ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003367

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Сеньків О.І.,

представника відповідача Устименко Н.І. ,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального некомерційного підприємства " 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" до Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова за участю третіх осіб, які не заявляють самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява комунального некомерційного підприємства " 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" до Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова з вимогою: визнати протиправним та скасувати рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1090 від 20.02.2019 року "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне".

Ухвалою суду від 11.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

18.08.2019 за вх. № 29803 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив.

Протокольною ухвалою від 24.09.2019 судом залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 07.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 1.380.2019.003367.

07.11.2019 суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 28.11.2019 судом поставлене на обговорення питання щодо здійснення розгляду справи за правилами ст. 264 КАС України, з огляду на те, що оскаржуване рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1090 від 20.02.2019 року "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне" має ознаки нормативно-правового акту, відтак, розгляд цієї справи повинен здійснюватись з дотриманням вимог ст. 264 КАС України, а саме з опублікуванням оголошення про оскарження нормативно-правового акта з метою повідомлення всіх заінтересованих осіб про судовий розгляд справи.

Главою 11 розділу ІІ КАС України передбачені особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 4-7 ст. 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи необхідно проводити за правилами загального позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених ст. 264 КАС України.

28.11.2019 суд ухвалив судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 17.12.2019 о 11:20 год. Зобов`язав відповідача згідно з ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про розгляд справи щодо оскарження рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1090 від 20.02.2019 року "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне" у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

17.12.2019 в підготовчому засіданні відповідачем надано суду докази опублікування оголошення про розгляд справи щодо оскарження рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1090 від 20.02.2019 року (а.с. 17).

17.12.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження в адміністративній справі та призначити судовий розгляд адміністративної справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова № 1090 від 20.02.2019 року "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне" порушено право комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова, як постійного користувача земельної ділянки по вул. Шевченка, 64 у смт. Рудне, оскільки позивачем не надавалось згоди на вилучення чи затвердження детального плану території земельної ділянки по вул. Шевченка,64 у смт. Рудне. Зазначив, що відповідачем при затвердженні детального плану території не проводились громадські слухання його проекту, що є порушенням ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вважає, що детальний план території затверджений рішенням Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова був розроблений для того, щоб вирішити питання оформлення користування земельною ділянкою на вул. Шевченка, 64 не 5-ю міською клінічною поліклінікою, а з метою розподілу земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні поліклініки та передачі її у власність чи користування фізичним особам для будівництва житлових будинків. Вищенаведене стало причиною звернення позивача із даним позовом до суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві та наданих поясненнях в судовому засіданні.

Представник відповідача заперечив позов, з підстав викладених у письмовому відзиві від 18.08.2019 за вх. № 29803. Зазначив, що згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 24.04.2019 № 404/169-19, земельна ділянка в смт. Рудно по вул. Шевченка,64 відноситься до земель селища ненаданих у власність або користування. Тобто не підтверджена жодними належними документами, які б надавали позивачу право постійного користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 64 площею 1,93 га. Щодо процедури проведення громадських слухань проекту детального плану території, то винесенню рішення від 20.02.2019 № 1090 «Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне" передувало розміщення в засобах масової інформації: в газеті "Офіційна пошта" № 80 та на сайті Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова оголошення про громадські слухання Проектів детальних планів території, у зв`язку з чим процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до Проекту тривала 10 днів з моменту виходу даного оголошення. Проте, жодних пропозицій, в тому числі від позивача до проекту детального плану території не надходило. Відповідач зазначив, що Рудненська селищна рада Залізничного району м.Львова приймаючи рішення від 20.02.2019 №1090 діяла в межах Закону України "Про місцеве самоврядування", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні" №555, рішення приймалося одноголосно на пленарному засідання сесії, про що свідчить протокол засідання сесії.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволені позову повністю.

Треті особи в судові засідання не з`являлись, явку уповноважених представників не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Дослідивши доводи позову, відзиву, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Рудненська селищна рада рішенням виконавчого комітету № 5 від 30.01.1997 «Про закріплення земельних ділянок за 5-ою міською клінічною поліклінікою м. Львова» п.1.1. вирішила передати у постійне користування земельну ділянку 5-ій міській клінічній поліклініці по вул. Шевченка, 64 площею 1,93 га.

Комунальне некомерційне підприємство " 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" є комунальним унітарним некомерційним підприємством. Підприємство створене шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я "Комунальна 5-та міська клінічна поліклініка у комунальне некомерційне підприємство " 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова", що підтверджується Статутом (Том І, а.с. 22).

Головний лікар комунального некомерційного підприємства "5-тої міської клінічної поліклініки м. Львова" звернувся з листом № 02-10-вих-6 від 11.01.2018 до Голови Рудненської селищної ради про надання дозволу на розроблення детального плану території, в межах якої знаходяться земельні ділянки на вул. Шевченка, 39, 64 та вул. Грушевського, 48.

13.02.2018 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення №752 «Про надання дозволу Виконавчому комітету Рудненської селищної ради на виготовлення проекту детального планування території по вул. Шевченка, 64 у смт. Рудне», а саме:

надати дозвіл Виконавчому комітету Рудненської селищної ради на виготовлення проекту детального планування території по вул. Шевченка, 64 у смт. Рудне;

головному лікарю комунальному "5-тої міської клінічної поліклініки м. Львова" гр. Б. Лемішко забезпечити виготовлення проекту детального планування території по вул. Шевченка, 64 у смт. Рудне та подання його на затвердження Рудненській селищній раді;

виконавчому комітету Рудненської селищної ради у встановленому порядку подати проект детального планування території по вул. Шевченка, 64 в смт. Рудне на затвердження Рудненській селищній раді.

14.05.2018 між виконавчим комітетом Рудненської селищної ради та приватним підприємством «Інститут містобудування та архітектури» укладено договір про розроблення детального плану території. Комунальна 5-та міська клінічна поліклініка згідно даного договору - платник.

В газеті "Офіційна пошта" № 80 від 11.10.2018 розміщено оголошення, а саме:

"Рудненська селищна рада запрошує громадян та представників установ, організацій і підприємств для проведення громадських слухань проектів детальних планів території :

1. ДПТ для уточнення планування структури та функціонального призначення території в районі вулиць Шевченка та Петлюри в смт. Рудне Львівської області. Основні техніко-економічні показники:

Площа в межах детального плану-36311,4м. кв.

Площа забудови в межах детального плану-2291,8 м. кв.

Площа озеленення в межах детального плану - 25569,8 м .кв.

Площа замощення в межах детального плану-8449,8 м.кв.

Замовник ДПТ -Рудненська селищна рада. Розробник ДПТ -ПП"ІМТА".

Ознайомлення з ДПТ відбудеться в приміщенні Рудненської селищної ради (вул. Короленка,1) протягом 10 днів з моменту виходу даного оголошення. Відповідальна особа за організацію розгляду - ОСОБА_5

Подання пропозицій щодо проекту слід оформляти відповідно до порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року№ 555, протягом 10 днів з моменту виходу даного оголошення.

Пропозиції, подані після встановленого терміну не розглядаються ( том І, а.с.92).

20.02.2019 на першому пленарному засіданні 8-ї сесії 7-го демократичного скликання Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення №1090 «Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне», яким вирішено затвердити детальний план території для уточнення планованої структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне.

05.03.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення №1133 «Про погодження гр. ОСОБА_2 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту земелеустрою, щодо відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

05.03.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення №1132 «Про погодження гр. ОСОБА_4 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту земелеустрою, щодо відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

05.03.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення №1131 «Про погодження гр. ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту земелеустрою, щодо відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 ».

Вищезазначені рішення відповідача про погодження громадянам місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту земелеустрою, щодо відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_2 . Рудне прийняті на підставі звернень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 висновку постійної депутатської комісії з питань земельних відносин.

04.07.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення № 1241 «Про затвердження гр. ОСОБА_4 проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .

04.07.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення № 1247 «Про затвердження гр. ОСОБА_3 проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 .

25.07.2019 Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова прийнято рішення № 1279 «Про затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) (код згідно КВЦПЗ -02.01) на вул. Шевченка в смт. Рудне».

Позивач, вважає, що рішенням № 1090 від 20.02.2019 відповідачем порушено право комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова, як постійного користувача земельної ділянки по АДРЕСА_2 , оскільки позивачем не надавалось згоди на вилучення чи затвердження детального плану території земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Вищенаведене стало причиною звернення позивача із даним позовом до суду.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 3 Конституції України передбачає, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ч.1 ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом на підставі ст.146 Конституції України.

Згідно з п. б ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Щодо твердження позивача, що рішенням № 1090 від 20.02.2019 порушено право позивача як постійного користувача, суд зазначає наступне:

Земля в Україні відповідно до ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до п."б"ст. 80 Земельного кодексу України суб`єкти права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено в засіданні суду та не заперечується сторонами у комунального некомерційного підприємства " 5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова" відсутній документ (Державний акт), що підтверджує право постійного користування земельною ділянкою. Факт, про те що державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою не проводилась сторонами не заперечується. Дане підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 24.04.2019 № 404/169-19 (том І, а.с.91).

Відповідно до ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Проаналізувавши ст. 120 Земельного кодексу України суд не погоджується з твердженням позивача, що на підставі ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, позивачу перейшло право користування земельною ділянко у розмірі 1,93 га., оскільки на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 розташовані адміністративні будівлі 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова, належні їй на праві оперативного управління та належні територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві власності, то згідно з ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до позивача перейшло лише право користування цією земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі і споруди, а не вільною від забудови земельною ділянкою.

Суд звертає увагу, що як вбачється з графічних матеріалів наданих позивачем до матеріалів справи на території у розмірі 1,93 га знаходяться не тільки адміністративні будівлі, а й вільні від забудови земельні ділянки, на які не поширюється застосування норми ст.120 Земельного кодексу України.

Як вже зазначалось вище, рішенням виконавчого комітету Рудненської селищної ради №5 від 30.01.1997 «Про закріплення земельних ділянок за 5-ою міською клінічною поліклінікою м.Львова» п.1.1. вирішено передати у постійне користування земельну ділянку 5-ій міській клінічній поліклініці на вул. Шевченка, 64 площею 1,93 га.; п.2 даного рішення Головне управління архітектури та містобудування департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівського міськвиконкому за кошти замовника необхідно виготовити проект відводу земельної ділянки. Проте, як вбачається позивачем не проводились жодні дії для виготовлення проекту відводу земельної ділянки. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Закону України від 16.09.2008 № 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" прийняті на виконання до набрання чинності цим Законом відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об`єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Закон набрав чинності з дня його опублікування.

Отже, суд приходить до переконання, що рішення виконавчого комітету Рудненської селищної ради №5 від 30.01.1997 «Про закріплення земельних ділянок за 5-ою міською клінічною поліклінікою м.Львова» втратив чинність.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.34 ч.1 ст. 26 вищезгаданого Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Тобто, прийняття рішення про розробку та затвердження детальних планів території у межах селища Рудне нормами чинного законодавства віднесено до виключної компетенції селищної ради, на яку покладено обов`язок реалізації планування території на місцевому рівні.

Згідно з преамбулою Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені цим Законом, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 1 цього Закону генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Правові та організаційні питання розробки та затвердження ДПТ населеного пункту визначені статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 цієї статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план території розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Частинами 4-6 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що ДПТ визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до ч. ч. 8, 9, 10 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання. Детальний план території не підлягає експертизі. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Аналіз вищезазначених законодавчих норм свідчить про те, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою виключно після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, при цьому, затвердження на місцевому рівні детального плану території без проведення громадських слухань щодо його проекту чинним законодавством категорично забороняється. Громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 за № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1468/20206 затверджено Порядок розроблення містобудівної документації.

Пунктом 4.9 цього Порядку передбачено проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 за № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі - Порядок №555).

Крім того, питання проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації, яким є детальний план території на місцевому рівні врегульовано також у ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог Порядку №555 при розробці ДПТ необхідно забезпечити:

оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації (ч.4 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія (ч. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до п. 7 Порядку №555 пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати:

1)повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Згідно ч. 6 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 8 Порядку № 555 визначено, що пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду (п. 6 Порядку №555).

При цьому, відповідно до п. 5 Порядку №555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації;

5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Водночас, як встановлено п. п. 9, 10 Порядку пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.

Пунктом 11 Порядку № 555 визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

При цьому, згідно з п. 6 Порядку № 555, підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду.

Щодо зауважень позивача про непроведення громадських слухань Рудненською селищною радою при розробці детального плану території в районі вул. Шевченка та Петлюри у смт. Рудне, то судом з`ясовано, що в газеті "Офіційна пошта" від 11.10.2018 за № 80 розміщено оголошення про громадські слухання Проектів детальних планів території, у зв`язку з чим процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до Проекту триватиме 10 днів з моменту виходу даного оголошення. Аналогічне повідомлення розміщено і на офіційному сайті Рудненської селищної ради, що не заперечується сторонами.

Суд погоджується з наявністю певних порушень Порядку №555, допущених відповідачем під час оприлюднення Проекту, зокрема, відсутність деяких визначень в опублікованому оголошенні.

При цьому суд враховує, що в даному випадку має місце не відсутність оприлюднення проекту, яка б об`єктивно виключала поінформованість громадськості про проект детального плану, а порушення процедурного характеру, які не виключали можливості ознайомлення з проектом та надання пропозицій від зацікавлених осіб.

З огляду на недоліки дана публікація є належно висвітлена і несе інформацію у громадськість з приводу звернення із пропозиціями.

Проте, ані Порядок № 555, ані будь - які інші нормативно - правові акти України не обумовлюють обов`язкове скасування рішення органу місцевого самоврядування внаслідок порушення порядку оприлюднення.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555 щодо проведення громадських слухань жодних зауважень чи пропозицій щодо Проекту детального планування території в районі вулиць Шевченка та Петлюри в смт Рудно Львівської області не надходило, в тому числі від позивача. Останній не звертався із заявою до відповідача протягом 10-ти днів з дня опублікування оголошення в газеті "Офіційна пошта" та офіційному сайті Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова. Сторонами не надано суду доказів протилежного.

Також суд враховує те, що під час розгляду справи позивачем не було надано жодних відомостей про існування з їхнього боку пропозицій про внесення змін до проекту, натомість можливість прийняття проекту забудови територій заперечується вцілому.

На переконання суду, твердження позивача про те, що дізнався про детальний план території лише після прийняття рішення № 1090 від 20.02.2019, є недоречне, оскільки позивачем здійснено вибір організації, яка виготовляла проект детального планування території та оплатив послуги, що підтверджується договором від 14.05.2018 між виконавчим комітетом Рудненської селищної ради та приватним підприємством «Інститут містобудування та архітектури» про розроблення детального плану території. Комунальна 5-та міська клінічна поліклініка згідно даного договору - платник (том І, а.с.136-138).

Крім того, рішенням Рудненської селищної ради №752 від 13.02.2018 виконавчому комітету Рудненської селищної ради було надано дозвіл на виготовлення проекту детального планування території по вул. Шевченка, 64 в смт. Рудне. Відповідно до даного рішення виготовленням проекту детального планування території по вул. Шевченка, 64 в смт Рудне здійснював позивач, оскільки п.2 даного рішення головному лікарю комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки необхідно було забезпечити виготовлення проекту детального планування території по вул.Шевченка, 64 в смт.Рудне. Відповідно до п.3 даного рішення виконавчому комітету Рудненської селищної ради необхідно подати проект детального планування території по вул.Шевченка в смт. Рудне на затвердження Рудненській селищній раді, в зв`язку із чим приймалось рішення №1090 від 20.02.2019 «Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул.Шевченка та вул.Петлюри в смт.Рудне».

Суд вважає, що вищезазначені положення норм до п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надають відповідачу повноваження на вирішення питання про затвердження в установленому порядку іншої містобудівної документації (в даному випадку затвердження детального планування території) виключно на пленарних засіданнях сесії селищної ради та зобов`язують прийняти рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Рудненською селищною радою Залізничного району м. Львова було дотримано, дане питання вирішувалось на пленарному засіданні ради і виносився результат розгляду у формі рішення від 20.02.2019.

Крім того, в матеріалах справи наявний витяг з протоколу 1- го пленарного засідання 8-ї сесії 7 -демократичного скликання Рудненської селищної ради радою Залізничного району м. Львова, з якого вбачається що на порядок денний ставилось питання:" Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри у смт. Рудне. За дане питання проголосували всі одноголосно -19 депутатів.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки питання "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри у смт. Рудне вирішувалось на пленарному засіданні сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова.

З огляду на долученні до матеріалів справи докази, суд встановив, що твердження позивача не заслуговують на увагу:

1.Аналізуючи вищенаведене, а саме щодо права позивача на користування земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Рудненської селищної ради № 5 від 30.01.1997 «Про закріплення земельних ділянок за 5-ою міською клінічною поліклінікою м. Львова», суд прийшов до переконання, що дане не заслуговує на увагу, оскільки право користування земельною ділянкою у розмірі 1,93 га позивач не отримав ні згідно Державного акта, ні на підставі іншого документа, що підтверджує право постійного користування земельною ділянкою. Крім того, відповідно до ч.3 Прикінцевих положень Закону України від 16.09.2008 № 509-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" рішення виконавчого комітету Рудненської селищної ради № 5 від 30.01.1997 «Про закріплення земельних ділянок за 5-ою міською клінічною поліклінікою м. Львова» втратило чинність.

Cуд зауважує, що право на захист, це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього, тобто відсутність у будь-кого прав чи обов`язків у зв`язку з прийняттям спірного рішення не породжує для нього і права на судовий захист, тобто права на звернення з адміністративним позовом. Аналогічний висновок зроблений Верховним судом України в постанові від 28.02.2017. Таким чином, оскільки сфера застосування норм оскаржуваного рішення безпосередньо не стосується позивача, ним не визначається ні його прав, ні обов`язків, то суд вважає відсутнім факт можливого порушення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у площині публічно-правових відносин прав та інтересів позивача у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення.

2.Щодо зауважень позивача про непроведення громадських слухань Рудненською селищною радою при розробці детального плану території в районі по вул. Шевченка та Петлюри у смт. Рудне, то судом з`ясовано, що в засобах масової інформації: газеті "Офіційна пошта" від 11.10.2018 за № 80 та офіційному сайті Рудненської селищної ради розміщено оголошення про громадські слухання Проектів детальних планів території, у зв`язку з чим процедура розгляду та врахування пропозицій громадськості до Проекту тривала 10 днів з моменту виходу даного оголошення.

Суд погоджується з наявністю певних порушень Порядку №555, допущених відповідачем під час оприлюднення Проекту детального плану території по вул. Шевченка та Петлюри у смт. Рудне, зокрема, відсутність деяких визначень в опублікованому оголошенні. При цьому суд враховує, що в даному випадку має місце не відсутність оприлюднення проекту, яка б об`єктивно виключала поінформованість громадськості про проект детального плану, а порушення процедурного характеру, які не виключали можливості ознайомлення з проектом та надання пропозицій від зацікавлених осіб.

Суд звертає увагу, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555 щодо проведення громадських слухань жодних зауважень чи пропозицій щодо Проекту детального планування території в районі вулиць Шевченка та Петлюри в смт. Рудно Львівської області не надходило, в тому числі від позивача.

3. Щодо оцінки рішення Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова від 20.02.2019 №1090 «Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри в смт. Рудне», як нормативно-правового акта органу місцевого самоврядування , то суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки питання "Про затвердження детального плану території для уточнення планувальної структури та функціонального призначення в районі вул. Шевченка та вул. Петлюри у смт. Рудне вирішувалось на пленарному засіданні сесії Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова. Дане підтверджується протоколу 1- го пленарного засідання 8-ї сесії 7 -демократичного скликання Рудненської селищної ради радою Залізничного району м. Львова наявного в матеріалах справи.

Так, відповідно до ст. 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з практикою ЄСПЛ, Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32).

Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві, зокрема, «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32)).

Отже, з огляду на практику розгляду ЄСПЛ справ щодо порушення права володіння майном, поняття «майно», як і «власність», має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних так і не матеріальних.

Суд вважає, що можливість осіб користуватися певними площами та зеленими насадженнями району їх мешкання є нічим іншим як активом, а відповідно охоплюється поняттям «майно» у розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Враховуючи вище зазначене, суд зазначає, що при розгляді такої категорії справ як втручання у право власності необхідно оцінювати сумісність заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції. В даному випадку такого втручання з боку держави не було.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій «пропорційності», використаний судом у справі, яка переглядається, передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому в питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Суд доходить висновків, що обґрунтування відповідача про наявність суспільного інтересу громади селища Рудне, який полягає у збільшенні площ житлової забудови, в даному випадку, пропорційно співвідноситься з можливим погіршенням становища мешканців існуючих будинків.

При цьому суд враховує, що, незважаючи на публікацію оголошення про судовий розгляд даної справи у виданні, де було оприлюднено оскаржуваний акт (Том ІІ, а.с. 17), до суду не надійшло позовних заяв про визнання оспорюваного рішення нечинним.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 264, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволені адміністративного позову комунального некомерційного підприємства " 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова" (79022, м. Львів, вул. Виговського,32; код ЄДРПОУ23957835) до Рудненської селищної ради Залізничного району м. Львова (79093, Львівська обл., смт. Рудне , вул. Короленка,1; код ЄДРПОУ 04372419) за участю третіх осіб, які не заявляють самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,- відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 04 січня 2020 року.