Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3852/18

Провадження № 1-кп/723/155/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2020 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

за участю :

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець угоду про примирення від 11.10.2018 року по кримінальному провадженню, щодо обвинувачення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, неодруженого, непрацюючого за ч. 1 ст. 289 КК України ,-

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_4 13.09.2018року о19год.00хв.,зловживаючи довірою ОСОБА_6 переконав останнього,що вищевказанийтранспортний засібналежить йомута попросив останнього допомогти йому продати вказаний автомобіль. В свою чергу, ОСОБА_6 , вважаючи, що автомобіль марки «Renault», моделі «Laguna», литовської реєстрації, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » та який перебував у несправному стані належить ОСОБА_4 , домовився про продаж даного автомобіля із ОСОБА_7 .

Та, біля 23 год. 00 хв. ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 грошові кошти за продаж вказаного транспортного засобу в сумі 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 8406 гри., частину яких в подальшому останній передав ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 даний автомобіль, який в подальшому був доставлений на територію гаражного коопертиву №18, що по вул. Південно-Кільцева у м. Чернівці.

Таким чином, своїми умисними шахрайськими діями ОСОБА_4 заволодів вищевказаним транспортним засобом та розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 28 тис. грн..

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.

В ході підготовчого судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений повідомив суд про досягнуту між ним та потерпілим угоду про примирення від 11.10.2018 року, згідно якої сторони угоди підтвердили формулювання обвинувачення .

Сторони угоди визначили також міру покарання обвинуваченому у виді 3-х років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішуючи питання про відповідність угоди вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд виходить з наступних мотивів.

На момент підписання угоди про примирення, та розгляду її в суді, потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 розуміють наслідки укладення такої угоди, зазначені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2 КПК України), про що їм було роз`яснено і в чому суд переконався в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1 КПК України, а потерпілий ОСОБА_5 погодився з тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання ним в подальшому умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий ОСОБА_5 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 підтвердили факт примирення, просили затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити обвинуваченому покарання у виді 3 років позбавлення волі на піставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Прокурор не заперечував проти затвердження даної угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також потерпілий ОСОБА_5 розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України. Умови угоди про примирення, крім цього, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладення угоди про примирення сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений має можливість виконати взяті на себе, за цією угодою, зобов`язання.

Кваліфікація вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення за ст.289 ч.1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 11.10.2018 року між ним та потерпілим ОСОБА_5 і узгоджену сторонами міру покарання у виді 3 років позбавлення волі на піставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не був судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом`якшують його покарання, а саме щире каяття , активне сприяння розкриттю злочину .

Речовий доказ необхідно вирішити згідно ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про примирення, укладену 11.10.2018 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення за ст.289 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку виконає покладені на нього судом обов`язки :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання .

Речовий доказпо кримінальному провадженню автомобіль марки «Renault», модель «Laguna», литовської реєстрації, реєстраційний номер « НОМЕР_1 » переданий для зберігання ОСОБА_5 залишити у його користуванні.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.2 ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя :