих йому дій також страждав хронічним психічним захворюванням у формі недиференційованої шизофренії, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, у зв`язку з чим потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Враховуючи наведені фактичні дані, застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, в тому числі, передбаченого ст. 508 КПК України у вигляді передачі його під нагляд батьків з обов`язковим лікарським наглядом або ж поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, не буде дієвим та не зможе запобігти ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 на 60 діб.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував, а також просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, який передбачений ст. 508 КПК України.

Законний представник ОСОБА_4 ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала позицію адвоката ОСОБА_5 .

Інші учасники судового провадження також не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши прокурора, потерпілої, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру та його захисника, суд дійшов до наступного висновку.

Дослідивши клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що відсутні перешкоди для призначення судового розгляду, передбачені ст. 314 КПК України.

Дане кримінальне провадження підсудне Рахівському районному суду Закарпатської області, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги Закону.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню кримінального провадження для судового розгляду, не заявлено.

При таких обставинах судом встановлені достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, а також клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну раніше обраного запобіжного заходу на інший, більш м`який, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з ч. 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як зазначено у пункті 3 рішення Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991), зазначив: «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема, тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Як встановлено судом, стосовно ОСОБА_4 слідчим суддею Рахівського районного суду ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк з 17.10.2019 по 16.12.2019. У подальшому, 12.12.2019, слідчим суддею Рахівського районного суду ОСОБА_10 продовжено строк дії вказаного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 до 11.01.2020.

Із матеріалів поданого клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру вбачається, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив діяння, яке підпадає під ознаки складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що в свою чергу саме по собі може спричинити бажання ОСОБА_4 ухилитися від суду.

При цьому, суд не володіє жодними належними доказами щодо лікарських протипоказань проти утримання ОСОБА_4 під вартою.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку суд зазначає наступне.

З матеріалів клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 вбачається, що слідчим ОСОБА_12 , 24.12.2019, винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування.

З наведеного випливає, що подальше досудове розслідування продовжувалось згідно з правилами, передбаченимиглавою 39 КПК України.

Разом з тим, у матеріалах клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, що сторона обвинувачення зверталась до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 з тримання під вартою на один із запобіжних заходів, передбачених ст. 508 КПК України, а саме, передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім`ї з обов`язковим лікарським наглядом чи поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.

При цьому, у судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 зазначила, що під час досудового розслідування сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу лише на тій підставі, що на території Закарпатської області відсутні спеціалізовані медичні установи відповідного типу.

Окрім наведеного, прокурором до матеріалів клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 долучено копію довідки судово-психіатричного відділення КНП ЛОР ЛОКПЛ від 24.12.2019 № 267, згідно якої ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі недиференційованої шизофренії та не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Разом з тим, вказана довідка, на думку суду, не може бути єдиною підставою для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку з огляду на наступне.

Виходячи з роз`яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.

Проте, до клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 не долучено висновку відповідної судово-психіатричної експертизи з якого суд міг би зробити висновок про стан психічного здоров`я останнього.

При цьому, на думку суду, звернення сторони обвинувачення до суду із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 , з урахуванням презумпції психічного здоров`я особи, передбаченої ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», ще саме по собі може свідчити про необхідність поміщення його до відповідного медичного закладу певного типу.

Підсумовуючи викладені вище обставини, суд вважає, що застосування інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 ,а оскільки обвинувачений є неповнолітнім та провадження стосовно нього повинно бути завершено у найкоротші строки, тому строк дії запобіжного заходу йому слід продовжити строком на 7 діб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 314, 315 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке 16.10.2019 внесено до Єдиного реєстру досудового розслідувань за №12019070140000883 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 про вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рахівського районного суду Закарпатської області на 13 годину 30 хвилин, 11 січня 2020 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Викликати у судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 7 днів, тобто по 16 січня 2020 року, включно.

Копію ухваливручити особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, прокурору, захиснику, а також направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду№ 4-р/2019від13.06.2019 вказана ухвала у частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду упродовж 7 днів з дня її проголошення.

Повний зміст ухвали проголошений 11.01.2020 об 08 год. 30 хв.

Головуюча: ОСОБА_1