УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/120/20

Провадження №: 1-кс/755/84/20

"08" січня 2020 р.

м. Київ

слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040000018 від 02.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, установила :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді із зазначеним клопотанням відносно підозрюваної, враховуючи наявність у провадженні обставин, передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання умотивоване тим, що в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що 01.01.2020 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи давніми знайомими, домовились напередодні зустрітись біля залізничного вокзалу «Дарниця». В подальшому, приблизно о 23:30 год., зустрівшись біля вказаного місця, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_4 поїхати до нього додому.

Так, 02.01.2020 близько о 00:45 год., ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 перебували за місцем мешкання останнього, що за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, у ОСОБА_6 виник умисел на вступ в інтимні стосунки з ОСОБА_4 , на що отримав відмову.

В подальшому, після відмови, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на вступ в інтимні стосунки, під погрозою ножа, продовжив примушувати ОСОБА_4 до інтимних стосунків та наніс останній різане поранення грудної клітина справа. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер дій ОСОБА_6 та передбачаючи їх наслідки, переживаючи за своє життя, ОСОБА_4 вихопила ніж, який був у руках ОСОБА_6 , та маючи на меті захиститись від протиправних дій ОСОБА_6 , нанесла останньому декілька ударів ножем в область грудної клітини зліва, де розташовані життєво важливі органи.

Згідно довідки №291 від 02.01.2020 р., виданої КМКЛ ШМД, ОСОБА_6 поставлено діагноз: множинні не проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва (3); проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва (2) з пошкодженням лівого шлуночка серця.

03.01.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 02.01.2020, рапортом співробітника о/у Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві від 02.01.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.01.2020, довідкою КМКЛ ШМД № 291 від 02.01.2020, іншими матеріалами у їх сукупності.

При цьому, сторона обвинувачення вказує, що підозрювана ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення середньої тяжкості, раніше не судима, тимчасово не працює, неодружена, у зв`язку з чим вона може продовжити злочинну діяльність, а також, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрювана ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, будучи обізнаною із санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1); підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі не з`являтися до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій (п.4). Та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

У світлі чого заявник просить задовольнити дане клопотання та застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на останню обов`язків не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до кабінету слідчого № 317 Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві до слідчого ОСОБА_5 з періодичністю 1 раз на тиждень по вівторках з 10-ї до 13-ї години, що обґрунтовується необхідністю профілактично впливати на підозрювану з метою сприяння не ухиленню останньої від слідства та суду, протидії вчиненню нею інших кримінальних правопорушень; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім працевлаштування, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам ОВС профілактичного нагляду за ОСОБА_4 , задля недопущення вчинення нею інших кримінальних правопорушень; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення для ОВС можливості виклику ОСОБА_4 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 заявлене клопотання про обрання до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту в цілому підтримав, разом з тим уточнивши про доцільність його застосування в нічний час доби з 22:00 год. до 06:00 год., та просив задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання, однак при вирішенні питання щодо застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту просила слідчу суддю врахувати необхідність залишати місце свого проживання у денний період доби, оскільки вона неофіційно працює доглядальницею за літньою людиною. Також стверджувала що не переховуватиметься від органів досудового розслідування та з`являтиметься за першим викликом. Не заперечувала дійсності викладених обставин вчинення протиправних діянь.

Слідча суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема,згідно ч.1ст.131КПК України,заходи забезпеченнякримінального провадженнязастосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження.Заходами забезпеченнякримінального провадженняє: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України). При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 132 КПК України заявником дотримано, а тому слідча суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі:1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що ОСОБА_4 об`єктивно підозрюється у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчиненне діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, тобто в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, вчиненим у разі перевищення меж необхідної оборони, за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах 02.01.2020 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 02.01.2020 ОСОБА_4 затримана на підставі ст. 208 КПК України. 03.01.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені наведеного кримінального правпорушення, та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідча суддя враховує таке.

Відповідно дост.12 КК Україниінкриміноване підозрюваній кримінальне правопорушення за ст. 124 КК України є злочином невеликої тяжкості, а не середньої тяжкості, як зазначено в клопотанні стороною обвинувачення, санкцією якої передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 2 років.

На час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваноу встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, українка, громадянка України, з середньою освітою, неодружена, однак перебуває у цивільному шлюбі, дітей або інших осіб на утриманні не має, офіційно непрацююча, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Підозрювана на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію.

А тому, слідча суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України слідча суддя бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідча суддя дослідивши доводи клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують її з останньою, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчої судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.

Також, слідча суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova(Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia(Панченко проти Росії)) та вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідча суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці її проживання, в тому числі відсутність у неї родини та утриманців; наявність місця роботи; репутація підозрюваної; майновий стан; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, а також ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, що його створює підозрювана, зокрема ризик летальності, що його створює підозрювана, не сприймає як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Слідча суддя бере до уваги обставини, що мали місце при вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, що, як вбачається із копій протоколу допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 02.01.2020, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 03.01.2020, яка є матір`ю потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_4 після настання суспільно небезпечних наслідків залишилася на місці події та чекала на приїзд швидкої допомоги разом з потерпілим. Згідно показів, і самій ОСОБА_4 нанесено тілесні ушкодження за вказаних подій. Згідно долученої копії Довідки № 2 від 02.01.2020 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, виданої ОСОБА_4 , в останньої зафіксовано забої м`ясних тканин голови, обличчя, носу, гематоми, непроникаючі колото-різані поранення (2) грудної клітини справа. В приміщенні лікарні остання і була затримана працівниками органів поліції, що слідує з копії протоколу затримання підозрюваної від 02.01.2020.

З урахуванням вищевикладеного слід відзначити, що ані у клопотанні, ані в судовому засіданні сторона обвинувачення не вказала та не представила жодних доказів, які б свідчили про невиконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків починаючи з дня затримання ОСОБА_4 та після повідомлення їй про підозру і до дня розгляду клопотання про застосування до неї запобіжного заходу, що тим самим вказувало б на її неналежну процесуальну поведінку.

Крім того, ч. 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За таких умов, слідча суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у ньому, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, більше того, застосування такого типу запобіжного заходу, при пред`явленні підозри за ознаками злочину невеликої тяжкості, суперечить нормам кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (домашній арешт), про який ідеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідча суддя, враховуючи факт доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту відмовити та обрати підозрюваній, у межах строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що нестановитимуть надмірний тягар для підозрюваної, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим слідчою суддею ризикам та забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-179, 181, 193-194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя постановила:

клопотання - задовольнити частково.

Відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 03.03.2020 наступних обов`язків:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчоїсудді прозастосування запобіжногозаходу підлягаєнегайному виконаннюпісля їїоголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 .

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 12:30 год. 11.01.2020.

Слідча суддя : ОСОБА_8