ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/7995/19 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/807/1251/19 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст.183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, начальника відділу в Запорізькому районі міжрайонного управління в Запорізькому районі та м.Запоріжжя ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області, який має вищу освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 .

Прокурор Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 04 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням певних обов`язків, строком на два місяці - до 04 лютого 2020 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю обґрунтованої підозри, проте прокурором не надано доказів про наявність ризиків, передбачених п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, та не надано доказів того, що до підозрюваного не може бути застосований більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

В апеляційній скарзі прокурор просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави, з покладенням певних обов`язків.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що під час розгляду даного клопотання прокурором наведено обґрунтування неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, що, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.372 КПК України, в мотивувальній частині ухвали слідчим суддею не зазначено.

Так, неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, поруки, домашнього арешту та застави зумовлена тим, що дані запобіжні заходи не створюють умови ізоляції підозрюваного, який, у разі застосування цілодобового домашнього арешту, будучи фізично здоровою особою, яка вільно може пересуватися територією держави, усвідомлюючи можливість бути підданим кримінальному покаранню, може вжити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також спроби протиправно впливати на свідків, а саме голову Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_9 , землевпорядника Балабинської селищної ради ОСОБА_10 , головного лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_11 , а також безпосередньо на ОСОБА_12 ..

Також підозрюваний ОСОБА_6 може вжити спроби знищити документи із землеустрою у електронному виді, які стали підставою для формування земельних ділянок та які на неодноразові вимоги сторони обвинувачення, ані ОСОБА_6 ані посадовими особами ГУ Держгеокадастру надані не були.

Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.

На думку апелянта, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є незаконним та лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також в повній мірі надасть можливість запобігти визначеним в ст.177 КПК України ризикам.

Згідно з ухвалою слідчого судді, прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В провадженні СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12019080050004046 від 19 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, пов`язаного з незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства, кадастровий номер 2322155300:01:001:2101 за громадянином ОСОБА_13 та незаконною реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 2,0 га, для ведення лісового господарства, кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, за громадянкою ОСОБА_12 .

Так, до Запорізької місцевої прокуратури №3 надійшла заява голови Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, в якій зазначено, що у 2018 році виконавчому комітету селищної ради стало відомо про те, що на території земель Балабинської селищної ради, за межами населеного пункту, в районі річки Дніпро з`явились в Публічній карті України дві земельні ділянки приватної власності із цільовим призначенням: «для іншого лісогосподарського призначення», а саме земельна ділянка із кадастровим номером 2322155300:01:001:2101, площею 2.0 га та земельна ділянка із кадастровим номером 2322155300:01:001:2102, площею 2,0 га. За рішеннями селищної ради земельні ділянки лісового фонду та за межами населеного пункту не надавались. Відповідно до Земельного та Лісового кодексів України, винесення рішень щодо виділення земельних ділянок такого типу не входить до компетенції селищної ради. Окрім того, печатка, якою засвідчено державний акт на право власності на землю з`явилась в Балабинській селищній раді лише в 2004 році, про що також показала свідок ОСОБА_14 - секретар Балабинської селищної ради,

Як убачається із копій державних актів на право приватної власності на землю серія IV- ЗП № 012416, виданий на ім`я ОСОБА_12 , та серія ІІІ-ЗП № 051325, виданий на ім`я ОСОБА_13 рішення про їх виділення прийнято виконкомом Балабинської селищної ради за №124/6 від 13 вересня 2001 року.

За інформацією Запорізької районної державної адміністрації, рішення виконавчого комітету Балабинської селищної ради від 13 вересня 2001 року №124/6 про надання у власність ОСОБА_12 , земельної ділянки площею 2,0 га, для ведення лісового господарства взагалі не приймалось.

У свою чергу, виконавчим комітетом Балабинської селищної ради 13 вересня 2001 року прийнято лише рішення №124 про передачу в приватну власність земельних ділянок під будівництво і обслуговування житлових будинків і господарських будівель наступним громадянам: ОСОБА_15 по АДРЕСА_3 (700 кв.м.); ОСОБА_16 по АДРЕСА_4 (836 кв.м.), ОСОБА_17 по АДРЕСА_5 , яке не має жодного відношення до спірних правовідносин.

ОСОБА_6 наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №72/-9-08 від 29 грудня 2016 року, призначений на посаду начальника відділу в Запорізькому районі міжрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, яка відповідає категорії «Б» посад державної служби та одночасно з призначенням на посаду йому було збережено 6 ранг державного службовця.

Згідно з п.5-1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Станом на 08 лютого 2018 року ОСОБА_6 обіймав посаду начальника відділу в Запорізькому районі міжрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, який входить в систему центрального органу виконавчої влади, на який, згідно з п.1 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, покладено реалізацію державної політику у сфері топографогеодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині отримання земельного законодавства.

Обіймаючи постійно в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, які полягали у здійсненні керівництва трудовим колективом. ОСОБА_6 згідно з приміткою п.1 до ст.364 КК України є службовою особою.

06 лютого 2018 року до відділу в Запорізькому районі міжрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області, звернувся ОСОБА_13 з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки лісового фонду площею 2,0 га, розташованої на території Запорізького району Запорізької області, надавши підроблений державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 051325, виданий на ім`я ОСОБА_13 головою Балабинської селищної ради народних депутатів 15 січня 2002 року, згідно з яким останньому рішенням виконкомом Балабинської селищної ради за №124/6 від 13 вересня 2001 року передано у власність земельну ділянку лісового фонду площею 2 га, розташовану на території Запорізького району Запорізької області.

Таким чином, ОСОБА_6 , усвідомлюючи факт, що земля видана з порушенням законодавства, а також використання громадянином ОСОБА_13 завідомо підробленого державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №051325 від 15 січня 2002 року, достовірно знаючи те, що на день його видачі згідно положень ст.4 Земельного кодексу України N561-ХІІ 18 грудня 1990 року, в редакції, діючій станом на 08 лютого 2001 року, дана земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність фізичної особи рішенням виконавчого комітету Балабинської селищної ради народних депутатів, маючи та реалізуючи умисел, спрямований на зловживання службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_13 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_6 , 08 лютого 2018 року, здійснив у відповідності до положень Закону України «Про державний земельний кадастр» державну реєстрацію земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки, якій автоматично був присвоєний кадастровий номер 2322155300:01:001:2101, тим самим офіційно провівши державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_13 , внаслідок чого вказана земельна ділянка була виключена із земель державної власності, чим спричинено збитку державі на суму 343 460 грн, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, 06 лютого 2018 року до відділу в Запорізькому районі міжрайонного управління у Запорізькому районі та м.Запоріжжя Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області звернулась ОСОБА_12 з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2 га. розташованої на території Запорізького району Запорізької області, надавши підроблений державний акт на право приватної власності на землю серії на землю серія ІУ-ЗП №012416, виданий на ім`я ОСОБА_12 , рішення Балабинської селищної ради за №124/6 від 13 вересня 2001 року, згідно з яким, останній рішенням виконкомом Балабинської селищної ради народних депутатів за № 124/6 від 13 вересня 2001 року передано у власність земельну ділянку лісового фонду площею 2 га, розташовану на території Запорізького району Запорізької області.

Таким чином. ОСОБА_6 , усвідомлюючи той факт, що земля видана з порушенням законодавства, а також використання ОСОБА_12 завідомо підробленого державного акту на право приватної власності на землю серія ІУ-ЗП № 012416, достовірно знаючи те, що на день його видачі згідно з положеннями ст.4 Земельного кодексу України №561-ХІІ 18 грудня 1990 року, в редакції, діючій станом на 08 лютого 2001 року, дана земельна ділянка не могла бути передана у приватну власність фізичній особі рішенням виконавчого комітету Балабинської селищної ради народних депутатів, маючи та реалізуючи свій умисел, спрямований на зловживання службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_13 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої по АДРЕСА_6 , 08 лютого 2018 року, здійснив у відповідності до положень Закону України «Про державний земельний кадастр» державну реєстрацію земельної ділянки шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки, якій автоматично був присвоєний кадастровий номер 2322155300:01:001:2102, тим самим офіційно провівши державну реєстрацію земельної ділянки за ОСОБА_12 , внаслідок чого вказана земельна ділянка була виключена із земель державної власності, чим спричинено збитку державі на суму 515 524 грн, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

28 листопада 2019 року у кримінальному провадженні прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3, юристом 1 класу ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364 КК України, ОСОБА_6 .

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався цих вимог закону.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. При цьому, у судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисників, вислухана думка прокурора, з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , дані про його особу в їх сукупності, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також конкретні обставини зазначеного правопорушення.

Як вбачається з наданих матеріалів провадження, та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри в апеляційній скарзі не оспорюється.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя встановив, що клопотання та додані до нього матеріали не містять доказів, які б підтверджували існування ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, прокурором не доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має міцні соціальні зв`язки, та не зважаючи на обґрунтованість підозри, дійшов правильного висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою особистого зобов`язання, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Свої висновки слідчий суддя належним чином вмотивував в оскаржуваній ухвалі.

Зазначені висновки прокурором не спростовані.

Доводи прокурора про те, що обраний судом запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є таким, що не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, є безпідставними.

Будь-яких об`єктивних даних про те, що ОСОБА_6 не виконує своїх процесуальних обов`язків чи заважає кримінальному провадженню, в наданих суду матеріалах провадження немає. Крім того, на виконання оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 здав на зберігання начальнику УДМС в Запорізькій області свій паспорт для виїзду за кордон.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Більш того, на час апеляційного розгляду досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт у провадженні направлений до суду, тому в подальшому питання щодо обрання запобіжного заходу має вирішуватися судом першої інстанції у встановленому законом порядку.

Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 04 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 та застосовано до останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням певних обов`язків, строком на два місяці - до 04 лютого 2020 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата документу 24.12.2019 Справа № 334/7995/19