"11" січня 2020 р. Справа № 363/33/20

УХВАЛА

про арешт майна

11 січня 2020 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12020110150000008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Клопотання надійшло до суду 10.01.2020р.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, -

ВСТАНОВИВ

10 січня 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженню № 12020110150000008, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.01.2020 року.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст.170КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном та ін.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст. 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування , передача майна.

У поданому слідчим клопотанні не зазначено про мету та підстави накладення арешту на вилучене майна, а також клопотання в цій частині взагалі не містить будь-якого обґрунтування, не зазначено, для запобігання якому ризику необхідно накласти арешт та хто саме може знищити речові докази. Клопотання зводиться до цитування статті 170 КПК України.

Крім того, слідчим, хоча і визнано вилучені речі, речовими доказами, проте не зазначено, яке саме вказаний предмет має відношення до вчинення кримінального правопорушення. Крім того, слідчим зазначено, що гербова печатка Хотянівської сільської ради Вишгородського району, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, однак слідчим не зазначено, яке саме кримінальне правопорушення, було вчинено за допомогою гербової печатки Хотянівської сільської ради Київської області та якими особами.

Окрім цього не визначено місце зберігання тимчасово вилученого майна, на яке слідчий планує накласти арешт.

Так, в разі задоволення слідчим суддею клопотання слідчого про накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя, в порушення вимог абз. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України, позбавлений можливості визначити місце зберігання, оскільки в клопотанні слідчого зазначено, що місце зберігання транспортного засобу необхідно визначити на території Вишгородського ВП ГУНП в Київській області, а арешт слідчий просить накласти на гербову печатку Хотянівської сільської ради Вишгородського району.

Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно ч. 5 ст.171КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 2 ст.113КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як встановлено по справі, в ході огляду 02.01.2020 року приміщення Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Деснянська, 9, вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт, тоді як клопотання про арешт майна надійшло слідчому судді лише 10.01.2020 року, тобто з пропущенням встановленого ч. 5 ст.171КПК України строку.

При цьому вимоги ст.116КПК України щодо здачі клопотання на пошту, після вилучення майна, застосовані в даному випадку бути не можуть, оскільки прямо суперечать спеціальним імперативним вимогам ч. 5 ст. 171 та ч. 1 ст. 172КПК України і сутності правового статусу тимчасово вилученого майна (ст. 169 КПК України), що призвело до штучного порушення визначених імперативних строків і є неприпустимим.

За таких умов, органами досудового слідства істотно порушено права власника тимчасово вилученого майна, яке за вказаних умов, мало бути повернуто власнику не пізніше 04 січня 2020 року.

Таким чином, слідчий суддя встановив, що клопотання про арешт майна подане з порушенням вимог ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подане без додержання вимог ст. 171 цього кодексу повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що подане клопотання підлягає поверненню прокурору. Крім того, у відповідності до вимог КПК України, слідчий суддя встановлює строк сімдесят дві години для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна повернути прокурору для усунення недоліків, встановивши строк усунення недоліків сімдесят дві години з дня винесення ухвали.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Вишгородського районного суду

Київської області ОСОБА_1