П О С Т А Н О В А

іменем України

14 листопада 2019 року

справа 160/3863/19

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Державної фіскальної служби про скасування індивідуальних податкових консультацій

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» 25.04.2019 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправними і скасувати індивідуальні податкові консультації №834/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 01.03.2019 та №1448/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 04.04.2019 (ас5).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 в задоволенні позову відмовлено (ас60).

В апеляційній скарзі ПАТ «ДМК» просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилаються на те, що суд не врахував, що в податковій консультації №834/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 01.03.2019 надана відповідь тільки на перше з двох питань. Помилковим є висновок, що операція з надходження бензолу в проміжне сховище є надходженням пального на акцизний склад.

В податковій консультації №1448/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 04.04.2019 не вказано на підставі якої норми при продажу товару на експорт позивач має складати акцизну накладну відносно нерезидента. Помилковим є висновок, що виробництво, зберігання, реалізація бензолу виключно на експорт потребує оформлення акцизним складом орендованих залізничних цистерн та оформлення акцизних накладних (ас68).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ПАТ «ДМЗ» направило на адресу ДФС України запит №106/447 від 25.01.2019 про отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування податкового законодавства щодо конкретного визначення обсягів пального на акцизному складі.

Позивач зазначає, що є виробником бензолу сирого кам`яновугільного УКТ ЗЕД 2707 10 90 00, який реалізується на експорт.

Процес виробництва бензолу сирого кам`яновугільного: При коксування вугільної шихти в косових батареях утворюється коксова продукція і коксовий газ. Коксовий газ після очищення від хімічних продуктів, використовується як альтернативне паливо для обігріву коксових батарей і виробництва теплової енергії на парових котлах коксохімічного виробництва. В процесі очищення коксового газу утворюється бензол сирий кам`яновугільний. Технологією виробництва бензолу сирого кам`яновугільного передбачено уловлювання бензольних вуглеводнів з коксового газу поглинальною оливою. Поглинальна олива потім піддається нагріву з подальшим отриманням бензолу сирого кам`яновугільного. Після розгону поглинальної оливи на бензольні колонії, бензол сирий кам`яновугільний з сепаратора надходить на проміжне сховище сирого бензолу для відстоювання від сепараторної води і усереднення. Бензол сирий кам`яновугільний в даному сховищі є незавершеним виробництвом. Після заповнення сховища, проводиться залив сепараторної води, визначення якісних показників бензолу сирого кам`яновугільного на відповідність технічним умовам. Після проведення аналізу лабораторією і отримання сертифікату відділу технічного контролю, бензол сирий кам`яновугільний вважається готовою продукцією, перекачується в сховища готової продукції і відвантажується споживачам.

Позивач посилається на такі норми Податкового Кодексу України:

Пункт 14.1.141-1 статті 14: пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені в пункті 215.3.4 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 215.3.4 статті 215, бензол (УКТ ЗЕД 2707 10 10 00, УКТ ЗЕД 2707 10 90 00) відноситься до підакцизного товару «пальне».

Абзац 1 пункту 230.1.2 статті 230: акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) в резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Абзац 1 пункту 230.1.3 статті 230: розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі в цьому розділі - обсяг обігу пального) в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

Абзац 3 пункту 230.1.3 статті 230: дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального в добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Абзаци 4-7 пункту 230.1.3 статті 230: на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Абзац 10 пункту 230.1.3 статті 230: дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку в формі електронних документів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну фінансову політику.

Позивач просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи вірно ми розуміємо, що незавершене виробництво бензолу сирого кам`яновугільного (надходження його у проміжне сховище сирого бензолу для відстоювання від сепараторної води і усереднення) не є операцією надходження пального на акцизний склад та проміжне сховище незавершеного виробництва не потребує обладнання рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками?

2) чи вірно ми розуміємо, що операцією надходження пального на акцизний склад, є обсяг бензолу сирого кам`яновугільного, перекачаний у сховища готової продукції, підлягає обладнанню рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками? (ас15)

ДФС України надана індивідуальна податкова консультація №834/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 01.03.2019:

Відповідно до підпункту «б» абзацу 1 пункту 14.1.6 статті 14 Податкового Кодексу України, акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу проводить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення, перероблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку ведення єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ №891 від 22.11.2017, резервуар – законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці.

Транспортування (переміщення, перекачування) палива з одного резервуара до іншого в межах одного акцизного складу є технологічною операцією, яку суб`єкт господарювання здійснює виходячи зі своїх потреб, при цьому вказані дії повинні враховуватись при подачі даних в реєстр, що забезпечить повноту обліку пального.

На сьогоднішній день законодавством не визначено таке поняття як «проміжне сховище».

Операція з надходження бензолу в проміжне сховище (резервуар) для відстоювання від сепараторної води і усереднення, а в подальшому перекачування до сховища готової продукції (резервуар), вважається надходженням пального на акцизний склад. В такому випадку проміжне сховище (резервуар) та сховище готової продукції (резервуар) повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками обсягу виробленого і реалізованого пального та рівнемірами-лічильниками рівня пального в резервуарі. При цьому вказані дії повинні відображатись при подачі даних в реєстр, що забезпечить повноту обліку пального (ас18).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, виходячи з описаного технологічного процесу, в проміжне сховище заливається сирий бензол для відстоювання від сепарації. Саме в цьому проміжному сховищі за допомогою сепараторної води сирий бензол перетворюється в готову продукцію. Саме під час знаходження бензолу в проміжному сховищі на нього оформлюється сертифікат відділу технічного контролю як на пальне.

Відтак, виходячи з положень підпункту «б» абзацу 1 пункту 14.1.6 статті 14 Податкового Кодексу України, підпункту 3 пункту 2 Порядку ведення єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ №891 від 22.11.2017, проміжне сховище, в якому утворюється сертифіковане пальне бензол сирий кам`яновугільний – є резервуаром на території акцизного складу, на якому здійснюється вироблення, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального.

Помилковими є доводи апеляційної скарги, що податковою консультацією надана відповідь тільки на перше питання. В консультації зазначено, що операція з надходження бензолу в проміжне сховище та подальше перекачування до сховища готової продукції – є надходження пального на акцизний склад. І проміжне сховище і сховища готової продукції підлягають обладнанню рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками.

Надана індивідуальна податкова консультація №834/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 01.03.2019 повністю узгоджується з положеннями пунктів 230.1.2, 230.1.3 статті 230 Податкового Кодексу України про обов`язок розпорядника акцизного складу щоденно формувати дані про фактичні залишки пального, добові обсяги отриманого і реалізованого пального за показниками рівномірів-лічильників в кожному резервуарі і витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального, та передачі цих даних електронними засобами до податкового органу.

ПАТ «ДМЗ» направило на адресу ДФС України запит №106/859 від 20.02.2019 про отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування податкового законодавства щодо оформлення акцизних складів та складання акцизних накладних в окремих випадках.

Позивач вказує, що є виробником бензолу сирого кам`яновугільного УКТ ЗЕД 2707 10 90 00, який реалізується на експорт.

Процес виробництва бензолу сирого кам`яновугільного: При коксування вугільної шихти в косових батареях утворюється коксова продукція і коксовий газ. Коксовий газ після очищення від хімічних продуктів, використовується як альтернативне паливо для обігріву коксових батарей і виробництва теплової енергії на парових котлах коксохімічного виробництва. В процесі очищення коксового газу утворюється бензол сирий кам`яновугільний. Технологією виробництва бензолу сирого кам`яновугільного передбачено уловлювання бензольних вуглеводнів з коксового газу поглинальною оливою. Поглинальна олива потім піддається нагріву з подальшим отриманням бензолу сирого кам`яновугільного. Після розгону поглинальної оливи на бензольні колонії, бензол сирий кам`яновугільний з сепаратора надходить на проміжне сховище сирого бензолу для відстоювання від сепараторної води і усереднення. Бензол сирий кам`яновугільний в даному сховищі є незавершеним виробництвом. Після заповнення сховища, проводиться залив сепараторної води, визначення якісних показників бензолу сирого кам`яновугільного на відповідність технічним умовам. Після проведення аналізу лабораторією і отримання сертифікату відділу технічного контролю, бензол сирий кам`яновугільний вважається готовою продукцією, перекачується в сховища готової продукції.

Процес реалізації бензолу сирого кам`яновугільного:

1. Навантаження бензолу сирого кам`яновугільного зі сховища готової продукції в орендовані типові залізничні цистерни (договором оренди заборонено проведення їх модернізації, реконструкції тощо) з подальшим відвантаженням споживачу на експорт (розвантаження орендованих цистерн проводиться за межами України).

2. Навантаження бензолу сирого кам`яновугільного зі сховища готової продукції в орендовані типові залізничні цистерни (договором оренди заборонено проведення їх модернізації, реконструкції тощо), тимчасове його зберігання в очікуванні контрактації та оплати від споживача, подальше відвантаження споживачу на експорт (розвантаження орендованих цистерн проводиться за межами України).

3. Навантаження бензолу сирого кам`яновугільного зі сховища готової продукції у власні типові залізничні цистерни (без права виїзду на залізничні колії Укрзалізниці) через відсутність споживачів і вільного місця в сховищах, з подальшим вивантаженням в сховища готової продукції.

Позивач посилається на такі норми Податкового Кодексу України:

Пункт 14.1.141-1 статті 14: пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені в пункті 215.3.4 статті 215 цього Кодексу.

Підпункт «б» абзацу 1 пункту 14.1.6 статті 14: акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу проводить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення, перероблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Підпункт «б» абзацу 2 пункту 14.1.6 статті 14: не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200м³, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000м³ (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Абзац 1 пункту 14.1.6-1 статті 14: акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується або зберігається пальне, спирт етиловий на митній території України.

Абзац 2 пункту 14.1.6-1 статті 14: транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини 2 статті 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Абзац 3 пункту 14.1.6-1 статті 14: не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Абзац 2 пункту 14.1.212 статті 14: реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Абзац 3 пункту 14.1.212 статті 14: не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пункту 215.3.4 статті 215, бензол (УКТ ЗЕД 2707 10 10 00, УКТ ЗЕД 2707 10 90 00) відноситься до підакцизного товару «пальне».

Абзац 1 пункту 230.1.2 статті 230: акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) в резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Абзац 1 пункту 230.1.3 статті 230: розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі в цьому розділі - обсяг обігу пального) в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°С.

Абзац 3 пункту 230.1.3 статті 230: дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального в добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Абзаци 4-7 пункту 230.1.3 статті 230: на кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Абзац 10 пункту 230.1.3 статті 230: дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку в формі електронних документів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну фінансову політику.

Абзац 3 пункту 231.1 статті 231: виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального в споживчу тару ємністю до 5 літрів, зобов`язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

Абзац 1 пункту 231.3 статті 231: акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального бо спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Абзац 6 пункту 231.3 статті 231: особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику в разі реалізації пального або спирту етилового: а) з акцизного складу: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку; б) з акцизного складу пересувного: для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового; будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Абзац 8 пункту 231.3 статті 231: особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов`язана зареєструвати таку акцизну накладну в єдиному реєстрі акцизних накладних.

Абзац 9 пункту 231.3 статті 231: особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в двох примірниках в разі реалізації пального або спирту етилового: а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, в разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий; б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного; в) з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного; г) з акцизного складу пересувного до акцизного складу.

Абзац 10 пункту 231.3 статті 231: особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов`язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу – отримувачу пального або спирту етилового.

Абзац 11 пункту 231.3 статті 231: розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного – отримувач пального або спирту етилового зобов`язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Абзац 12 пункту 231.3 статті 231: якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне або спирт етиловий, складання та реєстрація акцизних накладних в двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних в двох примірниках.

Позивач просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи необхідно оформлювати акцизний склад в разі, якщо виробництво бензолу сирого кам`яновугільного, зберігання та реалізація здійснюється виключно на експорт?

2) чи є орендовані типові залізничні цистерни, розвантаження яких здійснюється за межами України, акцизним складом?

3) чи вірним є розуміння, що навантаження бензолу сирого кам`яновугільного в орендовані типові залізничні цистерни не є операціє реалізації підакцизної продукції, що не потребує оформлення акцизної накладної?

4) чи вірним є розуміння, що операція реалізації бензолу сирого кам`яновугільного на експорт не є операцією реалізації підакцизної продукції та не потребує оформлення акцизної накладної? (ас23)

ДФС України надана індивідуальна податкова консультація №1448/6/99-99-12-01-02-15/ІПК від 04.04.2019:

Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу України, об`єктами оподаткування є операції з: 213.1.1. реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів; 213.1.2. реалізації або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами до статутного капіталу; 213.1.12. реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до пункту 213.2.1 статті 213 Податкового Кодексу України, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню: вивезення (експорту) підакцизних товарів платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною декларацією, в тому числі, якщо відвантаження відбулось в звітному періоді, а вивезення – в наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація.

Відповідно до абзацу 1 пункту 230.1.5 статті 230 Податкового Кодексу України, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватись в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до абзацу 2 пункту 230.1.5 статті 230 Податкового Кодексу України, включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» пункту 2 частини 2 статті 91 Митного Кодексу України. Такі заявки подаються суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України в транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до абзацу 3 пункту 230.1.5 статті 230 Податкового Кодексу України, переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих в єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне або спирт етиловий в таких транспортних засобах, а також не зазначені в заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

Відповідно до абзацу 4 пункту 230.1.5 статті 230 Податкового Кодексу України, транспортні засоби, що використовуються для переміщення на митній території України пального або спирту етилового, не облаштовуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Відповідно до абзацу 1 пункту 231.1 статті 231 Податкового Кодексу України, платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відповідно до абзацу 2 пункту 231.1 статті 231 Податкового Кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого в межах або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку ведення єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою КМУ №891 від 22.11.2017, обіг пального – будь-які операції, що передбачають: фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції); фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Враховуючи, що виробництво і зберігання бензолу здійснюється на митній території України, Товариству необхідно створювати акцизний склад та облаштовувати його витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками. Залізничні цистерни, в яких переміщується або зберігається бензол на митній території України до перетину кордону набувають статусу акцизного складу пересувного.

Операції навантаження бензолу сирого кам`яновугільного в орендовані типові цистерни, а також реалізація його на експорт, є операціями з реалізації підакцизної продукції, які потребують оформлення акцизних накладних (ас29).

Суд першої інстанції правильно проаналізував положення підпункту «б» абзацу 1 пункту 14.1.6, абзаців 1-3 пункту 14.1.6-1 статті 14 Податкового Кодексу України, відповідно до яких, в разі вироблення, оброблення, перероблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального – обов`язковим є оформлення акцизного складу, зокрема пересувного акцизного складу, яким є залізничні цистерни, в яких переміщується або зберігається пальне на митній території України, окрім переміщення власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки.

При цьому, у відповідності до пунктів 230.1.2, 230.1.3, 230.1.5 статті 230 Податкового Кодексу України, щоденні дані рівномірів-лічильників та витратомірів-лічильників про фактичні залишки, добові обсяги отриманого і реалізованого пального на кожному акцизному складі повинні передаватись до податкового органу незалежно від подальшого руху пального.

Відповідно до перелічених норм, для пересувного акцизного складу не має значення транспортний засіб є власним чи орендованим.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком окружного суду відносно правомірності податкової консультації, що ПАТ «ДМЗ» необхідно створювати акцизний склад та облаштовувати його витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками. Залізничні цистерни, в яких переміщується або зберігається бензол на митній території України до перетину кордону набувають статусу акцизного складу пересувного.

Так само узгоджується з положеннями Податкового Кодексу України податкова консультація що операції навантаження бензолу сирого кам`яновугільного в орендовані типові цистерни, а також реалізація його на експорт, є операціями з реалізації підакцизної продукції, які потребують оформлення акцизних накладних. Це випливає з пункту 14.1.212 статті 14, пункту 213.1 статті 213 Податкового Кодексу України, якими передбачено що будь які операції з фізичної передачі пального з одного акцизного складу до іншого акцизного складу є реалізацією пального, окрім передачі в споживчій тарі ємністю до 5 літрів та при використанні пального для власного споживання чи промислової переробки. На обсяги реалізованого пального шляхом навантаження в залізничні цистерни, в тому числі за межі України, у відповідності до пунктів 231.1, 231.3 статті 231 КАС України має бути складена акцизна накладна.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 14.11.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова