Провадження № 2/209/1515/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобілак.нет» на його користь 2500 грн. попередньої оплати за товар згідно замовлення 189540061, неустойку в розмірі 1% від суми платежу за кожен прострочений день у розмірі 6397,44 грн., та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 11 жовтня 2018 він на інтернет-сторінці магазину Мобіллак (веб адреса https://www.mobilluck.com.ua) в особистому кабінеті здійснив замовлення товару №189540061 - відео карти Gigabyte GeForce GTX 1050 Ti G1 Gaming 4G GDDR5 128bit (GV-N105TG1 GAMING-4GD), вартістю 3136,00 грн. 11 жовтня 2018 року о 10 годині 59 хвилин на його номер телефону НОМЕР_1 надійшло смс-повідомлення від відповідача, яким було підтверджено здійснення замовлення та встановлено термін його виконання - 30 днів після отримання передоплати. Згідно повідомлення кошти за товар необхідно сплатити на рахунок фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 , код отримувача - НОМЕР_2 , ПАТ Альфа-Банк, р/р НОМЕР_3 , МФО банку 300346. 11 жовтня 2018 року він сплатив 3136,00 грн. за наданими реквізитами, що підтверджується квитанцією ПАТ Альфа-Банк № 84-1954к від 11 жовтня 2018 року. Одержання передоплати було підтверджено відповідачем 12 жовтня 2018 о 11 годині 29 хвилин шляхом смс - повідомлення на його, позивача, телефонний номер та в особистому кабінеті користувача на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua. Таким чином, відповідач повинний був відправити йому товар до 12 листопада 2018 року, але у вказаний термін товар не був йому направлений. 01 лютого 2019 року він, позивач, в особистому кабінеті на сторінці замовлення № 189540061 на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua повідомив відповідача про розірвання договору купівлі-продажу товару з вимогою повернути передплачені ним за товар кошти. 11 лютого 2019 року відповідач підтвердив розірвання договору купівлі-продажу шляхом повідомлення в особистому кабінеті на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua. Отже, укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу товару було ним розірвано 01 лютого 2019 року, а відповідачем підтверджено розірвання договору 11 лютого 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 в особистому кабінеті на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua, згідно ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» та п. 2 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» він затребував надання інформації щодо найменування продавця, його місцезнаходження та порядку прийняття претензій, але така інформація йому надана не була. 29 березня 2019 року на його картковий рахунок було повернуто 636,00 грн. У відповідь на його звернення в особистому кабінеті на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua від 22 квітня 2019 року щодо повернення залишку грошових коштів в сумі 2500 грн. йому були надані контакти фінансового відділу (з питань повернення платні) номер Viber +380500332180. Проте, на його звернення від 01 травня 2019 року та від 05 травня 2019 року щодо повернення решти коштів за вказаним номером термін повернення йому грошових коштів повідомлено не було. На теперішній час грошові кошти в сумі 2500 грн. відповідачем йому не повернуті. 16 травня 2019 року на електронну поштову скриньку info@mobilluck.net та на поштову адресу ФОП ОСОБА_2 він надіслав претензію, в якій запропонував їм повернути на його картковий рахунок, що зазначений в претензії та на сторінці замовлення 189540061 в особистому кабінеті на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua, грошові кошти в сумі 2500 грн., що були сплачені ним за замовленням № 189540061. Проте, ні відповідь, ні грошові кошти він не отримав. Отже він, позивач, здійснив всі можливі заходи для досудового врегулювання спору. Посилаючись на п.11 ч.1 ст. 1, статті 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», статті 205, 207, 526, 527, 530, 633 ЦК України, вважає, що з відповідача на його користь необхідно стягнути залишок сплачених за товар грошових коштів в сумі 2500 грн., а також неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожен день затримки повернення грошей в розмірі 6397, 44 грн., яка розрахована за період з 14 березня 2019 року по 03 жовтня 2019 року, тобто за 204 дня (204 дня х 31,36 (1% від вартості товару). Період, за який нараховується неустойка починається після спливу 30 днів з дня розірвання договору купівлі-продажу товару (11 лютого 2019 року) та до дня подання позову (03 жовтня 2019 року). Також вважає, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінює в 1000 грн., оскільки внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором було порушено його звичайний спосіб життя, він був вимушений шукати додаткові кошти для придбання необхідної йому відео карти в іншому місці, повинний був вживати додаткові заходи для звернення до відповідача та до третьої особи з претензією, а потім до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву. в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - ТОВ «Мобілак.нет» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та не надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав пояснення щодо позову та не надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив розглядати справу в судовому засіданні за відсутності відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 11 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 , як покупець, та відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобілак.нет», як продавець, уклали договір купівлі- продажу відеокарти Gigabyte GeForce GTX 1050 Ti G1 Gaming 4G GDDR5 128bit (GV-N105TG1 GAMING-4GD), вартістю 3136,00 грн., згідно якого позивач повинний був сплатити на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вартість товару, а відповідач зобов`язався протягом 30 днів після отримання передплати у розмірі повної вартості товару направити позивачу відеокарту.

Договір купівлі-продажу був укладений сторонами шляхом замовлення позивачем 11 жовтня 2018 року вказаної вище відеокарти на інтернет-сторінці магазину «Мобілак.нет» за веб адресою https://www.mobilluck.com.ua в особистому кабінеті, номер замовлення товару № НОМЕР_4 .

11 жовтня 2018 року відповідач у направленому на телефонний номер позивача +380679494319 смс-повідомленні підтвердив отримання замовлення та зобов`язався протягом 30 днів з дня отримання передплати за товар виконати замовлення, надіславши позивачу відеокарту. У направленому в цей же день другому смс-повідомленні відповідач повідомив позивача, що він повинний оплатити вартість відеокарти в розмірі 3136,00 грн., перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , № рахунку - 26005025897301 в ПАТ Альфа-Банк, код отримувача - 3629906471, МФО банку 300346( а.с. 31).

11 жовтня 2018 року позивач сплатив 3136,00 грн. за товар, перерахувавши кошти за вказаними реквізитами, що підтверджується квитанцією ПАТ «Альфа-Банк» №84-1954к від 11 жовтня 2018 року (а.с. 32) та смс-повідомленням відповідача про отримання грошових коштів в сумі 3136,00 грн. за замовлений товар ( а.с. 33). Отже, після оплати вартості товару відповідач протягом 30 днів, тобто до 12 листопада 2018 року, зобов`язався направити позивачу замовлений та оплачений ним товар.

Згідно п. 8 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений на відстані, - договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Пунктом 11 ч.1 ст.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що засоби дистанційного зв`язку - це телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Відповідно із ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Таким чином, договір купівлі-продажу товару, який 11 жовтня 2018 року був укладений між позивачем та відповідачем за допомогою мережі Інтернет, є публічним договором, укладеним на відстані.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, у визначений договором строк - до 12 листопада 2019 року, товар позивачу не надіслав, посилаючись на велику кількість замовлень, та пообіцяв виконати замовлення наприкінці грудня 2018 року, що підтверджується наданою позивачем роздрукованою перепискою з особистого кабінету на сторінці замовлення через мережу Інтернет (а.с. 35-36).

Оскільки наприкінці грудня 2018 року відповідач не надіслав позивачу замолений товар, 01 лютого 2019 року ОСОБА_1 в особистому кабінету на сторінці замовлення 189540061 на веб-сторінці www.mobilluck.com.ua повідомив відповідача про розірвання договору купівлі-продажу товару з вимогою повернути передплачені ним кошти за відеокарту в розмірі 3136,00 грн.

11 лютого 2019 року відповідач у смс-повідомленні підтвердив скасування замовлення, повідомивши, що процес повернення оплати буде контролювати фінвідділ (а.с. 36).

Отже, договір купівлі-продажу відеокарти, що був укладений між сторонами 11 жовтня 2018 року, був розірваний за ініціативою позивача 01 лютого 2019 року у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, а відповідач, у свою чергу підтвердив розірвання договору, направивши позивачу 11 лютого 2019 року смс-повідомлення про скасування замовлення.

29 березня 2019 року відповідач повернув на картковий рахунок позивача 636,00 грн., а залишок коштів в сумі 2500,00 грн. до теперішнього часу відповідачем позивачу не повернутий, не зважаючи на неодноразові електронні звернення ОСОБА_1 до відповідача з вимогою повернути залишок коштів, сплачених за товар, та на направлену 16 травня 2019 року на електронну поштову скриньку info@mobilluck.net та на поштову адресу ФОП ОСОБА_2 претензію (а.с. 37-42).

Таким чином, судом встановлено, що позивач повністю виконав умови договору купівлі-продажу, сплативши відповідачу повну вартість товару, а відповідач порушив умови договору, не передавши позивачу обумовлений в договорі товар, а після розірвання договору у зв`язку з істотним порушенням відповідачем його умов, не повернув у повному обсязі сплачену позивачем вартість товару.

Відносини між позивачем, як споживачем товарів, робіт і послуг та відповідачем, як продавцем товару, регулюється Законом України «Про захист прав споживачів» № 3682-XII від 15 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч.5 ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 9 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.

Згідно частини 6 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо інше не передбачено договором, укладеним на відстані, продавець повинен поставити споживачеві товар протягом прийнятного строку, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару продавець повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу відповідав вимогам закону, був розірваний 11 лютого 2019 року у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, бо зобов`язання по договору відповідачем у встановлений строк не виконані, сума сплаченої позивачем вартості товару в розмірі 3136,00 грн. та залишок неповерненої позивачу вартості товару в розмірі 2500,00 грн. підтверджені документально.

Оскільки 11 лютого 2019 року (з моменту підтвердження відповідачем розірвання договору) договір купівлі-продажу було розірвано, відповідач, як це передбачено статтями 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів», протягом 30 днів, тобто до 14 березня 2019 року, повинний був повернути позивачу в повному обсязі сплачену за товар грошову суму.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1% вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей, починаючи з 14 березня 2019 року і до дня ухвалення рішення.

У позові позивач просить стягнути з відповідача на його користь неустойку в розмірі 1% вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей, а саме за 204 дні за період з 14 березня 2019 року по 03 жовтня 2019 року (до дня звернення до суду з цим позовом), розмір якої становить 6397,44 грн. (31,36 грн. (1% вартості товару) х 204 дні = 6397, 44 грн.)

Виходячи з принципу диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, та розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. попередньої оплати за товар суми, згідно замовлення № 189540061, а також 6397,44 грн. неустойки в межах розміру заявлених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то в цій частині позову суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб, мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, право на відшкодування моральної шкоди могло б виникнути у позивача, як у споживача, тільки в разі шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції, тобто товару, який повинний був поставлений відповідачем позивачу.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн., від сплати якого позивач був звільнений згідно частини 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживача, стягнення коштів та моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», ЄДРПОУ 40045623, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, буд. 1-Б, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 2500 грн. попередньої оплати за товар згідно замовлення № 189540061, неустойку в розмірі 1% від суми платежу за кожен прострочений день у розмірі 6397,44 грн., а всього стягнути 8897,44 грн. (вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім грн. 44 коп.).

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», ЄДРПОУ 40045623, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Бучми, буд. 1-Б, судовий збір в розмірі 768,40 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.