Справа № 761/10909/19

Провадження № 2/761/4657/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.;

при секретарі Шлапаковій А. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Київ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушенго прогулу,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом до АТ «Укргазвидобування», просить суд:

- визнати неправомірним звільнення ОСОБА_1 та скасувати наказ про звільнення №40 - к від 11 лютого 2019 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника механіко - енергетичного управління - головного механіка в Акціонерному товаристві «Укргазвидобування»;

- зобов`язати Акціонерне товариство «Укргазвидобування» здійснити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 12 лютого 2019 року по 12 березня 2019 року у розмірі 31124,28 грн., зобов`язавши при цьому відповідача сплатити всі обов`язкові платежі та податки.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що наказом №40-к від 11.02.2019 року був звільнений з посади начальника механіко - енергетичного управління - головного механіка в Акціонерному товаристві «Укргазвидобування» згідно з п.3 ст.40 КЗпП, у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Наказ про звільнення вважає незаконним, неправомірним, таким що спричинив грубе порушення прав та законних інтересів позивача, а причини звільнення такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідач АТ «Укргазвидобування» у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість, з посиланням на те, що відповідач систематично порушував правила трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, звільнення позивача проведено у встановленому законодавством порядку та із дотриманням процедури, встановленої законом.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 підтримує заявлені позовні вимоги та спростовує заперечення відповідача з підстав, аналогічних наведеним у позовній заяві, вказує на те, що відсутність його на робочому місці не була належним чином встановлена, наказ про звільнення №40-к від 11.02.2019 року є незаконним.

За змістом заперечення на відповідь на відзив, відповідач підтримує доводи щодо правомірності своїх дій, надані ним у відзиві на позов.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійнюється, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст позовних вимог та фактичні обставини справи, врахувавши заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що наказом АТ «Укргазвидобування» №140-к від 16.05.2005 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного фахівця сектору спеціального обладнання спецтехніки та автотранспорту управління головного механіка за переведенням з БУ «Укрбургаз». При прийомі на роботу позивач був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку, про що свідчить його підпис на наказі від 16.05.2005 року №140-к.

З 07.04.2014 року позивач обіймав посаду начальника механіко - енергетичного управління - головного механіка на підставі наказу АТ «Укргазвидобування» №58-к від 08.04.2014 року.

З 2017 року робоче місце позивача розташоване в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

У січні 2019 року відповідачем задокументовано систематичні запізнення на роботу та відсутність позивача на робочому місці в робочий час, що мали місце з 02.01.2019 року по 04.01.2019 рік, 08.01.2019 року по 11.01.2019 рік, 14.01.2019 року по 21.01.2019 рік.

Факт фіксування прибуття позивача на робоче місце із запізненням та перебування його за межами офісу в робочий час у період з 02.01.2019 року по 21.01.2019 рік здійснено комісією на підставі відеозаписів з архіву системи контролю доступу до адміністративного будинку по АДРЕСА_2 (комплекс ІР - відеоспостереження «Macroscop», версії 2.х., який має сертифікат відповідності ТМС №001251, зареєстрований в реєстрі ОС за № UA.Р.00060218, термін дії з 20.08.2018 року по 19.08.2019р.) шляхом складення комісійних актів 23.01.2019 року та 24.01.2019 року, з додаванням до них фото та дисків із записом.

Відповідність комплексу ІР - відеоспостереження «Macroscop», версії 2.х., вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених в документі «Технічне завдання на розробку організаційно - технічного рішення на розгортання комплексної системи захисту інформації центрального вузлу моніторингу інформаційно-телекомунікаційної системи АТ «Укргазвидобування», яка підтверджена експертним висновком, який зареєстрований в адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 04.12.2018 року за №898 та дійсний до 04.12.2023 року».

31.01.2019 року від ОСОБА_1 було відібрано письмові пояснення.

Наказом від 31.01.2019 року №27-к «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану за те, що він був відсутній на робочому місці в робочий час, без поважних причин 02.01.2019 року - 1 год. 19 хв.: з 8 год. 00 хв. до 9 год. 19 хв.; 03.01.2019 року - 1 год. 51 хв.: з 8 год. 00 хв. до 9 год. 51 хв., 04.01.2019 року - 1 год. 58 хв.: з 8 год. 00 хв. до 9 год. 58 хв.

Наказом від 31.01.2019 року №28-к «Про дисциплінарне стягнення» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану за те, що він був відсутній на робочому місці в робочий час, без поважних причин 08.01.2019 року - 0 год. 40 хв.: з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв.; 09.01.2019 року - 1 год. 22 хв.: з 8 год. 00 хв. до 9 год. 22 хв., 10.01.2019 року - 2 год. : з 8 год. 00 хв. до 9 год. 22 хв. та з 15 год. 30 хв. до 16 год 08 хв.; 11.01.2019 року - 2 год. 15 хв.: з 8 год. 00 хв. до 8 год. 52 хв. та з 10 год. 35 хв. до 12 год. 02 хв.

Накази від 31.01.2019 року №27-к, №28-к позивачем не були оскаржені, вони не скасовані та є чинними на час розгляду справи.

Крім зафіксованої відсутності ОСОБА_1 на робочому місці в робочий час без поважних причин 02.01.2019 року - 04.01.2019 року та 08.01.2019 року - 11.01.2019 року, за що на нього було накладено два дисциплінарних стягнення, відповідачем задокументовано відсутність позивача на робочому місці в робочий час без поважних причин 14.01.2019 року (1 год. 57 хв.), 15.01.2019 року (3 год. 15 хв.), 16.01.2019 року (1 год. 30 хв.), 17.01.2019 року (1 год. 23 хв.), 18.01.2019 року (51 хв.), 21.01.2019 року (1 год. 51 хв.).

Порушення позивачем трудової дисципліни також підтверджені табелем обліку робочого часу за січень 2019 року.

11.02.2019 року головою правління АТ «Укргазвидобування» внесено подання №25.1-01-1047 голові первинної профспілкової організації «Укргазвидобування» про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України.

Листом від 11.02.2019 року №6-ППО первинна профспілкова організація «Укргазвидобування» запросила позивача взяти участь в засіданні, де буде розглядатися питання про надання відповідно до ст.43 КЗпП України, згоди на розірвання трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України. На зазначеному листі ОСОБА_1 11.02.2019 року власноручно здійснив надпис «Без моєї присутності», яку засвідчив своїм підписом.

Розширеним засіданням профспілкового комітету "Укргазвидобування" від 11 лютого 2019 року розглянуто питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 без його присутності за його письмовою згодою на це та надано згоду на звільнення ОСОБА_1 згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором або правилами трудового розпорядку. Голосували "за" одноголосно.

Наказом №40-к від 11.02.2019 року був звільнений з посади начальника механіко - енергетичного управління - головного механіка в Акціонерному товаристві «Укргазвидобування» згідно з п.3 ст.40 КЗпП.

Позивач був ознайомлений з наказом про звільнення та йому було вручено його копію 12.02.2019 року, що підтверджується підписом позивача на наказі.

Від отримання своєї трудової книжки ОСОБА_1 відмовився, а також відмовився ставити свій підпис про отримання належним чином заповненої трудової книжки, що підтверджується комісійним актом від 12.02.2019 року.

Суду не надано доказів, що накази від 31.01.2019 року №27-к, №28-к про оголошення позивачу догани станом на час розгляду справи оскаржені чи скасовані, а отже вказані накази є чинними.

За змістом пп. б, п.26 розділу VII «Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату управління Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, у тому числі за прогул (у тому числі відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233 КЗпП України).

Згідно з вимогами п.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

За змістом п.22 вищезазначеної Постанови, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарні стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як встановлено судом, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення стало систематичне порушення ним трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку, звільнення позивача проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

З огляду на зазначене, у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись КонституцієюУкраїни, п.3 ст.40, ст.ст. 138, 139, 147-149, 151, 232, 233 КЗпП України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 13, 76-83, 89, 95, 247, 258, 259, 263-265, 273-279 ЦПК України, , суд,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушенго прогулу - відмовити у повному обсязі.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: