ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2020 року

Київ

справа №812/1749/18

адміністративне провадження №К/9901/23372/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 812/1749/18

за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Сватівського районного суду Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (головуючий суддя: Чиркін С.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя: Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Сіваченко І.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області, в якому просила:

1.1. поновити її на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області 27 квітня 2018 року, визнавши наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 23 березня 2018 року № 11/к про звільнення незаконним;

1.2. стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по день розгляду справи;

1.3. стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн;

1.4. стягнути зі Сватівського районного суду Луганської області в особі голови суду ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

1.5. В обґрунтування позову зазначила, що з 2004 року працює у Сватівському районному суді Луганської області, а з 31 травня 2012 року обіймає посаду керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області. З грудня 2014 року перебувала у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, а з червня 2015 року - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 07 лютого 2018 року, після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вийшла на попереднє місце роботи, попередивши про це заздалегідь керівника суду та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області. В перший робочий день голова Сватівського районного суду Луганської області фактично не допустив її до виконання обов`язків керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області, мотивуючи це тим, що при виконанні нею посадових обов`язків може виникнути конфлікт інтересів, оскільки її чоловік обіймає посаду заступника начальника управління поліції Сватівського району, і що він звернувся з запитом про це до Національного агентства з питань запобігання корупції. Також голова Сватівського районного суду Луганської області запропонував позивачу написати заяву про переведення її на посаду помічника судді, згоду на переведення вона не надала та продовжила щоденно виходити на роботу. 27 квітня 2018 року голова Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_2 оголосив наказ від 23 березня 2018 року № 11/к ТУ ДСА України в Луганській області про звільнення її з посади керівника апарату Сватівського районного суду з 27 квітня 2018 року у зв`язку з висловленням недовіри зборами суддів, після її виходу з лікарняного. Того ж дня їй була видана трудова книжка із записом про звільнення з роботи. Позивач вважає наказ про звільнення з посади керівника апарату Сватівського районного суду у зв`язку із висловленням недовіри зборами суддів та наказ голови Сватівського районного суду Луганської області від 27 квітня 2018 року про виконання наказу від 23 березня 2018 року № 11/к такими, що не відповідають фактичним обставинам, а її звільнення з роботи - необґрунтованим та незаконним. Як на підставу протиправності наказів послалась на знаходження під час звільнення на лікарняному та прийнята на службу за контрактом до Сватівського РВК з 26 квітня 2018 року, у зв`язку з чим, відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП мала право на увільнення з посади керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області у зв`язку із проходженням військової служби за контрактом на особливий період із збереженням посади та середньої заробітної плати, про що подала на ім`я начальника ТУ ДСА України в Луганській області письмову заяву.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 23.03.2018 № 11/к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області з 27 квітня 2018 року. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по 12 березня 2019 року в сумі 166185,11 грн, з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

3. Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року ухвалено, що рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу в розмірі 15316,60 грн підлягає негайному виконанню.

2.1. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для звільнення позивача в даному випадку має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення їй недовіри як керівнику апарату. Приймаючи до уваги відсутність рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області про висловлення недовіри позивачу, у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області не було підстав видавати наказ № 11/к.

ІІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Сватівський районний суд Луганської області звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що суди неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи не дали правову оцінку доводам відповідачів щодо прийнятого 23 червня 2018 року зборами суддів Сватівського районного суду Луганської області рішення № 4, яким уточнено протокол зборів суддів Сватівського районного суду № 2 від 19 березня 2018 року, що є доказом висловлення недовіри керівнику апарату. Зазначив, що судовим рішенням в справі № 812/715/18 не встановлено факту, що зборами суддів не було висловлено недовіру позивачу як керівнику апарату.

3.2. Крім цього, наголошує, що предметом спору є рішення органу суддівського самоврядування, яке не є публічно-правовим і справа щодо його оскарження не підлягає під визначення справи адміністративної юрисдикції.

4. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, за змістом якого висловила свою незгоду з їх вимогами та доводами, а також повідомила свою думку про правильність висновків судів попередніх інстанцій з проханням залишити ці судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Також зауважила про безпідставність доводів Сватівського районного суду Луганської області про те, що збори суддів висловили недовіру їй як керівнику апарату, оскільки такого рішення зборами суддів не прийнято, тому її звільнення є незаконним.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

5. ОСОБА_1 з 11 лютого 2004 року працює в Сватівському районному суді Луганської області на посадах державної служби.

6. Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 31 травня 2012 року № 56/к «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області з 31 травня 2012 року.

7. Наказом голови Сватівського районного суду Луганської області від 04 червня 2015 року № 21 «Про надання соціальної відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_1 » керівнику апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з 04 червня 2015 року по 06 лютого 2018 року.

8. 23 березня 2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області видано наказ № 11/к про звільнення ОСОБА_1 , у якому із посиланням на вимоги пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України, частини четвертої статті 154, частини третьої та частини четвертої статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підпункту 7.4 пункту 7 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України звільнено керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 із займаної посади, у зв`язку з висловленням їй недовіри зборами суддів Сватівського районного суду Луганської області. З врахуванням її перебування на лікуванні, останнім робочим днем зазначено день виходу на роботу після лікування.

9. Підставою звільнення у наказі зазначено протокол зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року № 2, рішення зборів суддів Сватівського районного суду від 19 березня 2018 року № 1, погодження голови Сватівського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року № 1/296/2018, довідка поліклінічного відділення установи «Сватівська центральна районна лікарня» від 23 березня 2018 року № 93.

10. Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

11. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

15. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

16. Згідно з пунктом 9 статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є, у тому числі ,підстави, передбачені іншими законами.

17. Відповідно до частини четвертої статті 154 Закону України «Про статус суддів та судоустрій» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402), начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

18. Згідно з частинами 3, 4 статті 150 Закону № 1402, керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

19. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.

20. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

21. Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби, зокрема, категорія «Б» - посади: керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників.

22. Статтею 87 Закону України «Про державну службу» не передбачено як підставу звільнення висловлення недовіри зборами суддів відповідного суду.

23. Згідно з вимогами пункту 4 статті 5 цього Закону, особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

24. Статті 154, 155 Закону № 1402 є спеціальними нормами, які визначають підстави звільнення керівника апарату, та передбачають право Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області звільнити позивача у разі висловлення недовіри зборами відповідного суду.

25. Відповідно до частин 1, 2 статті 127 Закону № 1402, організаційними формами суддівського самоврядування є, зокрема, збори суддів, суддівське самоврядування в Україні здійснюється через збори суддів місцевого суду.

26. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом (частина третя статті 127 Закону № 1402).

27. Згідно зі статтею 128 Закону № 1402, збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

VI. Позиція Верховного Суду

28. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

29. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору в цій справі є наказ про звільнення позивача з посади керівника апарату місцевого суду, прийнятого на підставі рішення зборів суддів цього суду про висловлення їй недовіри.

31. Виходячи з контексту спірних правовідносин та підстави прийняття спірного наказу, а також враховуючи правила статей 154, 155 Закону України «Про статус суддів та судоустрій», підставою для звільнення в даному випадку має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату.

32. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 червня 2018 року Луганським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 812/715/18 за позовом ОСОБА_1 до Сватівського районного суду Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення зборів суддів від 19 березня 2018 року № 1. Рішенням суду у цій справі, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення зборів суддів від 19 березня 2018 року № 1.

33. Проте, у судовому рішенні надано оцінку протоколу та рішенню зборів суддів № 1 та № 2 та зазначено, що зборами суддів Сватівського районного суду Луганської області рішення про висловлення недовіри керівнику апарату суду ОСОБА_1 не було прийнято.

34. Враховуючи положення частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що у зв`язку із відсутністю рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату у Сватівського районного суду Луганської області правові підстави для направлення протоколу зборів суддів від 19 березня 2018 року № 2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області для вирішення питання щодо звільнення з посади керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1 в порядку, встановленому частиною третьою статті 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», були відсутні.

35. Отже, враховуючи обставини, встановлені у судовому рішенні по справі № 812/715/18, за відсутності рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області про висловлення недовіри позивачу у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області не було підстав приймати наказ № 11/к.

36. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вказані обставини свідчать про протиправність спірного наказу, наявність підстав для його скасування та поновлення позивача на посаді, стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

37. Доводи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

38. В іншій частині судові рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються, тому, відповідно до правил статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України не переглядаються судом касаційної інстанції.

39. При цьому Верховний Суд зазначає про безпідставність доводів касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних рішень наявність рішення зборів суддів від 23 червня 2018 року № 4, яким уточнено зміст протоколу рішення зборів судів від 19 березня 2018 року № 2 в частині вирішення третього питання порядку денного зборів суддів щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду без зміни його суті, а саме: вказати, що за результатами таємного голосування було вирішено висловити недовіру керівнику апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_1.

40. Судами встановлено, що підставою для прийняття наказу про звільнення позивача було виключно рішення зборів судів від 19 березня 2018 року № 2, на підставі якого і приймався спірний наказ про звільнення позивача від 23 березня 2018 року. Судове рішення по справі № 812/715/18 Луганським окружним адміністративним судом прийняте 21 червня 2018 року, тобто до прийняття 23 червня 2018 року вказаних уточнень до протоколу, дія яких поширюється на протоколи, складені після прийняття таких змін до Положення про збори суддів Сватівського районного суду від 23 червня 2015 року, відповідно до яких можливо виправлення допущених описок, помилок чи внесення уточнень до Протоколу чи Рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області.

41. Щодо посилань скаржника на відсутність компетенції суду адміністративної юрисдикції в розгляді позовних вимог про оскарження рішень зборів суддів та висловлення такої правової позиції в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17, Верховний Суд зазначає, що рішення Луганського окружного адміністративного суду 21 червня 2018 року по справі № 812/715/18, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, набрало законної сили, в касаційному порядку не скасоване.

42. Оскільки цим судовим рішенням встановлені обставини щодо відсутності рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату у Сватівському районному суді Луганської області, тому суди попередніх інстанцій правильно не надавали повторно аналіз підстав та порядку проведення зборів суддів, прийняття за їх результатами рішень, а врахували висновки щодо таких обставин справи які не повинні доказуватись при розгляді цієї справи, оскільки викладені в рішенні суду, що набрало законної сили.

43. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

45. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Сватівського районного суду Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року залишити без задоволення.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

О. В. Калашнікова