ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/228/19 Справа № 691/470/16-к Категорія: ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.389 КК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 за участю прокурораОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою процесуального прокурора по кримінальному провадженню ОСОБА_12 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 11 січня 2019 року, яким

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженець м. Городище, Черкаської області, зареєстрований

за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою:

АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою,

не одружений, не працюючий, раніше судимий,

визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.389 КК України та призначено йому покарання за:

- ч. 2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- ч. 3 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 389 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі, що, відповідно до ч.1 ст. 72 КК України, становить 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначено за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань та покарання, призначеного за вироком від 12.10.2016 року за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 25 днів позбавлення волі, і остаточну міру покарання ОСОБА_9 призначено у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання ОСОБА_9 рахується з 11.01.2019, зарахувавши йому в цей термін час перебування останнього під вартою з 28.07.2016 по 11.01.2019, включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції до 21.06.2017 року), обвинуваченому ОСОБА_9 в термін відбуття покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 28.07.2016 по 11.01.2019, включно, з розрахунку: 1 день проведений в слідчому ізоляторі - 2 дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, залишений до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_9 визнано невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та виправдано.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець

м. Городище, Черкаської області, житель

АДРЕСА_3 , українець, громадянин

України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не

працюючий, раніше судимий,

визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі частково приєднано не відбуту частину покарання, за вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, і остаточну міру покарання ОСОБА_10 призначено у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_10 у виді тримання під вартою, залишений до вступу вироку в законну силу.

Термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахується з 11.01.2019, зарахувавши йому в цей термін строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 28.05.2016 по 05.07.2016 включно та час відбування покарання за вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 з 06.07.2016 по 30.01.2018 та перебування останнього під вартою з 30.01.2018 по 11.01.2019, включно.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції до 21.06.2017 року), обвинуваченому ОСОБА_10 в термін відбуття покарання підлягає зарахуванню строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 28.05.2016 по 05.07.2016 включно, з розрахунку: 1 день проведений в слідчому ізоляторі - 2 дні позбавлення волі.

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м.

Городище Черкаської області, житель

АДРЕСА_4 одружений, з неповною

середньою освітою, не працюючий, раніше судимий,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання визначено за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, а саме: покарання, призначеного за цим вироком за злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі, та покарання, призначеного за вироком від 31.05.2016 року за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі, і остаточну міру покарання ОСОБА_11 , з врахуванням положень ч. 2 ст. 70 КК України, призначено у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахується з 11.01.2019, зарахувавши йому в цей термін час перебування останнього під вартою з 20.05.2016 по 11.01.2019, включно.

Крім того, в термін відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 зараховано час перебування останнього під вартою з 28.05.2012 по 21.05.2013 в рамках кримінального провадження, за яким був ухвалений вирок від 21.05.2013.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції до 21.06.2017 року), обвинуваченому ОСОБА_11 в термін відбуття покарання підлягає зарахуванню строк його попереднього ув`язнення, починаючи з 20.05.2016 по 11.01.2019, включно, та з 28.05.2012 по 21.05.2013, включно, з розрахунку: 1 день проведений в слідчому ізоляторі - 2 дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасований та звільнено обвинуваченого ОСОБА_11 з-під варти, в зв`язку з відбуттям призначеного покарання.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_11 не обирався.

ОСОБА_11 визнано невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та виправдано.

Стягнуто з обвинувачених на користь держави наступні процесуальні витрати за проведення експертиз:

- з ОСОБА_9 - 1543 (одна тисяча п`ятсот сорок три) гривні 48 копійок;

- з ОСОБА_10 - 400 (чотириста) гривень 00 копійок;

- з ОСОБА_11 - 751 (сімсот п`ятдесят одна) гривня.

Цивільний позов ОСОБА_13 на суму 27220 (двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень, з яких матеріальна шкода становить 7220 (сім тисяч двісті двадцять) гривень та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральна шкода, залишено без розгляду.

Вирішено долю речових доказів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_9 , в період відбування покарання, призначеного вироком Городищенського районного суду від 06.08.2015 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливі злочини.

Так, він 03.12.2015, близько 13.00 години, перебуваючи на території будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , реалізуючи свій намір на викрадення майна, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав мобільний телефон «Леново А369і», вартістю 700 гривень, у якому були вставлені сім-картка оператора мобільного зв`язку «Лайф», вартістю 25 гривень, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 15 гривень, та сім-картка оператора мобільного зв`язку «Київстар», вартістю 25 гривень, який стояв на підзарядці, та грошові кошти у сумі 300 гривень, які знаходилися на столі у літній кухні будинку, з якими залишив будинок та територію домоволодіння, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши шкоди ОСОБА_14 на загальну суму 1065 гривень.

Він же, 31.01.2016, близько 14.30 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та, підійшовши до господарського приміщення, яке розташоване на території вказаного домоволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив двері вказаного приміщення та проник до середини, де виявив болгарку марки «Макіта», вартістю 300 гривень та дриль марки «С-480 В», вартістю 200 гривень, та, в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав вказані інструменти, та, залишивши господарське приміщення і територію домоволодіння, розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень.

Він же, 20.02.2016, близько 20.30 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , де, підійшовши до приміщення гаражу, яке розташоване на території вказаного домоволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до середини вказаного приміщення, де виявив дитячий спортивний велосипед марки «Фортуна», вартістю 1200 гривень, оливу моторну «ELF TURBO DIESEL 10 w-40», яка знаходилася у каністрі місткістю 3 л, вартістю 300 гривень, та антифриз «EUROSTANART G 12+», який знаходився у каністрі місткістю 5 л, вартістю 500 гривень, та, в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав вказане майно, та, залишивши приміщення гаражу і територію домоволодіння, розпорядився ними на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_16 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 гривень.

Він же, 20.02.2016, близько 23.00 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_7 , де, підійшовши до господарського приміщення, яке розташоване на території вказаного домоволодіння, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив двері вказаного приміщення та проник до середини, де виявив велосипед марки «Україна», вартістю 320 гривень, який, в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, викрав, та залишив приміщення і територію домоволодіння, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_17 матеріальну шкоду на загальну суму 320 гривень.

Він же, у середині березня 2016, в невстановлений досудовим та судовим слідством день, близько 01.30 години, з метою крадіжки чужого майна, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , прибули до території домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , де шляхом розподілення між собою ролей, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 зайшли на територію домоволодіння, а ОСОБА_10 , діючи як пособник, залишився на вулиці з метою оповіщення учасників вчинення злочину про появу можливих транспортних засобів та сторонніх осіб для того, щоб, у разі їх появи, якнайшвидше залишити місце вчинення злочину. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підійшли до будинку, де ОСОБА_11 , за допомогою металевого предмета, пошкодив навісний замок та проник до будинку, де виявив електроточило із шліфувальним диском, вартістю 200 гривень, бензокосу марки «Вікінг GS 770», вартістю 600 гривень, за допомогою ножа перерізав два кабелі довжиною 2 м кожен, загальною вартістю 30 гривень, які були підведені до коробки із пусковою кнопкою, вартістю 80 гривень, від якої від`єднав електричну переноску, довжиною 3 м, вартістю 20 гривень. Після чого ОСОБА_18 , підійшовши до приміщення літньої кухні, за допомогою металевого предмета, пошкодив навісний замок та проник до середини, де виявив сумку із інструментами до бензокоси «Вікінг GS 770», вартістю 200 гривень, банку ємкістю 1 л із вмістом моторної оливи до бензокоси, вартістю 80 гривень, які, в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, разом із ОСОБА_9 та за сприяння ОСОБА_10 , викрали вказане майно, з яким залишили територію домоволодіння та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1210 гривень.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_9 , скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст.185 та ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких являється таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Він же, в ніч з 11.02.2016 на 12.02.2016, перебуваючи на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом віджиму пластикового вікна, проник до середини будинку, з якого викрав алюмінієвий бідон, ємкістю 40 літрів, вартість 380 гривень, що був повністю заповнений соняшниковим медом, вагою 52 кілограма вартістю, 1729 гривень, а також автомобільний акумулятор, потужністю 50 ампер годин, вартістю 456 гривень, після чого із викраденим майном залишив будинок та територію домоволодіння і розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 2565 гривень.

Він же, 01.03.2016, близько 00.00 годин, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_9 , та, підійшовши до будинку, який розташований на території вказаного домоволодіння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом віджиму пластикового вікна, таємно проник до середини будинку, з якого викрав одну чоловічу шкіряну курточку, на комірі якого був світло-коричневий пух, вартістю 1622 гривні, один музичний центр марки «Самсунг», вартістю 1029 гривень, одну туалетну воду «Джимі Чу», об`ємом 40 мл, вартістю 522 гривні 25 копійок, одну туалетну воду «Джордані Голд», об`ємом 75 мл, вартістю 288 гривень, пральний порошок «Персіл», вагою 10 кілограм, вартістю 303 гривні, один чоловічий срібний ланцюжок на шию, вагою 9 грам, довжиною 50 сантиметрів, вартістю 282 гривні, один чоловічий срібний ланцюжок на руку, вагою 5 грам, довжиною 15 сантиметрів, вартістю 100 гривень, один двоспальний комплект білизни фіолетового кольору, вартістю 454 гривні, один двоспальний комплект білизни білого кольору, вартістю 454 гривні, один дитячий комплект білизни, вартістю 53 гривні 28 копійок, один шкіряний чоловічий гаманець чорного кольору, вартістю 256 гривень 50 копійок, два зарядні пристрої до мобільного телефону марки «Нокіа», вартістю 43 гривні за одну штуку, загальною вартістю 86 гривень, шість пар жіночих шкарпеток, вартістю 8 гривень 88 копійок за одну пару, загальною вартістю 53 гривні 28 копійок, п`ять пар чоловічих шкарпеток, вартістю 8 гривень 50 копійок за одну пару, загальною вартістю 42 гривні 50 копійок, після чого, з викраденим майном, залишив будинок та територію домоволодіння і розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_20 матеріальну шкоду на загальну суму 5545 гривень 81 копійка.

Він же, 13.06.2016, близько 10.00 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , де, підійшовши до будинку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через не замкнені вхідні двері, таємно проник до середини вказаного будинку, звідки викрав ноутбук марки «Леново G580», вартістю 4053 гривні, та, в подальшому викраденим ноутбуком, залишивши приміщення будинку та територію домоволодіння, розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_21 матеріальну шкоду на загальну суму 4053 гривні.

Він же, в середині травня 2016, близько 14.00 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , де, підійшовши до будинку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через не замкнені вхідні двері, таємно проник до середини вказаного будинку, звідки викрав мобільний телефон марки «Arlon», вартістю 399 гривень, та зварювальний апарат марки «Дніпро-М», вартістю 1450 гривень, після чого, вийшовши з будинку на подвір`я, через не замкнені двері, проник до середини гаражного приміщення, звідки викрав велосипед марки «Україна», вартістю 618 гривень, та, в подальшому, з викраденим майном залишив територію домоволодіння і розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_22 матеріальну шкоду на загальну суму 2467 гривень.

Він же, 23.06.2016 близько 12.00 хвилин, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де, підійшовши до будинку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, через не замкнене вікно, таємно проник до середини вказаного будинку, звідки викрав зварювальний апарат марки «Дніпро-М» САБ-250, вартістю 1612 гривень, шкіряний гаманець білого кольору, вартістю 47 гривень 50 копійок, у якому знаходились грошові кошти в сумі 500 гривень, коричневу барсетку зі шкірозамінника, вартістю 76 гривень, передню панель до автомобільної магнітоли марки «Соні», вартістю 95 гривень, після чого, з викраденим майном залишив будинок та територію домоволодіння, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 2330 гривень 50 копійок.

Він же, 28.06.2016, близько 12.00 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де, підійшовши до будинку, який розташований на території вказаного домоволодіння, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом віджиму пластикового вікна, таємно проник до середини будинку, з якого викрав мобільний телефон марки «Нокіа» модель 1616-2, вартістю 230 гривень, та мобільний телефон марки «Нокіа» модель 1280, вартістю 206 гривень, після чого, вийшовши із будинку на подвір`я та підійшовши до автомобіля ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом відкриття дверцят автомобіля, з його салону викрав автомобільну магнітолу марки «Соні», вартістю 285 гривень, та, в подальшому, із викраденим майном залишив територію домоволодіння, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_23 матеріальну шкоду на загальну суму 721 гривня.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 , скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких являється таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.

Окрім того, він же, 28.06.2016, близько 12.00 години, з метою крадіжки чужого майна, зайшов на територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де, в подальшому, шляхом відчинення замка, проник до середини гаражного приміщення, де таємно, умисно, з корисливою метою, повторно, незаконно заволодів скутером марки «Сузукі Летс 2», д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю 5702 гривні, що належить ОСОБА_23 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 5702 гривні.

Таким чином, ОСОБА_9 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно з проникненням у приміщення.

Він же, 23.05.2016, близько 16.20 години, з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, зайшов до приміщення Стеблівської ЗОШ 1-3 ступенів ім. І.С. Нечуя Левицького, що знаходиться по вул. Партизанська, 3, смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, де, користуючись відсутністю інших осіб, повторно, будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник до класної кімнати першого класу, де викрав магнітолу програвач касетний і дисковий «Bravis», ціною 400 гривень, а в подальшому до кабінету фізики, в якому з шухляди столу викрав грошові кошти в сумі 1700 гривень, актового залу, де викрав 2 мікрофони, вартістю 20 гривень кожен, на загальну суму 40 гривень, та комплект дисків в кількості 20 шт., вартістю 15 гривень кожен, на загальну суму 300 гривень; кабінетів діловода та директора школи, звідки викрав дві робочі станції для вчителя (системні блоки) Comrad 7400, вартістю 4086 гривень за штуку на загальну суму 8172 гривні, два монітори Xerox 7- 19 I, вартістю 1356 гривень, на загальну вартість 2712 гривень; столової, звідки викрав 17 кілограм м`яса, вартістю 73 гривні 50 копійок за кг, загальною вартістю 1249 гривень 50 копійок, 2 кг мороженої риби, вартістю 64 гривні за кг, загальною ціною 128 гривень, 4 кг гречаної крупи, вартістю 39 гривень за кг, загальною вартістю 156 гривень, 2 кг горохової крупи, вартістю 14 гривень за кг, загальною вартістю 28 гривень, 2 кг рису, вартістю 17 гривень за кг, загальною вартістю 34 гривні, 5 кг пшона, вартістю 9 гривень за кг, загальною вартістю 45 гривень, 2 кг ячки, вартістю 8 гривень, загальною вартістю 16 гривень, 1 кг манки, вартістю 9 гривень 30 копійок, 1 кг макаронних виробів, вартістю 15 гривень 50 копійок, 6 пляшок олії вартістю 29 гривень 89 копійок за пляшку, на загальну суму 179 гривень 34 копійки, 6 банок сардини, ціною 34 гривні 96 копійок за банку, на загальну суму 209 гривень 76 копійок, 1 пляшку соку ціною 13 гривень, 6 пачок масла ціною 21 гривня 25 копійок за пачку, на загальну суму 127 гривень 50 копійок, 4 пачки чаю вагою 250 грам, вартістю 28 гривень за пачку, на загальну суму 112 гривень. Після вчинення крадіжки, з місця злочину зник, таким чином завдавши матеріального збитку Стеблівській ЗОШ 1-3 ступенів ім. І.С. Нечуя Левицького на загальну суму 15 646 гривень 90 копійок.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.

Крім цього, 24.07.2016, близько 15.00 години, ОСОБА_9 , перебуваючи по АДРЕСА_10 , умисно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю сторонніх осіб, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, через незамкнені вхідні двері, зайшов до приміщення гаражу, за місцем проживання ОСОБА_24 , де незаконно заволодів транспортним засобом марки «Dacia Logan», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_3 2007 року випуску, при цьому повернувши ключ запалення, що знаходився у замку та привівши у дію двигун, виїхав з приміщення гаражу на дорогу, після чого з місця вчинення злочину зник, чим завдав власнику автомобіля матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_9 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.

Крім того, 06.08.2015, ОСОБА_9 був засуджений вироком Городищенського районного суду за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт. 16.10.2015 ОСОБА_9 з`явився до Корсунь-Шевченківського районного відділення кримінально-виконавчої інспекції, де його було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ч. 2 ст. 389 КК України, про що було складено підписку. Крім цього, його було попереджено, що громадські роботи є безоплатною суспільно корисною працею, які відпрацьовуються у вільні від навчання та роботи час і йому було надано направлення до Стеблівської сільської ради на відпрацювання громадських робіт з 19.10.2015 року. ОСОБА_9 , умисно, з метою ухилення від відбування вище вказаного покарання, та порушення порядку і умов відбування даного покарання, допустив невиконання встановлених обов`язків, а саме: 02.11.2015 не з`явився на реєстрацію до Корсунь-Шевченківського РВ КВІ без поважних причин, за що 05.11.2015 йому було винесено попередження про кримінальну відповідальність в разі порушення умов виконання вироку суду. Незважаючи на винесене 05.11.2015 письмове попередження, ОСОБА_9 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, знову допустив невихід на роботу в листопаді 2015 року: 02.11.2015, 03.11.2015, 04.11.2015, 05.11.2015, 06.11.2015, після чого йому Корсунь-Шевченківським МС КВІ УДПтСУ в Черкаській області було винесене повторне письмове попередження за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт. Даними діями ОСОБА_9 ухилився від виконання вироку суду у виді громадських робіт та безпосередньо відмовився виконувати визначену для нього роботу.

Таким чином, ОСОБА_9 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється ухилення від відбуття громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

ОСОБА_10 , будучи засудженим вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.

Так, він у середині березня 2016, в невстановлений досудовим та судовим слідством день, близько 01.30 годин, таємно, повторно, з корисливою метою, з метою крадіжки чужого майна, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , прибули до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , де, шляхом розподілення між собою ролей, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 зайшли на територію домоволодіння, а він, діючи як пособник, залишився на вулиці, з метою оповіщення учасників вчинення злочину про появу можливих транспортних засобів та сторонніх осіб для того, щоб у разі їх появи якнайшвидше залишити місце вчинення злочину, усвідомлюючи, при цьому, що він надаватиме допомогу у полегшенні викрадення майна, чим сприятиме його викраденню.

Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підійшли до будинку, де ОСОБА_11 , за допомогою металевого предмета пошкодив навісний замок та проник до будинку, де виявив електроточило із шліфувальним диском, вартістю 200 гривень, бензокосу марки «Вікінг GS 770», вартістю 600 гривень, за допомогою ножа перерізав два кабелі довжиною 2 м кожен, загальною вартістю 30 гривень, які були підведені до коробки із пусковою кнопкою, вартістю 80 гривень, від якої від`єднав електричну переноску довжиною 3 м, вартістю 20 гривень. Після чого ОСОБА_18 , підійшовши до приміщення літньої кухні, за допомогою металевого предмета, пошкодив навісний замок та проник до середини, де виявив сумку із інструментами до бензокоси «Вікінг GS 770», вартістю 200 гривень, банку ємкістю 1 л із вмістом моторної оливи до бензокоси, вартістю 80 гривень, та, разом із ОСОБА_9 , за сприяння ОСОБА_10 , викрали вказане майно, з яким залишили територію домоволодіння та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1210 гривень.

Таким чином, ОСОБА_10 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється пособництво у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднаної із проникненням у інше приміщення.

ОСОБА_18 , будучи засудженим вироком Городищенського районного суду від 21.05.2013 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливий злочин.

Так, він у середині березня 2016, в невстановлений досудовим та судовим слідством день, близько 01.30 години, з метою крадіжки чужого майна, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , прибули до території домоволодіння яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 , де шляхом розподілення між собою ролей, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 зайшли на територію домоволодіння, а ОСОБА_10 , діючи як пособник залишився на вулиці з метою оповіщення учасників вчинення злочину про появу можливих транспортних засобів та сторонніх осіб для того, щоб, у разі їх появи, якнайшвидше залишити місце вчинення злочину. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підійшли до будинку, де ОСОБА_11 , за допомогою металевого предмета пошкодив навісний замок та проник до будинку, де виявив електроточило із шліфувальним диском, вартістю 200 гривень, бензокосу марки «Вікінг GS 770», вартістю 600 гривень, за допомогою ножа перерізав два кабелі довжиною 2 м кожен, загальною вартістю 30 гривень, які були підведені до коробки із пусковою кнопкою, вартістю 80 гривень, від якої від`єднав електричну переноску довжиною 3 м, вартістю 20 гривень. Після чого ОСОБА_18 , підійшовши до приміщення літньої кухні, за допомогою металевого предмета, пошкодив навісний замок та проник до середини, де виявив сумку із інструментами до бензокоси «Вікінг GS 770», вартістю 200 гривень, банку ємкістю 1 л із вмістом моторної оливи до бензокоси, вартістю 80 гривень, та, в подальшому, умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно, разом із ОСОБА_9 та за сприяння ОСОБА_10 , викрали вказане майно, з яким залишили територію домоволодіння та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 1210 гривень.

Таким чином, ОСОБА_11 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого являється таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднане із проникненням у інше приміщення.

Він же, в середині листопада місяця 2015 року, в невстановлений досудовим та судовим слідством день, близько 22.30 години, з метою вчинення крадіжки, шляхом вийняття віконного скла вікна, проник всередину нежилого будинку, що по АДРЕСА_4 , звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_25 : плащ палатку, вартістю 200 гривень; велосипед марки «Jet», вартістю 1 025 гривень, та килим, вартістю 100 гривень, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1 325 гривень, після чого, з викраденим майном, залишив територію будинковолодіння та останнім розпорядився на власний розсуд, а саме - продав та отримані за продаж грошові кошти витратив на власні потреби.

Окрім того, він же, 21.03.2016, близько 00.00 годин, з метою вчинення крадіжки, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей, проник всередину нежилого будинку, що по АДРЕСА_11 , звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_26 : бензокосу марки «Echo SRM 22GES», вартістю 4 700 гривень 15 копійок; центробіжний насос до водоподаючої станції, вартістю 1 181 гривня 25 копійок; водяний насос марки «Агідель», вартістю 1001 гривня; водяний насос марки «Кама», вартістю 1 001 гривня; електродриль іноземного виробництва, вартістю 403 гривні 67 копійок; електродриль перфоратор виробництва Німеччини, вартістю 403 гривні 67 копійок; два шуруповерти іноземного виробництва, без акумуляторних батарей, в робочому стані, вартістю 403 гривні 67 копійок кожен, загальною вартістю 807 гривень 34 копійки; два електричні лобзики по дереву іноземного виробництва, вартістю 353 гривні 64 копійки кожен, загальною вартістю 707 гривень 28 копійок; будівельний електрофен, іноземного виробництва, вартістю 1 093 гривні 75 копійок; паяльник для пайки капрону, іноземного виробництва, вартістю 225 гривень 75 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 11 524 гривні 86 копійок, після чого, з викраденим майном, залишив територію будинковолодіння та останнім розпорядився на власний розсуд, а саме продав та отримані за продаж грошові кошти витратив на власні потреби.

Окрім того, він же, 23.03.2016, близько 00.00 годин, з метою вчинення крадіжки, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей, проник всередину нежилого будинку, що по АДРЕСА_11 , звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_26 : бухту двожильного мідного кабелю діаметром 2,5 мм довжиною 30 м, в обмотці чорного кольору, вартістю 81 гривня 90 копійок; бухту двожильного мідного кабелю діаметром 2,5 мм довжиною 30 м, в обмотці червоного кольору, вартістю 81 гривня 90 копійок; саморобний електроподовжувач з двожильного мідного кабелю діаметром 1,5 мм довжиною близько 20 м, в обмотці чорного кольору, вартістю 54 гривні 60 копійок; бухту телефонного кабелю довжиною близько 30 м, вартістю 127 гривень 40 копійок; комплект рожково накидних нікельованих ключів в кількості 16 шт. 6 22 мм, іноземного виробництва, вартістю 736 гривень 25 копійок; комплект викруток в кількості 8 шт., вартістю 77 гривень 58 копійок; кусачки марки «Kniper», вартістю 441 гривня 56 копійок; двоє кусачок, іноземного виробництва, вартістю 441 гривня 56 копійок кожна, загальною вартістю 883 гривні 12 копійок; набір інструментів фірми «Bosh», вартістю 230 гривень; ножиці сікатори вартістю 223 гривні 25 копійок; комплект викруток з насадками вартістю 77 гривень 58 копійок; будівельний металевий степлер, вартістю 628 гривень 59 копійок; набір свердл в кількості 20 шт., вартістю 230 гривень; електричні автомати в кількості 10 шт., вартістю 38 гривень 58 копійок кожен, загальною вартістю 385 гривень 80 копійок; пристрій для монтування заклепок вартістю 104 гривні 98 копійок; металеву лебідку вантажопідємністю 250 кг, вартістю 628 гривень 19 копійок, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 4 992 гривні 70 копійок, після чого, з викраденим майном, залишив територію будинковолодіння та останнім розпорядився на власний розсуд, а саме продав та отримані за продаж грошові кошти витратив на власні потреби.

Окрім того, він же, 20.04.2016, в період часу з 21.00 години по 22.00 годину, діючи умисно - з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, проник на територію нежилого домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_27 , оглянув будинок та підійшов до вхідних дверей, що розташовані з тильної сторони будинку, взявшись за металеву ручку, шляхом прикладення сили ривком потягнув на себе двері, від чого останні відкрилися при цьому пошкоджено накладку навісного замка. Проникнувши в будинок та виявивши у ньому різноманітне майно, маючи єдиний умисел на заволодіння ними, таємно, викрав: ручний електричний рубанок «Арсенал Р1400 С», вартістю 1200 гривень 00 копійок; ударний дриль «Win Tech power tools IMPACT DRILL WID-810», вартістю 600 гривень 00 копійок; дриль шуруповерт електричний «Forte power tools DS 450 VR», вартістю 380 гривень 00 копійок; свердло по металу діаметром 8 мм вартістю 5 гривень; болгарки «Stark red line AG1010» 650 гривень; металевий диск по дереву діаметром 125 мм, вартістю 40 гривень 00 копійок; канцелярський ніж вартістю 20 гривень 00 копійок; цигарки «Прима Люкс» в кількості двох пачок, вартістю однієї пачки 16 гривень 00 копійок, на загальну суму 32 гривень 00 копійок. А всього своїми умисними діями ОСОБА_11 завдав потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 2 927 гривен 00 копійок. Після вчинення крадіжки ОСОБА_11 покинув місце вчинення злочину та викраденими речами розпорядився на власний розсуд.

Окрім того, він же, 25.04.2016, близько 23.00 годин, з метою вчинення крадіжки, шляхом відчинення замка вхідних дверей, проник всередину будинку, що по АДРЕСА_12 , звідки умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, викрав належні ОСОБА_28 : електрозварювальний апарат кустарного виробництва, вартістю 1 353 гривні 75 копійок; електроподовжувач з двожильного мідного кабелю ПВС довжиною близько 20 м, вартістю 44 гривні 25 копійок; електроподовжувач з двожильного мідного кабелю ШВП довжиною близько 30 м, вартістю 66 гривень 36 копійок; три шматки мідних двожильних електропроводів в ізоляції діаметром 2 мм довжиною близько 5 6 м, вартістю 13 гривень 27 копійок, загальною вартістю 39 гривень 81 копійка; фотоапарат марки «Зоркий», вартістю 665 гривень; фотоапарат марки «Смена», вартістю 95 гривень; фотоапарат марки «Зенит», вартістю 465 гривень 88 копійок; фотоапарат марки «Смена символ», вартістю 122 гривні 55 копійок; військовий бушлат типу «фуфайка» зразка СРСР, вартістю 50 гривень; медаль «За победу над Германией», вартістю 120 гривень; медаль «Ветеран труда», вартістю 77 гривень 50 копійок; медаль «Пятьдесят лет вооруженных сил СССР», вартістю 150 гривень; медаль «Медаль материнства ІІ степени», вартістю 1 290 гривень; медаль «25 лет победы в Великой отечественной войне 1941 1945 гг.», вартістю 150 гривень; зимову чоловічу куртку «Columbia», вартістю 100 гривень; зимову чоловічу куртку «Canada Vermount», вартістю 100 гривень; бінокль виробництва СРСР, вартістю 2 517 гривень 50 копійок; фарфорову статуетку виробництва СРСР із зображенням хлопця на лижах у зимовому одязі, вартістю 300 гривень; фарфорову статуетку виробництва Німеччини із зображенням хлопця наприсядки із молотком в руках, вартістю 300 гривень; книгу «Летопись русской хирургии» видавництва 1896 року, вартістю 208 гривень; журнал «Медичний довідник» видавництва 1900 року, вартістю 208 гривень; манікюрний набір фірми «Scarlett SC 951», вартістю 375 гривень 38 копійок; три латунні крани 1/2 дюйма вартістю 18 гривень кожен, загальною вартістю 54 гривні; латунні фітинги (під кутом, хрестовинні), в кількості 12 шт., вартістю 14 гривень 24 копійки, загальною вартістю 170 гривень 88 копійок; бензопилу «Goodluck» в розібраному стані, вартістю 1 175 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 10 198 гривень 86 копійок, після чого, з викраденим майном, залишив територію будинковолодіння та останнім розпорядився на власний розсуд, а саме продав та отримані за продаж грошові кошти витратив на власні потреби.

Таким чином, ОСОБА_11 , скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками яких являється таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у приміщення.

В апеляційній скарзі процесуального прокурора по кримінальному провадженню ОСОБА_12 ставиться питання про необхідність скасування вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 11 січня 2019 року через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, необхідність дослідження доказів та характеризуючих даних на ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та постановлення нового вироку. Новим вироком, на думку апелянта, необхідно визнати винними:

- ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі. за ч. 3 ст. 185 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 389 КК України - 3 (три) роки обмеження волі, відповідно до ч.1 ст. 72 КК України, становить 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України - позбавлення волі 3 роки, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, і визначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань, за злочини, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 389, ч. 1 ст. 309 та вирок від 12.10.2016 на підставі положень ч. 1 ст. 71 за сукупністю вироків шляхом часткового складання остаточно призначити - 6 років 6 місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_18 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 - 6 (шість) років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 - 3 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 70 - шляхом поглинення менш суворого більш суворим 6 років позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, покарання визначити за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, за злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі, та покарання, призначеного за вироком від 31.05.2016 за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України і остаточну міру покарання ОСОБА_11 , призначити у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

- ОСОБА_29 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185

КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі частково приєднати частину

покарання, за вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015, і

остаточну міру покарання ОСОБА_10 призначити 4

(чотири) роки позбавлення волі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказував на те, що ОСОБА_9 , згідно обвинувального акту, органом досудового слідства обвинувачувався в тому, що він, будучи ув`язненим у Черкаському слідчому ізоляторі УДПтС України в Черкаській області, що знаходиться за адресою: вул. Благовісна, 234, м. Черкаси, 27.12.2016, близько 14.00 години, перебуваючи на території Смілянського ізолятора тимчасового тримання, що знаходиться в м. Сміла, маючи умисел на незаконне придбання наркотичного засобу, шляхом знахідки, привласнив собі пакунок із вмістом подрібненої речовини рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку судово-хімічної експертизи № 2/16 від 06.01.2017, являється подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору та є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого, в перерахунку на висушену речовину, становить 13,05 г. Після чого, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій, маючи умисел на незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою особистого вживання, зберігав при собі у анальному отворі пакунок, який, у період часу з 14.00 години до 15.40 години 27.12.2016, перевіз з м. Сміли до м. Черкаси, проніс на територію слідчого ізолятора, де, під час особистого обшуку працівником Черкаського слідчого ізолятора УДПтС України в Черкаській області у кімнаті збірного відділення у нього було виявлено прихований пакунок з наркотичним засобом та вилучено.

Оцінивши, надані прокурором докази, судом винесено рішення. Проте, з урахуванням положень ст. 409 КПК України апелянт вважає, що вказаний вирок підлягає скасуванню, а саме у відповідності до ч. 1 п. 2 через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Так, судом за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 411 КПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Так, в судовому засіданні встановлено, що факт виявлення та вилучення 27.12.2016, працівниками Черкаського СІЗО наркотичного засобу (згідно висновку експерта) підтверджується рапортами та актами, складеними працівниками Черкаського СІЗО. При цьому, згідно рапортів, згорток вилучений у ОСОБА_9 , який знаходився «між сідницями» останнього, проте, оглянутий був «контейнер», а згідно обвинувального акту, ОСОБА_9 «зберігав при собі у анальному отворі пакунок». Таким чином, у досліджених документах існують розбіжності щодо місця зберігання та виду упакування знайденого.

Однак, судом не враховано, що відповідно до чинного законодавства «рапорт» не є доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, не зрозуміло, яким чином судом надавалась оцінка зазначеному документу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що, під час огляду місця події, згідно протоколу від 27.12.2016, понятими були ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які, виходячи зі змісту протоколу є працівниками Черкаського СІЗО. Крім того, факт виявлення та вилучення пакунку саме у ОСОБА_9 підтверджується рапортами працівників того ж Черкаського СІЗО, що, на переконання суду, є грубим порушенням вимог ч. 7 ст. 223 КПК України, згідно якої понятими не можуть бути, зокрема, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Проте, судом не вивчено посадові інструкції осіб, яких викликано в якості понятих, та не встановлено, що зазначені особи являються працівниками правоохоронних органів. А той факт, що поняті можуть бути зацікавлені в результатах досудового розслідування ґрунтується на домислах суду, та будь-якого підтвердження даного факту судом не наведено.

До того, ж не враховано факт, того, що СІЗО являється режимною установою, до якої вільний доступ обмежено, та всі особи відповідно до галузевого законодавства підлягають огляду, для того, щоб набути можливості потрапити до зазначеного приміщення, тому під час надання оцінки протоколу огляду місця події, а саме які особи запрошені в якості понятих, судом не надано оцінку реальній можливості запросити понятих, не з числа працівників СІЗО.

Крім того, виявлення факту порушення внутрішньої дисципліни під час обшуку особи, в межах галузевого законодавства стало підставою для реєстрації даних в ЄРДР, тобто обшук проводився не в межах кримінального провадження, тому надавати оцінку діям працівників СІЗО необхідно виходячи з посадових інструкцій та спеціального законодавства, в якому містяться вимоги та правила поведінки для таких випадків.

Крім того, судом вказано, що при проведенні слідчих (розшукових) дій по факту виявлення у ОСОБА_9 наркотичного засобу (обшук, виявлення, огляд знайденого), останній, тобто ОСОБА_9 , набув статусу затриманої особи, яка підозрювалася у вчиненні злочину, а тому, в силу приписів ч. 4 ст. 213 КПК України, особи, які здійснили затримання та вилучення, зобов`язані були роз`яснити ОСОБА_9 право на захист та забезпечити його захисником. Згідно матеріалів справи та пояснень ОСОБА_9 , дані вимоги закону працівниками Черкаського СІЗО були проігноровані.

Проте, на думку апелянта, судом зроблено хибний висновок, щодо проведення слідчих дій, а саме обшуку, у зв`язку із тим, що вказані заходи проводились в межах нормативних актів, які розповсюджують свою дію на внутрішній розпорядок роботи зазначеної установи. Так наказом №460/5 від 18.03.2013 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» п. 3.4 протягом доби з дня прибуття до СІЗО ув`язнені підлягають обшуку, медичному огляду, дактилоскопуванню і фотографуванню, а їх речі оглядаються. Засуджені підлягають обшуку, а їх речі оглядаються. Речі, вироби та речовини, зберігання яких заборонено, вилучаються відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" та вищезазначених Правил.

Особистий обшук може бути повним і неповним. Повному обшуку підлягають ув`язнені і засуджені під час прийому до СІЗО.

Враховуючи дані положення, та оскільки ОСОБА_9 , прибув до СІЗО, останній, не набував статусу затриманої особи, а тому його право на захист не було порушено.

Щодо твердження, що інших доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованого злочину, прокурор не надав, а саме клопотань про проведення експертизи, зокрема імунологічної, стороною обвинувачення заявлено не було, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

У зв`язку із вищевикладеним, судом за власною ініціативою могло бути винесено ухвалу про проведення експертизи, в тому числі імунологічної.

Таким чином, судом не враховано всі докази, які мають істотне значення для визначення змісту судового рішення. Та виходячи зі змісту судового рішення такі невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинули на вирішення питання про винуватість обвинуваченого.

З цих самих підстав прокурор також просив скасувати та постановити новий вирок стосовно ОСОБА_11 ..

Захисником обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_8 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому вона висловлює свою позицію щодо необхідності відхилення апеляційної скарги та залишення вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 11.01.2019 року без змін.

В обґрунтування доводів заперечення адвокат ОСОБА_8 вказувала на те, що посилання прокурора на те, що вирок Городищенського районного суду від 11.01.2019 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, не заслуговують на увагу.

Так, суд першої інстанції при вирішенні питання про міру покарання вже врахував наявність судимостей у обвинуваченого ОСОБА_9 та негативну характеристику за місцем проживання, а тому судом враховані в повній мірі відомості про особу, у зв`язку із чим вирок суду в частині визначення міри покарання за перерахованими статтями КК України є законним та справедливим, та таким, що достатнім та необхідним для виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів. Внаслідок недоведеності вини ОСОБА_9 у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України суд справедливо виправдав його за інкримінований йому злочин.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 не набув статусу затриманої особи не відповідає п.1.5. Тримання ув`язнених і засуджених відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув`язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність, отже останній не був засуджений, а перебував під слідством.

Крім того, відповідно до Наказу 460/5 п.4.1. Ув`язнені і засуджені мають право: на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскаржувати їх у суді, за особистою письмовою заявою отримати в друкованому вигляді роз`яснення положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 та 63 Конституції України та інших прав затриманих або осіб, які тримаються під вартою, встановлених законом, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника, при тому, що на цей час у нього був захисник, якого не повідомили про затримання та проведення з ним слідчих дій.

Твердження прокурора про те, що суд мав право відповідно до положень ст. 332 КПК України доручити проведення експертизи в разі: якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному - не відповідає дійсності.

Також посилання на ч.2 ст.509 КПК є безпідставним (диспозиція статті передбачає проведення психіатричної експертизи), в якої в даному випадку не було необхідності.

Під час судового розгляду стороною захисту було заявлено про те, що під час досудового слідства відповідно до Правил МОЗ України №6 від 17 01.1995 «Правила проведення судово-медичних експертиз (Досліджень) у відділеннях судово-медичної імунологи її бюро судово-медичної експертизи» не проведено судово-біологічну експертизу виділень, на виявлених згортках. Таким чином належність виявлених згортків, крім понятих (всупереч ч.7 ст.223 КПК України) нічим не підтверджується.

В порушення вимог ст. 278 КПК України повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.309 КК України вручено ОСОБА_9 23.02.2017. Хоча фактично слідчі дії розпочато 27.12.2016, тим самим грубо порушено вимоги ст.278 КПК України.

Крім того, суд у вироку зазначив про те, що сторона обвинувачення від допиту свідків взагалі відмовилася.

За таких обставин, захисник ОСОБА_8 вважає, доводи прокурора, викладені в його апеляції є такими, що не підлягають до задоволення.

В змінах до апеляційної скарги заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_32 ставиться питання про необхідність скасування вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 11.01.2019 стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_33 та ОСОБА_29 в частині визнання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 невинуватими у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309 КК України, та призначеного покарання через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Апелянт просив ухвалити в цій частині новий обвинувальний вирок, яким:

ОСОБА_9 визнати винним та засудити за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України - до 6 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 289 КК України - до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 389 КК України - до 3 років обмеження волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 12.10.2016 остаточно визначити покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Датою початку строку відбування ОСОБА_9 покарання вважати 02.11.2016.

ОСОБА_33 визнати винним та засудити за ч. 3 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України - до 3 років позбавлення волі, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 за сукупністю злочинів за цим вироком та вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 31.05.2016 остаточно визначити покарання у виді 7 років 3 місяців позбавлення волі.

Датою початку строку відбування покарання ОСОБА_11 покарання вважати 20.05.2018.

Також апелянт просив під час апеляційного розгляду допитати свідків: ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ..

Крім цього, апелянт просив під час апеляційного розгляду дослідити перелік матеріалів кримінального провадження, який зазначений у резолютивній частині змін до апеляційної скарги.

Поряд з цим було висловлено прохання про необхідність виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання на ч. 5 ст. 27 КК України при кваліфікації дій ОСОБА_40 ..

Вважати ОСОБА_41 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків з вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 визначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Датою початку строку відбування ОСОБА_42 покарання вважати 10.01.2018, зарахувавши йому в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 28.05.2016 по 05.07.2016 включно, час відбування покарання за вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 з 06.07.2016 по 10.01.2018 та перебування останнього під вартою з 10.01.2018 по день набрання вироком законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII), ОСОБА_43 в строк відбування покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 28.05.2016 по 05.07.2016 включно та з 10.01.2018 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку одному дню, проведеному в слідчому ізоляторі відповідає 2 дні позбавлення волі.

У вступній частині вироку вказати на наявність непогашених та незнятих судимостей у обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_41 , а саме на засудження ОСОБА_9 :

1) 06.08.2015 Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт:

2) 12.10.2016 Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді 3 років 25 днів позбавлення волі;

ОСОБА_11 :

1) 21.05.2013 Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

2) 31.05.2016 тим же судом за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків з вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21.05.2013 визначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі;

ОСОБА_10 :

05.05.2015 Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов`язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України; ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 11.04.2016 на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасовано звільнення від відбування покарання та 28.05.2018 затримано і направлено для відбування покарання.

У решті вказаний вирок суду першої інстанції апелянт просив залишити без змін.

В обґрунтування доводів змін до апеляції прокурора наводяться наступні мотиви.

Так, вказаний вирок 11.02.2019 оскаржено прокурором у провадженні через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Окрім наведених в апеляційній скарзі прокурора підстав для апеляційного перегляду вказаного вироку, відповідно до ч. 3 ст. 403 КПК України встановлено підстави для внесення доповнення до раніше поданої апеляційної скарги прокурора у провадженні.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні а достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги закону не дотримано, його висновки є передчасними та не ґрунтуються на нормах кримінального та кримінального процесуального закону.

Згідно зі ст. 374 КПК України та п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» у мотивувальній частині виправдувального вироку належить викласти формулювання обвинувачення, за яким підсудного було віддано до суду; результати дослідження, аналізу і оцінки доказів як тих, що були зібрані на попередньому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину; відсутність у діях підсудного складу злочину чи недоведеність його участі у вчиненні злочину.

Водночас, як убачається із змісту вироку, судом при мотивуванні виправдання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 309 КК України не зазначено жодної з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 373 КПК України для ухвалення виправдувального вироку.

Не містить такої підстави і резолютивна частина вироку. Натомість, вирок містить посилання на виправдання обвинувачених за не доведенням, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, вчинено ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а не в обвинуваченні, як це передбачено ч. 4 ст. 374 КПК України.

Крім того, не може залишитись без уваги і допущене судом першої інстанції істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства та постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку».

Зокрема, згідно з пунктом 4 частиною 2 ст. 374 КПК України у вступній частині вироку судом зазначається прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 14 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 до відомостей про особу підсудного, які мають значення для справи і які належить зазначати у вступній частині вироку, крім тих, що прямо передбачені у ст. 333 КПК України (ст.374 чинного КПК України), належать, зокрема, й такі: місце роботи чи навчання, громадянство, участь у Великій Вітчизняній війні, інвалідність, нагороди, дані про непогашену і незняту судимість.

Дані щодо наявності в обвинуваченого всіх судимостей, які не зняті та непогашені в установленому законом порядку, є даними, що характеризують його особу, та відносяться до відомостей, що мають значення для справи, зокрема для вирішення питання про обґрунтованість обвинувачення за інкримінованими злочинами та призначення відповідного виду та міри покарання.

Проте в порушення вказаних вимог кримінального процесуального закону та судової практики, під час ухвалення Городищенським районним судом вироку стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_41 у його вступній частині не зазначено дані щодо незнятих та непогашених судимостей обвинувачених, а лише вказано, що вони раніше судимі.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви ухвалення рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд, а в резолютивній - рішення щодо заходів забезпечення, початок строку відбування покарання та рішення про залік досудового тримання під вартою.

Як встановлено ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015, яка застосовується під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, сформований у постанові від 29.08.2018 в справі №663/537/17), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Водночас згідно з п. «ґ» абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції закону №838-VIII у строк попереднього ув`язнення включається строк перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

З указаного вище вироку суду першої інстанції встановлено, що строк відбуття покарання ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_43 вирішено рахувати з 11.01.2019. тобто з дня ухвалення вироку, зарахувавши в строк покарання строк перебування під вартою, а також відбування покарання за попередніми вироками.

Однак, згідно з матеріалами кримінального провадження, під час судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою Городищенського районного суду від 02.11.2016, стосовно ОСОБА_11 застосовано такий запобіжний захід під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалою слідчого судді Городищенського районного суду від 20.05.2016, а ОСОБА_44 10.01.2018 прибув до Черкаського слідчого ізолятора для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження з Черкаської виправної колонії № 62, де відбував покарання за вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015, а відтак початок строку, відбування покарання обвинуваченими необхідно рахувати саме з вказаних дат.

Крім того, при вирішенні питання про зарахування строку попереднього ув`язнення ОСОБА_41 в строк покарання з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі, Городищенським районним судом помилково не враховано період перебування в Черкаському слідчому ізоляторі для участі в судовому засіданні, а також період застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 10.01.2018 по день ухвалення вироку.

Крім того, Городищенським районним судом під час ухвалення вироку стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_41 допущено ряд порушень матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 65, 70, 71, 72 КК України щодо принципів призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків (розмежування випадків застосування ч. 4 ст. 70 КК України та ч. 1 ст. 71 КК України), а також визначення строку попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню в строк відбутого покарання за цим вироком.

В результаті вказаного, судом безпідставно, з посиланням на ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, зараховано обвинуваченим у строк відбутого покарання як строк попереднього ув`язнення значні періоди, які не підлягали зарахуванню.

Разом з тим, Городищенським районним судом не повною мірою дотримано і вимог закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_40 ..

Так, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого статтею кримінального закону і формулювання висновку про їх відповідність.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від

06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»

злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його

вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом таємного викрадення майна ОСОБА_19 вчинено ОСОБА_42 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 з попереднім розподілом ролей, відповідно до якого ОСОБА_44 слідкував за обстановкою біля домоволодіння, звідки вчинялась крадіжка, а також допомагав виносити викрадене з будинку та літньої кухні поза межі території домоволодіння, тобто брав безпосередню участь у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 27 КК України, яка визначає поняття виконавця злочину, безпосереднє вчинення злочину означає особисте виконання всіх чи частини дій, які описані в диспозиції статті Особливої частини, що становлять об`єктивну сторону злочину. Пособництвом же, згідно ч. 5 ст. 27 КК України є дії особи, яка безпосередньо не брала участі у вчиненні злочину, але порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

За таких обставин, на думку апелянта, органом досудового розслідування та судом дії ОСОБА_41 безпідставно кваліфіковано з посиланням на ч. 5 ст. 27 КК України, оскільки інкримінований йому злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, вчинено спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_9 і ОСОБА_11 з попереднім розподілом ролей та виконанням кожним із обвинувачених певної частини об`єктивної сторони злочину, що є співвиконавством злочину.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, яка просила задовольнити змінену апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_32 із зазначених у ній підстав, думки обвинувачених ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_10 які всі заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що змінена апеляційна скарга заступника прокурора Черкаської області ОСОБА_32 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 і ОСОБА_11 у скоєнні кримінальних правопорушень за які їх визнано винними та засуджено відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені в судовому засіданні і в їх сукупності та взаємозв`язку дана правильна юридична оцінка.

Висновки суду про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 і ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на доказах досліджених і належним чином оцінених судом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 і ОСОБА_11 , виходячи із сукупності всіх обставин вчинених діянь.

Так, винуватість обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 і ОСОБА_11 підтверджується:

- даними допиту в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_9 , який визнав повністю себе винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) проти власності та невиконання покарання, призначеного вироком суду, в яких йому було повідомлено про підозру та дав детальні пояснення щодо його обвинувачення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння злочину, наведеними у обвинувальних актах;

- даними допиту в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_10 , який визнав повністю себе винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), в якому йому було повідомлено про підозру та дав детальні пояснення щодо його обвинувачення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння злочину, наведеними у обвинувальному акті.

- даними допиту в суді першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_11 , який визнав повністю себе винним у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) проти власності, в яких йому було повідомлено про підозру та дав детальні пояснення щодо його обвинувачення, які повністю узгоджуються з обставинами скоєння злочину, наведеними у обвинувальних актах.

Окрім повного визнання ОСОБА_9 своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч. 2 ст. 389 КК України, його вина підтверджується наступними доказами:

По факту крадіжки мобільного телефону та грошових коштів у ОСОБА_14 (ч. 2 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_45 , який пояснив, що 03.12.2015 року він знаходився за місцем свого проживання та в цей час до нього прийшла ОСОБА_14 разом із двома чоловіками, які запропонували йому купити зерно пшениці на що він погодився та розрахувався із ними грошовими коштами в сумі 400 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 09.12.2015 року, в ході якого, було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де ОСОБА_9 було видано мобільний телефон марки «Леново А 369 і» із сім-картами операторів мобільного зв`язку «Лайф» та «Київстар», які було приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу та направлено на зберігання потерпілій ОСОБА_14 ;

- даними заяви ОСОБА_9 від 09.12.2015 року про добровільну видачу мобільного телефону марки «Леново А 369 і» із сім-картами операторів мобільного зв`язку «Лайф» та «Київстар»;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року, згідно якого було встановлено, що вартість мобільного телефону марки «Леново А 369 і», сім-карти оператора мобільного зв`язку «Київстар» та «Лайф», станом на 03.12.2015 року становить 750 гривень;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку із будинку за адресою: АДРЕСА_5 .

По факту крадіжки болгарки та дрилі у ОСОБА_15 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_46 , який пояснив, що 31.01.2016 року він разом із ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 приїхали автомобілем до урочище Набокове, що у м. Городище для того, щоб допомогти порізати дрова ОСОБА_50 . Закінчивши різати дрова, вони зібралися та поїхали у напрямку центру міста та, рухаючись по дорозі, побачили у ОСОБА_9 покривало у якому знаходилася болгарка та дриль. Приїхавши у м. Городище ОСОБА_9 вийшов із автомобіля біля ОСОБА_51 та пішов по своїх справах разом із вказаними електроінструментами;

- даними показань свідка ОСОБА_52 , який пояснив, що 31.01.2016 року він разом із ОСОБА_47 , ОСОБА_53 та ОСОБА_49 приїхали автомобілем до урочище Набокове, що у м. Городище для того, щоб допомогти порізати дрова ОСОБА_50 . Закінчивши різати дрова, вони зібралися та поїхали у напрямку центру міста та, рухаючись по дорозі, побачили у ОСОБА_9 покривало у якому знаходилася болгарка та дриль. Приїхавши у м. Городище ОСОБА_9 вийшов із автомобіля біля ОСОБА_51 та пішов по своїх справах разом із вказаними електроінструментами;

- даними показань свідка ОСОБА_54 , який пояснив, що 31.01.2016 року він разом із ОСОБА_48 , ОСОБА_53 та ОСОБА_49 приїхали автомобілем до урочище Набокове, що у м. Городище для того, щоб допомогти порізати дрова ОСОБА_50 . Закінчивши різати дрова, вони зібралися та поїхали у напрямку центру міста та, рухаючись по дорозі, побачили у ОСОБА_9 покривало у якому знаходилася болгарка та дриль. Приїхавши у м. Городище ОСОБА_9 вийшов із автомобіля;

- даними протоколу огляду місця події від 04.02.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де була вчинена крадіжка;

- даними протоколу огляду місця події від 17.02.2016 року, згідно якого, було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де ОСОБА_9 було видано дриль, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_15 ;

- даними заяви ОСОБА_9 від 09.12.2015 року про добровільну видачу дрилі;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року, згідно якого вартість болгарки та дрилі, станом на 31.01.2016 року становить 500 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 05.04.2016 року, згідно якого було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де було вилучено у ОСОБА_55 болгарку, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_15 ;

- даними заяви ОСОБА_55 від 05.04.2016 року, згідно якої він видав болгарку, яку на початку лютого 2016 року йому продав ОСОБА_9 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку із будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

По факту крадіжки велосипеда, каністри із мастилом та каністри із антифризом у ОСОБА_16 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_46 , який пояснив, що в кінці лютого 2016 року, у вечірній час до нього додому прийшов ОСОБА_9 , який із собою привів велосипед червоного кольору та запропонував його у нього його купити за 200 гривень, на що той погодився та придбав велосипед за 200 гривень. На початку березня 2016 року він виявив відсутність за місцем власного проживання вказаного велосипеда;

- даними показань свідка ОСОБА_52 , який пояснив, що на початку березня 2016 року він знаходився вдома. До нього додому на автомобілі приїхав ОСОБА_56 для того, щоб відремонтував його автомобіль та відразу ж останній віддав йому каністру із мастилом та антифризом. При цьому він повідомив, що дані речі придбав у ОСОБА_9 . В подальшому мастило він використав за призначенням, а каністру із антифризом, яка залишалася у нього вдома, він видав працівникам поліції;

- даними протоколу огляду місця події від 22.03.2016 року, згідно якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , де була вчинена крадіжка;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року, згідно якого вартість велосипеда, каністри із вмістом оливи моторної та антифризу, станом на 20.02.2016 року становить 2000 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 04.04.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_13 , де проживає ОСОБА_57 , та вилучено каністру із антифризом, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження, в якості речового доказу, та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_16 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 .

По факту крадіжки велосипеда у ОСОБА_17 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними протоколу огляду місця події від 26.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 , де була вчинена крадіжка;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року, згідно якої вартість велосипеда, станом на 20.02.2016 року становить 320 гривень;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_7 .

По факту крадіжки майна у ОСОБА_19 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_58 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними показань свідка ОСОБА_59 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними протоколу огляду місця події від 18.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де було вилучено у ОСОБА_9 бензокосу, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження, в якості речового доказу, та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_19 ;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року було встановлено, що вартість 2 кабелів довжиною 2 м кожен, коробки із пусковою кнопкою, електричної переноски, електроточила, бензокоси, сумки з інструментами до бензокоси, банки ємкістю 1 л із мастилом до бензокоси станом на 14.03.2016 року становить 1210 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 19.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 де була вчинена крадіжка;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 .

По факту крадіжки майна ОСОБА_13 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_60 , який пояснив, що взимку 2016 року він виявив, що з будинковолодіння його брата ОСОБА_13 , що знаходиться по АДРЕСА_8 , було викрадено бідон меду, про що повідомив брата, який на той час проживав у м. Черкаси та викликав поліцію;

- даними показань свідка ОСОБА_61 , яка пояснила, що взимку 2016 року, перебуваючи у ОСОБА_62 , котрий проживає по АДРЕСА_1 , вона бачила ОСОБА_9 , який до веранди будинку заніс автомобільний акумулятор, жовтого кольору. У подальшому ОСОБА_9 попросив її даний акумулятор продати. Наступного дня, приїхавши на станцію технічного обслуговування, яка розташована по вул. Г. Артемовського в м. Городище, вона продала вказаний акумулятор ОСОБА_63 за кошти в сумі 350 гривень;

- даними показань свідка ОСОБА_64 , який пояснив, що взимку 2016 року, перебуваючи на СТО, що по вул. Г. Артемовського у м. Городище, близько 16:00 годин, на територію СТО заїхав автомобіль «Опель Вектра». Із даного автомобіля вийшла ОСОБА_61 , яка запропонувала йому придбати у неї автомобільний акумулятор жовтого кольору за кошти в сумі 350 гривень, на що він погодився. Цього ж дня, він зазначений автомобільний акумулятор перепродав наглядно знайомому, ОСОБА_65 за 350 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 12.02.2016 року, згідно якого було оглянуто будинок та територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , де була вчинена крадіжка;

- даними висновку про вартість майна від 22.09.2016 року, згідно якого: один алюмінієвий бідон ємкістю 40 літрів коштує 300 гривень, мед соняшниковий масою 52 кілограма коштує 1729 гривень, один автомобільний акумулятор потужністю 50 Ач коштує 456 гривень. Загальна вартість вище вказаного майна, станом на 12.02.2016 року становить 2565 гривень;

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме скоїв крадіжку із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 .

По факту крадіжки майна ОСОБА_20 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_46 , який пояснив, що, на початку березня місяця 2016 року, до нього додому за адресою: АДРЕСА_14 , прийшов знайомий ОСОБА_9 , який із собою приніс музичний центр марки «Самсунг» чорно-сірого кольору. Цей музичний центр ОСОБА_9 подарував ОСОБА_66 так як винен йому був певну суму грошей. Покористувавшись деякий час зазначеним музичним центром, він, приблизно у червні місяці 2016 року, продав його за 200 гривень знайомому ОСОБА_67 ;

- даними показань свідка ОСОБА_68 , який пояснив, що приблизно у червні місяці 2016 року, у розрахунок за грошовий борг, ОСОБА_69 віддав йому музичний центр марки «Самсунг» чорно-сірого кольору із двома акустичними колонками. Про те, що музичний центр є викраденим, він не знав;

- даними протоколу огляду місця події від 02.03.2016 року, згідно якого було оглянуто будинок та територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , де була вчинена крадіжка;

- даними висновку про вартість майна від 22.09.2016 року, згідно якого: одна чоловіча шкіряна курточка, на комірі якого був світло-коричневий пух коштує - 1622 гривні, один музичний центр марки «Самсунг» коштує - 1029 гривень, одна туалетна вода «Джимі Чу», об`ємом 40 мл., коштує - 522 гривні 25 копійок, одна туалетна вода «Джордані Голд», об`ємом 75 мл., коштує - 288 гривень, пральний порошок «Персіл», вагою 10 кілограм, коштує - 303 гривні, один чоловічий срібний ланцюжок на шию вагою 9 грам довжиною 50 сантиметрів коштує - 282 гривні, один чоловічий срібний ланцюжок на руку вагою 5 грам довжиною 15 сантиметрів коштує - 100 гривень, один двоспальний комплект білизни фіолетового кольору коштує - 454 гривні, один двоспальний комплект білизни білого кольору коштує - 454 гривень, один дитячий комплект білизни коштує - 53 гривні 28 копійок, один шкіряний чоловічий гаманець чорного кольору коштує - 256 гривень 50 копійок, два зарядні пристрої до мобільного телефону марки «Нокіа» коштує - 43 гривні за одну штук, загальною вартістю 86 гривень, шість пар жіночих шкарпеток коштують 8 гривень 88 копійок за одну пару, загальною вартістю 53 гривні 28 копійок, п`ять пар чоловічих шкарпеток коштують 8 гривень 50 копійок за одну пару, загальною вартістю 42 гривні 50 копійок. Загальна вартість вищевказаного майна, станом на 12.02.2016 року становить 5545 гривень 81 копійка;

- даними протоколу огляду місця події від 28.09.2016 року, згідно якого, на підставі заяви ОСОБА_68 , в приміщенні Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, що по вул. Миру, 79 у м. Городище, Черкаської області, у нього було вилучено музичний центр марки «Самсунг» чорно-сірого кольору із двома акустичними колонками;

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме скоїв крадіжку із домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 .

По факту крадіжки ноутбука марки «Леново G580» ОСОБА_21 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_70 , яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_21 , котра живе навпроти. Влітку 2016 року вона бачила, як з домоволодіння ОСОБА_21 через паркан перескочив невідомий їй чоловік та попрямував в напрямку старої дитячої лікарні. Цього ж дня, ввечері до неї прийшла сусідка ОСОБА_21 , яка запитала чи бачила вона, хто до неї приходив, оскільки вона виявила крадіжку ноутбука;

- даними протоколу огляду місця події від 13.06.2016 року, згідно якого, було оглянуто будинок та територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 , де була вчинена крадіжка;

- даними протоколу огляду місця події від 04.08.2016 року, згідно якого, на підставі заяви ОСОБА_71 про добровільну видачу ноутбука марки «Леново G580», в приміщенні Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: вул. Миру, 77, м. Городище, Черкаської області, у ОСОБА_71 було вилучено ноутбук марки «Леново G580»;

- заявою ОСОБА_71 від 04.08.2016 року, згідно якої він видав ноутбук та кабель живлення до нього, які в середині червні 2016 року, йому продав ОСОБА_9 ;

- даними висновку про вартість майна від 22.09.2016 року, згідно якого: вартість ноутбука марки «Леново G580» становить 4053 гривні;

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме скоїв крадіжку ноутбука марки «Леново G580» з будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 .

По факту крадіжки майна ОСОБА_22 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними пояснення свідка ОСОБА_72 , який пояснив, що у кінці червня місяця 2016 року до нього прийшов ОСОБА_9 , який запропонував придбати у нього зварювальний апарат марки «Дніпро-М». При цьому ОСОБА_9 запевнив, що зварювальний апарат він придбав у м. Києві. Купивши у ОСОБА_9 зазначений зварювальний апарат, він покористувався ним близько одного місяця, після чого продав його через непотрібність у м. Черкаси, оскільки відремонтував свій старий зварювальний апарат;

- даними протоколу огляду місця події від 21.06.2016 року згідно якого, було оглянуто будинок та територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , де була вчинена крадіжка;

- даними висновку про вартість майна від 22.09.2016 року, згідно якого мобільний телефон марки «Arlon» коштує - 399 гривень, зварювальний апарат марки «Дніпро-М» коштує 1450 гривень, велосипед марки «Україна» коштує 618 гривень. Загальна вартість вище вказаного майна, станом на травень 2016 року становить 2467 гривень.

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме він скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Arlon», зварювального апарату марки «Дніпро-М», велосипеда марки «Україна» із будинку та гаражного приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_8 .

По факту крадіжки майна ОСОБА_23 від 23.06.2016 року (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_73 , яка показала, що у 20-х числа червня місяця 2016 року, близько 11.00 години, знаходячись біля двору свого домоволодіння, побачила як пробіг ОСОБА_9 . У руках у останнього знаходився зварювальний апарат оранжевого кольору. Із цим зварювальним апаратом ОСОБА_9 попрямував вздовж вул. Г. Артемовського у сторону кар`єру;

- даними висновку про вартість майна від 26.09.2016 року, згідно якого зварювальний апарат марки «Дніпро-М» САБ-250 коштує 1612 гривень, шкіряний гаманець білого кольору коштує 47 гривень 50 копійок, коричнева барсетка із шкірозамінника коштує 76 гривень, передня з`ємна частина до автомобільної магнітоли «Соні» коштує 95 гривень. Загальна вартість вищевказаного рухомого майна, станом на 23.06.2016 року становить 1830 гривень;

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме він скоїв крадіжку зварювального апарату марки «Дніпро-М» САБ-250, шкіряного гаманця білого кольору, грошових коштів в сумі 500 гривень, які знаходились у гаманці, коричневої барсетки із шкірозамінника, передньої з`ємної панелі до автомобільної магнітоли «Соні» із будинку, які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 .

По факту крадіжки майна ОСОБА_23 28.06.2016 року (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними протоколу огляду місця події від 28.06.2016 року, згідно якого, було оглянуто будинок та територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де була вчинена крадіжка та вилучено сліди рук;

- даними висновку експерта №1/1232 від 28.07.2016 року, згідно якого сліди папілярних узорів, виявлені під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , залишені не власником будинку ОСОБА_23 , а іншою особою; При перевірці за обласним автоматизованим дактилоскопічним обліком Черкаського НДЕКЦ МВС України дактилокарти заповненої на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено співпадання зі слідами рук, вилученими 28.06.2016 року при огляді місця події за фактом крадіжки з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- даними висновку про вартість майна від 26.09.2016 року, згідно якого мобільний телефон марки Нокіа 1616-2 коштує 230 гривень, мобільний телефон марки Нокіа 1280 коштує 206 гривень, магнітола «Соні» без передньої з`ємної панелі коштує 285 гривень. Загальна вартість вищевказаного майна, станом на 28.06.2016 року становить 721 гривня.

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме він скоїв крадіжку мобільних телефонів марки «Нокіа», магнітоли «Соні» без передньої з`ємної панелі з будинку та автомобіля ВАЗ 2101, які знаходились за адресою: АДРЕСА_1 .

По факту незаконного заволодіння мопедом «Сузукі Летс 2», належного ОСОБА_23 28.06.2016 року (ч. 2 ст. 289 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_73 , яка показала, що у 20-х числа червня місяця 2016 року близько 14.00 години, знаходячись на подвір`ї свого будинковолодіння, вона бачила, як ОСОБА_9 , йдучи зі сторони вул. Сєченова в сторону вул. Г. Артемовського, штовхав мопед. А через декілька днів ОСОБА_73 дізналася, що у сусіда було викрадено мопед;

- даними висновку про вартість майна від 26.09.2016 року, згідно якого мопед марки «Сузукі Летс2» коштує 5702 гривні;

- даними протоколу слідчого експерименту від 30.09.2016 року за участю підозрюваного ОСОБА_9 , згідно якого він вказав як саме він заволодів мопедом марки «Сузукі Летс2», який знаходився в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

По факту крадіжки майна з приміщення Стеблівської школи І-ІІІ ступенів ім. І.С. Нечуя-Левицького 23.05.2016 року (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними протоколу огляду місця події від 24.05.2016 року, згідно якого було оглянуто приміщення Стеблівської школи І-ІІІ ступенів по вул. Партизанська, 3, смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, де була скоєна крадіжка;

- даними протоколу огляду місця події від 24.05.2016 року, згідно якого було оглянуто житловий будинок за місцем проживання ОСОБА_9 по АДРЕСА_10 , в ході якого було вилучено викрадене майно;

- даними показань свідка ОСОБА_74 , яка пояснила, що є співмешканкою ОСОБА_9 та підтвердила факт того, що саме ОСОБА_9 привіз до домоволодіння продукти харчування, що були вилучені раніше під час огляду місця події;

- даними протоколу слідчого експерименту від 29.09.2016 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_9 показав як саме він скоїв крадіжку майна з приміщення Стеблівської школи І-ІІІ ступенів по вул. Партизанська, 3, смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області.

По факту незаконного заволодіння автомобілем марки «Dacia Logan», належного ОСОБА_24 24.07.2016 року (ч. 2 ст. 289 КК України)

- даними протоколу огляду місця події від 24.07.2016 року, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння по АДРЕСА_10 , де було скоєно заволодіння автомобілем;

- даними протоколу огляду місця події від 25.07.2016 року, згідно якого було оглянуто ділянку вул. Нахімова в м. Сміла, Черкаської області, де було виявлено та вилучено автомобіль марки «Dacia Logan», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_3 2007 року випуску, та зафіксовано факт перебування в ньому підозрюваного ОСОБА_9 ;

- даними протоколу слідчого експерименту від 29.09.2016 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_9 показав як саме він заволодів автомобілем марки «Dacia Logan», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_3 2007 року випуску, який знаходився на території домоволодіння по АДРЕСА_10 .

По факту ухилення від відбуття громадських робіт особою, засудженою до цього покарання (ч. 2 ст. 389 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_75 , який пояснив, що він, як працівник Корсунь-Шевченківського КВІ, вів особову справу засудженого ОСОБА_9 . 02.11.2015 року ОСОБА_9 не з`явився до КВІ на реєстрацію, перестав виконувати громадські роботи з 05.11.2015 року та був попереджений про відповідальність. Починаючи з 09.11.2015 року, ОСОБА_9 продовжував не виконувати громадські роботи, внаслідок чого працівниками КВІ було подано подання до Корсунь-Шевченківської районної прокуратури;

- даними показань свідка ОСОБА_76 , який пояснив, що 19.10.2015 року ОСОБА_9 було направлено до Стеблівської селищної ради для виконання вироку суду у виді 200 годин громадських робіт і на нього, як на голову сільської ради, був покладений контроль щодо виконання засудженим вироку суду, але, починаючи з 02.11.2015 року, ОСОБА_9 не виконував громадських робіт, про що було повідомлено Корсунь-Шевченківську КВІ;

- даними копії вироку Городищенського районного суду від 06.08.2015 року, згідно якого ОСОБА_9 був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт;

- даними копії підписки ОСОБА_9 від 16.10.2015 року щодо ознайомлення з умовами відбування покарання та попередження про кримінальну відповідальність у разі ухилення від виконання вироку суду;

- даними копії постанови від 16.10.2015 про встановлення днів явки на реєстрацію, з якою ОСОБА_9 ознайомлений 16.10.2015 року;

- даними копії листка відмітки про реєстрацію явки ОСОБА_9 до Корсунь-Шевченківської КВІ;

- даними копії направлення ОСОБА_9 на відбування громадських робіт;

- даними копії Розпорядження № 12/02-23 Стеблівської селищної ради про призначення відповідальної особи по виконанню громадських робіт засудженим ОСОБА_9 ;

- даними копії Розпорядження № 13/02-23 від 19.10.2015 року Стеблівської селищної ради про початок відбування громадських робіт засудженим ОСОБА_9 ;

- даними копії попередження від 05.11.2015 року засудженого ОСОБА_9 в зв`язку з допущеним порушенням порядку відбування покарання;

- даними копії довідки Стеблівської селищної ради від 06.11.2015 року № 1250 про неявку ОСОБА_9 для відбування громадських робіт з 02.11.2015 року по 06.11.2015 року включно без поважних причин, контакт із засудженим відсутній, місце перебування його не відоме.

Окрім повного визнання ОСОБА_10 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується наступними доказами:

По факту крадіжки майна у ОСОБА_19 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_58 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними показань свідка ОСОБА_59 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними протоколу огляду місця події від 18.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де було вилучено у ОСОБА_9 бензокосу, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження, в якості речового доказу, та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_19 ;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року було встановлено, що вартість 2 кабелів довжиною 2 м кожен, коробки із пусковою кнопкою, електричної переноски, електроточила, бензокоси, сумки з інструментами до бензокоси, банки ємкістю 1 л із мастилом до бензокоси станом на 14.03.2016 року становить 1210 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 19.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 де була вчинена крадіжка.

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 .

Окрім повного визнання ОСОБА_11 своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України, його вина підтверджується цілим рядом доказів, які наведені та належним чином проаналізовані місцевим судом у вироку.

По факту крадіжки майна у ОСОБА_19 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_58 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними показань свідка ОСОБА_59 , який пояснив, що 18.03.2016 року він був запрошений до Городищенського відділення поліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, в ході якого у хлопця, який назвався ОСОБА_9 , було вилучено бензокосу, яку, як пояснив останній, він викрав із нежилого домоволодіння, яке розташоване в урочищі Чуїха м. Городище, та розповів про обставини вчиненої крадіжки. Про вилучення бензокоси було складено протокол огляду зі змістом якого його та учасників слідчої дії було ознайомлено, де вони поставили свій підпис;

- даними протоколу огляду місця події від 18.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто службовий кабінет Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, де було вилучено у ОСОБА_9 бензокосу, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження, в якості речового доказу, та направлено на зберігання потерпілому ОСОБА_19 ;

- даними висновку про вартість майна від 04.04.2016 року було встановлено, що вартість 2 кабелів довжиною 2 м кожен, коробки із пусковою кнопкою, електричної переноски, електроточила, бензокоси, сумки з інструментами до бензокоси, банки ємкістю 1 л із мастилом до бензокоси станом на 14.03.2016 року становить 1210 гривень;

- даними протоколу огляду місця події від 19.03.2016 року, в ході якого, було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 де була вчинена крадіжка;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 ;

- даними протоколу слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_11 від 14.04.2016 року, де він вказав як саме він скоїв крадіжку з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 .

По факту крадіжки майна у ОСОБА_25 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_77 , який пояснив, що в грудні 2015 року, близько 10.00 години, він побачив, що невідомий намагався проникнути до будинковолодіння по АДРЕСА_4 , проте останній утік, а він повідомив про це власників будинку, які, по приїзду, виявили зникнення майна, про що повідомили до поліції;

- даними показань свідка ОСОБА_78 , яка пояснила, що в грудні 2015 року, близько 10.00 години, її чоловік побачив, що невідомий намагався проникнути до будинковолодіння по АДРЕСА_4 , проте останній утік, а вони повідомили про це власників будинку, які, по приїзду, виявили зникнення майна, про що повідомили до поліції;

- даними показань свідка ОСОБА_79 , який пояснив, що в листопаді місяці 2015 року, за власні грошові кошти, в ОСОБА_80 він придбав електрокосу. В листопаді-грудні місяці 2015 року, за власні грошові кошти, у ОСОБА_81 , він придбав велосипед, палатку та килим. У лютому 2016 року, до нього додому прийшов ОСОБА_82 , який приніс з собою різноманітні електроінструменти, які він в того придбав за власні грошові кошти, а на запитання звідки вони, той відповів йому, що вони його особисті;

- даними протоколу обшуку від 13.04.2016 року, згідно якого було проведено обшук будинковолодіння по АДРЕСА_15 , в ході якого, зокрема, було виявлено та вилучено велосипед марки «Jet» номер рами НОМЕР_4 та килим розміром НОМЕР_5 ,5 м, які упізнала ОСОБА_25 як зниклі з її будинковолодіння;

- даними висновку про вартість майна від 25.05.2016 року, згідно якого вартість майна ОСОБА_25 , викраденого з належного їй будинку, з урахуванням зносу, станом на 28.11.2015 року, становить 5 555 гривень.

По факту крадіжки майна у ОСОБА_26 21.03.2016 року та 23.03.2016 року (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними протоколу огляду місця події від 21.03.2016 року, згідно якого було оглянуто будинковолодіння по АДРЕСА_11 , під час якого було оглянуто місце вчинення злочину;

- даними протоколу огляду місця події від 23.03.2016 року, згідно якого було оглянуто будинковолодіння по АДРЕСА_11 , під час якого було оглянуто місце вчинення злочину;

- даними висновку про вартість майна від 26.05.2016 року, згідно якого вартість належного ОСОБА_26 , викраденого майна, з урахуванням зносу, станом на 21.03.2016 року, становить 10 767 гривень 55 копійок;

- даними висновку про вартість майна від 26.05.2016 року, згідно якого вартість належного ОСОБА_26 , викраденого майна, з урахуванням зносу, станом на 23.03.2016 року, становить 4 196 гривень 22 копійки.

По факту крадіжки майна в ОСОБА_83 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_84 , яка пояснила, що 23.04.2016 року була присутня в якості понятої під час проведення працівниками поліції огляду місця події прилеглої території будинковолодіння по АДРЕСА_16 , в ході якого ОСОБА_85 добровільно видав електрорубанок та пояснив, що отримав його від ОСОБА_11 ;

- даними показань свідка ОСОБА_72 , який пояснив, що 20.04.2016 року, близько 23.00 години, коли він знаходився вдома, до нього прийшов ОСОБА_11 , який приніс з собою різноманітні електроінструменти, які запропонував придбати в нього. Він відмовився, після чого ОСОБА_11 запропонував залишити їх в якості закладу, а натомість щоб він дав йому грошові кошти, які той в подальшому поверне. На це він погодився та дав тому грошові кошти в сумі 500 гривень, при цьому забравши собі дані речі. 23.04.2016 року, від працівників поліції, він дізнався про те, що дані речі являються предметами вчинення злочину, а тому вирішив добровільно видати їх працівникам поліції;

- даними протоколу огляду місця події від 21.04.2016 року, згідно якого було оглянуто будинковолодіння по АДРЕСА_5 , під час якого було оглянуто місце вчинення злочину та вилучено відбитки двох слідів папілярних узорів;

- даними протоколу огляду місця події від 23.04.2016 року, згідно якого було оглянуто прилеглу територію будинковолодіння по АДРЕСА_16 , під час якого було вилучено електрорубанок, який добровільно видав ОСОБА_85 , пояснивши, що отримав його від ОСОБА_11 ;

- даними протоколу огляду місця події від 23.04.2016 року, згідно якого було оглянуто територію Городищенського ВП по вул. Миру 77 у м. Городище, Черкаської області, під час якого було вилучено електроінструменти (болгарка та дві дрилі), які добровільно видав ОСОБА_86 , пояснивши, що отримав їх від ОСОБА_11 в якості залогу;

- даними висновку про вартість майна від 05.05.2016 року, згідно якого вартість майна належного ОСОБА_83 , викраденого з належного йому будинку, з урахуванням зносу, станом на 20.04.2016 року, становить 2 927 гривень;

- даними висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 1/886 від 26.05.2016 року, згідно якого відбитки двох слідів папілярних узорів, вилучених під огляду місця події по АДРЕСА_5 , залишені пальцями рук ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

По факту крадіжки майна в ОСОБА_28 (ч. 3 ст. 185 КК України)

- даними показань свідка ОСОБА_87 , який пояснив, що 13.06.2016 року, він був присутній під час проведення працівниками поліції санкціонованого обшуку в будинковолодінні по АДРЕСА_15 , в якому проживає ОСОБА_88 , в ході чого було вилучено різноманітні речі;

- даними показань свідка ОСОБА_89 , яка пояснила, що 13.06.2016 року, вона була присутня під час проведення працівниками поліції санкціонованого обшуку в будинковолодінні по АДРЕСА_15 , в якому проживає ОСОБА_88 , в ході чого було вилучено різноманітні речі;

- даними протоколу огляду місця події від 26.04.2016 року, згідно якого було оглянуто будинковолодіння по АДРЕСА_12 , під час якого було оглянуто місце вчинення злочину;

- даними протоколу огляду місця події від 29.04.2016 року, згідно якого було оглянуто прилеглу територію будинковолодіння по АДРЕСА_17 , під час якого було вилучено бінокль, який добровільно видав ОСОБА_90 , пояснивши, що отримав його від ОСОБА_11 ;

- даними висновку про вартість майна від 25.05.2016 року, згідно якого вартість майна належного ОСОБА_28 , викраденого з йому будинку, з урахуванням зносу, станом на 26.04.2016 року, становить 9 979 гривень 68 копійки;

- даними протоколу огляду місця події від 30.05.2016 року, згідно якого було оглянуто територію будинковолодіння по АДРЕСА_12 та вилучено бензопилу і військовий бушлат, які добровільно видав ОСОБА_28 , пояснивши, що знайшов їх особисто незабаром після вчинення злочину;

- даними протоколу проведеного слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_28 від 30.05.2016 року, згідно якого останньому було запропоновано дати покази і показати на місці про всі відомі йому обставини, на що останній погодився, в результаті чого на місці було встановлено обставини, за яких він знайшов викрадені з його будинку речі;

- даними протоколу слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_11 від 08.06.2016 року, згідно якого останній показав обставини скоєного ним злочину.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що пред`явлене ОСОБА_9 , ОСОБА_43 і ОСОБА_11 , обвинувачення, окрім ч.1 ст.309 КК України доведене та, що вони обґрунтовано засуджені за вказані кримінальні правопорушення.

На думку колегії суддів апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_42 і ОСОБА_11 , діянь, за які вони засуджені, відповідають показанням потерпілих, свідків та обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 та ОСОБА_11 ..

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про те, що письмові докази по кримінальному провадженню разом з показами потерпілих та свідків свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.

Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_41 та ОСОБА_11 у вчиненні діянь зазначених у вироку повністю доведена.

Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази. Окрім того, у судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Що стосується доводів апеляційної скарги, в тому числі і зміненої щодо того, що місцевим судом не враховано всі докази, які мають істотне значення для визначення змісту судового рішення та місцевим судом допущена така невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, яка вплинула на вирішення питання про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 за ч.1 ст.309 КК України, то колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним зазначити наступне.

Місцевий суд, оцінивши, надані прокурором докази, дійшов висновку про те, що докази є недопустимими, оскільки, у досліджених документах існують розбіжності щодо місця зберігання та виду упакування знайденого, 27.12.2016 року, працівниками Черкаського СІЗО наркотичного засобу (згідно висновку експерта).

Крім того, під час огляду місця події, згідно протоколу від 27.12.2016 року, понятими були ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , які, виходячи зі змісту протоколу є працівниками Черкаського СІЗО. Крім того, факт виявлення та вилучення пакунку саме у ОСОБА_9 підтверджується рапортами працівників того ж Черкаського СІЗО, що, на переконання місцевого суду, є грубим порушенням вимог ч. 7 ст. 223 КПК України, згідно якої понятими не можуть бути, зокрема, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Також, при проведенні слідчих (розшукових) дій по факту виявлення у ОСОБА_9 наркотичного засобу (обшук, виявлення, огляд знайденого), ОСОБА_9 набув статусу затриманої особи, яка підозрювалася у вчиненні злочину, а тому, в силу приписів ч. 4 ст. 213 КПК України, особи, які здійснили затримання та вилучення, зобов`язані були роз`яснити ОСОБА_9 право на захист та забезпечити його захисником. Згідно матеріалів справи та пояснень ОСОБА_9 , дані вимоги закону працівниками Черкаського СІЗО були проігноровані.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд, при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України, докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, є недопустимими.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 87 КПК України, суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, порушення права особи на захист.

Виходячи з вище викладених обставин та наведених норм закону, суд визнає істотним порушенням прав людини те, що ОСОБА_9 , при його затриманні та збиранні доказів щодо його причетності до інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не була забезпечена участь захисника.

Надані прокурором докази, а саме: протокол огляду місця події від 27.12.2016 року, рапорти та акти, складені працівниками Черкаського СІЗО, суд вважав недопустимими доказами, оскільки вони отримані в порушення порядку, встановленого нормами діючого КПК України.

Щодо інших доказів, як-то: висновок експерта № 2/16 від 06.01.2017 року, то суд першої інстанції вважав, що він хоча і встановлює наявність у знайденому згортку наркотичного засобу, проте ніяким чином не підтвердив причетність до цього ОСОБА_9 .. Крім цього, місцевий суд поставив під сумнів тотожність пакунку, знайденого в СІЗО 27.12.2016 року та пакунку, переданого слідчим на експертизу, оскільки доказів, що то є один і той самий пакунок, прокурором не додано.

Інших доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованого злочину, прокурор не надав. Від допиту свідків відмовився. Клопотань про проведення експертизи, зокрема імунологічної, стороною обвинувачення заявлено не було.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки, сторона обвинувачення не надала, а в судовому засіданні не було здобуто належних та допустимих доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованого йому злочину, то місцевий суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, вчинене ОСОБА_9 , а тому у цій частині пред`явленого обвинувачення його було виправдано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду щодо такої оцінки доказів стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 за пред`явленим обвинуваченням його за ч.1 ст.309 КК України, оскільки обвинувальний вирок суду повинен ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, а при їх здобутті (доказів) не повинні порушуватись права людини, в т.ч. і право на захист, а також загальні засади кримінального провадження про, що постійно вказує у своїй судовій практиці ЄСПЛ.

Це ж саме стосується і обвинуваченого ОСОБА_11 .

За таких обставин вимоги зміненої апеляційної скарги прокурора про те, що необхідно скасувати вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 11.01.2019 стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_33 та ОСОБА_29 в частині визнання ОСОБА_9 та ОСОБА_11 невинуватими у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.309 КК України через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити в цій частині новий обвинувальний вирок, не підлягають до задоволення та спростовуються доказами наведеними у вироку суду першої інстанції з якими також повністю погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у зміненому виді про те, що необхідно виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку місцевого суду посилання на ч. 5 ст. 27 КК України при кваліфікації дій ОСОБА_41 та вважати ОСОБА_41 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків з вироком Городищенського районного суду від 05.05.2015 визначити остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі, то колегія суддів вважає, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки обвинувачення ОСОБА_43 було пред`явлено саме за ч. 5 ст. 27 КК України і місцевий суд сам, за власною ініціативою, без зміни обвинувачення прокурором не міг вийти за межі обвинувачення, яке б погіршувало правове становище обвинуваченого ОСОБА_40 ..

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у зміненому виді про те, що всупереч п.4 ч.2 ст.374 КПК України у вступній частині оскаржуваного вироку не зазначено дані щодо незнятих та непогашених судимостей обвинувачених, а лише вказано, що вони раніше судимі, то колегія суддів суду апеляційної інстанції бере до уваги такі доводи, проте вважає, що даний факт, сам по собі, не є таким істотним порушенням норм КПК України, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення.

При цьому колегія суддів вважає також необхідним зазначити те, що дані вимоги викладені в змінах до апеляції, подані за межами строку апеляційного оскарження, оскільки в самій апеляційній скарзі такі вимоги не ставились.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора у зміненому виді щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у визнанні ОСОБА_9 та ОСОБА_11 невинуватими у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.309 КК України, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції з врахуванням всіх обставин кримінального провадження дав правильну юридичну оцінку діям обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_11 в т.ч. і щодо виправдання їх за ч.1 ст.309 КК України із зазначенням обґрунтованих причин для таких дій і з цим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 ухвалено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання).

Таким чином з урахуванням цього правового висновку обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_43 відповідно до ч.5 ст.72 КК України, необхідно зарахувати до строку відбутого покарання у виді позбавлення волі, строк їхнього попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі у період з 12 січня 2019 року по 24.12.2019.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у зміненому виді залишити без задоволення.

Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 11 січня 2019 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 залишити без змін.

Зарахувати обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 час ї х перебування під вартою з 12 січня 2019 року по 24.12.2019 року у термін відбутого ними покарання із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 /два/ дні позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у виді тримання під вартою скасувати і звільнити з під варти в залі суду негайно, за умови відсутності інших підстав утримувати їх під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі 3-х місяців.

Головуючий :

Судді :